Правила вживання м'якого знака в українській мові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

М'якість приголосних на письмі передається вживанням після них я, ю, є, ї або м'якого знака (ь): близько, вільний, вірність,

раненько, український, юнацький тощо.

В українських словах[ред. | ред. код]

В українських словах м'який знак вживається:

  1. Після букв д, т, з, с, ц, л, н, які позначають м'які приголосні:
    • в кінці слів: нехіть, мазь, паморозь, увесь, ґедзь, мовець, обмаль, сутінь тощо;
    • в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні: молотьба, спільний
    • у дієсловах наказового способу та на -ться: стань, сядь, робиться, коситься тощо.
  2. В дієсловах перед суфіксом -ся (-сь): стань — станься, сядь — всядься.
  3. На позначення м'яких приголосних усередині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий
  4. У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: запорізький, козацький, київський, близькість, людськість,
  5. У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: батенько, рибонька, старесенький
  1. В утворених присвійних прикметниках: Танька — Таньчин, Зінька — Зіньчин,
  2. При відмінюванні: призьба — на призьбі, ненька — неньці, вишенька — вишеньці, але: землянка
  3. — землянці,

В іншомовних словах[ред. | ред. код]

В словах іншомовного походження м'який знак пишеться після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо, а також

перед я, ю, є,

які читаються як [йа], [йу], [йе]: адьє, конферансьє, монпансьє, пасьянс, ательє, барельєф, батальйон, мільярд,

бутоньєрка,

віньєтка, каньйон, В'єнтьян, Готьє, Нью-Йорк, Ньютон, Ньяса, Реньє тощо.

М'який знак не пишеться[ред. | ред. код]

М'який знак не пишеться у таких випадках:

  1. Після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ, "к", "х","г","ґ": дріб, приголуб, сипте, степ, кров, вісім, верф, ніж, їж, знаєш, бачиш,
  2. піч, річ, борщ, в:Горький, трьох.
  3. Перед м'якими, пом'якшеними або шиплячими: свято, дзвякнути, сніг, радість, велетенський, промінчик, кінчик,
  4. менший, тонший, Уманщина.
  5. Винятки: після букви л (їдальня, читальня, Польща, сільський тощо) та слова тьмяний, різьбяр, няньчити,
  6. бриньчати, женьшень, Маньчжурія.
  7. Між подвоєними та подовженими приголосними: буття, відлюддя, віддячити, волосся, галуззя, заміжжя, з
  8. ілля, пасся, ранній, роззява тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]