Відмінності між версіями «Пронін Сергій Миколайович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (закрито таблицю)
 
Рядок 12: Рядок 12:
 
| країна = {{UKR}}
 
| країна = {{UKR}}
 
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
 
| вид збройних сил = {{fЗСУ}}
| рід військ =
+
| рід військ ={{InТАН Укр}}
| роки служби =
+
| роки служби =2014
 
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Солдат}}
 
| звання = {{Ранг|країна=Україна|звання=Солдат}}
 
| формування = {{17 ОТБр ЗСУ|2}}
 
| формування = {{17 ОТБр ЗСУ|2}}
Рядок 26: Рядок 26:
 
}}
 
}}
 
{{Однофамільці|Пронін}}
 
{{Однофамільці|Пронін}}
'''Сергі́й Микола́йович Про́нін''' ({{ДН|4|8|1971}} — {{ДС|17|9|2014}}) — солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]].
+
'''Сергі́й Микола́йович Про́нін''' ({{ДН|4|8|1971}} — {{ДС|17|9|2014}}) — солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]][[Учасники російсько-української війни П|учасник російсько-української війни]].
   
 
== Життєвий шлях ==
 
== Життєвий шлях ==

Поточна версія на 09:35, 10 листопада 2019

Пронін Сергій Миколайович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Пронін Сергій Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 4 серпня 1971(1971-08-04)
Гремячинськ, Пермський край
Смерть 17 вересня 2014(2014-09-17) (43 роки)
Калинове
поховання: Кривий Ріг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЕ ТАН (2016).png Танкові війська
Формування
17ОТБр.png
 17 ОТБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Микола́йович Про́нін (4 серпня 1971(19710804) — 17 вересня 2014) — солдат Збройних сил Україниучасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився в місті Гремячинськ Пермського краю. З п'ятирічного віку проживав у місті Кривий Ріг. По закінченні школи навчався в ПТУ № 9, здобув спеціальність електромонтажника. Працював електриком в організації на ПАТ «Південний ГЗК».

Мобілізований 31 липня 2014-го, старший солдат, старший розвідник розвідувальної роти 17-ї окремої танкової бригади.

Зник безвісти 18 вересня 2014 року поблизу смт Калинове Луганської області — розвідгрупа на БМП потрапила в засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. Разом з Сергієм в цьому бою загинули молодший сержант Олег Литовченко, молодший сержант Андрій Кравченко, старший солдат Андрій Сущевський, прапорщик Геннадій Бережний та солдат Руслан Безрідний. Розвідувальний дозор, у складі якого був сержант Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців; сержант Капінус у бою загинув.

Упізнаний за ДНК-експертизою.

Без Сергія лишились дружина та діти.

14 січня 2015 року в Кривому Розі оголошено день скорботи й поховано Сергія Проніна.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 18 травня року № 216/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]