Принцип далекодії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:08, 6 квітня 2020, створена 93.74.117.182 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Принцип далекодії (лат. actio in distans) - фізичний принцип класичної механіки, згідно з яким дія одного тіла на інше передається безпосередньо, без затрат часу і без будь-якого посередника.

Згідно з принципом далекодії, наприклад, сила гравітаційного притягання між тілами змінюється одразу ж, як лише змінюється відстань між тілами.

Теорія відносності заперечує принцип далекодії, встановлюючи граничну швидкість розповсюдження будь-якого сигналу - швидкість світла в порожнечі. Альтернативний принцип - принцип близькодії вимагає існування певного посередника для передачі дії від одного тіла до іншого. У випадку електромагнітної взаємодії такими посередниками є фотони, гравітаційного - гравітони тощо.

Література[ред. | ред. код]