Перегляд вихідного коду сторінки Почаївська Успенська лавра

{{Визначна пам'ятка
 | назва                  = Почаївська Успенська лавра
 | місцева_назва          = 
 | зображення             = PochaevInside.jpg
 | зображення_розмір      = 300px
 | зображення_підпис      = 
 | статус                 = [[лавра]]
 | країна                 = Україна
 | місце розташування     = вул. Возз'єднання, 8, [[Почаїв]], [[Кременецький район]], [[Тернопільська область]]
 | координати             = {{coord|50|0|17|N|25|30|25|E|type:landmark_region:UA|display=inline,title}}
 | конфесія               = 
 | єпархія                = 
 | орденська приналежність= 
 | тип монастиря          = чоловічий
 | тип будівлі            = 
 | архітектурний стиль    = [[Архітектура бароко|Бароко]]
 | автор проекту          = [[Готфрід Гофман]]
 | матеріал               = тесовий камінь
 | будівник               = [[Микола Василь Потоцький]]
 | скульптор              = 
 | архітектор             = [[Готфрід Гофман]], [[Петро Полейовський]], [[Франциск Ксаверій Кульчицький]], [[Щусєв Олексій Вікторович]]
 | засновник              = 
 | перша згадка           = [[1527]]
 | заснування             = 
 | початок будівництва    = [[1771]]
 | закінчення будівництва = [[1791]]
 | відомі мешканці        = 
 | реліквії               = [[Почаївська ікона Божої Матері]]
 | настоятель             = Митрополит [[Володимир (Мороз)]]
 | стан                   = діючий
 | веб-сторінка           = {{URL|http://www.pochaev.org.ua/}}
 | карта розташування     = Україна~
 | підпис карти           = Розташування на карті України
}}

'''Почаївська Успенська лавра''' &nbsp;— православний чоловічий [[монастир]] у [[Почаїв|Почаєві]], [[Кременецький район]], [[Тернопільська область]], зі статусом [[лавра|лаври]]. Найбільша православна святиня [[Волинь|Волині]], друга, після [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]], України. Тривалий час&nbsp;— [[василіяни|василіянська]] обитель. На території лаври розташована [[Почаївська духовна семінарія]].

== Історія ==
{{main|Історія Почаївської лаври}}

=== Православний період, Іов (Йов) Почаївський ===
За легендою XIX ст, [[монастир]] заснували ченці [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерського монастиря]], які втекли від нападу [[татари|татар]] у [[1240]]<ref name="pochaev.org.ua">http://www.pochaev.org.ua/?pid=1382</ref>. Вперше згадується в документах у [[1527]].

Коли в [[1596]] Коронна влада проголосила [[Берестейська унія|церковну унію]], монастир рішуче виступає проти окатоличення православних, стійко витримуючи натиск чужих віровчень, стає могутнім духовним центром Православ'я. У [[1597]]&nbsp;р. [[українська шляхта|українська шляхтянка]] [[Ганна Гойська|Анна Гойська]] подарувала [[монастир]]еві [[чудо]]творну ікону Матері Божої, яку привіз на [[Волинь]] [[1559]] року грецький [[митрополит]] Неофіт<ref name="pochaev.org.ua"/>. Розквіт монастиря пов'язаний з діяльністю [[ігумен]]а [[Йов Почаївський|Йова Заліза]] ([[1550]]–[[1651]]&nbsp;р.), який преобразив обитель&nbsp;— ввів общинножиття монахів, оточив обитель огородою, створив типографію для захисту православ'я. [[1649]] року коштом Федора та Єви [[Домашевські|Домашевських]] зведено кам'яний храм в монастирі. Одна з святинь&nbsp;— [[Почаївська ікона Божої Матері]]; у [[1675]]&nbsp;р. завдяки молитві до цієї ікони турецько-татарські завойовники відступили від монастиря (події присвячена [[дума]] «[[Ой, зійшла зоря вечоровая]]»).

У липні 1651 року ченці прихистили в монастирі представників козакої старшини та шляхтича Завадського, однак їх під час переслідування відступаючих виявили князь [[Ярема Вишневецький|Єремія Вишневецький]] та [[Гетьман польний коронний|польний коронний гетьман]] [[Мартин Калиновський (гетьман)|Марцін Калиновський]], після чого віддали наказ відрубати козакам голови, а Завадського&nbsp;— розстріляти<ref>''[[Свєшніков Ігор Кирилович|Свєшніков І]].'' [http://shron1.chtyvo.org.ua/Svieshnikov_Ihor/Bytva_pid_Berestechkom.pdf Битва під Берестечком].&nbsp;— Львів&nbsp;: Слово, 1993.&nbsp;— С. 63.&nbsp;— ISBN 5-8326-0005-3.</ref>.

=== Греко-католицький період ===
З [[1713]] до [[1832]] року Почаївський [[монастир]] належав до [[Українська греко-католицька церква|греко-католицької церкви]], до Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ, [[Василіяни|василіянського]]).

Стан споруд монастиря вимагав реконструкції. Після чисельних нарад для перебудови монастиря був прийнятий проект архітектора з [[Сілезія|Сілезії]] [[Готфрід Гофман|Яна Ґотфріда Гофмана]]&nbsp;— представник епохи [[бароко]]. 20 лютого 1771 року Ян Ґотфрід Гофман уклав контракт на будівництво нового храму.<ref>''Hornung Z.'' Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982.&nbsp;— T. XXVII/2.&nbsp;— Zeszyt 113.&nbsp;— S. 292. {{ref-pl}}</ref> [[3 липня]] [[1771]]&nbsp;р. урочисто закладений перший (наріжний) камінь. [[1791]]&nbsp;р. закінчили побудову монастиря, [[8 вересня]] образ був урочисто внесений в нову святиню. [[8 вересня]] [[1773]] [[Сильвестр (Рудницький)|о. Сильвестром Рудницьким]] (після визнання чудотворною [[Папа Римський|Папою Римським]] [[Климент XIV|Климентом XIV]]) була коронована ікона Богоматері в дерев'яній каплиці, зведеній за проектом архітектора, [[Кам'янець-Подільський|кам'янецького]] коменданта [[Ян де Вітте|Яна де Вітте]].
[[Файл:Mikołaj Bazyli Potocki.PNG|thumb|ліворуч|150px|Меценат і фундатор (ктитор) Микола Василь Потоцький]]
[[Файл:Pochaivska lavra plan.jpg|thumb|праворуч|300px|Почаївський монастир]]
[[Файл:Pochayiv.jpg|thumb|праворуч|300px|Почаївський монастир у [[1800]]&nbsp;р.]]
[[Файл:Monastery in Pochaiv, Ternopil region, Ukraine.jpg|thumb|300px|Почаївська лавра. [[2005]]&nbsp;р.]]
[[Файл:Ukraina (95).jpg|thumb|300px]]
[[Файл:Почаїв (44).JPG|thumb|300px|Інтер'єр почаївської лаври]]
[[Файл:Pochaiv_Monastery_6_BR.jpg|thumb|300px|[[Дзвіниця Почаївської лаври|Дзвіниця]]]]
Перебудову церкви та монастиря оо. Василіян у Почаєві оплатив у [[1771]]&nbsp;р. [[Микола Василь Потоцький]] (''як фундатор був похований, згідно з тодішнім звичаєм, у крипті під церквою, зліва від головного входу в собор''<ref>''Skrzypecki T. H''. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.&nbsp;— Opole&nbsp;: Solpress, 2010.&nbsp;— 256 s.&nbsp;— S. 83.&nbsp;— ISBN 978-83-927244-4-5. {{ref-pl}}</ref>). Також дав монастиреві 200 000 злотих; мав у монастирі свій будинок, якому заповів ''поселення Срібна'' і все власне майно.

Монастир найбільше був розбудований, коли належав до [[Василіяни|Василіянського Чину]]. Зокрема, був споруджений головний храм Лаври&nbsp;— [[Успенський собор Почаївської лаври|Святоуспенський]]. В загальних рисах проект [[собор]]у підготував Ян Ґотфрид Гофман&nbsp;— його ''вважають автором проекту''. Подальшу роботу з будівництва храму здійснювали львівські зодчі та скульптори&nbsp;— брати [[Полейовський Петро|Петро]] (помер близько [[1780]] року) та [[Полейовський Матвій|Матвій]] (близько [[1720]]&nbsp;— близько [[1800]] роки) Полейовські, брав участь український архітектор [[Франциск Ксаверій Кульчицький]], під керівництвом котрого збудували протягом [[1771]]–[[1783]] років трапезну, сформували під Успенським собором терасу з [[парапет]]ом<ref>http://allplaces.in.ua/ternopilska/22-uspenskij-sobor-pochayivskoyi-lavri.html{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. Загальна композиція комплексу&nbsp;— терасна, будівлі розміщені на схилах з поступовим підвищенням до головного акценту&nbsp;— Успенського собору. Головний фасад за католицькою традицією прикрашають дві вежі під кутом 45° до головної осі, що підкреслює всефасадність собору&nbsp;— характерну рису українських церков. Первісний вівтар схожий на [[Католицтво|католицькі]], з колонами та статуями на них (зберігся малюнок вівтаря Успенського собору, автор&nbsp;— [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас&nbsp;Шевченко]], [[1846]]&nbsp;р., див. далі). Загалом композиція з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними вежами схожа на катедральну церкву в [[Холм]]і та співзвучна найкращим зразкам козацького бароко&nbsp;— [[Троїцький собор (Чернігів)|соборам]] Чернігівського [[Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)|Троїцького]] та [[Мгарський монастир|Мгарського]] (біля Лубен) монастирів на Полтавщині<ref>http://risu.org.ua/ua/library/periodicals/lis/lis_1997/lis_97_11_12/37480/</ref>. Прикметою Успенського собору є його орієнтація вівтарем на північ, а не на схід.

З [[1730]] року в Лаврі року діяла [[Почаївська друкарня]], з якої вийшло 187 книжок, серед яких «Богогласник» (1790-91)&nbsp;— найбільша збірка [[канти|духовних кантів]].

У [[1807]]–[[1810]] роках [[Долинський Лука|Лука Долинський]] оформляв інтер'єр Успенської церкви Почаївського монастиря: ікони для іконостасу, великих та бічних вівтарів, розписи «Чудес Христових» на [[пілястра]]х, настінний живопис, пов'язаний з історією монастиря (замінений за вказівкою царя Олександра II 1861 року)<ref>''Мельничук Б., Чернихівський Г.'' Долинський Лука // {{ТЕС|1|518}}</ref>.

Під час шляхетського [[Польське повстання 1830—1831|листопадового повстання 1830—1831 років]] ченці прихильно поставилися до антимосковських повстанців: допомогли провіантом, кіньми, фуражем, грішми; 9 ченців-василіян, 45 монастирських підданих приєдналися до шляхетського війська<ref>[http://tyzhden.ua/History/4693 Тиждень.ua Посполите придушення]</ref>.

Одним з ігуменів у цей період був о. [[Ієронім (Дунаєвський)]]<ref>''Дуда І''. Дунаєвський Ієронім // {{ТЕС|1|545}}</ref>.

=== Синодальний період ===
[[25 жовтня]] [[1831]] року монастир повернений у відання православного духовенства (цього разу російського відомства православного сповідування, розмістилася кафедра Волинської єпархії ПРЦ). У [[1833]] році обитель отримала статус «лаври» з присвоєнням четвертого місця в числі існуючих у [[Російська імперія|Російській імперії]]. В синодальний період священноархимандритами Почаївської Лаври були Волинські ([[1840]]–[[1860]]-х роках&nbsp;— Варшавські) архієреї. На початку [[1840]]-х років Лавра була місцеперебуванням Острозького вікарія.

У Соборному храмі Успіння Божої Матері були зроблені два бокових вівтаря: один [[1842]] року в ім'я святого [[Святий Миколай|Миколая Чудотворця]], інший [[1859]] року в честь святого [[Олександр Невський|Олександра Невського]]. Над царськими воротами в зірковому кіоті помістили чудотворну Почаївську ікону Божої Матері. В печерному храмі Святої Трійці в срібній раці, влаштованій в [[1842]] році графинею Анною Алєксєєвною Орловою-Чєсменською, спочивали мощі преподобного Іова Почаївського. При Лаврі була іконописна майстерня, школа для навчання різних ремесел, три готелі, лікарня для прочан.

Монастир став оплотом [[Русифікація|русифікації]] регіону, після указу Миколи II [[1905]]&nbsp;— осередком діяльності [[Чорносотенці|чорної сотні]]. Зокрема, тут друкували антиукраїнський «Почаевский листок»&nbsp;— «речник» «[[Союз російського народу|Союзу російського народу]]».<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України…&nbsp;— С. 111.</ref>

=== Часи Першої світової війни та національно-визвольних змагань (1914—1920 роки) ===
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]]–[[1918]] років з Лаври вивозилося все, що представляло хоч якусь цінність: від дзвонів до архіву, бібліотеки, свічного заводу. Чудотворний Почаївський образ Божої Матері, мощі преподобного Іова в срібній раці були доставлені в [[Житомир]] (пробули до [[1918]] року). Більша частина братії була евакуйована до [[Святогірська лавра|Святогірської пустині]] Харківської єпархії. В Почаївській обителі побажали залишитися 18 чоловік; представники австро-угорського війська, що зайняли монастир в серпні [[1915]] року, відправили їх в [[Угорщина|Угорщину]] в табір полонених, ''обитель обібрали наскільки було можливо''. В травні [[1916]] року, внаслідок [[Брусиловський прорив|Брусиловського наступу]] в [[Галичина|Галичині]], в [[Почаїв]] входять російські війська. В Лаврі відновлюється православне богослужіння, повертаються ікони, починає налагоджуватися господарське життя обителі.

Під час [[Українська революція|Української революції]] навколо Лаври не затихали бої. Насельники сховали більшість із святинь Лаври, самі трудилися, маючи лише мізерні запаси. На початку [[1919]] року Лавра була захоплена більшовиками: розграбували те останнє майно, що залишалося, кровопролиття не було.

=== У Польській республіці ===
[[8 вересня]] [[1920]]&nbsp;р. захід [[Волинь|Волині]], зокрема Почаїв та околиці, були окуповані поляками, офіційно увійшли до [[Польська республіка (1918—1939)|Польської республіки]]. До [[1939]] року монастир належав Польщі, входив до складу [[Польська православна церква|Польської православної церкви]]. Існуванню Лаври, як православній обителі, загрожувала «ревіндикація»&nbsp;— передача храмів [[Римо-Католицька Церква|Римо-Католицькій Церкві]]; проти виступила вся православна спільнота, святині відстояли. З [[1925]] року в монастирі діяла монашеська школа, ряд господарських закладів, що свідчило про деякий духовний та господарський підйом.

=== Воєнні роки та радянський період ===
[[1939]]&nbsp;р. після договору Молотова-Рібентропа між Фашистською Німеччиною та Радянською владою про приєднання західних регіонів України до [[СРСР]] ,лавра увійшла в молитовне спілкування з [[РПЦ|Російською церквою]]. В Лаврі звершувалися єпископські хіротонії, в тому числі лаврських насельників [[Веніамін (Новицький)|Веніаміна (Новицького)]], Димитрія (Магана), для різних міст України. Влада ''забрала в лаври типографію, іконописну майстерню, іночеську лікарню, монастирський млин, [[архиєрейський дім]], свічний завод разом з полями, лісами, садами та господарським інвентарем''. Та монастир жив.

Під час гітлерівської окупації в ході [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Лавра належала до канонічної [[Українська автономна православна церква (1941—1944)|Української автономної православної церкви]], що зберегла спілкування з Московською Патріархією. Тут мав своє місцеперебування постриженик Лаври владика [[Веніамін (Новицький)]], проводилися пастирські курси.

У радянський період, позбавлена багатьох угідь і можливостей, Лавра продовжувала бути опорою Православ'я, тут подвизалися святі&nbsp;— преподобні [[Амфілохій Почаївський]], [[Кукша Одеський|Кукша (Величко)]]<ref>''В. Ханас''. Кукша (Величко) // {{ТЕС|2|272}}</ref> [[1960]]&nbsp;рр. Лавра витримала нову хвилю антирелігійних гонінь, не була закрита. Зокрема, було '''ув'язнено''' архимандрита [[Аліпій Почаївський|Аліпія]], який помер в тюрмі.<ref>''І. Дуда''. Аліпій // {{ТЕС|1|34}}</ref> В наступні десятиліття радянського режиму влада знову неодноразово намагалися закрити монастир. В цей період священноархимандритами Лаври були Львівські архиєреї.

З 1988 до листопада 1990 року намісником Лаври був Митрополит Київський (з 13 серпня 2014) [[Онуфрій (Березовський)]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/13/7034740/?attempt=1 УПЦ МП обрала нового предстоятеля]</ref>

=== Період відновлення Незалежності України ===
[[Файл:Coin of Ukraine Pochaiv R.jpg|thumb|ліворуч|150px|Пам'ятна монета НБУ присвячена лаврі (реверс)]]
З розпадом СРСР тиск атеїстичної влади послабився, Лавра змогла розширити свою діяльність&nbsp;— відкрився лаврський Свято-Духівський скит, в місті [[Крем'янець]] Лаврі була повернена будівля музею, з [[1991]] року відновилися лаврські освітні заклади&nbsp;— пастирські курси, духовне училище&nbsp;— з [[1994]] року як [[Почаївська духовна семінарія|Духовна семінарія]]. З [[1990]] року намісники Лаври зазвичай знаходяться в єпископському сані, з титулом ''Почаївський'', вікаріїв Тернопільської, з [[2000]] року&nbsp;— Київської єпархії. З [[1996]] року Лавра є [[Ставропігія|ставропігіальним]] монастирем [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату)]]. При розколі в Українській православній церкві [[1992]] року лаврська монашеська братія воліла залишитися у складі Російської православної церкви, йдучи на конфлікт з єпископом [[Яків (Панчук)|Яковом (Панчуком)]]&nbsp;— тодішнім намісником, що дотримувався протилежної думки: ''«На протяжении нескольких месяцев Иаков вел закулисную работу по обработке братии, абсолютное большинство которых были украинцами, взывал их к националистическим чувствам (мы, мол, живем ни в Риме, ни в России, будем петь и читать по-украински)… Вскоре Панчук был лишен сана и затем попал под анафему. Новым наместником Лавры был избран иероманах Федор»''<ref>Св. В. Зелинский. Обьятия Отча…: Очерки по истории Почаевской лавры.&nbsp;— Св.-Успенская Почаевская лавра, 2000.&nbsp;— С. 220. Цит. за Свята Почаївська лавра / Іван Огієнко; Упоряд., авт. передм. Микола Тимошик; Фундація ім. Митрополита Іларіона (Огієнка).&nbsp;— К.: Наша культура і наука, 2005.&nbsp;— 436 с.[http://hram.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3134:title3683&catid=261&Itemid=42]</ref>. В результаті братія попросила Якова залишити монастир, а на його місце обрала ієромонаха [[Феодор (Гаюн)|Феодора (Гаюна)]] (з [[1992]] року єпископ). В [[1996]] році його змінив на посаді намісника архімандрит [[Володимир (Мороз)]] (з [[2000]] року єпископ), за якого відбулося відновлення Успенського собору, реставрація дзвіниці, вимощення двору перед Троїцьким собором, побудова нового Преображенського собору<ref>{{cite web |title=У новому соборі Почаївської Лаври відслужили першу літургію |date=10.05.2013 |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/u_novomu_sobori_pochaiivskoii_lavri_vidslugili_pershu_liturgiyu_1825064 |publisher=[[Укрінформ]] }}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> і нової дзвіниці, відновлення паломницьких і господарських будівель. [[3 квітня]] [[2002]] року [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)]] прийняв рішення прославити у лику святих почаївського старця&nbsp;— [[Амфілохій Почаївський|схиігумена Амфілохія]]. Чин прославлення преподобного Амфілохія у лику святих був здійснений [[12 травня]] [[2002]] року в Успенському храмі Почаївської Лаври; [[13 травня]] мощі преподобного були перенесені з Успенського собору в розташовану під ним церква&nbsp;— крипту преподобного Іова Почаївського, де спочивають поруч з мощами останнього<ref>[http://celitel.kiev.ua/index.php/2009-10-03-14-21-40/62-2011-01-27-10-07-05.html Довідка про лаврські святині]</ref>.

Разом з тим у 1990-ті роки на території Лаври було спалено книжки, які правдиво відображували історію святині<ref name="Tymoshyk">{{cite web |title=Історія і сьогодення  Святої Почаївської лаври |author=[[Тимошик Микола Степанович|Микола Тимошик]] |date= |url=http://hram.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3134:title3683&catid=261&Itemid=42 |publisher= |accessdate=16.09.2015}}</ref><ref>{{cite web |title=Канонічний ювілей |author=Роман Якель |date=14.08.2015 |url=http://gazeta.dt.ua/internal/kanonichniy-yuviley-_.html |publisher=[[DT.UA]] |accessdate=20.09.2015}}</ref><ref>{{cite web |title=Споконвіку було Слово |author=Василь Зілгалов |date=27.03.2004 |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/914370.html |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=20.09.2015}}</ref>, серед них книга вихідця з Кременеччини С. Антоновича (Семена Антоновича Жука) «Короткий історичний нарис Почаївської Успенської лаври» та книга [[Іларіон (Огієнко)|митр. Іларіона (Івана Огієнка)]] «Свята Почаївська Лавра»<ref name="Ohienko-Lavra">Свята Почаївська лавра / Іван Огієнко; Упоряд., авт. передм. Микола Тимошик; Фундація ім. Митрополита Іларіона (Огієнка).&nbsp;— К.: Наша культура і наука, 2005.&nbsp;— 436 с.</ref>.

17 липня 2003 року уряд [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] прийняв розпорядження №&nbsp;438-р<ref name="ІС1">{{cite web |title=Іван Стойко звернувся до Прем’єр-міністра України стосовно Почаївської Лаври |url=http://zolotapektoral.te.ua/ivan-stojko-zvernuvsya-premjer-ministra-ukrajiny-stosovno-pochajivskoji-lavry.html |author= |date=10.07.2014 |archiveurl=https://archive.today/20150906101357/http://zolotapektoral.te.ua/ivan-stojko-zvernuvsya-premjer-ministra-ukrajiny-stosovno-pochajivskoji-lavry.html |publisher=Золота пектораль |archivedate=06.09.2015 |accessdate=06.09.2015 |deadurl=yes }}</ref> «Про виключення зі складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври», лавру передали на 49 років у безкоштовне користування представникам УПЦМП<ref name="Бандера1">[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25448715.html Почаївська лавра&nbsp;— «русский мир» посеред «бандерівців»]</ref>. Через це у лаври в [[2009]]–[[2010]] роках були проблеми з Тернопільською облрадою, яка хотіла повернути монастир до заповіднику<ref>[http://pravoslavye.org.ua/2010/02/lavroborchestvo_ternopolskih_deputatov/ http://pravoslavye.org.ua/2010/02/lavroborchestvo_ternopolskih_deputatov/]</ref>. На думку деяких російських журналістів , станом на 2013 лавра&nbsp;— осередок, який об'єднує консервативні елементи котрі підтримують Московський патріархат і<ref>[http://gazeta.ua/ru/articles/andrij-yurash/_agresiya-pochayivskoyi-lavri-povyazana-z-roztashuvannyam-na-zahidnij-ukrayini/477504 Агресія Почаївської Лаври пов'язана з розташуванням на Західній Україні]</ref> Лавра, станом на травень 2014 року&nbsp;— описана як ««русский мир» посеред «бандерівців»<ref>{{cite web |title=Почаївська лавра – «русский мир» посеред «бандерівців»  |author=Галина Терещук |date=07.07.2014 |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/25448715.html |publisher=[[Радіо «Свобода»]] }}</ref>, її територія охороняється «казаками»<ref name="ІС1"/>.» Таке відображення в Російських кругах тільки розігріло підозри про політичне, анті-Українське втручання Московського патріархату , під час війни на Донбасі .

Під час [[Революція гідності|Революції гідності]] та [[Війна на Сході України|конфлікту на Сході України]] навколо Почаївської лаври розгорнулися значні скандали та провокації. 24—25 лютого [[2014]] року через непідтверджені чутки про вивіз із лаври святинь, переховуванні на території монастиря відстороненого від влади Віктора Януковича та [[тітушки|тітушок]] в лаврі з прилеглою територією зібралося багато представників Московського патріархату, що намагалися не допустити «захоплення» лаври шляхом провокації та противників УПЦ МП (представників Київського патріархату, патріотично налаштованих громадян, які виступали проти втручання Московського патріархату в політику, зокрема в анті-Українську полеміку)  В результаті після непідтвердження неправдивих чуток і неагресивній поведінці обох таборів все завершилося мирно.

У травні [[2014]] року депутати Тернопільської облради звернулись до уряду з вимогою повернути архітектурному комплексові «Почаївська лавра» статус державного заповідника і скасувати постанову уряду прихильника «русского міра»<ref name="Бандера1"/>. [[3 липня]] [[2014]] року на сесії обласної ради депутати прийняли звернення до Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка щодо скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №&nbsp;438-р<ref>[http://zz.te.ua/ternopilski-deputaty-vymahayut-povernuty-pochajivsku-lavru-derzhavi/ Тернопільські депутати вимагають в Яценюка повернути Почаївську Лавру державі]</ref>.

У березні [[2015]] року журналісти [[ТСН]] виявили, що під прикриттям Почаївської лаври сепаратисти друкували антиукраїнську літературу на Заході країни (намісник лаври засудив такі дії провокаторів і пообіцяв знайти винних у розповсюдженні антиукраїнської літератури через Церкву<ref>{{Cite web |url=http://patrioty.org.ua/separatisti-vid-putina-zhurnalisti-pokazali-yak-antiukrayinski-nastroyi-shiryat-na-zahodi-ukrayini-video/ |title=Сепаратисти від Путіна: Журналісти показали, як антиукраїнські настрої ширять на заході України (відео) |accessdate=6 вересень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151006160811/http://patrioty.org.ua/separatisti-vid-putina-zhurnalisti-pokazali-yak-antiukrayinski-nastroyi-shiryat-na-zahodi-ukrayini-video/ |archivedate=6 жовтень 2015 |deadurl=yes }}</ref>. В липні [[2015]] року намісник лаври митрополит Володимир звернувся до президента, СБУ та МВС щодо запобігання ними імовірних провокацій, що мають на меті зробити ( можливий) наклеп на лавру (підтримці сепаратистів) і захопити лавру<ref>[http://www.pochaev.org.ua/?pid=1757 Звернення до Президента України]</ref>.

У травні 2016 року депутати Тернопільської обласної ради прийняли одноголосно за звернення до Президента і Кабміну стосовно повернення Почаївській лаврі статусу державного заповідника<ref>[http://khm.depo.ua/ukr/ternovpol/ternopilski-deputati-vimagayut-u-poroshenka-povernuti-12052016141800 Тернопільські депутати вимагають у Порошенка повернути Почаївську лавру державі]</ref><ref>[http://www.ukrop.com.ua/uk/news/central/2685-ternopilska-oblasna-rada-prosit-prezidenta-ta-kabmin-povernuti-pochayivskiy-lavri-status-derzhavnogo-zapovidnika Тернопільська обласна рада просить президента та Кабмін повернути Почаївській лаврі статус державного заповідника]</ref>.

Наприкінці 2018 року комісія [[Міністерство юстиції України|Мін'юсту]] на своєму засіданні задовольнила скаргу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, який просив скасувати рішення про державну реєстрацію права користування на комплекс споруд Свято-Успенської Почаївської Лаври за релігійною організацією Почаївська Свято-Успенська Лавра<ref>{{Cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/land_and_property_problems/73650/|title=Мін’юст скасував незаконну перереєстрацію споруд Почаївської лаври|website=risu.org.ua|language=en|accessdate=2018-11-24}}</ref>.

28 листопада 2018 року [[Кабінет Міністрів України]] повернув до складу Кременець-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруди Почаївської Свято-Успенської лаври (Почаїв, Тернопільська область).<ref>{{Cite news|url=https://ukranews.com/ua/news/598751-kabmin-povernuv-pochaivsku-lavru-do-skladu-kremenec-pochaivskogo-zapovidnyka|title=Кабмін повернув Почаївську лавру до складу Кременець-Почаївського заповідника|language=ua|work=ukranews_com|accessdate=2018-11-28}}</ref>

== Монастирські свята<ref>Дати подані за [[Юліанський календар|старим]] і [[Григоріанський календар|новим]] стилем</ref> ==
* головним престольним святом лаври є [[Успіння Пресвятої Богородиці]] (15 ([[28 серпня]]))
* Почаївської ікони Божої матері (23 липня ([[5 серпня]]))
* преподобного [[Йов Почаївський|Іова Почаївського]] (6 (19) травня та 28 жовтня (10 листопада), 28 серпня ([[10 вересня]]) знайдення мощей<ref>{{cite web |title=Преподобний Іов, ігумен і чудотворець Почаївський |author=Олександр Трофимлюк |date=10.11.2010 |quote=Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, знайдення мощей – 10 вересня (нов. стиль). |url=http://www.cerkva.info/uk/publications/zhytia/923-sv-iov.html |publisher=cerkva.info |accessdate=20.09.2015}}</ref>)
* преподобного [[Амфілохій Почаївський|Амфілохія Почаївського]] (19 грудня (1 січня) та 29 квітня (12 травня))
* Похвала Пресвятої Богородиці (перехідне святкування у суботу п'ятого тижня [[Великий піст|Великого посту]])
* ікони Божої Матері «Живоносне джерело» (перехідне святкування у п'ятницю Світлої неділі)
* [[Свята Варвара|великомучениці Варвари]] (4 (17) грудня)
* Собор Волинських святих (10 (23) жовтня)

== Святині монастиря ==
[[Файл:Pochaevskaya.jpg|150px|thumb|праворуч|[[Почаївська ікона Божої Матері]]]]
До святинь належать: слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води, її [[Почаївська ікона Божої Матері|чудотворна ікона]], мощі преподобних [[Йов Почаївський|Іова Почаївського]] та [[Амфілохій Почаївський|Амфілохія Почаївського]].

В [[Успенський собор Почаївської лаври|Успенському соборі]]:
* за невеликою латунною огорожею біля першої колони знаходиться слід правої Стопи Пресвятої Богородиці. Над Стопою, подібно древньому вівтарю, ковчег з шовковим платом. На платі&nbsp;— зображення Стопи Богородиці, за ним на стіні відлите з бронзи, прикрашене золотом, сріблом барельєфне зображення явлення Богоматері. Під ковчегом&nbsp;— на камені знаходиться слід Стопи, з якого б'є джерело.
* над Царськими вратами, в зіркоподібному, сяючому різнокольоровими каменями кіоті&nbsp;— чудотворна [[Почаївська ікона Божої Матері|Почаївська Ікона Богородиці]]&nbsp;— друга Лаврська святиня, яку подарував 1559 року грецький митрополит Неофіт місцевій поміщиці Ганні Гойській.

Ікона писана візантійським стилем на невеликій липовій дошці. Богородиця прихилила свій лик до Сина, якого тримає на правій руці, в лівій&nbsp;— плат, їм Вона прикриває ноги Богонемовляти. Десниця Ісуса піднята для благословення всіх, для кого Він&nbsp;— «шлях, істина і життя». На голові у Богоматері і Спасителя прикрашені корони. З обох сторін і внизу на іконі є невеликі зображення святих: праворуч&nbsp;— пророка Іллі, мученика Мини, ліворуч&nbsp;— первомученика Стефана, преподобного Авраамія, внизу&nbsp;— великомучениці Катерини, праворуч від неї&nbsp;— святої Параскеви, ліворуч&nbsp;— святої Ірини.

Дізнавшись чудодійну силу Почаївської Ікони Божої Матері після зцілення свого сліпонародженого брата Пилипа, [[Ганна Гойська]] [[1597]] року передала святиню Почаївському монастирю.

У підземному храмі на честь [[Йов Почаївський|Іова Почаївського]] знаходяться святі мощі [[Йов Почаївський|Іова]] та [[Амфілохій Почаївський|Амфілохія]] Почаївських.

== Споруди ==
[[Файл:Почаївська Лавра.jpg|міні|Почаївська лавра. Загальний вигляд.]]
* [[Успенський собор Почаївської лаври|Свято-Успенський собор]] (1771—1782 pp., арх. Я.&nbsp;Г.&nbsp;Гофман)
* Підземний храм на честь [[Йов Почаївський|Іова Почаївського]] (1774&nbsp;р.)
* Келії (1771—1780 pp.)
* Церква Всіх Святих (кінець XVIII&nbsp;ст.)
* Каплиця над колодязем преподобного Іова (кінець XVIII-ХІХ ст.)
* Архієрейський дім (1820—1825 pр.)
* [[Святі ворота Почаївської лаври|Надбрамний корпус (Святі ворота)]] (1835 p.)
* Економічні ворота
* Церква преподобних Антонія та Феодосія Печерських (1858—1860&nbsp;рр.)
* Церква Похвали Пресвятої Богородиці (Тепла церква) (1862&nbsp;р.)
* [[Дзвіниця Почаївської лаври|Дзвіниця]] (1861—1871 pp., арх. Раструханов) заввишки 65 м
* Будинок Почаївскої духовної семінарії (1860-1870-ті рр.)
* Храм на честь [[Свята Варвара|Великомучениці Варвари]] (1888&nbsp;р.)
* [[Троїцький собор Почаївської лаври|Троїцький собор]] (1906—1912 pp., арх. А. Щусєв)
* Каплиця на честь 400-річчя перенесення Почаївської чудотворної ікони Божої Матері (1997&nbsp;р.)
* Каплиця на честь 2000-річчя Різдва Христового (2000&nbsp;р.)
* Літній вівтар
* [[Преображенський собор Почаївської лаври|Преображенський собор]] (2013&nbsp;р.)

{{Gallery|title=Лаврські споруди|width=230|height=200|lines=3|align=center
| File:Почаїв (58).JPG|[[Успенський собор Почаївської лаври]]
| File:Pochaiv_Monastery_3_BR.jpg|[[Троїцький собор Почаївської лаври]]
||[[Преображенський собор Почаївської лаври]]
| File:Почаевская лавра. Храм Иова Почаевского..jpg|Підземний храм на честь [[Йов Почаївський|Іова Почаївського]]
| File:Почаевская лавра. Церковь Великомученицы Варвары..jpg|Храм на честь [[Свята Варвара|Великомучениці Варвари]]
| File:Почаевская лавра. Колокольня высотой 65 м..jpg|[[Дзвіниця Почаївської лаври|Дзвіниця]]
| File:Почаевская лавра. Вход..jpg|[[Святі ворота Почаївської лаври|Надбрамний корпус (Святі ворота)]]
| File:PochaevArkhirey.jpg|Архієрейський дім
| File:Почаевская лавра. Духовная семинария..jpg|Почаївська духовна семінарія
| File:PochaevChapel2000.jpg|Каплиця на честь 2000-річчя Різдва Христового
| File:PochaevChapel400.jpg|Каплиця на честь 400-річчя перенесення Почаївської чудотворної ікони Божої Матері
| File:Почаевская лавра. Летний алтарь..jpg|Літній вівтар
| File:Почаевская лавра. Водонапорная башня..jpg|Водонапірна вежа
}}

== Святі монастиря ==
* Преподобний [[Мефодій Почаївський]]&nbsp;— перший настоятель і засновник (1220&nbsp;р.)
* Преподобний [[Йов Почаївський]] (1550—1651&nbsp;рр.)
* Преподобний [[Амфілохій Почаївський]] (1894—1971&nbsp;рр.)

{{Gallery|title=Лаврські святі|width=200|height=250|lines=3|align=center
| File:Мефодій Почаївський.JPG|[[Мефодій Почаївський]]
| File:Jov.jpg|[[Йов Почаївський|Іов Почаївський]]
| |[[Амфілохій Почаївський]] 
}}

== Намісники монастиря ==
# Преподобний [[Мефодій Почаївський|Мефодій Первоначальник Почаївський]] (кінець XII&nbsp;— початок XIII століття)
# [[Йов Почаївський|Преподобний Іов Почаївський]] (1604—1648)
# Самуїл (Добрянський) (1648—1658)
# Дорофей (Третьякович) (1658—1659)
# Досифей (1659—1666)
# Ефрем (Шацький) (1666—1668)
# Софроній (Подчаєвський) (1668—1669)
# Калліст (Мековський) (1669—1675)
# Феодосій (Левицький) (1675—1683)
# Іосиф (Добромирський) ((1675) 1683—1689)
# Кассіан (Рибчинський) (1689—1690)
# Євфимій (Моравський) (1690—1693)
# Іннокентій (Ягельницький) (1693)
# Іакінф (Жуковський) (1693—1699)
# Іосиф (Саєвич) (1699—1711)
# Лука (Палеховський) (1711—1714)
# Юстиніан (Радзикевич) (1714—1715)
# Арсеній (Качеровський) (1715—1716)
# Пахомій (Заблоцький) (1716—1720)
# Гедеон (Левицький) (1720)
# [[Антоній (Рафальський)]] (1832—1834)
# Григорій (Немоловський) (1834—1848)
# Неофіт (Лелннович) (1848—1860)
# Архімандрит Амвросій (Лотоцький) (1860—1865)
# Архімандрит Феодосій (1865—1868)
# Архімандрит Павло (липень 1868&nbsp;— грудень 1868)
# Архімандрит Михайло (1868—1871)
# Архімандрит Смарагд (1871—1872)
# Архімандрит Іоанн (Якубович) (1872—1883)
# Архімандрит Геронтій (1883—1884)
# Архімандрит Валентин (1884—1886)
# Архімандрит [[Модест (Стрільбицький)]] (1886—1891)
# Архімандрит Іриней (1891—1895)
# Архімандрит Філарет (1895—1900)
# Архімандрит Амвросій (Булгаков) (9 вересня 1897&nbsp;— вересень 1909)
# Архімандрит Тимолай (Єрін) (1905—1912)
# Архімандрит Паїсій (1912—1920)
# Архімандрит [[Дамаскін (Малюта)]] (1920—1931)
# Архімандрит Паїсій (1931 (повторно))
# Архімандрит Никодим (Гонтаренко) (1931—1932)
# Архімандрит [[Пантелеймон (Рудик)]] (1931—1940)
# Архімандрит Панкратій (Гладков) (1941—1943)
# Архімандрит Панкратій (Кашперук) (1943—1946)
# Архімандрит Єлисей (Абрамчук) (1946)
# Архімандрит Іосиф (Забарний) (1946—1950)
# Архімандрит [[Іннокентій (Леоферов)]] (1950—1953)
# Архімандрит [[Севастіан (Пилипчук)]] (1953—1962)
# Ігумен Варфоломій (Бабяк) (1962—1964)
# Архімандрит Августин (Шкварко) (1964—1970)
# Архімандрит Самуїл (Волинець) (1971—1974)
# Архімандрит [[Яків (Панчук)]] (1974—1982)
# Архімандрит [[Миколай (Шкрумко)]] (1982—1985)
# Архімандрит [[Марк (Петровцій)]] (1985—1988)
# Архімандрит [[Онуфрій (Березовський)]] (1988—1990)
# Єпископ [[Яків (Панчук)]] (1990—1992)
# Єпископ [[Феодор (Гаюн)]] (1992—1996)
# Митрополит [[Володимир (Мороз)]] (з 1996)

== Монастирські художники ==
* [[Гусаківський Юрій]], також ''Геннадій'' (1725—1770)&nbsp;— чернець, живописець з [[Волинь|Волині]].

== Почаївська лавра на картинах Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка ==
<center>
<gallery widths="100px" heights="100px" perrow="5">
Зображення:Pochaiivs'ka lavra zi schodu by Shevchenko.jpg|[[Почаївська лавра з заходу]]. 1846. Акварель
Зображення:Pochaiivs'ka lavra z zahody by Shevchenko.jpg|[[Почаївська лавра з заходу]]. Начерк. Олівець
Зображення:Pochaiivs'ka lavra z pivdn'a by Shevchenko.jpg|[[Почаївська лавра з півдня]]. 1846. Папір, акварель
Зображення:Vyd na okolyci z terasy Pochaiivs'koii lavry by Shevchenko.jpg|[[Вид на околиці з тераси Почаївської лаври]]. Акварель. (1846)
Зображення:Sobor Pochaiivs'koii lavry vnutrisnii vyhl'ad by Shevchenko.jpg|[[Собор Почаївської Лаври (внутрішній вигляд)]]. Акварель. (Жовтень 1846)
</gallery>
</center>

== Великі панорами лаври ==
{{wide image|Pochaev-wall.jpg|973px|Велика панорама Почаївської лаври}}
{{wide image|Почаевская Лавра-16.jpg|973px|Велика панорама споруд Почаївської лаври}}
{{wide image|Почаевская Лавра-10.jpg|973px|Велика панорама території Почаївської лаври}}

== Примітки ==
{{reflist|32em}}

== Література ==
* ''[[Верига Василь Іванович|Верига В]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— С. 110, 111, 296.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5.
* ''Вортман Д., Мицик Ю.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pochaivska_lavra Почаївська Свято-Успенська лавра] // {{ЕІУ|8|468—470}}
* ''Гудима А''. Почаївський монастир в історичній долі українства [Текст] / А. Гудима.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Підручники і посібники, 2003.&nbsp;— 40 с.
* ''[[Іларіон (Огієнко)|Огієнко І. (Митрополит Іларіон)]]''. [http://diasporiana.org.ua/ukrainica/9520-ilarion-mitr-fortetsya-pravoslav-ya-ya-na-volini-svyata-pochayivska-lavra/ Свята Почаївська лавра] [Текст] / упоряд. Огієнко І.; авт. передмови М.&nbsp;С.&nbsp;Тимошик.&nbsp;— К. : Наша культура і наука, 2004.&nbsp;— 440 с.
* ''[[Чернихівський Гаврило Іванович|Чернихівський Г.]]'' Почаївська Свято-Успенська Лавра [Текст] / Г.&nbsp;І.&nbsp;Чернихівський, В.&nbsp;О.&nbsp;Балюх.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Збруч, 2006.&nbsp;— 49 с.
* Почаївська Лавра [Образотворчий матеріал]: буклет / В.&nbsp;В.&nbsp;Фенцур.&nbsp;— К. : Час, 1990. {{ref-uk}} {{ref-pl}} {{ref-hu}}
* ''Barącz S''. [[Pamiątki buczackie]].&nbsp;— Lwów: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882.&nbsp;— 168 s. {{ref-pl}}
* <!-- ''Dutkiewicz J. E.'' Fabryka cerkwi Wniebowziecia N. M. P. w Poczajowie // Dawna sztuka.&nbsp;— Lwów, 1939.&nbsp;— Zesz. 2.&nbsp;— S. 151—162. {{ref-pl}} -->
* Свято-Успенская Почаевская Лавра [Текст]: [фотоочерк].&nbsp;— Т. : [б. и.], 2007.&nbsp;— 16 с. {{ref-ru}}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=566 Почаевская Лавра : набор цв. открыток. — Одесса : Хромо-литогр. Е. М. Фесенко, 19–?. – 8 отд. л. в конверте.]

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема              = Католицтво 
|Портал            = Католицтво
|Портал-зображення = ChristianitySymbol.PNG
|Вікісховище       = Category:Catholicism
|Проект            = Католицтво
|Проект-зображення = Emblem of the Papacy SE.svg
}}
* [http://www.pochaev.org.ua/ Офіційний сайт]
* [http://drymba.net/uk/1036611-svyato-uspenska-pochayivska-lavra-pochayiv#obj1037234 Історія та визначні об'єкти лаври]
* [http://kremdiaz.com/pamiatky-istorii-ta-kultury/sviato-uspenska-pochaivska-lavra Свято-Успенська Почаївська лавра. Сайт Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника].
* [https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/72844/ У Почаївській Лаврі готуються захищатися від «внуків Леніна»]
* [https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/temples_church_property/73332/ Московський Патріархат може користуватися Почаївською лаврою до 2052 року]
* [https://risu.org.ua/ua/index/all_news/state/church_state_relations/73374/ Тернопільська облрада просить Нацгвардію взяти під охорону Почаївську лавру]
* {{cite web |url=https://www.rbc.ua/ukr/news/peredachu-pochaevskoy-lavry-upts-mp-otmeneno-1542995173.html |title=Мін'юст скасував незаконну передачу Почаївської лаври УПЦ МП |author= |date=2018-11-23 |website=https://www.rbc.ua/ |publisher=[[РБК-Україна]] |accessdate=23 листопада 2018}}
* [https://www.youtube.com/watch?v=iTNghC3Cvb8 Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Почаєві на фільмі з дрона (2018)].
* [https://palomnik.com.ua/video#video-751382 Почаївська Лавра -фільм з дрона (2017)].

{{Лаври України}}
{{Православні лаври}}
{{Монастирі України}}

[[Категорія:Почаївська лавра| ]]
[[Категорія:Колишні Василіянські монастирі України]]
[[Категорія:Православ'я в Тернопільській області]]
[[Категорія:Монастирі Тернопільської області|Почаїв]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Кременецького району]]
[[Категорія:Пам'ятки національного значення Тернопільської області]]
[[Категорія:1527 в Україні]]
[[Категорія:Православ'я]]