Префектура Аоморі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Префектура Аоморі
Flag of Aomori Prefecture.svg
 Прапор
Map of Japan with highlight on 02 Aomori prefecture.svg
Префектура на карті Японії
Країна Японія Японія
Регіон Тохоку
Центр Аоморі
Код 02000-1
ISO JP-02
Площа 9644,54 км²[1]
Населення 1 363 711 осіб
(Станом на 1 серпня 2011)
Густота 141 осіб/км²
Зв'язок Офіційна сторінка
проект

Префектура Аоморі (яп. 青森県, あおもりけん, МФА[a.omoɾʲi keɴ]?) — префектура в Японії, в регіоні Тохоку. Розташована в північно-східній частині острова Хоншю, на березі Тихого океану та Японського моря, сполучених Цуґарською протокою. Адміністративний центр префектури — Аоморі. Межує з префектурами Акіта й Івате, а також Хоккайдо по морю. Заснована 1871 року на основі північної частини провінції Муцу, батьківщини стародавніх племен еміші. Площа становить 9644,54 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 1 363 711 осіб. Густота населення складала 141 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, зокрема вирощування яблук. На території префектури розташовані вулканічне озеро Товада, вулканічна гряда Хаккода, а також гори Шіракамі — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Серед культурних пам'яток — археологічна стоянка Саннай Маруяма — найбільше поселенням в Японії епохи неоліту, руїни середньовічного замку Хіросакі та нічні паради небута з величезними ліхтарями-фігурами. Умовно поділяється на три основі урбаністичні зони: політико-адміністративний центр Аоморі, промислово-господарчий район Хачінохе та культурно-історичний район Хіросакі[2].

Географія

Краєвид рівнини Цуґару з гори Івакі, яку часто називають «Цуґарською Фудзі».

Префектура Аоморі розташована на північному краю острова Хонсю, в регіоні Тохоку. На півдні вона межує з префектурами Акіта й Івате, а на півночі відокремлена Цуґарською протокою від острова і префектури Хоккайдо. З заходу Аоморі омивають води Японського моря, а зі сходу — Тихий океан.

Площа префектури Аоморі становить близько &&&&&&&&&&&09607.0500009607,05 км², за винятком 60 км² озера Товада. Вона дорівнює 2,5% усієї площі Японії і посідає 8-е місце у країні за площею серед інших префектур.

В Аоморі переважає гірський рельєф. У центральній частині префектури проходить хребет гір Оу, що постягаються з півночі на південь, а в західній частині, на кордоні з префектурою Акіта, пролягають занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО гори Шіракамі, які є продовженням гірського масиву Дева. Понад 66% території префектури вкриті лісами. Найвищою точкою на теренах Аоморі є гора Івакі — 1 625 м над рівнем моря.

Найбільшою низиною префектури є Цуґарська рівнина. Крім неї, існують також менші за розмірами рівнина Аоморі, низина Муцу та низина Оґавара.

Болота у підніжжя вулканної гряди Хаккода у центральній частині префектури.

У східній частині префектури розташовано видовжений сокироподібний півострів Сімокіта, у західній — півострів Цуґару, а центральній — невеликий півострів Нацудомарі. Обриси перших двох півостровів утворюють затоку Муцу, яка з'єднується на північному заході з Цуґарською протокою через протоку Тайрадате.

На південному кордоні з префектурою Акіта знаходиться озеро Товада — унікальна водойма у кратері вулкана, а у основи півострова Сімокіта, з тихоокеанської сторони, розміщене озеро Оґавара.

На території префектури розташовано ряд заповідників і парків різних рівнів — це Національний заповідник вулканічної гряди Товада-Хатімантай, субнаціональні парки півострова Сікокіта і району Цуґару, а також 8 парків префектурного рівня.

Клімат в Аоморі помірний. Гори Оу поділяють префектуру на дві субкліматичні зони — східну або тихоокеанську і західну. Остання характеризується великою кількістю опадів, особливо взимку. Літо в Аоморі прохолодне порівняно з іншими префектурами Японії. Щорічна середня температура за останні 50 років становить 11,1 °C, а середня кількість опадів — близько 1300—1400 мм.[3]

Історія

Землі сучасної префектури Аоморі були заселені ще в палеоліті. Через неї пролягав північний міграційний шлях первісних людей з материка до Японії. У період Джьомон (12 000 до Р. Х. — 300 до Р.Х.) місцеві мешканці стали творцями мисливсько-збиральницької культури, про що свідчать знайдений археологами матеріал зі стоянок і городищ Саннай Маруяма, Камеґаока та інших. У період Яйой (300 до Р.Х. — 300) на території Аоморі поширилося рисівництво, проте несприятливі кліматичні умови для його підтримання спричинили занепад нової господарської культури і, ймовірно, відтік населення у південні райони.

До 11 століття округа Аоморі належала автохтонним племенам еміші, нащадкам джьомонівської популяції, але згодом була підкорена яматоськими завойовниками, пращурами більшої частини сучасних японців. Хоча багато еміші загинули у боротьбі за незалежність, їхня знать визнала верховенство Імператора Японії і була включена у коло японської провінційної аристократії.

Протягом раннього середньовіччя найвпливовішим володарем на території сучасної Аоморі був рід Абе, представник японізованої емішійської еліти. Голови цього роду брали участь у самурайських міжусобицях 10511062 і 10831087 років у північній Японії, контролювали невеликий наділ на півдні острова Хоккайдо і завідували торгівлею з айнами.

У 13 столітті, після утвердження Камакурського сьоґунату, монополія Абе в Аоморі була порушена. Центральна влада передала південно-східні землі сучасної префектури самураям роду Намбу. Протягом 15 — 16 століть, у результаті безперервних воєн, вони відтіснили Абе не північ, зайнявши більшу частину Аоморі. Проте у 2-й половині 16 століття проти роду Намбу повстав його васал Оура Таменобу, також відомий як Цуґару Таменобу, який завоював західні землі сучасної префектури з центром у Цуґарській рівнині.

Замок Хіросакі — головна цитадель міста Хіросакі, колишня резиденція роду Цуґару.

Політичний поділ Аоморі на східну і західну частини між родами Намбу і Цуґару був закріплений у 17 столітті з оформленням Едоського сьоґунату. На її території постало два автономних утворення: Моріока-хан на сході, та Хіросакі-хан на заході. Вони проіснували до середини 19 століття, впродовж цілого періоду Едо. Окрім цих великих ханів, на в Аоморі також зберігалися малі хани з центрами у Хатінохе, Сітінохе та Куроїсі.

Після реставрації в Японії прямого імператорського правління у 1868 році розпочалася війна між старим сьоґунатівський та новим монархічним режимами, в яку вступили Моріока-хан та Хіросакі-хан. Останній підтримував імператорські сили і здобув перемогу у 1869 році. За заслуги у цій війні уряд утворив на основі Хіросакі-хану префектуру Хіросакі, яку в вересні 1871 року перейменував на префектуру Аоморі. Остаточно кордони цієї префектури оформилися у 1876 році[4].

У другій половині 19 — 20 столітті префектура Аоморі відігравала роль військово-промислового центру Японської імперії. У місті Хіросакі розквартировувалась 8 дивізія Імперської Армії Японії, що брала участь у Російсько-японській війні 19041905 років та Сибірській експедиції 19181924 років, а у порті Омінато існувала база Імперського флоту Японії. Через своє старегічне значення префектура зазнала сильних бомбардувань авіації США під час Другої світової війни[5].

Після 1945 року Аоморі продовжує бути важливим військово-дослідницьким регіоном Японії. Тут знаходяться база авіації США в Місаві, заводи з переробки ядерного палива та наукові центри з вивчення та зберігання високорадіоактивних матеріалів. Розвивається також інфрастурктура і транспорт: 1988 року під Цуґарською протокою було прокладено Тунель Аоморі-Хакодате, який зв'язав префектуру Аоморі з островом Хоккайдо. З 2002 року триває будівництво залізниці швидкісного потяга Тохоку сінкансен, що зв'яже префектурний центр Аоморі зі столицею Токіо.

Адміністративний поділ

Статистичні дані префектури Аоморі з площі подано на 1 жовтня 2007[6], з населення — на 1 липня 2008[7]. (Площа — км², Густота — осіб/км²)

Демографія

За даними перепису, проведеного 1 жовтня 2005 року,[8] населення префектури Аоморі становило 1 436 657 мешканців, а густота населення — 154 осіб/км². Це 28-а за кількістю населення префектура Японії.

За приблизними підрахунками, проведеними префектруною адміністрацією Аоморі, населення префектури на 1 жовтня 2007[6] становить близько &&&&&&&&01395953.&&&&001 395 953 осіб, а густота населення — &&&&&&&&&&&&0145.0300000145,3 осіб/км².

Аоморі належить тих до префектур Японії, які мають високі показники скорочення населення.

Економіка

Найрозвиненішим сектором економіки префектури Аоморі є первинний — сільське господарство, лісництво та рибальство. Така структура економіки характерна для більшості адіміністративних одиниць регіону Тохоку.

Первинний сектор економіки

Префектура Аоморі — лідер на загальнояпонському ринку яблук.
В Аоморі розташовано багато вітряних електростанцій.

Аоморі посідає перше місце за зборами врожаю яблук в Японії — близько половини усіх японських яблук вирощуються на території префекутри. Центром їх вирощування є район Цуґару з містом Хіросакі. Він також служить місцем розведення рису та інших злакових культур. На тихоокеанському узбережжі розвинено вирощування овочів та скотарство.

В Аоморі також розвинене лісництво. Понад 640 тисяч га території префектури займають ліси. В районі Цуґару і півострова Сімокіта поширений японський туєвик, в горах Хаккода і Шіракамі — бук, а на тихоокеанському узбережжі — червоні сосни. Близько 200 тисяч гектарів усіх зелених насаджень префектури займає японська криптомерія, також відома як японський кедр. Він становить 37% експорту деревини з префектури.

Рибальство також посідає важливу роль у господарстві Аоморі. Місцеві мешканці займаються розведенням і виловом приморського гребінця, лосося, параліхта та абалона.

Вторинний сектор економіки

В Аоморі найрозвиненіша хімічна промисловість, а саме галузь спрямована на переробку та утилізацію промислових відходів. З 1990-х років набувають розвитку високі технології. В префектурі розміщена найбільша в Японії кількість вітряних електростанцій.

У префектурі також виготовляють традиційні ремісничі вироби, які мають багатовікову історію. Найвідомішими з них є цуґарські лаковані вироби[9].[10]

Третинний сектор економіки

Послуги і комерція розвинені у великих містах префектури — Аоморі, Хіросакі та Хатінохе.

Освіта

Примітки

  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. Йокояма Хіроші. Префектура Аоморі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.
  3. Дані Служби статистики Японії.
  4. У травні 1876 року префектурі Івате від префектури Аоморі було передано повіт Нінохе, сучасне місто Нінохе.
  5. Зокрема, американці зруйнували 88% міста Аоморі. Постраждало 70 166 осіб, з яких 1767 померло чи отримало важкі поранення. Це було наймасштабніше в північно-східній Японії бомбардування авіацією США. Дані Товариства пам'яті великого бомбардування Аоморі [1].
  6. а б Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [2].
  7. Статистика префектури Аоморі // Сайт префектури Аоморі. Переглянуто 27 серпня 2008 [3].
  8. Дані перепису 1.10.2005
  9. Японською: цуґару-нурі (津軽塗, つがるぬり)
  10. Дані сайту Традиційні ремесла Японії [4].

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Аоморі