Промірні роботи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:51, 26 травня 2020, створена Молоде вино (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Промір глибин багатопроменевою підкильною ГАС
Морська карта Маріанської западини 1907 року з позначеними ізобатами

Промірні́ роботи (промі́р) — пов'язаний зі збором первісних даних комплекс гідрографічних робіт з вимірювання глибин, необхідний для виявлення стану габаритів судноплавних об'єктів (каналів, фарватерів, рейдів, судноплавних ходів акваторії портів)[1]. Під проміром розуміється здійснення зйомки рельєфу дна, як правило шляхом вимірювання глибин на галсах, розташованих один від одного на відстані, що встановлюється залежно від характеру рельєфу дна і глибини[2].

Проміри здійснюються спеціальними промірними суднами — океанографічними та гідрографічними суднами і катерами зі спеціальним гідроакустичним обладнанням (промірними ехолотами, гідролокаторами бокового огляду та ін.)[2]. На внутрішніх водоймах можуть застосовуватись механічні промірні пристрої — лоти.

Одним з основних параметрів проміру, який характеризує його детальність, є віддаль між галсами яка визначається в залежності від рельєфу, глибини, масштабу знімання тощо. Результати вимірювань, зведені до заданої рівневої поверхні, є висотною основою донного рельєфу на морських топографічних і навігаційних картах. На топографічних картах шельфу і внутрішніх водоймищ цей рельєф позначається горизонталями — ізобатами[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]