Проста двочастинна форма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:41, 21 жовтня 2015, створена Lexusuns (обговорення | внесок) (вікіфікація, оформлення, правопис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проста двочастинна форма — музична форма, складається з двох частин, перша з яких є періодом, а друга не містить форм складніших, ніж період.

Розрізняють репризну та безрепризну двочастинну форму.

  • Безрепризна двочастинна форма характеризується схемою AB — вона складається з двох різнотемним частин. Прототипом простої двочастинної форми вважають фольклорні жанри, що засновані на використанні структури параперіодичності (ААВВ).
  • Репризна двочастинна форма має структуру а а | b а, з проведенням у репризі одного речення, іноді розширеного. 2-а частина в в цьому типі форми не утворює періоду.

Проста двочастинна форма найчастіше є розділом складнішої (наприклад, перша або друга частина в складній тричастинній формі, епізод в рондо, тема варіацій та ін.), проте може існувати як окремий твір — в інструментальній або вокальній мініатюрі. Приклад такого використання цієї форми — Багателі Л. Бетховена, п'єси з «Альбому для юнацтва» Р. Шумана, деякі романси, наприклад «Бузок» Сергія Рахманінова та інші твори. У вокальній музиці проста двочастинна форма часто використовується як форма куплету.

Література[ред. | ред. код]

  • Холопова В. Н.. Формы музыкальных произведений. Учебное пособие. — СПб.,2001
  • Задерацкий В.В. Музыкальная форма: в 2 вып.: учебник для спец. факультетов высш. учеб. заведений — Вып. 1. — М. : Музыка, 1995. — 544 с.