| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
|
|
| |
| Опис = Титан, який бився за долю людей, за що був суворо покараний |
|
| Опис = Титан, який бився за долю людей, за що був суворо покараний |
| |
| Ім'я іншими мовами = |
|
| Ім'я іншими мовами = |
| − |
| Грецькою = Ἡρακλῆς |
+ |
| Грецькою = Προμηθεύς |
| |
| Латинською = |
|
| Латинською = |
| |
| В інших культурах = |
|
| В інших культурах = |
|
|
| |
| Батько = [[Япет (міфологія)|Япет]] |
|
| Батько = [[Япет (міфологія)|Япет]] |
| |
| Мати = [[Клімена]] |
|
| Мати = [[Клімена]] |
| − |
| Брати/сестри = [[Епіметей]] |
+ |
| Брати/сестри = [[Атлант]], [[Менетій]], [[Епіметей]] |
| |
| Чоловік = |
|
| Чоловік = |
| |
| Дружина = |
|
| Дружина = |
|
|
| |
}} |
|
}} |
| |
{{Otheruses|Прометей}} |
|
{{Otheruses|Прометей}} |
| − |
'''Промете́й''' ({{lang-el|Προμηθεύς}}, {{lang-la|Prometheus}} — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син [[титани|титана]] [[Япет (міфологія)|Япета]] й [[німфи]] [[Клімена|Клімени]] Фетіди (''варіанти'': [[Асія|Асії]], [[Феміда|Феміди]]), брат [[Атлант]]а, [[Менетій|Менетія]] та [[Епіметей (міфологія)|Епіметея]], батько [[Девкаліон]]а. Викрав з [[Олімп]]у вогонь і передав його людям, за що був ув'язнений богами. Звільнений героєм [[Геракл]]ом. |
+ |
'''Промете́й''' ({{lang-el|Προμηθεύς}}, {{lang-la|Prometheus}} — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий син [[титани|титана]] [[Япет (міфологія)|Япета]] й [[німфи]] [[Клімена|Клімени]] Фетіди (''варіанти'': [[Асія|Асії]], [[Феміда|Феміди]]), брат [[Атлант]]а, [[Менетій|Менетія]] та [[Епіметей (міфологія)|Епіметея]], батько [[Девкаліон]]а. Викрав з [[Олімп]]у вогонь і передав його людям, за що був увʼязнений богами. Звільнений героєм [[Геракл]]ом. |
| |
|
|
|
| |
У мистецтві образ Прометея використовується як персоніфікація просвітителя. |
|
У мистецтві образ Прометея використовується як персоніфікація просвітителя. |
|
|
| |
|
|
|
| |
=== Гуманізм Прометея === |
|
=== Гуманізм Прометея === |
| − |
Під час суперечки щодо того, яку частину жертв люди мусять віддавати богам, Прометей вирішив допомогти людям, котрі жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого жертовного бика на дві частини. В одну купу склав усе м'ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. [[Зевс]], уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли м'ясо<ref>Гесіод. «Теогонія» 521—564; Лукіан. «Розмови богів I» та «Прометей або Кавказ» 3.</ref>. |
+ |
Під час суперечки щодо того, яку частину жертв люди мусять віддавати богам, Прометей вирішив допомогти людям, котрі жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого жертовного бика на дві частини. В одну купу склав усе мʼясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. [[Зевс]], уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі їли мʼясо<ref>Гесіод. «Теогонія» 521—564; Лукіан. «Розмови богів I» та «Прометей або Кавказ» 3.</ref>. |
| |
|
|
|
| |
[[Зевс]] розгнівався на людей і забрав у них вогонь аби тим довелося їсти м'ясо сирим. Однак Прометей викрав вогонь з [[Олімп]]у, взявши його від сонячної колісниці (або кузні Гефеста), і приніс його людям у тростинці. Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. З часом люди стали могутніми і майстерними в різних справах<ref>Сервій. Коментарі до «Буколік» Вергілія VI.42.</ref>. |
|
[[Зевс]] розгнівався на людей і забрав у них вогонь аби тим довелося їсти м'ясо сирим. Однак Прометей викрав вогонь з [[Олімп]]у, взявши його від сонячної колісниці (або кузні Гефеста), і приніс його людям у тростинці. Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. З часом люди стали могутніми і майстерними в різних справах<ref>Сервій. Коментарі до «Буколік» Вергілія VI.42.</ref>. |
|
|
| |
|
|
|
| |
=== Наука Прометея === |
|
=== Наука Прометея === |
| − |
Пізніші перекази пов'язують з Прометеєм не лише викрадення вогню з неба; він нібито показав людям, як видобувати та обробляти метали. Він дав їм науку про числа і відкрив мистецтво письма. Він приручив тварин, запріг до воза коней, збудував перший корабель і змайстрував вітрило. Він дав хворим ліки і знайшов трави, що тамують біль. Прометей розбудив у людині дух і дав їй силу владарювання над світом. З інших [[міфи|міфів]] довідуємося, що Прометей створив із землі й води (з глини, змішаної із сльозами) людей і вдихнув у них життя ([[Овідій]]). Недалеко від міста Панопей показували цегляний будиночок, де Прометей у свій час виконав цю роботу. Довкола лежали грудки глинястої землі, і від них нібито пахло людським тілом — це були залишки використаного матеріалу. У деяких областях [[Стародавня Греція|Греції]] Прометея шанували як бога. В [[Афіни|Афінах]] він був у пошані нарівні з [[Афіна|Афіною]] та [[Гефест]]ом. На честь Прометея було встановлено свято — біг із запаленими смолоскипами (прометеї). |
+ |
Пізніші перекази повʼязують з Прометеєм не лише викрадення вогню з неба; він нібито показав людям, як видобувати та обробляти метали. Він дав їм науку про числа і відкрив мистецтво письма. Він приручив тварин, запріг до воза коней, збудував перший корабель і змайстрував вітрило. Він дав хворим ліки і знайшов трави, що тамують біль. Прометей розбудив у людині дух і дав їй силу владарювання над світом. З інших [[міфи|міфів]] довідуємося, що Прометей створив із землі й води (з глини, змішаної із сльозами) людей і вдихнув у них життя ([[Овідій]]). Недалеко від міста Панопей показували цегляний будиночок, де Прометей у свій час виконав цю роботу. Довкола лежали грудки глинястої землі, і від них нібито пахло людським тілом — це були залишки використаного матеріалу. У деяких областях [[Стародавня Греція|Греції]] Прометея шанували як бога. В [[Афіни|Афінах]] він був у пошані нарівні з [[Афіна|Афіною]] та [[Гефест]]ом. На честь Прометея було встановлено свято — біг із запаленими смолоскипами (прометеї). |
| |
|
|
|
| |
=== Звільнення Прометея === |
|
=== Звільнення Прометея === |
| − |
Прометеєві було відомо хто відбере у Зевса владу і як йому уникнути такої долі. Щойно Прометей розповів це прибулим до нього океанідам, як миттю прилетів Гермес, вимагаючи розкрити таємницю. Не отримавши відповіді, Зевс кинув скелю з прикутим титаном під землю, а через багато років підняв знову. Всі боги тоді вже визнали владу Зевса і не думали протистояти йому, однак пам'ятали про пророцтво. Зевс за минулі віки подобрішав і став піклуватися про людей та боронив правду. Він послав героя [[Геракл]]а звільнити Прометея, якщо він видасть таємницю. |
+ |
Прометеєві було відомо хто відбере у Зевса владу і як йому уникнути такої долі. Щойно Прометей розповів це прибулим до нього океанідам, як миттю прилетів Гермес, вимагаючи розкрити таємницю. Не отримавши відповіді, Зевс кинув скелю з прикутим титаном під землю, а через багато років підняв знову. Всі боги тоді вже визнали владу Зевса і не думали протистояти йому, однак памʼятали про пророцтво. Зевс за минулі віки подобрішав і став піклуватися про людей та боронив правду. Він послав героя [[Геракл]]а звільнити Прометея, якщо він видасть таємницю. |
| |
|
|
|
| |
Геракл застрелив орла з лука і тоді Прометей відкрив йому, що Зевс не має одружуватися на Фетиді, бо її син, ким би не був його батько, перевершить його. Після цього Геракл розбив ланцюги і звільнив титана. Фетида ж вийшла за героя Пелея, син якого також став славним героєм. Проте Зевс колись поклявся, що Прометей буде прикутий вічно і мусив дотриматися слова. Тому він придумав щоб Прометей носив на собі кільце зі шматочком скелі. З того часу звільнений титан ніколи не знімає кільця<ref>''Кун М. А.'' Легенди і міфи стародавньої Греції. Пер. з рос. Ю. О. Іванченко. Вид. 3-є. — {{comment|К.|Київ}}, [[Радянська школа (видавництво)|«Рад. школа»]], 1967</ref>. |
|
Геракл застрелив орла з лука і тоді Прометей відкрив йому, що Зевс не має одружуватися на Фетиді, бо її син, ким би не був його батько, перевершить його. Після цього Геракл розбив ланцюги і звільнив титана. Фетида ж вийшла за героя Пелея, син якого також став славним героєм. Проте Зевс колись поклявся, що Прометей буде прикутий вічно і мусив дотриматися слова. Тому він придумав щоб Прометей носив на собі кільце зі шматочком скелі. З того часу звільнений титан ніколи не знімає кільця<ref>''Кун М. А.'' Легенди і міфи стародавньої Греції. Пер. з рос. Ю. О. Іванченко. Вид. 3-є. — {{comment|К.|Київ}}, [[Радянська школа (видавництво)|«Рад. школа»]], 1967</ref>. |
|
|
| |
== «Вічний образ» == |
|
== «Вічний образ» == |
| |
[[Файл:Pseyrgerv.JPG|міні|250x250px|Прометей як символ Теплоенергетичного факультету [[КПІ]] у вигляді металевої скульптури на корпусі № 5.]] |
|
[[Файл:Pseyrgerv.JPG|міні|250x250px|Прометей як символ Теплоенергетичного факультету [[КПІ]] у вигляді металевої скульптури на корпусі № 5.]] |
| − |
Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. [[Есхіл]] присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна — «Прометей закутий». Прометей [[Есхіл]]а втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в ім'я щастя людей. За нової епохи образ [[титани|титана]] Прометея знаходимо в Гете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних майстрів пензля [[Мікеланджело]], Тіціана, Рібейру, Сальватора Розу, композиторів Бетховена, Ліста, Танєєва, Скрябіна. Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. Прометея уславили [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]], [[Франко Іван Якович|І. Франко]], [[Леся Українка]], [[Малишко Андрій Самійлович|А. Малишко]] й ін. |
+ |
Прометей відкриває галерею так званих вічних образів, до яких постійно звертатиметься людство. [[Есхіл]] присвятив титанові ряд трагедій, з яких збереглася лише одна — «Прометей закутий». Прометей [[Есхіл]]а втілює розум і силу духу, волелюбність і велич подвигу в імʼя щастя людей. За нової епохи образ [[титани|титана]] Прометея знаходимо в Гете, Байрона, Шеллі, він надихав славетних майстрів пензля [[Мікеланджело]], Тіціана, Рібейру, Сальватора Розу, композиторів Бетховена, Ліста, Танєєва, Скрябіна. Образ Прометея надзвичайно популярний в Україні. Прометея уславили [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]], [[Франко Іван Якович|І. Франко]], [[Леся Українка]], [[Малишко Андрій Самійлович|А. Малишко]] й інші. |
| |
|
|
|
| − |
У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети. У [[російська література|російській літературі]] найцікавіші опрацювання [[міфи|міфа]] належать письменникам революційного табору: К. Рилєєву, М. Огарьову та ін. |
+ |
У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети. У [[російська література|російській літературі]] найцікавіші опрацювання [[міфи|міфа]] належать письменникам революційного табору: К. Рилєєву, М. Огарьову та іншім. |
| |
|
|
|
| |
Прометей є символом заснованого в 1931 році Теплоенергетичного факультету [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»]]. |
|
Прометей є символом заснованого в 1931 році Теплоенергетичного факультету [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»]]. |
|
|
| |
|
|
|
| |
=== Антична література === |
|
=== Антична література === |
| − |
Вперше образ Прометея з'явився в давньогрецькій міфології, де увіковічнив образ титана в трагедії «Прометей закутий». В основу цього твору покладена історія про те, як за наказом Зевса Прометей був прикутий до скелі. |
+ |
Вперше образ Прометея зʼявився в давньогрецькій міфології, де увіковічнив образ титана в трагедії «Прометей закутий». В основу цього твору покладена історія про те, як за наказом Зевса Прометей був прикутий до скелі. |
| |
|
|
|
| |
Одним із перших інтерпретаторів міфу про Прометея був [[Гесіод]]. У його |
|
Одним із перших інтерпретаторів міфу про Прометея був [[Гесіод]]. У його |
|
|
| |
З трагедією [[Есхіл]]а «Прометей закутий» перегукується твір іншого грецького письменника — [[Лукіан]]а, що має красномовну назву «Прометей, або Кавказ». Написаний він у формі діалогів, які ведуть між собою основні дійові особи — Гермес, Гефест і Прометей. |
|
З трагедією [[Есхіл]]а «Прометей закутий» перегукується твір іншого грецького письменника — [[Лукіан]]а, що має красномовну назву «Прометей, або Кавказ». Написаний він у формі діалогів, які ведуть між собою основні дійові особи — Гермес, Гефест і Прометей. |
| |
|
|
|
| − |
У зв'язку з цим пригадується вислів відомого філософа: «Богам Греції, які були вже раз в трагічній формі — смертельно поранені в „Прометеї закутому“ Есхіла, довелось ще раз — в комічній формі — померти в „Бесідах“ Лукіана… Це потрібно для того, щоб людство весело прощалося зі своїм минулим».{{Джерело}} |
+ |
У звʼязку з цим пригадується вислів відомого філософа: «Богам Греції, які були вже раз в трагічній формі — смертельно поранені в „Прометеї закутому“ Есхіла, довелось ще раз — в комічній формі — померти в „Бесідах“ Лукіана… Це потрібно для того, щоб людство весело прощалося зі своїм минулим».{{Джерело}} |
| |
|
|
|
| − |
Творчий початок в діяльності Прометея підкреслюється в «Метаморфозах» римського поета [[Овідій|Овідія]]. Розповідаючи про створення світу, Овідій замислюється над питанням «Звідки постала людина?»: |
+ |
Творчий початок в діяльності Прометея підкреслюється в «Метаморфозах» римського поета [[Овідій|Овідія]]. Розповідаючи про створення світу, Овідій замислюється над питанням «Звідки постала людина?» |
| |
|
|
|
| |
=== Просвітництво === |
|
=== Просвітництво === |