Приголосний звук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Приголосна літера)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

При́голосний звук, шелесті́вка[1]звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.

При його вимові струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на різноманітні перешкоди. Приголосний звук має напружену артикуляцію.

В українській мові є 32 приголосні фонеми.

За акустичною ознакою

За місцем творення

За способом творення

За додатковою артикуляцією

  • М'які (палаталізовані)
  • тверді
  • аспірати (придихові)
  • абруптивні
  • огублені (лабіалізовані)

За тривалістю мовлення

  • довгі приголосні
  • короткі приголосні

Див. також

Примітки

  1. Шелестівка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання