Відмінності між версіями «Проросійські виступи в Україні (2014)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 229: Рядок 229:
   
 
Відповідно до опитування [[Демократичні ініціативи|фонду «Демократичні ініціативи»]] (проведено 16-30 березня 2014 року) 10,3% громадян підтримують відокремлення регіонів південно-східних регіонів України та приєднання їх до Росії, зокрема: у Донбасі (Луганська і Донецька області)&nbsp;— 26,8%, схід (Дніпропетровська, Запорізька і Харківська)&nbsp;— 10,6%, південь (Миколаївська, Одеська і Херсонська)&nbsp;— 9,5%<ref>{{cite web |url=http://www.dif.org.ua/ua/events/nkdfkedlkrjgkje.htm |title=Чи властиві українцям настрої сепаратизму? |date=11 квітня 2014 |publisher=Демократичні ініціативи |accessdate=11 квітня 2014}}</ref>.
 
Відповідно до опитування [[Демократичні ініціативи|фонду «Демократичні ініціативи»]] (проведено 16-30 березня 2014 року) 10,3% громадян підтримують відокремлення регіонів південно-східних регіонів України та приєднання їх до Росії, зокрема: у Донбасі (Луганська і Донецька області)&nbsp;— 26,8%, схід (Дніпропетровська, Запорізька і Харківська)&nbsp;— 10,6%, південь (Миколаївська, Одеська і Херсонська)&nbsp;— 9,5%<ref>{{cite web |url=http://www.dif.org.ua/ua/events/nkdfkedlkrjgkje.htm |title=Чи властиві українцям настрої сепаратизму? |date=11 квітня 2014 |publisher=Демократичні ініціативи |accessdate=11 квітня 2014}}</ref>.
  +
  +
Згідно з опитанням проведеним Інститутом соціальних досліджень і політичного аналізу у Донецьку, 32% мешканців регіону підтримує розширення регіонального контролю надо податками да економікою, 16% прагнуть федералізації, 27% бажают об'єднання регіону або України загалом с Росією<ref>http://www.theguardian.com/world/2014/apr/14/ukraine-antiterrorist-campaign-doomed-kiev-authority</ref>.
   
 
== Жертви та постраждалі ==
 
== Жертви та постраждалі ==

Версія за 17:56, 15 квітня 2014

Проросійські виступи в Україні (2014)
[[Файл:Russian spring (Luhansk 01.03.2014) 02.JPG|260px]]
Прапор Росії біля будівлі Луганської обласної ради
Дата: з 1 березня 2014
Місце: Основні дії:
Донецька область Донецька область
Луганська область Луганська область
Харківська область Харківська область
Привід: зміна влади в Україні
Результат: триває
Сторони
Проукраїнські організації Проросійські організації Урядові структури
Лідери
Лідери місцевих Євромайданів та проукраїнських сил Павло Губарєв
Арсен Клінчаєв
Олександр Харитонов
Арсен Аваков
Валентин Наливайченко
Сергій Тарута
Сили
активісти Євромайдану
Самооборона Майдану
Правий сектор
Близько 20 000 - 30 000 активних протестувальників та 3 000 самооборонців в південно-східних областях.
Народне ополчення Донбасу
Донецька республіка
Луганська гвардія
Молода гвардія
Громадяни Росії Антимайдан
Загалом 5 000 - 10 000 активних протестувальників та 500 - 1 000 бойовиків.
МВС України
СБУ
Близько 20 000 бійців внутрішніх військ та спецпідрозділів правоохоронних органів в південно-східних областях.
Втрати
Загиблі: 1 особа Загиблі: 2 особи[джерело?] Травмовані: 2 особи
Загиблі: 2 особи у Харкові 14 березня
Травмовані: понад 150 осіб

Проросійські виступи в Україні — серія акцій проведених за участі російських спецслужб у східних, центральних і південних регіонах України у березні 2014 року, учасники яких виступали здебільшого за відокремлення півдня і сходу України та приєднання цих регіонів до Росії, проведення референдуму щодо федерального устрою України, надання російській мові статусу другої державної та проти нової української влади. На противагу цим акціям у східних та південних регіонах проукраїнські сили проводять акції на підтримку територіальної цілісності України та її державного устрою. У ході демонстрацій проросійські активісти здійснювали спроби захоплення державних установ (були захоплені будівлі Донецької, Луганської та Харківської ОДА). Між учасниками проросійських та проукраїнських акцій виникали сутички: найбільші з них відбулися у Харкові та Донецьку, під час яких постраждали десятки осіб та загинули щонайменше 1 особа.

Географія акцій

Акції

Дніпропетровськ

Донецьк

Мітинг у Донецьку 1 березня 2014

1 березня від 7 до 15 тисяч осіб[1] зібралися на мітинг проросійських сил на площі Леніна у Донецьку. Учасники демонстрації висловили недовіру голові Донецької ОДА Андрієві Шишацькому та меру міста Олександрові Лук'янченку, оскільки вони визнали законними рішення Верховної Ради України. Головою області мітингарі обрали місцевого бізнесмена Павла Губарєва, який проголосив себе лідером «Народного ополчення Донбасу», назвавши Шишацького «зрадником Донбасу», котрий визнав нову владу. Самопроголошений губернатор заявив, що силові структури Донецької області до виборів повинні підпорядковуватися губернаторові[2]. За повідомленнями ЗМІ члени Партії регіонів намагалися перешкодити виступу Губарєва, однак зазнали невдачі через спротив його прихильників[3].

Під будівлею Донецької ОДА пройшов мітинг на підтримку голови облдержадміністрації Андрія Шишацького, на якому були присутні працівники бюджетної сфери міста[3]. На мітингу на підтримку чинної обласної влади депутати обласної ради підтвердили, що визнають легітимність влади у Києві, хоча і не підтримують усі її рішення[4].

Близько 12 години до прихильників Павла Губарєва приєдналися активісти сепаратистської організації «Донецька республіка», які під антиукраїнські гасла, вимагали добровільної відставки Андрія Шишацького, після чого рушили штурмувати будівлю облдержадміністрації[4]. Агресивні дії прихильників розділу України стримали близько двох десятків бійців спецпідрозділу «Грифон»[4], які після півгодинного спротиву відступили під натиском[5]. Активісти не змогли потрапити до приміщення, де перебували обласні чиновники, через заґратовані вікна, тому почали бити скло[4]. Під стінами ОДА демонстранти вимагали провести референдум про відокремлення Донбасу зі складу України[4]. Учасники штурму спустили з флагштоку прапор України, замінивши його російським стягом; прапор Донецької області на іншому флагштоці мітингарі не змінювали[6].

Увечері Донецька міська рада, побоюючись тиску проросійських сил, скликала позачергову сесію, яка одноголосно ухвалила рішення про проведення референдуму щодо подальшого перебування регіону у складі України[7]. Крім того, міські депутати прийняли рішення про надання російській мові статусу офіційного нарівні з українською, уведення мораторію на зростання цін та зниження рівня соціальних виплат, створення муніципальної міліції та визнали Росію стратегічним партнером регіону. Також було рекомендовано Донецькій обласній раді спільно з Луганською обласною радою створити комісію з формування стабілізаційного фонду Донбасу[8].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Нападение на экс-губернатора Андрея Шишацкого
Nuvola apps kaboodle.svg Массовые беспорядки в Донецке

3 березня проросійськими демонстрантами було захоплено частину будівлі Донецької ОДА, де на засіданні облради депутати обрали нового голову ради Андрія Шишацького та підтримали рішення щодо проведення референдуму на території Донецької області щодо найбільш гострих для мешканців області питань, засудивши заклики до від'єднання регіону від України[9]. Близько 1000 осіб[10] з російськими триколорами на чолі з самопроголошеним губернатором Павлом Губарєвим увірвалися до сесійної зали обласної ради, через що у залі сталася сутичка, яка під час якої демонстранти намагалися завадити виступу кандидатові на посаду голови облради Андрієві Шишацькому[11]. Павло Губарєв виступив перед присутніми: у своєму виступі він назвав себе «народним» губернатором та наказав повідомити представникам російських ЗМІ, що облдержадміністрація в його особі не визнає центральної влади у Києві[12]. Крім того, самопроголошений губернатор заявив, що плануєтья утворення «тимчасового урду Донбасу», створення сил самооборони, а також було запропоновано керівництву УВС, прокуратури та СБУ області скласти присягу «народній владі»[13]. Проросійські активісти також заблокували установу, не дозволяючи співробітникам покинути її, повідомлялося також про трьох депутатів, які не встигли вчасно покинути обласну раду, через що були змушені написати заяви про складення своїх депутатських повноважень[13]. Під час захоплення адміністрації невідомі скоїли напад на голову облради Андрія Шишацького, якому від нападників вдалося звільнитися завдяки співробітникам міліції та СБУ[14], однак під час інших подій в адміністрації співробітники органів внутрішніх справ не чинили опору активістам[12][13].

13 березня на антивоєнний мітинг за єдність України напали проросійсько налаштовані активісти. Співробітники органів правопорядку та самооборона Майдану намагалися захистити відхід учасників акції, що дозволила більшості з них покинути площу Леніна. Після відступу основної групи прихильників цілісності України співробітники міліції сховали членів самооборони у свій автобус, які оточили прихильники єднання Донбасу з Росією, котрі попротикали колеса, розбили вікна та закидали машини петардами, розприскавши сльозогінний газ[15]. Міліції вдалося затримати кількох нападників, однак під тиском натовпу їх відпустили[16]. За офіційною інформацію під час сутички від ножових поранень загинула одна особа, 10 осіб госпіталізовано[17], зокрема, троє доправлені до нейрохірургічного відділення лікарні імені М. Калініна[16]. За інформацією ЗМІ кількість загиблих становить 2-3 особи, кількість постраждалих становить щонайменше 50 чоловік[15][17].

6 квітня після проросійського мітингу на площі Леніна, присвяченому затриманим напередодні бійцям «Беркуту», які брали участь у протистоянні 18-20 лютого, колона з 2 тисяч демонстрантів перемістилася під будівлю ОДА[18]. Група з близько 50 агресивно налаштованих активістів, озброєних палицями, прорвали блокаду будівлі, яку охороняли близько 300 правоохоронців[19][20]. Інша група прорвалася до подвір'я адміністрації, звідки проникла усередину будівлі[21]. Під час штурму проти силовиків було застосовано вибухові пакети, у вікно ОДА було кинуто гранату[22]; під тиском мітингарів правоохоронці покинули свої позиції, залишивши близько 10 щитів, кілька касок та радіостанцію[20]. У натовпі штурмовиків було помічено велику кількість жінок та дітей[23].

Після захоплення з будівлі адміністрації було скинуто прапор України — замість нього на даху вивісили російський триколор, прапори Комуністичної партії та організації «Донецька республіка»; крім того, у приміщенні портрет очільника області Сергія Тарути було замінено на портрет Віктора Януковича[20]. Учасники штурму висунули вимогу до обласної ради зібрати до півночі 6 квітня позачергову сесію та прийняти рішення про проведення на території області референдуму про приєднання регіону до Росії. У вимадку відмови активісти пригрозили оголосити «народний мандат», тобто розпустити раду і створити «народну обласну раду», до якої увійдуть представники різних міських громад[24]. Вночі особи, які захопили ОДА, збудували на ґанку будівлі барикаду з шин та колючого дроту, створили «пункт прийому їжі» та заготовили бруківку для оборони власних позицій[25]. Під час сутичок активісти заборонили журналістам знімати події та вимагали від них покинути місце проведення акції, мотивуючи свої вимоги «необ'єктивним висвітленням подій»[26]. У ніч на 7 квітня у Донецьку було також захоплено обласне управління СБУ.

Акція відбувалася за підтримки «Народного ополчення Донбасу» та партії «Руський блок»[27]. За фактом захоплення держустанови обласна прокуратура розпочала розслідування за першою частиною статті 294 Карного кодексу (масові заворушення)[28]. 7 квітня усі кримінальні провадження щодо подій 6 квітня у Донецьку були об'єднані та перекваліфіковані за частиною першою статті 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу)[29].

Проголошення і відміна "Донецької народної республіки"

7 квітня до Донецька прилетів перший віце-прем'єр-міністр України Віталій Ярема та лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко[30]. У залі засідань облради за участі 50 невідомих осіб (за іншими даними 120[31]) так званих «народних депутатів», звезених з міст Донецької області, було проголошено Декларацію про утворення "Донецької народної республіки", яка проголошувалася на території області[32] та яка має у майбутньому увійти до складу Росії[29]. Крім того, самопроголошені «депутати» ухвалили рішення про проведення 11 травня референдуму з приводу питання Чи підтримуєте ви створення Донецької республіки? та прийняли рішення про звернення до Володимира Путіна з проханням увести до регіону російський миротворчий контингент[33]. Водночас у прес-службі Донецької міської рада заявили, що не визнають «народної ради Донбасу», наголосивши, що не уповноважували свої представників брати участь у засіданні[34].

Сепаратисти також провели пікет місцевого телеканалу, вимагаючи надати їм ефір[29]. Під час пікетування Донецької ОДТРК сталася перестрілка: невідомі особи здійснили кілька пострілів з автоматичної зброї у повітря, на що міліціонери відповіли аналогічними пострілами, після чого невідомі зникли на автомобілях у невідомому напрямку[35].

Увечері спецпідрозділи СБУ у ході антитерористичної операції звільнили будівлю обласного управління СБУ, про що повідомила заступник секретаря РНБО Вікторія Сюмар[36].

Жителі Донецька та області відреагували на проголошення "Донецької республіки" з обуренням, їм не зрозуміло, як сотня сепаратистів вирішувати долю мільйонного міста і чотирьохмільйонної області[37]:

« У місті-мільйоннику сотня ненормальних проголосила Донецьку республіку. Анекдот, »

- пишуть донеччани в соцмережах.

Злякавшись осуду і не отримавши підтримки народу, сепаратисти 8 квітня відмінили свою Декларацію про утворення "Донецької народної республіки".[37]

Результати опитування, проведеного з 26 по 29 березня Донецьким інститутом соціальних досліджень і політичного аналізу (ДІСІПА) показали, що лише 26,5% донеччан схвалюють дії пропутінських сепаратистів, а 40,8%, навпаки, підтримують акції за єдність Украіни. Серед донеччан переважає осуд незаконних дій проросійських сил. Захоплення адміністративних будівель засуджує 77% донеччан, позитивно оцінює тільки 16%. Найменше донеччани підтримують насильство, однозначно не підтримують 85% жителів міста.[38]

Запоріжжя

Луганськ

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Над Луганской областной администрацией водружен российский флаг
Nuvola apps kaboodle.svg Штурм обл администрации
Nuvola apps kaboodle.svg Штурм Луганской ОДА 9 марта 2014
Nuvola apps kaboodle.svg Ляшко затримав лідера сепаратистів Клінчаєва

1 березня біля пам'ятника Тарасові Шевченку на площі Героїв Великої Вітчизняної війни пройшов мітинг проросійських організацій. Учасники мітингу тримали прапори Росії та чорно-жовто-білі прапори. Учасники мітингу виступали за надання російській мові статусу державної, формуванні муніципальної міліції, підпорядкованої громаді та вибори голів ОДА та прокурорів шляхом виборів. Учасники виступали проти нової української влади, вигукуючи лозунги проти «коричневої чуми» та «фашистів», та спалили опудала Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Віталія Кличка[39].

Перед учасниками мітингу виступив голова Луганської обласної ради Валерій Голенко, котрий назвав південний схід України «економічним хребтом» держави. Надалі учасники мітингу з прапорами організації «Молода гвардія» направилися до будівлі Луганської ОДА, де спустили прапори України та підняли російські прапори[40]. Керував підняттям прапорів Росії депутат Луганського обласної ради Арсен Клінчаєв, котрий повідомив про початок запису добровольців у народні дружини, які поїдуть до Криму «допомагати»[39].

2 березня на засіданні Луганської обласної ради ухвалили рішення про визнання нелегітимними центральні органи виконавчої влади України. Крім того, депутати підтримали рішення про проведення референдуму щодо федералізації України закликали Верховну Раду України надати російській мові статусу другої державної, роззброїти незаконні збройні формування, забезпечити безпеку громадянам України, припинити переслідування співробітників правоохоронних органів, зокрема колишніх бійців спецпідрозділу «Беркут», які брали участь у подіях у Києві у листопаді 2013-лютому 2014 років. Луганська обласна рада закликала заборонити низку організацій, серед яких ВО «Свобода», Правий сектор, Соціал-Національну Асамблею, УНА-УНСО, ВО «Тризуб», Білий молот, Патріот України та інші, не допустити підвищення тарифів та зменшення соціальних гарантій для громадян та не допустити обмеження мовлення на території України іноземних телеканалів[41].

Під час проведення засідання будівля Луганської обласної ради була заблокована натовпом, який відмовився випускати депутатів, доки вони не ухвалять «потрібні рішення»[42]. За повідомленням ЗМІ на мітингу під радою зібралося до 400 активістів з прапорами партії «Руська єдність» та організації «Луганська гвардія». Лідер «Луганської гвардії» Олександр Харитонов передав обласній раді резолюцію рішення про звернення до Президента Росії Володимира Путіна, однак депутати відмовилися підтримувати резолюцію. Після відмови депутатів невідомі у масках з російськими прапорами та щитами штурмували будівлю обласної ради, зламавши ворота, заблокувавши виходи та встановивши на даху прапор Росії. Під час сутичок постраждали припарковані поруч автомобілі: були проколоті колеса та побиті вікна[43].

9 березня між учасниками проросійського мітингу та активістами проукраїнських сил сталася сутичка: проросійські активісти силою розігнали зібрання біля пам'ятника Тараса Шевченка, учасники якого хотіли відзначити 200-річчя поета[44]. Під час проросійського мітингу, на якому зібралося за різними оцінками від 10 до 20 тисяч чоловік, захопили приміщення Луганської ОДА та вивісили російський прапор на будівлі, крім того, російський прапор та прапор Перемоги біли вивішені на флагштоках біля установи. За повідомленням ЗМІ захоплення адміністрації здійснювали активісти «Луганської гвардії» та «Молодої гвардії» та громадяни Росії, котрі прибули до міста напередодні мітингу[45]. Під тиском протестувальників, що зайняли адміністрацію, голова Луганської ОДА Михайло Болотських писав заяву про звільнення, яку пізніше відкликав, заявивши, що написав її під тиском та погрозами[46]. На мітингу демонстранти обрали «народного губернатора» — лідера руху «Луганська гвардія» Олександра Харитонова[47]. Міліція не протидіяла ані штурму ОДА, ані нападу на учасників проукраїнського мітингу[48][49]. За фактом захоплення ОДА міліція, СБУ та обласна прокуратура розпочали досудове розслідування[48][50].

Вранці 10 березня проросійські мітингарі добровільно покинули будівлю ОДА[51], однак під установою знову зібрався мітинг, учасники якого вимагали проведення референдуму щодо федералізації України на території Луганської області та надання російській мові статусу державної[50]. Народнии депутатом Олегом Ляшком разом зі своїми прибічниками було здійснено «громадський арешт» одного з лідерів проросійських виступів у місті Арсена Клінчаєва[50]; 11 березня Клінчаєв був арештований співробітниками міліції[52].

Учасники проросійського мітингу перешкоджали діяльності журналістів ТРК «Україна» та НТН, звинувативши їх у необ'єктивному висвітленні подій[53]. Невідомі особи також захопили офіс телекомпанії Ірта[47]: нападники вимагали вимкнути ефір та віддати матеріали про захоплення Луганської ОДА, погрожуючи спаленням телекомпанії[54].

6 квітня під пам'ятником Шевеченку за ініціативою організації «Луганська гвардія» зібрався черговий проросійський мітинг: близько 2 тисяч осіб вимагали відставки уряду Арсенія Яценюка, надання російській мові статусу державної, звільнення лідера організації Олександра Харитонова та розпуску місцевих рад[55]. Під час мітингу було оголошено про створення єдиного координаційного центру протестного руху у місті[56]. Після мітингу учасники дісталися будівлі управління Служби безпеки України у Луганській області, яке пікетували з вимогою звільнення з-під арешту Олександра Харитонова, закидавши будівлю яйцями та пляшками з пивом та заблокувавши проїзд на вулиці Радянській[57]. Пізніше мітингарі виламали вхідні двері та вдерлися до приміщення СБУ, почавши бити вікна[58]. Під час захоплення будівлі було застосовано світло-шумові гранати, каміння, вибухові пакети тощо[18]. Після штурму для переговорів з лідерами акції до будівлі СБУ прибули голова Луганської ОДА Михайло Болотських та начальник обласного управління МВС Володимир Гуславський, у ході яких було досягнуто домовленостей про звільнення з-під варти 6 активістів[59]. Попри звільнення активістів, штурмовики розпочали будівництво барикад з покришок та чекають на підкріплення з Артемівська Донецької області[60]; очевидці повідомляли про спроби демонстрантів отримати доступ до серверів установи[61]. Крім того, у вулицями Луганська відбувся автопробіг за приєднання Луганської області до Росії під гаслом «Луганськ−Донбас−Південний Схід», у якому взяли участь 30 активістів[62].

Близько 1 години 7 квітня близько 3000 бойовиків захопили обласну управління Національного банку України, що розташоване поряд з будівлею обласного СБУ; повідомлялося про барикадування деяких вулиць та підвіз до захоплених будівель товарних контейнерів з невідомим вмістом[63].

7 квітня до Луганська вилетіли секретар РНБО Андрій Парубій та голова СБУ Валентин Наливайченко, також після візиту до Донецька до міста прибула Юлія Тимошенко[30]. Крім того, до Луганська прибув народний депутат Олег Ляшко, який закликав боротися проти сепаратизму, а самих сепаратистів перейти на бік України[64].

Станом на ранок 7 квітня сепаратисти барикадами повністю перекрили рух по вулиці Радянській[65], у свою чергу ДАІ перекрила усі під'їзди до міста[66]. Повідомлялося про захоплення проросійськими активістами зброї у будівлі СБУ[65][67]: зокрема, за інформацією Олега Ляшка захоплено приблизно 300 автоматів, 100 пістолетів, 20 снайперських гвинтівок[64]. За фактом захоплення адмінбудівлі відкрито кримінальні провадження за частиною першою статті 294 та статтею 341 Кримінального кодексу України[65][67].

У захопленому СБУ штурмовики розгорнули медпункт, їдальню та кімнати відпочинку[66], однак, комунальні служби відрізали водо- та електропостачання будівлі[68]. У приміщенні СБУ сепаратисти записали відеозвернення, у якому називали себе «Армією Південно-Східною» та погрожували перейти до відкритого силового протистояння, якщо їхні вимоги не будуть виконані[69]. Мітингарі передали меру Сергієві Кравченку вимоги, основними з яких були скасування президентські вибори, передача повноважень у регіони та проведення референдуму щодо статусу області 10-11 травня; Сергій Кравченко зауважив, що міська влада не має повноважень аби виконувати вимоги демонстрантів[66]. З активістами також вів переговори народний депутат Володимир Медяник, якому були оголошені подібні вимоги[70].

Через загрозу штурму Луганської ОДА керівництво області вирішило тимчасово закрити та опечатати установу[71], яку посилено охороняли правоохоронці[70]. Поблизу ОДА мав відбутися мітинг з ініціативи «Луганської гвардії», однак її прихильники проігнорували цей захід; крім того одна з лідерів сепаратистів Луганська Анастасія Пятерікова перед своєю втечею до Росії закликала своїх прихильників проголосити «Луганську республіку» за аналогією з Донецькою[72].

ЗМІ також повідомляли про спробу штурму місцевого телеканалу «Ірта», у ході якого поранень зазнали 3 охоронці каналу. За словами власника медіа Володимира Ландіка спроби захоплення відбулися після появи у студії депутата Олега Ляшка. Сам Ландік заявив, що після його заяви про причетність до заворушень у Луганську Олександра Єфремова, йому надходять погрози[73].

8 квітня на мітингу перед обласною СБУ було оголошено про початок роботи над створенням місцевого «парламенту»[74]. За повідомленнями антитерористичної групи СБУ особи всередині будівлі замінували її[75] та утримують близько 60 заручників, яких у разі штурму погрожували використати в якості «живого щита»[76]. Близько 1 години 9 квітня з будівлі СБУ було відпущено 51 заручника, до 5 години — ще 5[77]. У прес-службі обласного управління МВС повідомили, що у захопленій будівлі станом на 9 квітня заручників немає, крім того, відсутня інформація про їх перебування там напередодні вночі чи мінування будівлі[78]; про відсутність заручників повідомив також кандидат у Президенти України Сергій Тігіпко, який приїздив до Луганська на переговори з демонстрантами[79]. Увечері на переговори до людей у СБУ приїхав інший кандидат у президенти Михайло Добкін, однак, натовп не пустив політика до приміщення та намагався вчинити над ним розправу[80].

Станом на 10 квітня мітингарі утримували луганське управління СБУ та було створено наметове містечко навпроти установи[81]. Змінилися й вимоги мітингарів: замість проведення референдуми вони стали вимагати надання органам місцевого самоврядування більших повноважень, зокрема обрання громадою голови ОДА[82]. Заступник голови Адміністрації Президента Андрій Сенченко повідомив, що у разі якщо переговори з сепаратистами будуть безрезультатними, влада розглядатиме силовий варіант повернення контролю над луганським управлінням СБУ[83]. Увечері для запобігання можливому штурму під захопленою будівлею зібралося до півтори тисячі прихильників демонстрантів, дії яких були більш узгоджені та скоординовані, ніж у попередні дні[84].

Миколаїв

Одеса

Харків

Проросійські виступи в Харкові

1 березня. Штурм Харківської ОДА

1 березня 2014 року у Харкові з ініціативи мера Геннадія Кернеса на площі Свободи було проведено «мирний мітинг патріотично налаштованих харків'ян» «За Харків». Перед людьми з російськими прапорами виступали сам мер Геннадій Кернес та колишній голова Харківської ОДА Михайло Добкін. По закінченні мітингу між учасниками заходу та активістами харківського Євромайдану сталася сутичка, у ході якою учасниками бійки використовувалися палиці та сльозоточивий газ, після чого прихильники Кернеса розпочали штурм будівлі Харківської облдержадміністрації, контрольованої представниками Самооборони Майдану та «Правого сектору»[85].

Активісти Євромайдану перший натиск учасників мітингу «За Харків» відбили, однак пізніше проросійсько-налаштовані активісти захопили будівлю, де побили опонентів, котрих виводили під зневажливі вигуки натовпу, змушуючи активістів ставати на коліна[86]. Під час штурму були чутні постріли, над активістами Євромайдану, котрі захищали обласну адміністрацію, чинили самосуд; у результаті за повідомленням Харківської міської ради постраждали 97 осіб: 76 з них було доставлено до лікарень швидкої та невідкладної допомоги, — до обласної лікарні[87]. Серед постраждали був український письменник Сергій Жадан, який отримав струс мозку, розсічення брови та голови, можливий перелом носа. Про деталі свого побиття письменник повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook:

« Друзі, зі мною все гаразд. Два розсічення на голові, розсічена брова, струс мозку, підозра на перелом носа. Били бітами ззаду по голові. Нападали виключно зграєю. На вимогу стати на коліна — послав на х*й. Витягла міліція. Геннадію Адольфовичу, то як там із миром та спокоєм у регіоні? Михайле Марковичу, в президенти якої саме країни ви станете балотуватись? Арсене Борисовичу — що там у нас із внутрішніми органами? Багатьом харківським підліткам їх сьогодні відбивали громадяни РФ. І головне — коли ви всі сядете? Харків'яни, я вас люблю. Не бійтесь їх — не можна зламати того, хто не боїться[88]. »

Після штурму держустанови на даху будівлі адміністрації український прапор було замінено російським[89]. За повідомленням ЗМІ встановив прапор Росії мешканець Москви[90]. Надвечір російський прапор з будівлі облдержадміністрації прибрали[91]. Проросійські активісти закликали також іти людям до бійцівського клубу «Оплот»[89], приміщення якого 28 лютого зайняли активісти «Правого сектору», зокрема представники організації «Патріот України» та Соціал-Національної Асамблеї[92].

Під час сутичок та штурму Харківської ОДА співробітники правоохоронних органів не вживали активних дій: штурм установи не було попереджено та не було вжито жодних заходів з метою припинення сутичок. Співробітники органів внутрішніх справ лише унеможливлювали спроби подальшого самосуду над побитими активістами Євромайдану, виводячи їх від ОДА. Мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що бійку спровокували активісти Євромайдану, котрі кинули у натовп вибуховий пакет або гранату, однак журналісти, що були свідками подій, заперечили таку інформацію[86].

Сутички 6 квітня

6 квітня близько тисячі представники проросійських організацій пікетували консульства Польщі та Росії, після чого розійшлися різними вулицями до центра міста[93], де на площі Свободи одночасно пройшли 2 мітинги за федералізацію України[94]. На противагу проросійським мітингам біля пам'ятника Шевченку активісти Євромайдану провели антивоєнне віче та музичний концерт[95].

Під час ходи біля пам'ятника Тарасові Шевченку двоє невідомих повідомили учасникам маршу про те, що біля театру Шевченка перебувають бійці «Правого сектору», через що сталася сутичка[96]. На вулиці Сумській на близько 30 активісті Євромайдану напала колона прихильників відокремлення області від України[18]. Правоохоронці оточили кільцем євромайданівців, за допомогою бійців спецпідрозділу «Грифон» їх було заведено до службового автомобілю, який був заблокований учасниками проросійського мітингу[96]. Частину євромайданівців вдалося вивезти, іншу частину правоохоронці відвели на безпечну відстань[97]. Проросійські активісти змусили учасників антивоєнного віча повзти на колінах «коридором ганьби»[98].

Проголошення «Харківської народної республіки»

Увечері під будівлею Харківської ОДА зібралося близько 2 тисяч проросійсько налаштованих мітингарів, які закликали «підтримати Лунганськ і Донецьк», де напередодні сталися захоплення адміністративних будівель[99]. Демонстранти прорвали кордон з 200 міліціонерів та прорвалися у середину адміністрації[100], частина міліціонерів, що залишили позиції аплодувала штурмовикам[101]. Знімальна група ТРК «Україна», яка намагалася здійснити пряме включення з місця події, покинула площу через загрозу власній безпеці[99].

7 квітня Міністр внутрішніх справ україни Арсен Аваков повідомив про звільнення приміщення ОДА від демонстрантів, проте містяни і ЗМІ спростували цю інформацію[102]. Мер Харкова Геннадій Кернес провів зустріч з демонстрантами, на якій відкинув можливість проведення референдуму щодо федералізації Харківської області, оскільки для його проведення відсутнє «законне підґрунтя», натомість запропонував провести соціологічне опитування[103]. Крім того, Харківська обласна рада погодилась провести позачергову сесію, на якій буде розглянуто вимоги активістів[104]. На площі Свободи сталася сутичка між проукраїнськими та проросійськими активістами, які намагалися витіснити проукраїнський мітинг за межі майдану[105]. У результаті частина учасників мітингу сховалася у саду Шевченка, інша частина — у кафе поблизу місця події; у ході сутички 2 осіб зазнали травм голови[106]. Загалом під час сутичок 7 квітня постраждало 32 особи[107].

На проросійському мітингу було оголошено перелік «альтернативних депутатів», які утворили «Раду депутатів харківської територіальної громади», покликану виконувати обов'язки Харківської обласної ради, та оголосили про створення суверенної «Харківської народної республіки»[108]. Увечері міліція звільнила від сепаратистів будівлю ОДА, які втім намагалися повернути контроль над установою, почавши палити шини, кидати каміння та стріляти з травматичної зброї[109]. У ЗМІ повідомлялося, що близько 22 години на територію Харківської регіональної передавальної телевежі проникла група осіб, що мали на меті відновити мовлення російських телеканалів, однак, у МВС повідомили, що телевежа знаходиться під контролем правоохоронців[110].

Напад на телеканал «АТН»

Наступного дня стало відомо, що організатора нападу на телекомпанію було затримано[111].

10 квітня 2014 року харківські сепаратисти оголосили полювання на людей з символікою США та Велікобританії[112].

12 квітня 2014 року у Харкові відбулась акція прихильників референдуму та російської мови під пам'ятником Леніну[113].

Побиття євромайданівців 13 квітня

13 квітня 2014 року у Харкові відбулась чергова акція проросійських мітингувальників, яка спочатку була небагаточисельною та спокійною поблизу пам'ятника Леніну[114].

Під час побиття активістів Євромайдану у метро акцією командував та знімав її харківський псевдожурналіст Андрій Бородавка[115].

За інформацією ЗМІ, на цю акцію на рейсових автобусах підвозили людей з Бєлгорода, які зупинялись у спальних районах на півночі міста[116].

Херсон

8 квітня 2014 співробітники СБУ затримали громадянку Російської Федерації Марію Коледу, яку звинувачують у виконанні завдань спецслужб для дестабілізації ситуації у південних областях України, участі у шпіонажі, створенні сепаратистських груп в Миколаївській області, а також в участі в сутичках біля Миколаївської ОДА, де вона застосовувала вогнепальну зброю. Під час затримання у Марії Коледи було вилучено травматичний пістолет, переобладнаний під стрільбу бойовими патронами та методичні рекомендації з підготовки диверсійних груп.[117][118] На своїй сторінці в соціальній мережі ВКонтакті Марія Коледа сфотографована зі зброєю, викладала власні світлини з подій у Миколаєві.[119]

Організація акцій

За повідомленням ЗМІ у Донецьку присутні автомобілі та автобуси з російськими номерами, на яких прибула частина демонстрантів[8]. Серед учасників штурму Донецької ОДА очевидці помітили активістів організації «Оборона Донецька», тітушок та колишніх радянських офіцерів, які були помічені у зривах акцій євромайдану[4]. Чиновники ОДА також повідомляють, що підозрюють в організації сутичок регіонала Миколу Левченка, відомого своїми проросійськими поглядами[4].

За повідомленням донецької міліції є підозра, що у сутичках у Донецьку брала участь велика кількість громадян Росії[10]. Повідомлялося про підтримуку самопроголошеного губернатора Донецької області Павла Губарєва місцевими комуністами[11]. Повідомлялося також про те, що до зали засідання депутатів Донецької обласної ради Павла Губарєва супроводжував керівник обласної міліції Роман Романов[11]. Крім того, ЗМІ відмічали про пасивний спротив співробітників міліції під час захоплення ОДА[12][13].

За даними харківського євромайдану під час сутичок у Харкові 1 березня у місті перебувало кілька тисяч росіян, що мають відношення до російських спецслужб, мають відповідну військову підготовку та озброєні світлошумовими гранатами[1]. Повідомлялося про прибуття автобусами до Харкова 2 тисяч осіб з Бєлгородської області Росії[120].

В Інтернеті з'явились відеодокази того, що роль «місцевих жителів» в кількох містах України (Харків, Севастополь) грали одні й ті ж люди[121].

У соціальних мережах здійснюється вербування росіян участі у проросійських акціях на теріторії півдня тасходу України під виглядом туристів[10].

19 березня співробітники СБУ затримали в Луганській області трьох осіб, причетних до створення у регіоні двох диверсійних груп. За фактом порушено кримінальне провадження за статтею 258 Кримінального кодексу України (створення терористичної групи)[122].

5 квітня у Луганській області СБУ затримала диверсійну групу з 15 осіб. Під час операції було виявлено 300 автоматів, 5 пістолетів, 1 протитанковий гранатомет, гранати, пляшки із займистою сумішшю, значну кількість гладкоствольної та холодної зброї. За інформацією СБУ група мала на меті 10 квітня здійснити збройне захоплення органів державної влади у регіоні. Обласна прокуратура порушила кримінальне провадження за статтями 113 (диверсія) і 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України[123].

5 квітня СБУ разом із прикордонниками також затримала координатора сепаратистів на Луганщині — громадянина РФ Романа Банних, що вдруге намагався в'їхати в Україну і якого пов'язують з Головним розвідувальним управлінням Генерального штабу РФ.[124][125]

Фінансування

Колишній народний депутат Володимир Ландік звинуватив в організації і фінансуванні проросійських акцій представників попередньої влади та заявив про участь у мітингах і штурмах російських громадян[47].

Перший віце-прем'єр-міністр України Віталій Ярема повідомив, що сепаратистські настрої в Україні фінансуються на кошти, які екс-президент Віктор Янукович зі своїми прихильниками вивіз з України.[126]:

« Янукович разом зі своїми прихильниками вивіз за територію України велику суму коштів, які сьогодні, за інформацією розвідувальних і оперативних служб, використовуються для підняття сепаратистських настроїв серед населення України »

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 6 квітня повідомив, що організація і фінансування проросійських виступів відбувається з ініціативи Володимира Путіна та Віктора Януковича[23].

Журналіст Сергій Лещенко з посиланням на власні джерела повідомив, що до сепаратистських акцій у Донецькій і Луганській областях причетні Рінат Ахметов та Олександр Єфремов; крім того, у протистояннях бере участь значна кількість кримінальних елементів[127]. Також повідомлялося про імовірну зустріч Ріната Ахметова з Володимиром Путіним у березні-квітні 2014 року[128].

Реакція громадян

Наметове містечко російських націоналістів на Куліковому полі в Одесі

Акції здебільшого не знаходять великої підтримки серед жителів регіонів, у яких вони проводяться[29].

За результатами соціологічного опитування, проведеного групою «Рейтинг» 14-26 березня, ідею федералізації України підтримують 14% громадян, 64% громадян переконані, що Україна має залишатися унітарною державою, 10% вважають, що Україна має залишатися унітарною державою без Криму. Зокрема, найбільша підтримка федеративного устрою України спостерігається на сході держави — 45% (проти — 26%), на півдні — 22% (проти — 44%), у центрі — 6%, у західних регіонах — 3% опитаних респондентів[129].

Відповідно до опитування фонду «Демократичні ініціативи» (проведено 16-30 березня 2014 року) 10,3% громадян підтримують відокремлення регіонів південно-східних регіонів України та приєднання їх до Росії, зокрема: у Донбасі (Луганська і Донецька області) — 26,8%, схід (Дніпропетровська, Запорізька і Харківська) — 10,6%, південь (Миколаївська, Одеська і Херсонська) — 9,5%[130].

Згідно з опитанням проведеним Інститутом соціальних досліджень і політичного аналізу у Донецьку, 32% мешканців регіону підтримує розширення регіонального контролю надо податками да економікою, 16% прагнуть федералізації, 27% бажают об'єднання регіону або України загалом с Росією[131].

Жертви та постраждалі

Активісти харківського Євромайдану повідомляли, що під час штурму Харківської ОДА 1 березня відловлювали поранених та відвозили їх у невідомому напрямку[1]. За словами очевидців, після сутичок пропав зв'язок з деякими активістами, кількість загиблих під час протистояння може сягати від 8 до 10 чоловік[132]. За інформацією В.Хоми у лікарню потрапили до 10 людей, загиблих немає[133].

Під час сутичок у Донецьку 13 березня загинув прес-секретар місцевого осередку ВО «Свобода»[134], за офіційною інформацією госпіталізовано 10 осіб[17]. За повідомленнями ЗМІ кількість загиблих становить 2-3 особи, а кількість потерпілих — мінімум 50 осіб[16][15].

Під час сутички у Харкові 6 квітня постраждали 15 осіб[97], у тому числі 1 міліціонер[18]. Під час захоплення управління СБУ у Луганську постраждали 2 особи: у жінки розбита голова, міліціонера винесли на ношах[135]. 7 квітня з'явилася інформація про 9 постраждалих під час штурму СБУ у Луганську, серед яких 1 правоохоронець з травмами шиї та хребта[65].

Реакція української влади

16 березня 2014 року Секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Андрій Парубій заявив про зрив широкомасштабної операції російських сепаратистів по вторгненню в Україну під назвою «Російська весна». За його словами, сепаратисти планували захоплення влади на південному сході країни по кримському сценарію.[136][137]

Органи внутрішніх справ та національної безпеки здійснили арешти деяких лідерів акцій у регіонах:

  • 6 березня антитерористичним центром СБУ «Альфа» був затриманий лідер «Народного ополчення Донбасу» Павло Губарєв, оголошений на мітингу 1 березня «народним губернатором Донеччини»[138]. Відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 2 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) та статтею 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд) Кримінального кодексу України[139].
  • 10 березня СБУ затримала лідера організації «Молода гвардія», депутата Луганської облради, Арсена Клінчаєва за підозрою в організації групи для захоплення державних установ у Луганську. Проти нього порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 1 статті 294 (організація масових заворушень), частиною 1 статті 338 (наруга над державними символами) та статтею 341 (захоплення державних або громадських будівель чи споруд) Кримінального кодексу України[140].
  • 14 березня у ході спільної спецоперації МВС та СБУ було затримано лідера «Луганської гвардії» Олександра Харитонова. Стосовно арештованого порушено кримінальну справу за статтею 110 Кримінального Кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України[141].
  • 22 березня у Донецьку СБУ заарештувало лідера «Народного ополчення Донбасу» Михайла Чумаченка. Проти нього порушено кримінальні справи за статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади) та 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України[143].

1 березня РНБО доручило Нацраді з питать телебачення і радіомовлення припинити трансляцію російських каналів у зв'язку з викривленням зображення подій. Нацрада зобов'язала провайдерів зробити це до 11 березня, але частина провайдерів відмовлялася виконувати рішення. 25 березня згідно рішення суду була припинена трансляція каналів «РТР», «Перший», «Росія 24» и «НТВ». [144]

6 квітня Олександр Турчинов відклав свій робочий візит до Литви, щоб провести термінову нараду з керівниками силових відомств через ситуацію, що склалася у східних регіонах України[145].

Див. також

Примітки

  1. а б в Події в Криму, Донецьку та Харкові - частина одного сценарію?. Deutsche Welle. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  2. У Донецьку проросійські митингувальники зірвали український прапор України і вивісили російський. Коментарі. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  3. а б У Донецьку зібрався мітинг на підтримку губернатора та Росії. Українська правда. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  4. а б в г д е ж "Беркут герой!", "Донецьк - російське місто!" - над Донецьком підняли прапор Росії. Gazeta.ua. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  5. У Донецьку вимагають відставки місцевої влади. BBC Україна. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  6. Під час мітингу в Донецьку на флагштоку перед облрадою підняли прапор Росії. Zaxid.net. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  7. Донецька міськрада хоче референдум щодо долі Донбасу. ТВі. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  8. а б Донецька міськрада підтримала сепаратистів з Росії - хоче референдум щодо подальшої долі області. Gazeta.ua. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  9. Донецьк: учасники проросійського мітингу захопили обласну адміністрацію. Euronews. 3 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. 
  10. а б в Міліція перевірить участь "російських туристів" у штурмі Донецької адміністрації. Укрінформ. 3 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. 
  11. а б в До сесійної зали Донецької ОДА прорвався самозваний губернатор Павло Губарєв. Gazeta.ua. 3 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. 
  12. а б в Проросійські активісти окупували Донецьку облраду. Коментарі. 3 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. 
  13. а б в г Загарбники Донецької ОДА формують "тимчасовий уряд Донбасу". Дзеркало тижня. 3 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. 
  14. Захоплювачі Донецької облради напали на Шишацького. Коментарі. 3 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. 
  15. а б в У Донецьку побили учасників мітингу за єдність України, щонайменше одна людина загинула. Дзеркало тижня. 13 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  16. а б в Дві людини загинуло під час сутичок між учасниками мітингів у Донецьку. Українська правда. 13 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  17. а б в Фоторепортаж из кровавого центра Донецка: как убили двух парней. Новости Донбаса. 13 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. (рос.)
  18. а б в г На сході України пройшли проросійські мітинги із захопленням адмінбудівель. РБК Україна. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  19. У Донецьку сепаратисти штурмують облдержадміністрацію, під'їхав водомет. Факти ICTV. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  20. а б в Сепаратизм по-донецьки: портрет Тарути змінили на Януковича. Gazeta.ua. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  21. Нова хвиля штурмів прокотилася Сходом України з димовими шашками, петардами та бійками. ТСН. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  22. Сепаратисти у Донецьку захопили ОДА. Кидають гранати. Українська правда. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  23. а б Путін і Янукович замовили нові заворушення сепаратистів в Україні, — Аваков. Канал новин 24. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  24. Проросійські активісти у Донецьку мають намір сформувати "народну" облраду. РБК Україна. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  25. Сепаратисти біля Донецької ОДА зміцнили барикаду й поміняли прапор. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  26. В Донецьку захопили ще й будівлю СБУ. BBC Україна. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  27. Сепаратисти в Донецьку захопили ОДА, вивісивши над будівлею прапори Росії. Дзеркало тижня. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  28. У Донецьку міліція шукає організаторів захоплення ОДА. ТСН. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  29. а б в г Ахметов мовчить, бо ухвалив рішення не на користь України?. Радіо Свобода. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  30. а б Ярема і Тимошенко поїхали в Донецьк, Парубій і Наливайченко – у Луганськ. Радіо Свобода. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  31. Збори міста та громадських організацій оголосили в Донецьку народну республіку. BBC Україна. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  32. Загарбники Донецької облдержадміністрації оголосили про створення суверенної держави "Донецька народна республіка". Інтерфакс-Україна. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  33. Донецькі сепаратисти погрожують, що попросять Путіна ввести війська. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  34. Донецька міська рада не визнає сепаратистів з "Ради Донбасу". Gazeta.ua. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  35. У Донецьку сталася перестрілка між міліцією та сепататистами. Громадське телебачення. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  36. Пашинський розповів про антитерористичну операцію в Донецьку. Укрінформ. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  37. а б Большинство дончан не одобряют действия сепаратистов - опрос
  38. Большинство дончан не одобряют действия сепаратистов - опрос
  39. а б У Луганську біля будівлі ОДА підняли російський прапор. Корреспондент.net. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  40. В Луганске возле здания ОГА подняли флаг России. Коментарі. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. (рос.)
  41. Рішення від 2 березня 2014. Луганська обласна рада. 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. (рос.)
  42. Луганська облрада проголосувала за референдум про федералізацію України. Радіо Свобода. 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. (рос.)
  43. У Луганську учасники "російської весни" захопили ОДА та просять у Путіна ввести війська. Українська правда. 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  44. У Луганську проросійські активісти побили Євромайдан та захопили ОДА. Українська правда. 9 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  45. В Луганске пророссийские активисты захватили облгосадминистрацию. Восточный вариант. 9 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. (рос.)
  46. Губернатор Луганщини писав заяву про відставку під загрозою розправи над дітьми. ТСН. 9 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  47. а б в Ландік звинуватив у погромах у Луганську "туристів Путіна" і колишню владу міста. Дзеркало тижня. 10 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  48. а б Прокуратура Луганська розпочала перевірку за фактом захоплення ОДА. Канал новин 24. 9 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  49. У Луганську губернатора Болотських змусили подати у відставку. Львівська газета. 9 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  50. а б в Андрій Кузнецов (10 березня 2014). Луганськ: штурм ОДА розслідує СБУ, а Ляшко «тримав у полоні» Клінчаєва. Радіо Свобода. Процитовано 13 березня 2014. 
  51. Будівлю Луганської ОДА звільнили від сепаратистів - Ляшко. Корреспондент.net. 10 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  52. Затримали лідера луганських сепаратистів Клінчаєва. Факти ICTV. 11 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  53. У Луганську з мітингу вигнали журналістів. Радіо Свобода. 10 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  54. У Луганську "тітушки" захопили будівлю телекомпанії "Ірта". ТВi. 10 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014. 
  55. У Луганську мітингують до 2 тис. активістів проросійських. РБК Україна. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  56. У Луганську заявили про створення єдиного координаційного центру протестного руху. Корреспондент.net. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  57. У Луганську сепаратисти захопили СБУ. Українська правда. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  58. Митингующие штурмом взяли СБУ: выбиты двери и окна, валит дым. Восточный вариант. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. (рос.)
  59. У Луганську під тиском натовпу звільнили з-під варти шістьох сепаратистів. Espresso.tv. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  60. У Луганську сепаратисти чекають на підкріплення та звозять під СБУ шини. Українська правда. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  61. Сепаратисти в Луганську захопили облСБУ: вибивали вікна цеглинами і кидали димові шашки. Є постраждалі. Дзеркало тижня. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  62. У Луганську проросійські активісти організували автопробіг, а прихильники Євромайдану − велопробіг. Радіо Свобода. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  63. У Луганську проросійські активісти захопили філію Нацбанку - ЗМІ. Корреспондент.net. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  64. а б Ляшко закликав луганських сепаратистів перейти на бік України. РБК Україна. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  65. а б в г У Луганську сепаратисти захопили в СБУ зброю та перекрили рух. Коментарі. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  66. а б в Луганські сепаратисти вимагають скасувати вибори президента. BBC Україна. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  67. а б У Луганську сепаратисти захопили зброю в СБУ. Під'їзди до міста перекриті. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  68. У будівлі СБУ в Луганську відключили світло і воду. ЛІГА.Новости. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  69. Сепаратисти в Луганську створили "армію Південно-Східну" і погрожують відкритим протистоянням. Канал новин 24. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  70. а б У Луганську не всі проросійські активісти знають, чого хочуть. Радіо Свобода. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  71. Губернатор Луганщини закрив і опечатав будівлю ОДА. iPress. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  72. На заклик активістки-втікачки "створювати Луганську республіку" люди не відгукнулися. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  73. На «Ірті» невідомі поранили 3 охоронців. Власнику каналу Володимиру Ландіку погрожують спалити дім. Телекритика. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  74. Сепаратисти в луганській СБУ вирішили стати "парламентом". Українська правда. 8 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  75. Зловмисники замінували будівлю СБУ в Луганську й утримують близько 60 заручників. Радіо Свобода. 8 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  76. Cепаратисти в Луганську погрожують виставити живий щит із жінок. BBC Україна. 8 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  77. Загарбники будівлі СБУ в Луганську відпустили 56 заручників. Дзеркало тижня. 9 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  78. Сепаратисти в Луганську звільнили людей. Сюмар: ситуація тривожна, але шанси домовитися є. Newsru.ua. 9 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  79. Тігіпко закликає не застосовувати силу до озброєних терористів у Луганську. Український тиждень. 9 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  80. Розгніваний натовп біля будівлі СБУ у Луганську ледь не розірвав Добкіна. Gazeta.ua. 9 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  81. Сепаратисти не полишають захоплену будівлю СБУ у Луганську. 5 канал. 10 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  82. Луганські агресори передумали вимагати референдум, але зводять нові барикади. ТСН. 10 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  83. Штурм СБУ в Луганську може розпочатись в найближчі години. Gazeta.ua. 10 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  84. Кількість людей під будівлею СБУ у Луганську зросла до 1,5 тисяч. Українська правда. 10 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  85. У Харкові мітинг Кернеса "за мир і порядок" влаштував «газову бійку», стрілянину і вибухи. Українська правда. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  86. а б Харків: щонайменше 97 у лікарні після «мирного мітингу патріотів». BBC Україна. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  87. Під час штурму Харківської облдержадміністрації постраждали 97 осіб, зокрема неповнолітні. Укрінформ. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  88. Жадана били бітами по голові і вимагали стати на коліна. Він послав їх на х... iPress. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  89. а б У Харкові на будівлі ОДА встановили російський прапор. NEWSru. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  90. Триколор над Харківською ОДА встановив москвич, який думає, що там живуть 80% росіян. Express.ua. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  91. З Харківської ОДА скинули російський прапор. Gazeta.ua. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  92. У Харкові "Правий сектор" захопив приміщення бійцівського клубу "Оплот". Gazeta.ua. 28 лютого 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  93. У Харкові євромайданівців побили і змусили повзти "коридором ганьби". Львівська газета. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  94. У центрі Харкова проходить одночасно три мітинги. Корреспондент.net. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  95. У Харкові проводять віче за єдність України, а до Леніна знову прийшли сепаратисти. канал новин 24. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  96. а б Проросійські молодики влаштували бійку ще й у Харкові. Коментарі. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  97. а б [Проросійські молодики влаштували бійку ще й у Харкові. Коментарі. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.  Харківська міліція вивезла євромайданівців з місця конфлікту і охороняє консульство РФ]. Українська правда. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  98. У Харкові Антимайдан змусив побитих учасників Правого сектору повзти "коридором ганьби". Український тиждень. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  99. а б У Харкові перед облдержадміністрацією збирається мітинг прихильників федералізації. Радіо Свобода. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  100. У Харкові захопили ОДА й встановили на даху прапор Росії. Укрінформ. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  101. У Харкові сепаратисти зайняли ОДА. Міліція не заважала. Українська правда. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  102. У Харківській ОДА продовжують перебувати активісти. Радіо Свобода. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  103. Кернес пропонує харків'янам соцопитування замість референдуму. ТВi. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  104. Сепаратистам у Харкові пообіцяли винести їхні питання на раду. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  105. У Харкові біля будівлі ОДА сталася бійка, є постраждалі. ЛІГА.Новости. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  106. У Харкові сепаратисти розбили голови двом прихильникам цілісності України. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  107. Харьковский евромайдан подсчитал количество пострадавших при разгоне седьмого апреля. 057.ua. 10.04.2014. (рос.)
  108. Сепаратисти "створили" "Харківську народну республіку". Gazeta.ua. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  109. У Харкові звільнили ОДА, але намагалися захопити телевежу. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  110. Міліція контролює харківську телевежу. Факти ICTV. 8 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  111. Милиция задержала организатора нападения на харьковскую телекомпанию АТН. Главное. 09.04.2014. (рос.)
  112. В Харькове антимайдановцы объявили охоту на людей с английской и американской символикой на одежде. 057.ua. 10.04.2014. (рос.)
  113. На площади - митинг, несмотря на запрет. Status quo. 12.04.2014. (рос.)
  114. В Харькове "у Ленина" собираются сепаратисты. Главное. 13.04.2014. (рос.)
  115. Псевдожурналист, участвующий в захвате АТН, подстрекал сепаратистов избивать людей. АТН. 13.04.2014. (рос.)
  116. В Харьков автобусами свозят проросийских шовинистов? (+фото). Главное. 13.04.2014. (рос.)
  117. СБУ затримала російську шпигунку // Служба безпеки України.
  118. СБУ заявляет о задержании диверсантки из России // ЛИГА.Новости, 09.04.2014 12:24.
  119. Kaк минимyм oднa зaeзжaя гpaждaнкa Poccии yчacтвoвaлa в пoпыткax зaxвaтa никoлaeвcкoй OГA // Преступности.НЕТ, 8.04.2014.
  120. Вчорашню масову бійку у Харкові організували російські гастролери. Високий замок. 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  121. В митингах пророссийских шовинистов в Крыму и Харькове «играли» одни и те же ряженые (+видео)
  122. Службою безпеки України припинено діяльність двох диверсійних груп, які діяли в Луганській області. Служба безпеки України. 19 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  123. СБУ затримала в Луганській області 15 озброєних диверсантів. BBC Україна. 5 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  124. СБУ затримала координатора сепаратистів на Луганщині // ТВі, 07 квітня, 22:17.
  125. CБУ затримала громадянина РФ — координатора сепаратистських акцій на Луганщині // Служба безпеки України, 7 квiтня 2014.
  126. Сепаратизм в Украине финансирует Янукович — Ярема
  127. Джерело: донецькими і луганськими сепаратистами керують люди Ахметова і Єфремова. Український тиждень. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  128. Сучасна ситуація у Донецьку – наслідок зустрічі Ахметова з Путіним, - журналіст. iPress. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  129. В Україні лише 1% громадян виступає проти єдності держави. Високий замок. 7 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014. 
  130. Чи властиві українцям настрої сепаратизму?. Демократичні ініціативи. 11 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014. 
  131. http://www.theguardian.com/world/2014/apr/14/ukraine-antiterrorist-campaign-doomed-kiev-authority
  132. Штурм Харківської ОДА, можливо, забрав життя до 10 людей – очевидець подій. Радіо Свобода. 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014. 
  133. http://nbnews.com.ua/ru/news/114484/
  134. Донецьк: убитий – речник донецької «Свободи». Радіо Свобода. 14 березня 2014. Процитовано 14 березня 2014. 
  135. У Луганську при захопленні СБУ постраждали двоє. Укрінформ. 5 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  136. СНБО заявил о срыве крупной антиукраинской операции в 8 областях 16.03.2014
  137. РНБО заявляет о предотвращении масштабной акции сепаратистов 16.03.2014
  138. "Народного губернатора" Донецька арештували у власній квартирі, - кореспондент ВВС. iPress. 6 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  139. Служба безпеки України розслідує 16 кримінальних проваджень щодо дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Служба безпеки України. 10 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  140. Служба безпеки України за протиправні дії затримала А.Клінчаєва. Служба безпеки України. 11 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  141. У Луганську затримано підозрюваного у справі про сепаратизм. МВС України. 14 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  142. Лідеру одеської радикальної організації А. Давидченку оголошено підозру у скоєнні злочину. Служба безпеки України. 18 березня 2014. Процитовано 20 березня 2014. 
  143. Служба безпеки України за сепаратистські дії затримала у Донецьку М. Чумаченка. Служба безпеки України. 22 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014. 
  144. На Украине прекращено вещание РТР, «Первого канала», «России 24» и НТВ // РБК, 25.03.2014
  145. Турчинов скликав термінову нараду силовиків. Канал новин 24. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014.