Психопатологія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Психопатоло́гія''' ({{lang-gr|ψυχή}} — душа, {{lang-el|πάθος}} — хвороба і {{lang-gr|λογος}} — вчення) — розділ [[психіатрія|психіатрії]] та [[клінічна психологія|клінічної психології]], що вивчає [[психічний розлад|психічні розлади]] з точки зору [[медицина|медицини]] й [[психологія|психології]]. Основні методи — клінічний нагляд і бесіда <ref>Ясперс К. Загальна психопатологія. — М.: Практика, 1997</ref>.
'''Психопатоло́гія''' ({{lang-gr|ψυχή}} — душа, {{lang-el|πάθος}} — хвороба і {{lang-gr|λογος}} — вчення) — розділ [[психіатрія|психіатрії]] та [[клінічна психологія|клінічної психології]], що вивчає [[психічний розлад|психічні розлади]] з точки зору [[медицина|медицини]] й [[психологія|психології]]. Основні методи — клінічний нагляд і бесіда <ref>Ясперс К. Загальна психопатологія. — М.: Практика, 1997</ref>. Є синонімом терміну [[психіатрія]].

Предметом психопатології (психіатрії) є психічні розлади, які описуються на медичній мові, тобто розглядувані з точки зору етиології, патогенезу (мозкові механізми, а не психологічні), клінічних проявів та лікування. На відміну від [[Патопсихологія|патопсихології]], предметом якої є психологічні механізми розладів, які описуються з опорою на загальнопсихологічні теорії, які зіставляються із механізмами розвитку психічних функцій (зіставлення розвитку психічної функці та її розпаду). Таким чином, об'єкт психопатології та патопсихології є однаковим - психічні розлади, однак предмети є різними.


== Розділи ==
== Розділи ==
* '''Загальна психопатологія''' — вивчає основні, властиві багатьом психічним мікробам, закономірності проявлення та розвитку [[патологія|патології]] психічної діяльності, загальні питання [[етіологія|етіології]] й [[патогенез]]у, природу психопатологічних процесів, їх причини, принципи [[класифікація|класифікації]], методи дослідження й [[лікування]].
* '''Загальна психопатологія''' — вивчає основні, властиві багатьом психічним хворобам, закономірності проявлення та розвитку [[патологія|патології]] психічної діяльності, загальні питання [[етіологія|етіології]] й [[патогенез]]у, природу психопатологічних процесів, їх причини, принципи [[класифікація|класифікації]], методи дослідження й [[лікування]].
* '''Окрема психопатологія''' — вивчає окремі [[психічні захворювання]], їх [[етиологія|етиологію]], [[патогенез]], клініку, закономірності розвитку, способи лікування и відновлення працездатності. Мова при окремих психічних захворюваннях вивчається у рамках [[психолінгвістика|патопсихолінгвістики]].
* '''Окрема психопатологія''' — вивчає окремі [[психічні захворювання]], їх [[етиологія|етиологію]], [[патогенез]], клініку, закономірності розвитку, способи лікування и відновлення працездатності. Мова при окремих психічних захворюваннях вивчається у рамках [[Медична семіотика|медичної семіотики]].


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 23:12, 30 квітня 2020

Психопатоло́гія (грец. ψυχή — душа, грец. πάθος — хвороба і грец. λογος — вчення) — розділ психіатрії та клінічної психології, що вивчає психічні розлади з точки зору медицини й психології. Основні методи — клінічний нагляд і бесіда [1]. Є синонімом терміну психіатрія.

Предметом психопатології (психіатрії) є психічні розлади, які описуються на медичній мові, тобто розглядувані з точки зору етиології, патогенезу (мозкові механізми, а не психологічні), клінічних проявів та лікування. На відміну від патопсихології, предметом якої є психологічні механізми розладів, які описуються з опорою на загальнопсихологічні теорії, які зіставляються із механізмами розвитку психічних функцій (зіставлення розвитку психічної функці та її розпаду). Таким чином, об'єкт психопатології та патопсихології є однаковим - психічні розлади, однак предмети є різними.

Розділи

Див. також

Примітки

  1. Ясперс К. Загальна психопатологія. — М.: Практика, 1997