Прелю́дія до стате́вого а́кту, або попере́дні любо́вні ла́ски, попередні любовні пестощі (англ.foreplay) — викликання та попереднє посилення сексуального збудження перед безпосередньо сексом (статевим актом зокрема)[1]. Під час прелюдії стимулюються ерогенні зони. Прелюдія — лише сходинка в ланцюзі дій, що утворюють цикл сексуальної реакції людини, проте вона передує всій решті й значно змінює їхню якість.
Цілі прелюдії:
збільшення задоволення від сексуальної активності (розширення сексуальної насолоди за рамки геніталій);
уможливлення чи покращення ерекції пеніса як додаткове джерело збудження чоловіка;
забезпечення оргазму (що неможливий без сексуального збудження);
поглиблення емоційного зв'язку між партнерами (-ками), якщо поєднувати прелюдію із фліртом,
урізноманітнення сексуального життя новими враженнями.
Визначення. Під час прелюдії стимулюються ерогенні зони, наприклад: соски, губи, язик, вуха, стегна, живіт, сідниці, шия, стопи чи будь-які інші частини тіла, стимуляція яких викликає збудження. Частини геніталій, безпосередньо задіяні в класичному статевому акті (пеніс та вагіна) також можуть стимулюватися в ході прелюдії. Такі форми стимуляції, як кунілінгус, фінгеринг, мануальна стимуляція геніталій, є формами непроникаючогосексу, проте стосовно класичного вагінального сексу вважаються прелюдією. Не вагінальні проникнення (як-от анальний секс, феляція) теж належать до сексу. Лише проникнення пеніса у вагіну належить до статевого акту і прелюдією вважатися не може.
Формами прелюдії можуть бути доторки, поцілунки, погладжування, дмухання, стимуляція предметами чи речовинами різних частин тіла партнера (партнерки) у таких формах, наприклад, як:
Прелюдія у Вікісховищі
