Проактивний захист

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:08, 14 лютого 2018, створена Всевидяче Око (обговорення | внесок) (→‎Див. також: уточнення, доповнення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проактивний захист - сукупність технологій, яка використовується в антивірусному програмному забезпеченні, головною метою яких є виявлення потенційно небезпечного програмного забезпечення. На відміну від сигнатурних технологій, вони попереджають, а не виявляють вже відоме зловмисне програмне забезпечення в системі. При цьому проактивний захист намагається блокувати потенційно небезпечну активність програми. Великим недоліком проактивного захисту є хибні спрацьовування, внаслідок чого блокуються легітимні (нешкідливі) програми.

Технології проактивного захисту[ред. | ред. код]

Сучасне використання проактивних технологій[ред. | ред. код]

Нині проактивні технології є важливою і невід'ємною частиною антивірусного програмного забезпечення. Більш того, зазвичай, в антивірусних продуктах використовується одночасно декілька технологій проактивного захисту, наприклад еврістичний аналіз та емуляцію кода, що дозволяє збільшити продуктивність сучасних антивірусів.

Див. також[ред. | ред. код]