Відмінності між версіями «Псалом»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Посилання на сайт, де не має АД. Надайте АД.)
Мітка: редагування коду 2017
м (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Псало́м''' (через {{lang-cu|ѱалъмъ}} від {{lang-el|ψαλμός}}, ''псалмо́с'', означає спів при акомпанементі струнного інструмента з назвою «[[псалтерій]]»)<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>&nbsp;— ліричний молитовний твір, вид релігійної пісні.
 
'''Псало́м''' (через {{lang-cu|ѱалъмъ}} від {{lang-el|ψαλμός}}, ''псалмо́с'', означає спів при акомпанементі струнного інструмента з назвою «[[псалтерій]]»)<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>&nbsp;— ліричний молитовний твір, вид релігійної пісні.
   
Псалми&nbsp;— це пісні, що були написані на честь свят, обрядів поклоніння або на відзначення трагічних подій<ref name="ma">Провідник до Біблії: часи, сюжети. Майкл К. Армор / Донецьк: «Донеччина», 2007.&nbsp;— С. 126.</ref>.
+
Псалми́&nbsp;— це пісні релігійного змісту , що були написані на честь свят, обрядів поклоніння або на відзначення трагічних подій<ref name="ma">Провідник до Біблії: часи, сюжети. Майкл К. Армор / Донецьк: «Донеччина», 2007.&nbsp;— С. 126.</ref>.
   
 
150 псалмів складають [[Псалтир]], 19-у книгу Старого Завіту. Приблизно половина псалмів приписується цареві Давиду<ref name="ma" />.
 
150 псалмів складають [[Псалтир]], 19-у книгу Старого Завіту. Приблизно половина псалмів приписується цареві Давиду<ref name="ma" />.
   
 
== Як правильно читати молитву{{Немає АД|22|04|2020}} ==
 
== Як правильно читати молитву{{Немає АД|22|04|2020}} ==
Головне - це правильна вимова кожного слова, поспішати тут зовсім не потрібно. Інтонація повинна бути спокійною, а голос - не роздратування і рівним.<ref>{{Cite web|title=МОЛИТВА ЖИВЫЕ ПОМОЩИ (ПСАЛОМ 90) — ЧИТАТЬ ТЕКСТ НА РУССКОМ|url=https://bogolub.info/molitva-zhivye-pomoshhi-psalom-90-chitat-tekst-na-russkom/|accessdate=|language=|last=|first=|date=|website=|publisher=}}</ref>{{Немає АД|22|04|2020}}
+
Головне - це правильна вимова кожного слова, поспішати тут зовсім не потрібно. Інтонація повинна бути спокійною, а голос - не роздратування і рівним.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 16: Рядок 16:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
*{{УМЕ-5|назва статті=Псалом|сторінка=488-500}}
* {{УМЕ12|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_12_%D0%9F%D0%BE-%D0%A0%D0%B8%D0%B7#page/n71/mode/2up Псалом]|сторінки=1531}}
 
  +
* [https://ure-online.info/encyclopedia/psalmy/ Псалми] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
 
* {{УМЕ12|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_12_По-Риз#page/n71/mode/2up Псалом]|сторінки=1531}}
 
* {{ЛЗПЛ2001|частина =[https://archive.org/stream/leksykon_literaturoznavstva#page/n451/mode/2up Псалом]|сторінки =452}}
 
* {{ЛЗПЛ2001|частина =[https://archive.org/stream/leksykon_literaturoznavstva#page/n451/mode/2up Псалом]|сторінки =452}}
 
{{Богослужіння}}
 
{{Богослужіння}}

Поточна версія на 18:34, 11 квітня 2021

Псало́м (через староцерк.-слов. ѱалъмъ від грец. ψαλμός, псалмо́с, означає спів при акомпанементі струнного інструмента з назвою «псалтерій»)[1] — ліричний молитовний твір, вид релігійної пісні.

Псалми́ — це пісні релігійного змісту , що були написані на честь свят, обрядів поклоніння або на відзначення трагічних подій[2].

150 псалмів складають Псалтир, 19-у книгу Старого Завіту. Приблизно половина псалмів приписується цареві Давиду[2].

Як правильно читати молитву[джерело не вказане 354 дні][ред. | ред. код]

Головне - це правильна вимова кожного слова, поспішати тут зовсім не потрібно. Інтонація повинна бути спокійною, а голос - не роздратування і рівним.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Книга Псалмів
  • Псальма — вокальний твір переважно духовного змісту; первісно — покладений на музику псалом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. а б Провідник до Біблії: часи, сюжети. Майкл К. Армор / Донецьк: «Донеччина», 2007. — С. 126.

Посилання[ред. | ред. код]