Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії

Відмінності між версіями «Птахи, занесені до Червоної книги України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
 
Рядок 16: Рядок 16:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. У 1-й половині [[ХХ ст.]] невеликі [[Колонія птахів|колонії]] існували в пониззі річок, що впадають у [[Чорне море|Чорне]] та [[Азовське море|Азовське]] моря. Після [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]] гніздування на території [[Україна|України]] не спостерігалося, але починаючи з [[2000]] року поодинокі [[гніздо птахів|гнізда]] час від часу виявляються в [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайському біосферному заповіднику]] в українській частині дельти [[Дунай|Дунаю]]. На [[міграція птахів|прольоті]] та влітку зустрічається в дельті Дунаю та на придунайських водоймах, на [[лиман]]ах у межиріччі [[Дністер|Дністра]] і [[Дніпро|Дніпра]], в районі [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]], біля берегів [[Кримський півострів|Кримського півострова]], подекуди на азовському узбережжі.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. У 1-й половині [[ХХ ст.]] невеликі [[Колонія птахів|колонії]] існували в пониззі річок, що впадають у [[Чорне море|Чорне]] та [[Азовське море|Азовське]] моря. Після [[Друга Світова війна|Другої Світової війни]] гніздування на території [[Україна|України]] не спостерігалося, але починаючи з [[2000]] року поодинокі [[гніздо птахів|гнізда]] час від часу виявляються в [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайському біосферному заповіднику]] в українській частині дельти [[Дунай|Дунаю]]. На [[міграція птахів|прольоті]] та влітку зустрічається в дельті Дунаю та на придунайських водоймах, на [[лиман]]ах у межиріччі [[Дністер|Дністра]] і [[Дніпро|Дніпра]], в районі [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]], біля берегів [[Кримський півострів|Кримського півострова]], подекуди на азовському узбережжі.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Pelecanus crispus-20030720.jpg |150px]]
 
| [[Файл:Pelecanus crispus-20030720.jpg |150px]]
Рядок 24: Рядок 24:
 
Літуючий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. У межах України спорадично гніздиться на придунайських озерах [[Кугурлуй]] та [[Картал (озеро)|Картал]], у [[2000]]&nbsp;р. була спроба (невдала) розмноження у [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайському біосферному заповіднику]]. У [[2009]]&nbsp;р. загніздився на [[Азовське море|Азовському]] узбережжі ([[Крива Коса]]). На літуванні регулярно трапляється на водоймах [[Придунав'я]]. По Азово-Чорноморському узбережжю поза [[Дельта Дунаю|дельтою Дунаю]] є низка поодиноких спостережень.
 
Літуючий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. У межах України спорадично гніздиться на придунайських озерах [[Кугурлуй]] та [[Картал (озеро)|Картал]], у [[2000]]&nbsp;р. була спроба (невдала) розмноження у [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайському біосферному заповіднику]]. У [[2009]]&nbsp;р. загніздився на [[Азовське море|Азовському]] узбережжі ([[Крива Коса]]). На літуванні регулярно трапляється на водоймах [[Придунав'я]]. По Азово-Чорноморському узбережжю поза [[Дельта Дунаю|дельтою Дунаю]] є низка поодиноких спостережень.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{VU}}
| [[Уразливі види|Уразливий]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Phalacrocorax aristotelis desmarestii.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Phalacrocorax aristotelis desmarestii.jpg|150px]]
Рядок 32: Рядок 32:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий. В Україні рідкісний гніздовий птах на морському узбережжі [[Крим]]у ([[Тарханкутський півострів|півострів Тарханкут]], південного узбережжя, півдня [[Керченський півострів|Керченського півострова]]). Гніздиться близько 850—900 пар, у т.&nbsp;ч. бл. 500 пар на Тарханкуті.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий. В Україні рідкісний гніздовий птах на морському узбережжі [[Крим]]у ([[Тарханкутський півострів|півострів Тарханкут]], південного узбережжя, півдня [[Керченський півострів|Керченського півострова]]). Гніздиться близько 850—900 пар, у т.&nbsp;ч. бл. 500 пар на Тарханкуті.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Pygmy cormorant - Aammiq Wetland.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Pygmy cormorant - Aammiq Wetland.jpg|150px]]
Рядок 40: Рядок 40:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у [[дельта річки|дельтах]] [[Дунай|Дунаю]], [[Дністер|Дністра]], [[Дніпро|Дніпра]] та на Східному [[Сиваш]]і, невеликі поселення є в інших місцях на півдні країни. З кінця [[1990-ті|1990-х]]&nbsp;рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється на півночі, зокрема у [[Київська область|Київській області]], та на [[Закарпатська область|Закарпатті]]. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у [[басейн річки|басейні]] Дніпра. На початку [[XXI ст.]] в Україні, переважно у [[Придунав'я|Придунав'ї]], нараховували до 2&nbsp;тис. гніздових пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у [[дельта річки|дельтах]] [[Дунай|Дунаю]], [[Дністер|Дністра]], [[Дніпро|Дніпра]] та на Східному [[Сиваш]]і, невеликі поселення є в інших місцях на півдні країни. З кінця [[1990-ті|1990-х]]&nbsp;рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється на півночі, зокрема у [[Київська область|Київській області]], та на [[Закарпатська область|Закарпатті]]. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у [[басейн річки|басейні]] Дніпра. На початку [[XXI ст.]] в Україні, переважно у [[Придунав'я|Придунав'ї]], нараховували до 2&nbsp;тис. гніздових пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Лелекоподібні]] (Ciconiiformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Лелекоподібні]] (Ciconiiformes)'''
Рядок 50: Рядок 50:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться у пониззі [[Дунай|Дунаю]], [[Дністер|Дністра]] і [[Дніпро|Дніпра]], в [[Крим]]у ([[Лебедині острови (заповідник)|Лебедині острови]], Східний [[Сиваш]]), на півдні [[Запорізька область|Запорізької області]] (заплава [[Молочна|р. Молочної]]) та в інших місцях півдня України. Під час [[Міграція птахів|міграцій]] трапляється майже на всіх водоймах півдня України. Найбільші [[колонія птахів|колонії]] є у [[плавні|плавнях]] Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному [[Сиваш]]і; в інших місцях Півдня України гніздяться окремі пари та групи з 5—12 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться у пониззі [[Дунай|Дунаю]], [[Дністер|Дністра]] і [[Дніпро|Дніпра]], в [[Крим]]у ([[Лебедині острови (заповідник)|Лебедині острови]], Східний [[Сиваш]]), на півдні [[Запорізька область|Запорізької області]] (заплава [[Молочна|р. Молочної]]) та в інших місцях півдня України. Під час [[Міграція птахів|міграцій]] трапляється майже на всіх водоймах півдня України. Найбільші [[колонія птахів|колонії]] є у [[плавні|плавнях]] Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному [[Сиваш]]і; в інших місцях Півдня України гніздяться окремі пари та групи з 5—12 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Loeffler.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Loeffler.jpg|150px]]
Рядок 58: Рядок 58:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться уздовж [[Чорне море|Чорноморського]] узбережжя; залітний у [[Кіровоградська область|Кіровоградській]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]], [[Черкаська область|Черкаській]], [[Львівська область|Львівській]] та інших областях. На території України гніздиться 200—250 пар. Основна частина [[Популяція|популяції]] гніздиться в пониззях [[Дунай|Дунаю]], на Східному [[Сиваш|Сиваші]], [[Лебедині острови (заповідник)|Лебединих островах]].
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться уздовж [[Чорне море|Чорноморського]] узбережжя; залітний у [[Кіровоградська область|Кіровоградській]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]], [[Черкаська область|Черкаській]], [[Львівська область|Львівській]] та інших областях. На території України гніздиться 200—250 пар. Основна частина [[Популяція|популяції]] гніздиться в пониззях [[Дунай|Дунаю]], на Східному [[Сиваш|Сиваші]], [[Лебедині острови (заповідник)|Лебединих островах]].
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Plegadis falcinellus (aka) background blurred.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Plegadis falcinellus (aka) background blurred.jpg|150px]]
Рядок 66: Рядок 66:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться на озерах [[Кугурлуй]], [[Картал (озеро)|Картал]], Китай, острові Малий Татару, в Стенцівсько-Жебриянських плавнях, [[Дельта річки|дельтах]] [[Дністер|Дністра]] та [[Дніпро|Дніпра]], верхів'ях [[Тилігульський лиман|Тилігульського лиману]], заплаві [[Інгул|Інгула]], на [[Лебедині острови (заповідник)|Лебединих островах]], [[Сиваш]]і, в дельті [[Молочна|Молочної]]. На території України гніздиться близько 1,5—2 тисяч пар, найбільші [[колонія птахів|колонії]] в [[дельта Дунаю|дельті Дунаю]] та на [[Сиваш]]і.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться на озерах [[Кугурлуй]], [[Картал (озеро)|Картал]], Китай, острові Малий Татару, в Стенцівсько-Жебриянських плавнях, [[Дельта річки|дельтах]] [[Дністер|Дністра]] та [[Дніпро|Дніпра]], верхів'ях [[Тилігульський лиман|Тилігульського лиману]], заплаві [[Інгул|Інгула]], на [[Лебедині острови (заповідник)|Лебединих островах]], [[Сиваш]]і, в дельті [[Молочна|Молочної]]. На території України гніздиться близько 1,5—2 тисяч пар, найбільші [[колонія птахів|колонії]] в [[дельта Дунаю|дельті Дунаю]] та на [[Сиваш]]і.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Ciconia nigra 1 (Marek Szczepanek).jpg|150px]]
 
| [[Файл:Ciconia nigra 1 (Marek Szczepanek).jpg|150px]]
Рядок 74: Рядок 74:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В [[Україна|Україні]] поширений переважно на [[Полісся|Поліссі]] та в [[Карпати|Карпатському регіоні]], чисельність досягає 400—450 пар. У тому числі: у [[Волинська область|Волинській області]] 50—60 пар, [[Рівненська область|Рівненській]]&nbsp;— 60—70, [[Львівська область|Львівській]]&nbsp;— 30—40, [[Закарпатська область|Закарпатській]]&nbsp;— 30—40, [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]]&nbsp;— 30—40, [[Чернівецька область|Чернівецькій]]&nbsp;— 8—10, [[Київська область|Київській]]&nbsp;— 25—30, [[Чернігівська область|Чернігівській]]&nbsp;— 40—50, [[Сумська область|Сумській]]&nbsp;— 10—12.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В [[Україна|Україні]] поширений переважно на [[Полісся|Поліссі]] та в [[Карпати|Карпатському регіоні]], чисельність досягає 400—450 пар. У тому числі: у [[Волинська область|Волинській області]] 50—60 пар, [[Рівненська область|Рівненській]]&nbsp;— 60—70, [[Львівська область|Львівській]]&nbsp;— 30—40, [[Закарпатська область|Закарпатській]]&nbsp;— 30—40, [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]]&nbsp;— 30—40, [[Чернівецька область|Чернівецькій]]&nbsp;— 8—10, [[Київська область|Київській]]&nbsp;— 25—30, [[Чернігівська область|Чернігівській]]&nbsp;— 40—50, [[Сумська область|Сумській]]&nbsp;— 10—12.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Гусеподібні]] (Anseriformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Гусеподібні]] (Anseriformes)'''
Рядок 84: Рядок 84:
 
В Україні зустрічається лише під час [[міграція птахів|міграцій]] і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина [[популяція|популяції]] зимує в [[дельта річки|дельті]] [[Дунай|Дунаю]], [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморському біосферному заповіднику]], на [[Молочний лиман|Молочному]] і [[Утлюцький лиман|Утлюцькому]] лиманах, у [[Крим]]у. Наприкінці 1980-х&nbsp;рр. на міграції в Україні реєстрували близько 40&nbsp;тис.осіб, на початку XXI&nbsp;ст.&nbsp;— до 100&nbsp;тис.&nbsp;ос. На зимівлю у 1980-ті&nbsp;рр. залишалося 60—300, зрідка 1,2&nbsp;тис.&nbsp;ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15&nbsp;тис.&nbsp;ос.
 
В Україні зустрічається лише під час [[міграція птахів|міграцій]] і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина [[популяція|популяції]] зимує в [[дельта річки|дельті]] [[Дунай|Дунаю]], [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморському біосферному заповіднику]], на [[Молочний лиман|Молочному]] і [[Утлюцький лиман|Утлюцькому]] лиманах, у [[Крим]]у. Наприкінці 1980-х&nbsp;рр. на міграції в Україні реєстрували близько 40&nbsp;тис.осіб, на початку XXI&nbsp;ст.&nbsp;— до 100&nbsp;тис.&nbsp;ос. На зимівлю у 1980-ті&nbsp;рр. залишалося 60—300, зрідка 1,2&nbsp;тис.&nbsp;ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15&nbsp;тис.&nbsp;ос.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{EN}}
| [[Під загрозою зникнення]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Ente unbekannt 1.jpg |150px]]
 
| [[Файл:Ente unbekannt 1.jpg |150px]]
Рядок 91: Рядок 91:
 
Гніздовий [[ареал]] охоплює внутрішні [[тундра|тундри]] і [[лісотундра|лісотундри]] [[Євразія|Євразії]] від [[Норвегія|Норвегії]] до [[Чукотський хребет|Чукотського хребта]]. В [[Україна|Україні]] під час [[міграція птахів|міграцій]] зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному [[Приазов'я|Приазов'ї]], де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині [[Сиваш]]у.
 
Гніздовий [[ареал]] охоплює внутрішні [[тундра|тундри]] і [[лісотундра|лісотундри]] [[Євразія|Євразії]] від [[Норвегія|Норвегії]] до [[Чукотський хребет|Чукотського хребта]]. В [[Україна|Україні]] під час [[міграція птахів|міграцій]] зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному [[Приазов'я|Приазов'ї]], де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині [[Сиваш]]у.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{VU}}
| [[Уразливі види|Уразливий]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Cygnus bewickii 01.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Cygnus bewickii 01.jpg|150px]]
Рядок 99: Рядок 99:
 
Гніздиться в [[тундра|тундровій]] смузі [[Євразія|Євразії]], на островах [[Колгуєв]], [[Вайгач]], Південна ([[Нова Земля]]). В Україні окремі особини зимують на північному узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]] ([[Молочний лиман]], [[Обитічна затока]]). Відомі зальоти у [[Полтавська область|Полтавську]], [[Волинська область|Волинську]] та інші області.
 
Гніздиться в [[тундра|тундровій]] смузі [[Євразія|Євразії]], на островах [[Колгуєв]], [[Вайгач]], Південна ([[Нова Земля]]). В Україні окремі особини зимують на північному узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]] ([[Молочний лиман]], [[Обитічна затока]]). Відомі зальоти у [[Полтавська область|Полтавську]], [[Волинська область|Волинську]] та інші області.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:rostgans.jpg|150px]]
 
| [[Файл:rostgans.jpg|150px]]
Рядок 107: Рядок 107:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні гніздиться на північному узбережжі [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського]] морів, у [[Крим]]у та в східній частині [[Луганська область|Луганської області]]. Зальоти зареєстровано у [[Західна Україна|Західній Україні]], середній частині басейну [[Дніпро|Дніпра]], на [[Дунай|Дунаї]]. Зимує на ставках [[Асканія-Нова (заповідник)|Біосферного заповідника «Асканія-Нова»]], іноді на Азовському узбережжі. Чисельність не перевищує 340—360 пар; найбільше на сході Криму та на сході Луганської області. Наприкінці [[ХХ ст.]] чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні гніздиться на північному узбережжі [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського]] морів, у [[Крим]]у та в східній частині [[Луганська область|Луганської області]]. Зальоти зареєстровано у [[Західна Україна|Західній Україні]], середній частині басейну [[Дніпро|Дніпра]], на [[Дунай|Дунаї]]. Зимує на ставках [[Асканія-Нова (заповідник)|Біосферного заповідника «Асканія-Нова»]], іноді на Азовському узбережжі. Чисельність не перевищує 340—360 пар; найбільше на сході Криму та на сході Луганської області. Наприкінці [[ХХ ст.]] чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Anas-strepera-001.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Anas-strepera-001.jpg|150px]]
Рядок 115: Рядок 115:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. В Україні гніздовий [[ареал]] мозаїчний: охоплює [[долина річки|долини]] [[Дністер|Дністра]], [[Дніпро|Дніпра]], [[Прип'ять|Прип'яті]], у [[дельта річки|дельті]] [[Дунай|Дунаю]], північного узбережжя [[Азовське море|Азовського]] та [[Чорне море|Чорного]] морів. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650—1400 пар. Різке скорочення відбулось на о-вах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського заповідника]], по берегах більшості [[лиман]]ів Азово-Чорноморського узбережжя, а також на [[Полісся|Поліссі]].
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. В Україні гніздовий [[ареал]] мозаїчний: охоплює [[долина річки|долини]] [[Дністер|Дністра]], [[Дніпро|Дніпра]], [[Прип'ять|Прип'яті]], у [[дельта річки|дельті]] [[Дунай|Дунаю]], північного узбережжя [[Азовське море|Азовського]] та [[Чорне море|Чорного]] морів. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650—1400 пар. Різке скорочення відбулось на о-вах [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського заповідника]], по берегах більшості [[лиман]]ів Азово-Чорноморського узбережжя, а також на [[Полісся|Поліссі]].
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Netta rufina m2.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Netta rufina m2.jpg|150px]]
Рядок 123: Рядок 123:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Рідкісний гніздовий птах [[степ|степової смуги]] приморських районів Азово-Чорноморського регіону. Найстабільніші гніздові осередки знаходяться в нижній течії [[Дунай|Дунаю]], на [[Сиваш]]і, озерах Нижнього [[Дністер|Дністра]]. Українська гніздова [[популяція]] коливається в межах 150—550 пар і на сьогодні має тенденцію до зниження.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Рідкісний гніздовий птах [[степ|степової смуги]] приморських районів Азово-Чорноморського регіону. Найстабільніші гніздові осередки знаходяться в нижній течії [[Дунай|Дунаю]], на [[Сиваш]]і, озерах Нижнього [[Дністер|Дністра]]. Українська гніздова [[популяція]] коливається в межах 150—550 пар і на сьогодні має тенденцію до зниження.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Ferruginous Duck RWD.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Ferruginous Duck RWD.jpg|150px]]
Рядок 131: Рядок 131:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в [[Одеська область|Одеській області]]: на оз. [[Катлабух]] і [[Кугурлуй]] та [[Стенцівські плавні|Стенцівських плавнів]] гніздиться 0,5—1 тис. пар; а також на Східному [[Сиваш]]і&nbsp;— 45—50 пар; у [[Західна Україна|Західній Україні]]&nbsp;— до 40 пар; у інших місцях гніздяться окремі пари та невеличкі групи з 3—5 пар. У минулому вид був численним у [[плавні|плавнях]] великих річок. Місця зимівлі невеликої частини [[популяція|популяції]] розміщені на узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]].
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в [[Одеська область|Одеській області]]: на оз. [[Катлабух]] і [[Кугурлуй]] та [[Стенцівські плавні|Стенцівських плавнів]] гніздиться 0,5—1 тис. пар; а також на Східному [[Сиваш]]і&nbsp;— 45—50 пар; у [[Західна Україна|Західній Україні]]&nbsp;— до 40 пар; у інших місцях гніздяться окремі пари та невеличкі групи з 3—5 пар. У минулому вид був численним у [[плавні|плавнях]] великих річок. Місця зимівлі невеликої частини [[популяція|популяції]] розміщені на узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]].
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Bucephala clangula ja 03.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Bucephala clangula ja 03.jpg|150px]]
Рядок 139: Рядок 139:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні гніздиться групами на півночі [[Рівненська область|Рівненської області]] і, можливо, на [[Шацькі озера|Шацьких озерах]], а також на [[Дніпро|Дніпрі]]. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з [[Росія|Росії]] та [[Білорусь|Білорусі]]) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5&nbsp;тис.осіб і продовжує зменшуватись.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні гніздиться групами на півночі [[Рівненська область|Рівненської області]] і, можливо, на [[Шацькі озера|Шацьких озерах]], а також на [[Дніпро|Дніпрі]]. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з [[Росія|Росії]] та [[Білорусь|Білорусі]]) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5&nbsp;тис.осіб і продовжує зменшуватись.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Somateria mollissima male..jpg|150px]]
 
| [[Файл:Somateria mollissima male..jpg|150px]]
Рядок 147: Рядок 147:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий. В Україні гніздиться на о-вах [[Ягорлицька затока|Ягорлицької]], [[Тендрівська затока|Тендрівської]] та [[Джарилгацька затока|Джарилгацької]] заток, на [[Кінбурнська коса|Кінбурнській косі]] та о. [[Березань (острів)|Березані]]. В означених районах, а також у прибережній зоні [[Одеська область|Одеської області]] та дуже рідко в українській частині дельти р. [[Дунай|Дунаю]] зимує частина популяції. На о-вах Ягорлицької і Тендрівської заток [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]] гніздиться 1,2—2 тис. пар, в [[РЛП «Кінбурнська коса»]]&nbsp;— близко 100 пар, у інших місцях́&nbsp;— поодинокі пари. В останні роки чисельність зменшується.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий. В Україні гніздиться на о-вах [[Ягорлицька затока|Ягорлицької]], [[Тендрівська затока|Тендрівської]] та [[Джарилгацька затока|Джарилгацької]] заток, на [[Кінбурнська коса|Кінбурнській косі]] та о. [[Березань (острів)|Березані]]. В означених районах, а також у прибережній зоні [[Одеська область|Одеської області]] та дуже рідко в українській частині дельти р. [[Дунай|Дунаю]] зимує частина популяції. На о-вах Ягорлицької і Тендрівської заток [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморського біосферного заповідника]] гніздиться 1,2—2 тис. пар, в [[РЛП «Кінбурнська коса»]]&nbsp;— близко 100 пар, у інших місцях́&nbsp;— поодинокі пари. В останні роки чисельність зменшується.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:White-headed Duck (Oxyura leucocephala) RWD1.jpg|150px]]
 
| [[Файл:White-headed Duck (Oxyura leucocephala) RWD1.jpg|150px]]
Рядок 155: Рядок 155:
 
В Україні межі [[ареал]]у не встановлено. Рідкісний залітний. Найчастіше виявляли у [[Крим]]у ([[Сиваш]]), південній частині [[Запорізька область|Запорізької області]], рідше&nbsp;— у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]], [[Полтавська область|Полтавській]], [[Харківська область|Харківській]], [[Закарпатська область|Закарпатській]] і [[Волинська область|Волинській]] областях. У першій половині [[ХХ ст.]] гніздився у плавнях [[Дніпро|Дніпра]] (між [[Запоріжжя]]м і [[Нікополь|Нікополем]]). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському регіоні. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Північного Приазов'я.
 
В Україні межі [[ареал]]у не встановлено. Рідкісний залітний. Найчастіше виявляли у [[Крим]]у ([[Сиваш]]), південній частині [[Запорізька область|Запорізької області]], рідше&nbsp;— у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]], [[Полтавська область|Полтавській]], [[Харківська область|Харківській]], [[Закарпатська область|Закарпатській]] і [[Волинська область|Волинській]] областях. У першій половині [[ХХ ст.]] гніздився у плавнях [[Дніпро|Дніпра]] (між [[Запоріжжя]]м і [[Нікополь|Нікополем]]). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському регіоні. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Північного Приазов'я.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{EN}}
| [[Під загрозою зникнення]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Mergus serrator.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Mergus serrator.jpg|150px]]
Рядок 163: Рядок 163:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Гніздиться на островах і косах [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського]] морів. У [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморському біосферному заповіднику]], в [[1970]]—[[1980]]&nbsp;рр. гніздилося до 900 пар, [[2005]]—[[2009]]&nbsp;рр.&nbsp;— не більше 15-40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на [[Лебедині острови (заповідник)|Лебединих островах]], близько 70 пар на островах [[Джарилгацька затока|Джарилгацької затоки]], близько 10 гніздиться на [[Обитічна коса|Обитічній косі]].
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Гніздиться на островах і косах [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського]] морів. У [[Чорноморський біосферний заповідник|Чорноморському біосферному заповіднику]], в [[1970]]—[[1980]]&nbsp;рр. гніздилося до 900 пар, [[2005]]—[[2009]]&nbsp;рр.&nbsp;— не більше 15-40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на [[Лебедині острови (заповідник)|Лебединих островах]], близько 70 пар на островах [[Джарилгацька затока|Джарилгацької затоки]], близько 10 гніздиться на [[Обитічна коса|Обитічній косі]].
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Соколоподібні]] (Falconiformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Соколоподібні]] (Falconiformes)'''
Рядок 172: Рядок 172:
 
<div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'>
 
<div style='text-align: left; direction: ltr; margin-left: 1em;'>
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1—2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку [[ХХ ст.]] У 1980—1990&nbsp;рр. було відомо два жилих [[гніздо птахів|гнізда]] в [[заплава|заплаві]] р.&nbsp;[[Десна|Десни]] ([[Чернігівська область|Чернігівська]], [[Сумська область|Сумська]] обл.) та одне в ([[Житомирська область|Житомирській обл.]]). Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у [[Волинська область|Волинській]] області&nbsp;— в [[Черемський природний заповідник|Черемському природному заповіднику]] (з [[2006]]&nbsp;р.) та [[Прип'ять-Стохід (національний природний парк)|НПП «Прип'ять-Стохід»]] (з [[2008]]&nbsp;р.).
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1—2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку [[ХХ ст.]] У 1980—1990&nbsp;рр. було відомо два жилих [[гніздо птахів|гнізда]] в [[заплава|заплаві]] р.&nbsp;[[Десна|Десни]] ([[Чернігівська область|Чернігівська]], [[Сумська область|Сумська]] обл.) та одне в ([[Житомирська область|Житомирській обл.]]). Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у [[Волинська область|Волинській]] області&nbsp;— в [[Черемський природний заповідник|Черемському природному заповіднику]] (з [[2006]]&nbsp;р.) та [[Прип'ять-Стохід (національний природний парк)|НПП «Прип'ять-Стохід»]] (з [[2008]]&nbsp;р.).
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
</div>
 
</div>
 
|-
 
|-
Рядок 181: Рядок 181:
 
Залітний. В Україні в минулому гніздився в незначній кількості в [[Закарпатська область|Закарпатській]], [[Львівська область|Львівській]], [[Волинська область|Волинській]], [[Рівненська область|Рівненській]], [[Житомирська область|Житомирській]], [[Київська область|Київській]], [[Черкаська область|Черкаській]] та [[Чернігівська область|Чернігівській]] областях. Зараз гніздування мало ймовірне.
 
Залітний. В Україні в минулому гніздився в незначній кількості в [[Закарпатська область|Закарпатській]], [[Львівська область|Львівській]], [[Волинська область|Волинській]], [[Рівненська область|Рівненській]], [[Житомирська область|Житомирській]], [[Київська область|Київській]], [[Черкаська область|Черкаській]] та [[Чернігівська область|Чернігівській]] областях. Зараз гніздування мало ймовірне.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Black Kite I2 IMG 0992.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Black Kite I2 IMG 0992.jpg|150px]]
Рядок 189: Рядок 189:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. В Україні гніздиться практично на всій території, за винятком [[Крим]]у та високогірних районів [[Карпати|Карпат]]. В Україні гніздиться близько 2&nbsp;тис.осіб. Протягом останніх 30 років чисельність [[популяція|популяції]] скоротилась у 3—5 разів.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. В Україні гніздиться практично на всій території, за винятком [[Крим]]у та високогірних районів [[Карпати|Карпат]]. В Україні гніздиться близько 2&nbsp;тис.осіб. Протягом останніх 30 років чисельність [[популяція|популяції]] скоротилась у 3—5 разів.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Wow2 filtered.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Wow2 filtered.jpg|150px]]
Рядок 197: Рядок 197:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Сучасний гніздовий [[ареал]] в Україні включає деякі північні райони [[Полісся]] і, можливо, частину Західної України. Зимує на всій території країни, переважно в [[степ|степовій]] та [[лісостеп|лісостеповій]] смугах. Гніздова [[популяція]] виду в Україні налічує не більше 10—20 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Сучасний гніздовий [[ареал]] в Україні включає деякі північні райони [[Полісся]] і, можливо, частину Західної України. Зимує на всій території країни, переважно в [[степ|степовій]] та [[лісостеп|лісостеповій]] смугах. Гніздова [[популяція]] виду в Україні налічує не більше 10—20 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Circus macrourus.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Circus macrourus.jpg|150px]]
Рядок 205: Рядок 205:
 
В Україні ще у середині [[ХХ&nbsp;ст.]] був досить звичайним видом майже усієї [[степ|степової смуги]], але потім зник з гніздування на усій території, і в останні роки випадків гніздування також не спостерігали. Нині дуже рідкісний під час прольоту.
 
В Україні ще у середині [[ХХ&nbsp;ст.]] був досить звичайним видом майже усієї [[степ|степової смуги]], але потім зник з гніздування на усій території, і в останні роки випадків гніздування також не спостерігали. Нині дуже рідкісний під час прольоту.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Male monty01.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Male monty01.jpg|150px]]
Рядок 213: Рядок 213:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. До гніздового [[ареал]]у входить майже вся територія України крім [[Карпати|Карпат]] та [[Кримські гори|Кримських гір]]. В [[Полісся|Поліссі]] та [[лісостеп|Лісостепу]] чисельність набагато вища, ніж у [[Степ]]у. На території [[Україна|України]] гніздиться приблизно 2—3&nbsp;тис. пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. До гніздового [[ареал]]у входить майже вся територія України крім [[Карпати|Карпат]] та [[Кримські гори|Кримських гір]]. В [[Полісся|Поліссі]] та [[лісостеп|Лісостепу]] чисельність набагато вища, ніж у [[Степ]]у. На території [[Україна|України]] гніздиться приблизно 2—3&nbsp;тис. пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Accipiter brevipes.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Accipiter brevipes.jpg|150px]]
Рядок 221: Рядок 221:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться виключно в [[Луганська область|Луганській області]] (долина р. [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]] та пониззя його притоки&nbsp;— р. [[Деркул (притока Сіверського Дінця)|Деркула]]). Протягом [[ХХ ст.]] чисельність скорочувалась, стабілізувалась у 1980—1990&nbsp;рр. на рівні 40—50 пар. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення. Спостерігається загальне багаторічне скорочення [[ареал]]у виду, причини якого до кінця не вивчені.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться виключно в [[Луганська область|Луганській області]] (долина р. [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]] та пониззя його притоки&nbsp;— р. [[Деркул (притока Сіверського Дінця)|Деркула]]). Протягом [[ХХ ст.]] чисельність скорочувалась, стабілізувалась у 1980—1990&nbsp;рр. на рівні 40—50 пар. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення. Спостерігається загальне багаторічне скорочення [[ареал]]у виду, причини якого до кінця не вивчені.
 
</div>.
 
</div>.
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Buteo rufinus (Ukraine).jpg|150px]]
 
| [[Файл:Buteo rufinus (Ukraine).jpg|150px]]
Рядок 229: Рядок 229:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Поширений у [[лісостеп|лісостеповій]], [[степ|степовій]] смугах і [[Крим]]у. Окремі пари гніздяться в [[ліс]]овій смузі. В Україні до середини [[ХХ ст.]] чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980—1990&nbsp;рр. почалося збільшення чисельності. Зараз гніздиться не менше 250 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Поширений у [[лісостеп|лісостеповій]], [[степ|степовій]] смугах і [[Крим]]у. Окремі пари гніздяться в [[ліс]]овій смузі. В Україні до середини [[ХХ ст.]] чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980—1990&nbsp;рр. почалося збільшення чисельності. Зараз гніздиться не менше 250 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Circaetus gallicus in Kiev Zoo.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Circaetus gallicus in Kiev Zoo.jpg|150px]]
Рядок 237: Рядок 237:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться переважно на [[Полісся|Поліссі]] та в [[лісостеп]]овій зоні; зустрічається в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] і [[Кримські гори|Кримських горах]] (до верхньої межі лісового поясу). У більшості областей рідкісний (подекуди дуже рідкісний) вид. Чисельність української [[популяція|популяції]] стала поступово зменшуватися ще у середині [[ХХ ст.]] Станом на [[2000]]&nbsp;р. вона була оцінена в 30—40 пар, але вже в [[2004]]&nbsp;р.&nbsp;— в 250—300 пар. Це пов'язано з проведенням детальніших наукових досліджень.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться переважно на [[Полісся|Поліссі]] та в [[лісостеп]]овій зоні; зустрічається в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] і [[Кримські гори|Кримських горах]] (до верхньої межі лісового поясу). У більшості областей рідкісний (подекуди дуже рідкісний) вид. Чисельність української [[популяція|популяції]] стала поступово зменшуватися ще у середині [[ХХ ст.]] Станом на [[2000]]&nbsp;р. вона була оцінена в 30—40 пар, але вже в [[2004]]&nbsp;р.&nbsp;— в 250—300 пар. Це пов'язано з проведенням детальніших наукових досліджень.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Booted eagle pale morph.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Booted eagle pale morph.jpg|150px]]
Рядок 245: Рядок 245:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться головним чином у [[лісостеп]]овій зоні, у [[степ]]ову заходить долинами річок і деякими [[байрак]]ами; у [[Крим]]у буває під час весняних та осінніх міграцій. Основна популяція зосереджена на півночі [[Одеська область|Одеської області]], в [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]] та на сході України. Чисельність в Україні у середині [[XX ст.]] помітно зменшилась, наприкінці 1980—1990&nbsp;рр. становила не менш 450—500 пар. В останнє десятиріччя спостерігається стабілізація чисельності.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться головним чином у [[лісостеп]]овій зоні, у [[степ]]ову заходить долинами річок і деякими [[байрак]]ами; у [[Крим]]у буває під час весняних та осінніх міграцій. Основна популяція зосереджена на півночі [[Одеська область|Одеської області]], в [[Кіровоградська область|Кіровоградській області]] та на сході України. Чисельність в Україні у середині [[XX ст.]] помітно зменшилась, наприкінці 1980—1990&nbsp;рр. становила не менш 450—500 пар. В останнє десятиріччя спостерігається стабілізація чисельності.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Tawny Eagle cropped.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Tawny Eagle cropped.jpg|150px]]
Рядок 253: Рядок 253:
 
Залітний. Ще наприкінці минулого століття був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох [[степ]]ів, але згодом майже повністю зник з території України. Останній випадок гніздування на території України був зафіксований у 1980-ті&nbsp;рр. в заповіднику [[Асканія-Нова (заповідник)|Асканія-Нова]]. У теперішній час є залітним у степовій зоні.
 
Залітний. Ще наприкінці минулого століття був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох [[степ]]ів, але згодом майже повністю зник з території України. Останній випадок гніздування на території України був зафіксований у 1980-ті&nbsp;рр. в заповіднику [[Асканія-Нова (заповідник)|Асканія-Нова]]. У теперішній час є залітним у степовій зоні.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Great spotted Eagle I2 IMG 8358.jpg |150px]]
 
| [[Файл:Great spotted Eagle I2 IMG 8358.jpg |150px]]
Рядок 261: Рядок 261:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. В Україні сучасний [[ареал]] охоплює північно-західні, північні та, можливо, північно-східні області. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському регіоні. З середини [[ХХ ст.]] [[ареал]] зменшився, відступив на північ. На [[1997]]&nbsp;р. чисельність гніздового угруповання виду в Україні оцінено в 40—60 пар, на [[2004]]&nbsp;р.&nbsp;— у 20—30 пар. Сучасна чисельність, ймовірно, становить 10—20 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. В Україні сучасний [[ареал]] охоплює північно-західні, північні та, можливо, північно-східні області. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському регіоні. З середини [[ХХ ст.]] [[ареал]] зменшився, відступив на північ. На [[1997]]&nbsp;р. чисельність гніздового угруповання виду в Україні оцінено в 40—60 пар, на [[2004]]&nbsp;р.&nbsp;— у 20—30 пар. Сучасна чисельність, ймовірно, становить 10—20 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{VU}}
| [[Уразливі види|Уразливий]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Aquila pomarina orlik krzykliwyAM-crop.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Aquila pomarina orlik krzykliwyAM-crop.jpg|150px]]
Рядок 269: Рядок 269:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Поширений на всій правобережній частині (окрім південних [[степ]]ів), у північній, та північно-східній та центральній частинах Лівобережжя. В Україні у [[1989]]&nbsp;р. чисельність оцінювали в 200—250 пар. У наш час вона становить 500—100 пар, можливо 1,2—1,5 тис. Значна різниця між оцінками чисельності у минулому та у наш час, пов'язана, головним чином, з проведенням масштабних досліджень у останні роки.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Поширений на всій правобережній частині (окрім південних [[степ]]ів), у північній, та північно-східній та центральній частинах Лівобережжя. В Україні у [[1989]]&nbsp;р. чисельність оцінювали в 200—250 пар. У наш час вона становить 500—100 пар, можливо 1,2—1,5 тис. Значна різниця між оцінками чисельності у минулому та у наш час, пов'язана, головним чином, з проведенням масштабних досліджень у останні роки.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Kaiseradler Aquila heliaca e amk.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Kaiseradler Aquila heliaca e amk.jpg|150px]]
Рядок 277: Рядок 277:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні поширений в межах [[лісостеп]]ової, окремих лісових масивах та [[лісосмуга]]х [[степ]]ової зони, в [[Кримські гори|Кримських горах]]. Гніздиться не менше 100 пар, головним чином на сході країни (басейн [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]) та в [[Крим]]у. В останні роки намітилась тенденція до збільшення чисельності в степовій смузі.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні поширений в межах [[лісостеп]]ової, окремих лісових масивах та [[лісосмуга]]х [[степ]]ової зони, в [[Кримські гори|Кримських горах]]. Гніздиться не менше 100 пар, головним чином на сході країни (басейн [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]) та в [[Крим]]у. В останні роки намітилась тенденція до збільшення чисельності в степовій смузі.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{VU}}
| [[Уразливі види|Уразливий]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Aquila chrysaetos Flickr.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Aquila chrysaetos Flickr.jpg|150px]]
Рядок 285: Рядок 285:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні беркут дуже рідкісний, гніздиться лише на високогірних ділянках [[Карпати|Карпат]] ([[Львівська область|Львівська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Чернівецька область|Чернівецька]], [[Закарпатська область|Закарпатська]] області). На [[міграція птахів|міграції]] та зимівлі трапляється скрізь. Зараз карпатську [[популяція|популяцію]] оцінюють у 10-15 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні беркут дуже рідкісний, гніздиться лише на високогірних ділянках [[Карпати|Карпат]] ([[Львівська область|Львівська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]], [[Чернівецька область|Чернівецька]], [[Закарпатська область|Закарпатська]] області). На [[міграція птахів|міграції]] та зимівлі трапляється скрізь. Зараз карпатську [[популяція|популяцію]] оцінюють у 10-15 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Seeadler-flug.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Seeadler-flug.jpg|150px]]
Рядок 293: Рядок 293:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, перелітний. Гніздиться вздовж [[Дніпро|Дніпра]] та його головних приток, на р. [[Сіверський Донець]], р. [[Дунай]], а також поблизу великих [[ставок|ставкових господарств]] у інших регіонах. Під час кочівель трапляється по всій Україні. На зимівлі&nbsp;— переважно вздовж Дніпра, у Північно-Західному Причорномор'ї, на [[Сиваш|Сиваші]] та спорадично в інших регіонах. В Україні протягом [[XIX ст.|XIX]]&nbsp;— першої половини [[ХХ ст.]] чисельність катастрофічно скорочувалася. Її відновлення почалося з другої половини 1970-х&nbsp;рр. Станом на [[2009]]&nbsp;р. гніздиться 100—120 пар. Щороку зимує 260—370 особин.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, перелітний. Гніздиться вздовж [[Дніпро|Дніпра]] та його головних приток, на р. [[Сіверський Донець]], р. [[Дунай]], а також поблизу великих [[ставок|ставкових господарств]] у інших регіонах. Під час кочівель трапляється по всій Україні. На зимівлі&nbsp;— переважно вздовж Дніпра, у Північно-Західному Причорномор'ї, на [[Сиваш|Сиваші]] та спорадично в інших регіонах. В Україні протягом [[XIX ст.|XIX]]&nbsp;— першої половини [[ХХ ст.]] чисельність катастрофічно скорочувалася. Її відновлення почалося з другої половини 1970-х&nbsp;рр. Станом на [[2009]]&nbsp;р. гніздиться 100—120 пар. Щороку зимує 260—370 особин.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Egyptian vulture.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Egyptian vulture.jpg|150px]]
Рядок 301: Рядок 301:
 
Поширений у південних країнах [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]], у [[Північна Африка|Північній Африці]] (переважно гірські пасма, високі берегові урвища). В Україні у наш час рідкісні залітні птахи. Порівняно недавно, кілька десятків років тому, поодинокими парами гніздилися в скелястих урвищах по берегах [[Дністер|Дністра]] і в горах [[Крим]]у.
 
Поширений у південних країнах [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]], у [[Північна Африка|Північній Африці]] (переважно гірські пасма, високі берегові урвища). В Україні у наш час рідкісні залітні птахи. Порівняно недавно, кілька десятків років тому, поодинокими парами гніздилися в скелястих урвищах по берегах [[Дністер|Дністра]] і в горах [[Крим]]у.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{EN}}
| [[Під загрозою зникнення]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Aegypius monachus.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Aegypius monachus.jpg|150px]]
Рядок 309: Рядок 309:
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні гніздяться лише в [[Крим]]у поодинокими парами. В інших областях рідкісні залітні птахи. Улюблені місця перебування&nbsp;— верхня межа лісу у високих гірських пасмах. Кримська [[популяція]] грифа чорного не перевищує 50 особин, з яких щороку гніздиться 5—11 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні гніздяться лише в [[Крим]]у поодинокими парами. В інших областях рідкісні залітні птахи. Улюблені місця перебування&nbsp;— верхня межа лісу у високих гірських пасмах. Кримська [[популяція]] грифа чорного не перевищує 50 особин, з яких щороку гніздиться 5—11 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Gyps fulvus -Oakland Zoo-8a.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Gyps fulvus -Oakland Zoo-8a.jpg|150px]]
Рядок 317: Рядок 317:
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні гніздяться в [[Крим]]у, на території [[Кримське заповідно-мисливське господарство|Кримського заповідно-мисливського господарства]], в скелястих урвищах [[Бабуган-яйла|Бабуган-яйли]] та інших місцях. За даними 2002—2006&nbsp;рр. чисельність виду в Криму становить не менше 80—100 особин, з яких гніздиться не менше 10—16 пар. Протягом останніх 15 років кримська [[популяція]] стабільна.
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні гніздяться в [[Крим]]у, на території [[Кримське заповідно-мисливське господарство|Кримського заповідно-мисливського господарства]], в скелястих урвищах [[Бабуган-яйла|Бабуган-яйли]] та інших місцях. За даними 2002—2006&nbsp;рр. чисельність виду в Криму становить не менше 80—100 особин, з яких гніздиться не менше 10—16 пар. Протягом останніх 15 років кримська [[популяція]] стабільна.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Falco cherrug 1 (Bohuš Číčel).jpg|150px]]
 
| [[Файл:Falco cherrug 1 (Bohuš Číčel).jpg|150px]]
Рядок 325: Рядок 325:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Протягом [[XIX ст.|XIX]]&nbsp;— першої половини [[ХХ ст.]] вважався досить звичайним. Упродовж другої половини ХХ&nbsp;ст. чисельність скорочувалась, у деякі роки становила не більше 50 пар. Відновлення чисельності у [[степ]]овій смузі почалося з 1980-х&nbsp;рр. Станом на [[2009]]&nbsp;р. чисельність на території України сягала не менше 250—300 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Протягом [[XIX ст.|XIX]]&nbsp;— першої половини [[ХХ ст.]] вважався досить звичайним. Упродовж другої половини ХХ&nbsp;ст. чисельність скорочувалась, у деякі роки становила не більше 50 пар. Відновлення чисельності у [[степ]]овій смузі почалося з 1980-х&nbsp;рр. Станом на [[2009]]&nbsp;р. чисельність на території України сягала не менше 250—300 пар.
 
</div>
 
</div>
| [[Уразливі види|Уразливий]]<ref>[http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/144578/0 Статус був змінений МСОП у 2010&nbsp;р. з виду під загрозою вимирання на вразливий {{ref-en}}]</ref>
+
| {{VU}}<ref>[http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/144578/0 Статус був змінений МСОП у 2010&nbsp;р. з виду під загрозою вимирання на вразливий {{ref-en}}]</ref>
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Peregrine Falcon 12.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Peregrine Falcon 12.jpg|150px]]
Рядок 333: Рядок 333:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні в [[Карпати|Карпатах]] гніздиться [[номінативний підвид]], у [[Кримські гори|Кримських горах]] і на берегових урвищах [[Кримський півострів|Кримського півострова]]&nbsp;— кавказький [[підвид]], під час [[міграція птахів|міграції]] і взимку на всій території трапляється тундровий підвид. Гніздиться близько 120—130 пар, з яких 100—110 пар в Криму.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. В Україні в [[Карпати|Карпатах]] гніздиться [[номінативний підвид]], у [[Кримські гори|Кримських горах]] і на берегових урвищах [[Кримський півострів|Кримського півострова]]&nbsp;— кавказький [[підвид]], під час [[міграція птахів|міграції]] і взимку на всій території трапляється тундровий підвид. Гніздиться близько 120—130 пар, з яких 100—110 пар в Криму.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Male and female Lesser Kestrels.jpg|150px]]
 
| [[Файл:Male and female Lesser Kestrels.jpg|150px]]
Рядок 341: Рядок 341:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В [[Україна|Україні]] зрідка трапляється в [[степ|степовій смузі]]. Протягом [[ХХ ст.]] чисельність знижувалась, але в 1960-ті рр. на [[Закарпаття|Закарпатті]] та в [[Крим]]у вид був досить звичайним і гніздився [[колонія птахів|колоніями]] до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в [[Донецька область|Донецькій області]] і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової [[Фауна України|фауни України]].
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В [[Україна|Україні]] зрідка трапляється в [[степ|степовій смузі]]. Протягом [[ХХ ст.]] чисельність знижувалась, але в 1960-ті рр. на [[Закарпаття|Закарпатті]] та в [[Крим]]у вид був досить звичайним і гніздився [[колонія птахів|колоніями]] до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в [[Донецька область|Донецькій області]] і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової [[Фауна України|фауни України]].
 
</div>
 
</div>
  +
| {{VU}}
| [[Уразливі види|Уразливий]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Куроподібні]] (Galliformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Куроподібні]] (Galliformes)'''
Рядок 351: Рядок 351:
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні поширений на [[Полісся|Поліссі]], у [[Карпати|Карпатах]] та на півночі [[лісостеп]]ової смуги. На початку [[1970]]&nbsp;рр. нараховували близько 66,6&nbsp;тис., у [[2007]]&nbsp;р.&nbsp;— 13,3&nbsp;тис. осіб. Найбільша чисельність виду у [[Житомирська область|Житомирській області]] (бл. 3400&nbsp;ос. у 2007&nbsp;р.).
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні поширений на [[Полісся|Поліссі]], у [[Карпати|Карпатах]] та на півночі [[лісостеп]]ової смуги. На початку [[1970]]&nbsp;рр. нараховували близько 66,6&nbsp;тис., у [[2007]]&nbsp;р.&nbsp;— 13,3&nbsp;тис. осіб. Найбільша чисельність виду у [[Житомирська область|Житомирській області]] (бл. 3400&nbsp;ос. у 2007&nbsp;р.).
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл:Tetrao urogallus tjäder.jpeg|150px]]
 
| [[Файл:Tetrao urogallus tjäder.jpeg|150px]]
Рядок 359: Рядок 359:
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні трапляється на [[Полісся|Поліссі]] та у [[Карпати|Карпатах]]. Популяція нараховує приблизно 3000&nbsp;ос., у тому числі в [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатському біосферному заповіднику]]&nbsp;— приблизно 300. Чисельність протягом останніх десятиріч сильно скоротилась.
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні трапляється на [[Полісся|Поліссі]] та у [[Карпати|Карпатах]]. Популяція нараховує приблизно 3000&nbsp;ос., у тому числі в [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатському біосферному заповіднику]]&nbsp;— приблизно 300. Чисельність протягом останніх десятиріч сильно скоротилась.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Haselhuhn-01.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Haselhuhn-01.jpg|150px]]
Рядок 367: Рядок 367:
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні поширений у [[Полісся|Поліссі]], [[Розточчя|Розточчі]], [[Карпати|Карпатах]] та подекуди на півночі [[лісостеп]]ової смуги. На початку [[1970]]&nbsp;рр. нараховували близько 38—42&nbsp;тис., у [[2007]]&nbsp;р.&nbsp;— 22,5&nbsp;тис.&nbsp;ос.
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні поширений у [[Полісся|Поліссі]], [[Розточчя|Розточчі]], [[Карпати|Карпатах]] та подекуди на півночі [[лісостеп]]ової смуги. На початку [[1970]]&nbsp;рр. нараховували близько 38—42&nbsp;тис., у [[2007]]&nbsp;р.&nbsp;— 22,5&nbsp;тис.&nbsp;ос.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Журавлеподібні]] (Gruiformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Журавлеподібні]] (Gruiformes)'''
Рядок 377: Рядок 377:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. На території України гніздиться на [[Полісся|Поліссі]], іноді в заболочених долинах річок Лівобережного [[Лісостеп]]у. Під час сезонних [[міграція птахів|міграцій]] зустрічається по всій території, концентрується у Присивашші. Гніздиться імовірно, від 500—600 до 700—850 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. На території України гніздиться на [[Полісся|Поліссі]], іноді в заболочених долинах річок Лівобережного [[Лісостеп]]у. Під час сезонних [[міграція птахів|міграцій]] зустрічається по всій території, концентрується у Присивашші. Гніздиться імовірно, від 500—600 до 700—850 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Jungfernkranich.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Jungfernkranich.jpg|150px]]
Рядок 385: Рядок 385:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться у [[Херсонська область|Херсонській]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]], [[Донецька область|Донецькій]], [[Запорізька область|Запорізькій]] областях та [[Степ]]овому [[Крим]]у. Чисельність в Україні у гніздовий період 600—700&nbsp;ос. (200—250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000&nbsp;ос.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться у [[Херсонська область|Херсонській]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]], [[Донецька область|Донецькій]], [[Запорізька область|Запорізькій]] областях та [[Степ]]овому [[Крим]]у. Чисельність в Україні у гніздовий період 600—700&nbsp;ос. (200—250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000&nbsp;ос.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Otis tarda (Kiev zoo).jpg|150px]]
 
|[[Файл:Otis tarda (Kiev zoo).jpg|150px]]
Рядок 393: Рядок 393:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться у [[степ]]овій частині Лівобережжя, включаючи [[Крим]]; зимує у Лівобережжі сухостепової зони. Зимові скупчення&nbsp;— у [[Херсонська область|Херсонській]] та [[Запорізька область|Запорізькій]] областях, [[Керченський півострів|Керченському півострові]]. Чисельність у гніздовий період до 850&nbsp;ос. (150—200 гніздових самок), взимку до 12,4&nbsp;тис.́&nbsp;ос.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Гніздиться у [[степ]]овій частині Лівобережжя, включаючи [[Крим]]; зимує у Лівобережжі сухостепової зони. Зимові скупчення&nbsp;— у [[Херсонська область|Херсонській]] та [[Запорізька область|Запорізькій]] областях, [[Керченський півострів|Керченському півострові]]. Чисельність у гніздовий період до 850&nbsp;ос. (150—200 гніздових самок), взимку до 12,4&nbsp;тис.́&nbsp;ос.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{VU}}
| [[Уразливі види|Уразливий]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Tetrax male 1.JPG|150px]]
 
|[[Файл:Tetrax male 1.JPG|150px]]
Рядок 401: Рядок 401:
 
В Україні [[осілі птахи|осіла]] на [[Керченський півострів|Керченському півострові]]; мігрує та зимує в Присивашші, Степовому [[Крим]]у, Північно-західному [[Приазов'я|Приазов'ї]]. Чисельність у гніздовий період&nbsp;— 30—50 осіб (можливе гніздування 5—7 самок), взимку, ймовірно, до 70—80 осіб.
 
В Україні [[осілі птахи|осіла]] на [[Керченський півострів|Керченському півострові]]; мігрує та зимує в Присивашші, Степовому [[Крим]]у, Північно-західному [[Приазов'я|Приазов'ї]]. Чисельність у гніздовий період&nbsp;— 30—50 осіб (можливе гніздування 5—7 самок), взимку, ймовірно, до 70—80 осіб.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Сивкоподібні]] (Charadriiformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Сивкоподібні]] (Charadriiformes)'''
Рядок 411: Рядок 411:
 
Гніздовий [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно&nbsp;— у сухостеповій зоні, а на півночі&nbsp;— вздовж великих річок. Для більшості територій України чисельність не визначена. На півночі [[Керченський півострів|Керченського півострова]] 1 пара трапляється на 1,4—2&nbsp;кв.&nbsp;км, подекуди вздовж [[Сиваш]]а&nbsp;— на 0,8—1&nbsp;кв.&nbsp;км.
 
Гніздовий [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно&nbsp;— у сухостеповій зоні, а на півночі&nbsp;— вздовж великих річок. Для більшості територій України чисельність не визначена. На півночі [[Керченський півострів|Керченського півострова]] 1 пара трапляється на 1,4—2&nbsp;кв.&nbsp;км, подекуди вздовж [[Сиваш]]а&nbsp;— на 0,8—1&nbsp;кв.&nbsp;км.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Charadrius hiaticula He.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Charadrius hiaticula He.jpg|150px]]
Рядок 419: Рядок 419:
 
Гніздовий [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні гніздиться на кордоні з [[Білорусь|Білоруссю]]. На гніздуванні виявлений з [[1995]]&nbsp;року. Чисельність становить лише 9-14 пар. Під час міграцій трапляються по всій країні, численніший вздовж великих річок та морського узбережжя.
 
Гніздовий [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні гніздиться на кордоні з [[Білорусь|Білоруссю]]. На гніздуванні виявлений з [[1995]]&nbsp;року. Чисельність становить лише 9-14 пар. Під час міграцій трапляються по всій країні, численніший вздовж великих річок та морського узбережжя.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Snowy_Plover_Morro_Strand.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Snowy_Plover_Morro_Strand.jpg|150px]]
Рядок 427: Рядок 427:
 
Гніздовий [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні гніздиться на прибережних ділянках [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського]] морів, на [[Сиваш]]і та у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській област]]і. Під час кочівель і [[міграція птахів|міграцій]] може спостерігатись у інших частинах країни. На початок [[XXI ст.]] чисельність становила близько 1750—2150 пар.
 
Гніздовий [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні гніздиться на прибережних ділянках [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського]] морів, на [[Сиваш]]і та у [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській област]]і. Під час кочівель і [[міграція птахів|міграцій]] може спостерігатись у інших частинах країни. На початок [[XXI ст.]] чисельність становила близько 1750—2150 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Black winged Stilt I MG 9747.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Black winged Stilt I MG 9747.jpg|150px]]
Рядок 435: Рядок 435:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться біля [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського]] морів: по [[Дельта річки|дельтах річок]] і на [[лиман]]ах. Мозаїчні поселення трапляються у [[Волинська область|Волинській]], [[Харківська область|Харківській]], [[Донецька область|Донецькій]], [[Луганська область|Луганській]] областях, степовій частині [[Крим]]у. Зальоти відмічали у [[Полтавська область|Полтавській]], [[Черкаська область|Черкаській]], [[Київська область|Київській]] та інших областях. На території України гніздиться близько 8,5—10 тис.осіб.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. В Україні гніздиться біля [[Чорне море|Чорного]] і [[Азовське море|Азовського]] морів: по [[Дельта річки|дельтах річок]] і на [[лиман]]ах. Мозаїчні поселення трапляються у [[Волинська область|Волинській]], [[Харківська область|Харківській]], [[Донецька область|Донецькій]], [[Луганська область|Луганській]] областях, степовій частині [[Крим]]у. Зальоти відмічали у [[Полтавська область|Полтавській]], [[Черкаська область|Черкаській]], [[Київська область|Київській]] та інших областях. На території України гніздиться близько 8,5—10 тис.осіб.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Pied_Avocet_Recurvirostra_avosetta.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Pied_Avocet_Recurvirostra_avosetta.jpg|150px]]
Рядок 445: Рядок 445:
 
</div>
 
</div>
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Haematopus ostralegus He.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Haematopus ostralegus He.jpg|150px]]
Рядок 453: Рядок 453:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах річок [[Дніпро]], [[Десна]] та [[Прип'ять]]. Загальна чисельність в Україні становить близько 650—800 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах річок [[Дніпро]], [[Десна]] та [[Прип'ять]]. Загальна чисельність в Україні становить близько 650—800 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Tringa stagnatilis.jpg |150px]]
 
|[[Файл:Tringa stagnatilis.jpg |150px]]
Рядок 461: Рядок 461:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. До [[1950]]&nbsp;рр. був звичайним гніздовим птахом [[Полтавська область|Полтавської]] і [[Харківська область|Харківської]] областей, траплявся в [[Київська область|Київській]], [[Черкаська область|Черкаській]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]] областях. Зараз оселяється майже виключно у [[Річкова долина|долині]] середньої течії [[Десна|р. Десна]] у межах [[Чернігівська область|Чернігівської]] і [[Сумська область|Сумської]] областей. Чисельність становить від 50 до 100 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. До [[1950]]&nbsp;рр. був звичайним гніздовим птахом [[Полтавська область|Полтавської]] і [[Харківська область|Харківської]] областей, траплявся в [[Київська область|Київській]], [[Черкаська область|Черкаській]], [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській]] областях. Зараз оселяється майже виключно у [[Річкова долина|долині]] середньої течії [[Десна|р. Десна]] у межах [[Чернігівська область|Чернігівської]] і [[Сумська область|Сумської]] областей. Чисельність становить від 50 до 100 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Gallinago media.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Gallinago media.jpg|150px]]
Рядок 469: Рядок 469:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. Зараз майже вся [[популяція]] сконцентрована на [[Полісся|Поліссі]] в долинах рр. [[Дніпро]], [[Десна]] та [[Прип'ять]]. Достовірно гніздиться в [[Київська область|Київській]], [[Чернігівська область|Чернігівській]], [[Сумська область|Сумській]], [[Житомирська область|Житомирській]], [[Волинська область|Волинській]] та [[Рівненська область|Рівненській]] областях. Чисельність становить 500—700 пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. Зараз майже вся [[популяція]] сконцентрована на [[Полісся|Поліссі]] в долинах рр. [[Дніпро]], [[Десна]] та [[Прип'ять]]. Достовірно гніздиться в [[Київська область|Київській]], [[Чернігівська область|Чернігівській]], [[Сумська область|Сумській]], [[Житомирська область|Житомирській]], [[Волинська область|Волинській]] та [[Рівненська область|Рівненській]] областях. Чисельність становить 500—700 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Slender-billed Curlew.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Slender-billed Curlew.jpg|150px]]
Рядок 477: Рядок 477:
 
Рідкісний пролітний. За оцінками, у світі, залишилось від 50 до 300осіб. В Україні під час [[міграція птахів|міграцій]] і літування спостерігаються окремі особини та зграйки по 7—48 птахів.
 
Рідкісний пролітний. За оцінками, у світі, залишилось від 50 до 300осіб. В Україні під час [[міграція птахів|міграцій]] і літування спостерігаються окремі особини та зграйки по 7—48 птахів.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{CR}}
| [[Види на межі зникнення|На межі зникнення]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Curlew (Numenius arquata) (12).jpg|150px]]
 
|[[Файл:Curlew (Numenius arquata) (12).jpg|150px]]
Рядок 485: Рядок 485:
 
В Україні гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]], зимуючий птах. Найбільші гніздові поселення&nbsp;— на [[Полісся|Поліссі]]. У невеликій кількості гніздиться на узбережжі [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]]. Під час міграцій трапляється на всій території України, у зимовий період&nbsp;— на Азово-Чорноморському узбережжі. Гніздова [[популяція]] не перевищує 100 пар; на прольоті&nbsp;— звичайний, але не чисельний птах.
 
В Україні гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]], зимуючий птах. Найбільші гніздові поселення&nbsp;— на [[Полісся|Поліссі]]. У невеликій кількості гніздиться на узбережжі [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]]. Під час міграцій трапляється на всій території України, у зимовий період&nbsp;— на Азово-Чорноморському узбережжі. Гніздова [[популяція]] не перевищує 100 пар; на прольоті&nbsp;— звичайний, але не чисельний птах.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Ecuador 3159a.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Ecuador 3159a.jpg|150px]]
Рядок 493: Рядок 493:
 
В Україні регулярно трапляється під час [[міграція птахів|міграцій]] на морському узбережжі та рідко у західних і центральних областях. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують. Чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин.
 
В Україні регулярно трапляється під час [[міграція птахів|міграцій]] на морському узбережжі та рідко у західних і центральних областях. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують. Чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Glareola pratincola03.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Glareola pratincola03.jpg|150px]]
Рядок 501: Рядок 501:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні поширений в Азово-Чорноморському регіоні від [[Дунай|Дунаю]] до східних кордонів країни. Нараховується близько 400 пар. Основні поселення розташовані в Присивашші ([[Херсонська область]] та [[Крим]]), менш значні&nbsp;— на півдні [[Запорізька область|Запорізької]] та [[Донецька область|Донецької]] областей та на заході [[Керченський півострів|Керченського півострова]].
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. В Україні поширений в Азово-Чорноморському регіоні від [[Дунай|Дунаю]] до східних кордонів країни. Нараховується близько 400 пар. Основні поселення розташовані в Присивашші ([[Херсонська область]] та [[Крим]]), менш значні&nbsp;— на півдні [[Запорізька область|Запорізької]] та [[Донецька область|Донецької]] областей та на заході [[Керченський півострів|Керченського півострова]].
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Glareola nordmanni.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Glareola nordmanni.jpg|150px]]
Рядок 509: Рядок 509:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Наприкінці [[XIX ст.|XIX]]&nbsp;— на початку [[ХХ ст.]] [[ареал]] в Україні охоплював узбережжя [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]] від східних кордонів країни до [[Дунай|Дунаю]] на півночі до [[Полтавська область|Полтавської]] та [[Харківська область|Харківської]] областей. В останні два десятиріччя [[ХХ ст.]] відомі лише поодинокі випадки гніздування окремих пар на півдні України.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]]. Наприкінці [[XIX ст.|XIX]]&nbsp;— на початку [[ХХ ст.]] [[ареал]] в Україні охоплював узбережжя [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського морів]] від східних кордонів країни до [[Дунай|Дунаю]] на півночі до [[Полтавська область|Полтавської]] та [[Харківська область|Харківської]] областей. В останні два десятиріччя [[ХХ ст.]] відомі лише поодинокі випадки гніздування окремих пар на півдні України.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| [[Файл: Pallas's Gull (Larus ichthyaetus) W IMG 6665.jpg|150px]]
 
| [[Файл: Pallas's Gull (Larus ichthyaetus) W IMG 6665.jpg|150px]]
Рядок 517: Рядок 517:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. Гніздиться переважно у Причорномор'ї та Приазов'ї. [[Популяція]] за п'ятдесят років зросла з 250—290 до 1,6—2&nbsp;тис. пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зрідка зимуючий. Гніздиться переважно у Причорномор'ї та Приазов'ї. [[Популяція]] за п'ятдесят років зросла з 250—290 до 1,6—2&nbsp;тис. пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Sterna-caspia-010.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Sterna-caspia-010.jpg|150px]]
Рядок 525: Рядок 525:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. Гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1&nbsp;тис. пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]] птах. Гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1&nbsp;тис. пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Koajisashi 05a2432s.jpg |150px]]
 
|[[Файл:Koajisashi 05a2432s.jpg |150px]]
Рядок 535: Рядок 535:
 
</div>
 
</div>
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Голубоподібні]] (Columbiformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Голубоподібні]] (Columbiformes)'''
Рядок 545: Рядок 545:
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Поширений у [[Карпати|Карпатах]], [[Полісся|Поліссі]], частково в [[Лісостеп]]у, [[Гірський Крим|Гірському Криму]] і, можливо, заплави [[Дунай|Дунаю]]. Нечисленний у більшості районів [[Полісся]] і [[Крим]]у, рідкісний&nbsp;— у [[Лісостеп]]у. Загальна чисельність на гніздуванні в Україні не більше 8—12 тис. пар.
 
Гніздовий, [[перелітні птахи|перелітний]], зимуючий. Поширений у [[Карпати|Карпатах]], [[Полісся|Поліссі]], частково в [[Лісостеп]]у, [[Гірський Крим|Гірському Криму]] і, можливо, заплави [[Дунай|Дунаю]]. Нечисленний у більшості районів [[Полісся]] і [[Крим]]у, рідкісний&nbsp;— у [[Лісостеп]]у. Загальна чисельність на гніздуванні в Україні не більше 8—12 тис. пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Совоподібні]] (Strigiformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Совоподібні]] (Strigiformes)'''
Рядок 555: Рядок 555:
 
[[Осілі птахи|Осілий]] птах. На території України [[номінативний підвид]] ''Bubo bubo bubo'' заселяє північні і західні райони, а південний&nbsp;— руський ''Bubo bubo interpositus''&nbsp;— схід країни (переважно [[Луганська область|Луганську обл.]]). В Україні налічують близько 200 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]] птах. На території України [[номінативний підвид]] ''Bubo bubo bubo'' заселяє північні і західні райони, а південний&nbsp;— руський ''Bubo bubo interpositus''&nbsp;— схід країни (переважно [[Луганська область|Луганську обл.]]). В Україні налічують близько 200 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Asio-flammeus-001.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Asio-flammeus-001.jpg|150px]]
Рядок 563: Рядок 563:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. Гніздиться на усій території України, за винятком [[Карпати|Карпатських]] та [[Кримські гори|Кримських гір]]. Чисельність в Україні, ймовірно, становить 850—1700 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. Гніздиться на усій території України, за винятком [[Карпати|Карпатських]] та [[Кримські гори|Кримських гір]]. Чисельність в Україні, ймовірно, становить 850—1700 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Otus scops 2 (Bohuš Číčel).jpg |150px]]
 
|[[Файл:Otus scops 2 (Bohuš Číčel).jpg |150px]]
Рядок 571: Рядок 571:
 
В Україні [[Міграція птахів|перелітний]] гніздовий птах, що зустрічається на півдні [[лісостеп]]у, в [[степ]]у, [[Карпати|Карпатах]] і [[Крим]]у. На півдні України та у рівнинному [[Закарпаття|Закарпатті]]&nbsp;— нечисленний, в інших районах&nbsp;— дуже рідкісний. Чисельність в країні оцінена в 2-4 тис. пар.
 
В Україні [[Міграція птахів|перелітний]] гніздовий птах, що зустрічається на півдні [[лісостеп]]у, в [[степ]]у, [[Карпати|Карпатах]] і [[Крим]]у. На півдні України та у рівнинному [[Закарпаття|Закарпатті]]&nbsp;— нечисленний, в інших районах&nbsp;— дуже рідкісний. Чисельність в країні оцінена в 2-4 тис. пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Aegolius-funereus-001.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Aegolius-funereus-001.jpg|150px]]
Рядок 579: Рядок 579:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. На гніздуванні у [[Карпати|Карпатах]] ([[Львівська область]]), на [[Полісся|Поліссі]] ([[Житомирська область|Житомирська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]], [[Сумська область|Сумська]] області), ймовірно гніздиться в [[бір|соснових лісах]] [[Крим]]у та на [[Розточчя|Розточчі]].
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. На гніздуванні у [[Карпати|Карпатах]] ([[Львівська область]]), на [[Полісся|Поліссі]] ([[Житомирська область|Житомирська]], [[Чернігівська область|Чернігівська]], [[Сумська область|Сумська]] області), ймовірно гніздиться в [[бір|соснових лісах]] [[Крим]]у та на [[Розточчя|Розточчі]].
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Värbkakk.JPG|150px]]
 
|[[Файл:Värbkakk.JPG|150px]]
Рядок 587: Рядок 587:
 
[[Осілі птахи|Осілий]] птах. В Україні поширений у [[Карпати|Карпатах]], [[Розточчя|Розточчі]] та на півночі [[Полісся]]. Чисельність оцінено в 150—350 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]] птах. В Україні поширений у [[Карпати|Карпатах]], [[Розточчя|Розточчі]] та на півночі [[Полісся]]. Чисельність оцінено в 150—350 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Strix uralensis.jpg |150px]]
 
|[[Файл:Strix uralensis.jpg |150px]]
Рядок 595: Рядок 595:
 
[[Осілі птахи|Осілий]] птах [[Українські Карпати|Карпат]] і Прикарпатського регіону. Загальна чисельність в Україні становить близько 1 тис. осіб, яка зростає у зимовий період за рахунок [[міграція птахів|міграцій]] птахів з півночі.
 
[[Осілі птахи|Осілий]] птах [[Українські Карпати|Карпат]] і Прикарпатського регіону. Загальна чисельність в Україні становить близько 1 тис. осіб, яка зростає у зимовий період за рахунок [[міграція птахів|міграцій]] птахів з півночі.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Strix_nebulosaRB.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Strix_nebulosaRB.jpg|150px]]
Рядок 603: Рядок 603:
 
[[осілі птахи|Осілий]] птах. Поширений на півночі [[Полісся]], а також на північному заході [[Київська область|Київської]] області. В Україні вперше зареєстровано гніздування у [[1985]]&nbsp;р. Станом на [[2009]]&nbsp;р. чисельність оцінюють у 20—35 пар.
 
[[осілі птахи|Осілий]] птах. Поширений на півночі [[Полісся]], а також на північному заході [[Київська область|Київської]] області. В Україні вперше зареєстровано гніздування у [[1985]]&nbsp;р. Станом на [[2009]]&nbsp;р. чисельність оцінюють у 20—35 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Tyto alba close up.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Tyto alba close up.jpg|150px]]
Рядок 611: Рядок 611:
 
[[осілі птахи|Осілий]] птах. Зареєстрований на гніздуванні в західних і центральних областях [[Україна|України]], а також на півночі [[Одеська область|Одещини]]. У негніздовий період може з'являтися в інших районах [[Україна|України]]. Орієнтовно гніздиться до 30 пар.
 
[[осілі птахи|Осілий]] птах. Зареєстрований на гніздуванні в західних і центральних областях [[Україна|України]], а також на півночі [[Одеська область|Одещини]]. У негніздовий період може з'являтися в інших районах [[Україна|України]]. Орієнтовно гніздиться до 30 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Сиворакшеподібні]] (Coraciiformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Сиворакшеподібні]] (Coraciiformes)'''
Рядок 621: Рядок 621:
 
Гніздовий [[міграція птахів|перелітний]] птах. До [[1970]]-х&nbsp;рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості районів [[Полісся]] та [[Лісостеп]]у; у [[степ]]овій смузі чисельніший. Чисельність орієнтовно становить 4-5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження.
 
Гніздовий [[міграція птахів|перелітний]] птах. До [[1970]]-х&nbsp;рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості районів [[Полісся]] та [[Лісостеп]]у; у [[степ]]овій смузі чисельніший. Чисельність орієнтовно становить 4-5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{NT}}
| [[Види, близькі до загрозливого стану|Близький до загрозливого]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Дятлоподібні]] (Piciformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Дятлоподібні]] (Piciformes)'''
Рядок 631: Рядок 631:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. В Україні гніздиться на [[Полісся|Поліссі]], у західних районах та, спорадично, у пониззях рр. [[Дунай]] та [[Дністер]]. Чисельність становить близько 500—800 пар, спостерігається її скорочення.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. В Україні гніздиться на [[Полісся|Поліссі]], у західних районах та, спорадично, у пониззях рр. [[Дунай]] та [[Дністер]]. Чисельність становить близько 500—800 пар, спостерігається її скорочення.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Dendrocopos leucotos 2.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Dendrocopos leucotos 2.jpg|150px]]
Рядок 639: Рядок 639:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. В Україні поширений відносно мозаїчно, найчастіше трапляється на [[Розточчя|Розточчі]], у [[Східні Карпати|Східних Карпатах]], на [[Західне Полісся|Західному]] та [[Житомирське Полісся|Житомирському]] [[Полісся|Поліссі]] та на північному сході країни. Чисельність оцінено в межах 570—930 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий птах. В Україні поширений відносно мозаїчно, найчастіше трапляється на [[Розточчя|Розточчі]], у [[Східні Карпати|Східних Карпатах]], на [[Західне Полісся|Західному]] та [[Житомирське Полісся|Житомирському]] [[Полісся|Поліссі]] та на північному сході країни. Чисельність оцінено в межах 570—930 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Picoides tridactylus NAUMANN.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Picoides tridactylus NAUMANN.jpg|150px]]
Рядок 647: Рядок 647:
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні гніздиться в [[Карпати|Карпатах]] та з [[2004]]&nbsp;р. на [[Полісся|Поліссі]] (ліси півночі [[Житомирська область|Житомирської]], [[Рівненська область|Рівненської]] і [[Волинська область|Волинської]] областей). Чисельність становить 300—320 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. В Україні гніздиться в [[Карпати|Карпатах]] та з [[2004]]&nbsp;р. на [[Полісся|Поліссі]] (ліси півночі [[Житомирська область|Житомирської]], [[Рівненська область|Рівненської]] і [[Волинська область|Волинської]] областей). Чисельність становить 300—320 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Горобцеподібні]] (Passeriformes)'''
 
| colspan=6 style="background:#eee;" | '''Ряд [[Горобцеподібні]] (Passeriformes)'''
Рядок 657: Рядок 657:
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]], зимуючий. В Україні гніздиться у [[Причорномор'я|Причорномор'ї]], Північно-західному [[Приазов'я|Приазов'ї]], північній частині [[Крим]]у; зимує у Присивашші. Чисельність становить близько 200—2000 пар при скороченні за десятиріччя на 20%.
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]], зимуючий. В Україні гніздиться у [[Причорномор'я|Причорномор'ї]], Північно-західному [[Приазов'я|Приазов'ї]], північній частині [[Крим]]у; зимує у Присивашші. Чисельність становить близько 200—2000 пар при скороченні за десятиріччя на 20%.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Lanius_senator01_new.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Lanius_senator01_new.jpg|150px]]
Рядок 665: Рядок 665:
 
Пролітний, можливе гніздування. В Україні проходить північно-східна межа [[ареал]]у. В останні 30 років вид реєстрували головним чином в Азово-Чорноморському регіоні від [[Дунай|Дунаю]] на заході до східних кордонів [[Донецька область|Донецької області]], на північ до м.&nbsp;[[Луганськ]]а як залітний. Спорадичне гніздування можливе в [[Крим]]у.
 
Пролітний, можливе гніздування. В Україні проходить північно-східна межа [[ареал]]у. В останні 30 років вид реєстрували головним чином в Азово-Чорноморському регіоні від [[Дунай|Дунаю]] на заході до східних кордонів [[Донецька область|Донецької області]], на північ до м.&nbsp;[[Луганськ]]а як залітний. Спорадичне гніздування можливе в [[Крим]]у.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Lanius_excubitor_1_(Marek_Szczepanek).jpg|150px]]
 
|[[Файл:Lanius_excubitor_1_(Marek_Szczepanek).jpg|150px]]
Рядок 673: Рядок 673:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, зимуючий. Гніздиться в усіх [[Полісся|поліських]] та прикарпатських областях, а також на [[Полтавська область|Полтавщині]], [[Хмельницька область|Хмельниччині]] та [[Вінницька область|Вінниччині]]. Гніздиться 500—1200 пар. Спостерігається помітне збільшення чисельності у [[Полісся|Поліссі]] та значне розширення гніздової частини [[ареал]]у. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, зимуючий. Гніздиться в усіх [[Полісся|поліських]] та прикарпатських областях, а також на [[Полтавська область|Полтавщині]], [[Хмельницька область|Хмельниччині]] та [[Вінницька область|Вінниччині]]. Гніздиться 500—1200 пар. Спостерігається помітне збільшення чисельності у [[Полісся|Поліссі]] та значне розширення гніздової частини [[ареал]]у. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Pastor roseus.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Pastor roseus.jpg|150px]]
Рядок 681: Рядок 681:
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В [[Україна|Україні]] зустрічається головним чином у південно-східних районах [[степ]]ової зони та в [[Крим]]у, але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть північних областях країни. Зальоти відмічали у багатьох областях України. Чисельність коливається в межах декількох тисяч пар.
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В [[Україна|Україні]] зустрічається головним чином у південно-східних районах [[степ]]ової зони та в [[Крим]]у, але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть північних областях країни. Зальоти відмічали у багатьох областях України. Чисельність коливається в межах декількох тисяч пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Alpine accentor saganta.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Alpine accentor saganta.jpg|150px]]
Рядок 689: Рядок 689:
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В Україні трапляється в Карпатах у межах [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] та [[Закарпатська область|Закарпатської]] областей. [[Популяція]] виду в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] становить 190 пар.
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В Україні трапляється в Карпатах у межах [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської]] та [[Закарпатська область|Закарпатської]] областей. [[Популяція]] виду в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]] становить 190 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Seggenrohrsaenger hand.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Seggenrohrsaenger hand.jpg|150px]]
Рядок 697: Рядок 697:
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. Гніздиться у [[Волинська область|Волинській]], [[Рівненська область|Рівненській]], [[Київська область|Київській]] та [[Чернігівська область|Чернігівській]] областях. Чисельність зараз оцінюється в 3,5—4,1 тис. самців.
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. Гніздиться у [[Волинська область|Волинській]], [[Рівненська область|Рівненській]], [[Київська область|Київській]] та [[Чернігівська область|Чернігівській]] областях. Чисельність зараз оцінюється в 3,5—4,1 тис. самців.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{VU}}
| [[Уразливі види|Уразливий]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Regulus ignicapillus Roitelet triple-bandeau.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Regulus ignicapillus Roitelet triple-bandeau.jpg|150px]]
Рядок 705: Рядок 705:
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В Україні гніздиться в гірських місцевостях [[Карпати|Карпат]] та [[Крим]]у, локально трапляється на [[Західне Полісся|Західному Поліссі]]. Відомі зальоти в інші регіони. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]], кочовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В Україні гніздиться в гірських місцевостях [[Карпати|Карпат]] та [[Крим]]у, локально трапляється на [[Західне Полісся|Західному Поліссі]]. Відомі зальоти в інші регіони. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Monticola saxatilis NAUMANN.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Monticola saxatilis NAUMANN.jpg|150px]]
Рядок 713: Рядок 713:
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В Україні у теперішній час гніздиться в [[Кримські гори|Гірському Криму]] та [[Карпати|Карпатах]]. У Криму гніздиться близько 100 пар, в Карпатах&nbsp;— 750—800.
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. В Україні у теперішній час гніздиться в [[Кримські гори|Гірському Криму]] та [[Карпати|Карпатах]]. У Криму гніздиться близько 100 пар, в Карпатах&nbsp;— 750—800.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:Azure_tit_by_Vincent_van_der_Spek.jpg|150px]]
 
|[[Файл:Azure_tit_by_Vincent_van_der_Spek.jpg|150px]]
Рядок 721: Рядок 721:
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. Гніздиться в середній течії [[Прип'ять|Прип'яті]] та [[Стохід|Стоходу]]. В Україні відомо не більше 10 пар.
 
[[Осілі птахи|Осілий]]. Гніздиться в середній течії [[Прип'ять|Прип'яті]] та [[Стохід|Стоходу]]. В Україні відомо не більше 10 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|-
 
|-
 
|[[Файл:28-090504-black-headed-bunting-at-first-layby.jpg|150px]]
 
|[[Файл:28-090504-black-headed-bunting-at-first-layby.jpg|150px]]
Рядок 729: Рядок 729:
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. Сучасний [[ареал]] в [[Крим]]у охоплює весь [[Керченський півострів]]. Окремі пари відмічені на узбережжі в [[Запорізька область|Запорізькій]], ([[Херсонська область|Херсонській]]) областях та в [[Степ]]овому Криму. Чисельність становить 150—200 пар.
 
Гніздовий, [[міграція птахів|перелітний]]. Сучасний [[ареал]] в [[Крим]]у охоплює весь [[Керченський півострів]]. Окремі пари відмічені на узбережжі в [[Запорізька область|Запорізькій]], ([[Херсонська область|Херсонській]]) областях та в [[Степ]]овому Криму. Чисельність становить 150—200 пар.
 
</div>
 
</div>
  +
| {{LC}}
| [[Найменший ризик]]
 
 
|}
 
|}
   

Поточна версія на 03:47, 14 вересня 2019

Птахи, занесені до Червоної книги України — список із 87 видів птахів, яких включено до останнього видання Червоної книги України (2009). У порівнянні з попереднім виданням (1994)[1], до нового було включено на 20 видів більше, у списку такі птахи позначені *. У таблиці наведено охоронний статус виду відповідно до Червоної книги України та критеріїв Міжнародного союзу охорони природи [2]. Види наведено у систематичному порядку, вони належать до 12 рядів. Використано українські та наукові назви, наведені у Червоній книзі України.

Ілюстрація Назва Охоронний статус у Червоній книзі України /
Статус і чисельність на території України
Охоронний статус МСОП
Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Zoo in Yalta 001.jpg Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus) Зникаючий

Гніздовий, перелітний птах. У 1-й половині ХХ ст. невеликі колонії існували в пониззі річок, що впадають у Чорне та Азовське моря. Після Другої Світової війни гніздування на території України не спостерігалося, але починаючи з 2000 року поодинокі гнізда час від часу виявляються в Дунайському біосферному заповіднику в українській частині дельти Дунаю. На прольоті та влітку зустрічається в дельті Дунаю та на придунайських водоймах, на лиманах у межиріччі Дністра і Дніпра, в районі Чорноморського біосферного заповідника, біля берегів Кримського півострова, подекуди на азовському узбережжі.

Вид поза небезпекою
Pelecanus crispus-20030720.jpg Пелікан кучерявий (Pelecanus crispus) Зникаючий

Літуючий, перелітний птах. У межах України спорадично гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, у 2000 р. була спроба (невдала) розмноження у Дунайському біосферному заповіднику. У 2009 р. загніздився на Азовському узбережжі (Крива Коса). На літуванні регулярно трапляється на водоймах Придунав'я. По Азово-Чорноморському узбережжю поза дельтою Дунаю є низка поодиноких спостережень.

Уразливий вид
Phalacrocorax aristotelis desmarestii.jpg Баклан чубатий (Phalacrocorax aristotelis) Зникаючий

Осілий, кочовий. В Україні рідкісний гніздовий птах на морському узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південного узбережжя, півдня Керченського півострова). Гніздиться близько 850—900 пар, у т. ч. бл. 500 пар на Тарханкуті.

Вид поза небезпекою
Pygmy cormorant - Aammiq Wetland.jpg Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Зникаючий

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному Сиваші, невеликі поселення є в інших місцях на півдні країни. З кінця 1990-х рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється на півночі, зокрема у Київській області, та на Закарпатті. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у басейні Дніпра. На початку XXI ст. в Україні, переважно у Придунав'ї, нараховували до 2 тис. гніздових пар.

Вид, близький до загрозливого стану
Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes)
090504-squacco-heron-at-KAlloni-salt-pans.jpg Чапля жовта (Ardeola ralloides) Зникаючий

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться у пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава р. Молочної) та в інших місцях півдня України. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня України. Найбільші колонії є у плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному Сиваші; в інших місцях Півдня України гніздяться окремі пари та групи з 5—12 пар.

Вид поза небезпекою
Loeffler.jpg Косар (Platalea leucorodia) Вразливий

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться уздовж Чорноморського узбережжя; залітний у Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській та інших областях. На території України гніздиться 200—250 пар. Основна частина популяції гніздиться в пониззях Дунаю, на Східному Сиваші, Лебединих островах.

Вид поза небезпекою
Plegadis falcinellus (aka) background blurred.jpg Коровайка (Plegadis falcinellus) Вразливий

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться на озерах Кугурлуй, Картал, Китай, острові Малий Татару, в Стенцівсько-Жебриянських плавнях, дельтах Дністра та Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заплаві Інгула, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті Молочної. На території України гніздиться близько 1,5—2 тисяч пар, найбільші колонії в дельті Дунаю та на Сиваші.

Вид поза небезпекою
Ciconia nigra 1 (Marek Szczepanek).jpg Лелека чорний (Ciconia nigra) Рідкісний

Гніздовий, перелітний. В Україні поширений переважно на Поліссі та в Карпатському регіоні, чисельність досягає 400—450 пар. У тому числі: у Волинській області 50—60 пар, Рівненській — 60—70, Львівській — 30—40, Закарпатській — 30—40, Івано-Франківській — 30—40, Чернівецькій — 8—10, Київській — 25—30, Чернігівській — 40—50, Сумській — 10—12.

Вид поза небезпекою
Ряд Гусеподібні (Anseriformes)
Branta ruficollis.jpg Казарка червоновола (Rufibrenta ruficollis) Вразливий

В Україні зустрічається лише під час міграцій і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському біосферному заповіднику, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму. Наприкінці 1980-х рр. на міграції в Україні реєстрували близько 40 тис.осіб, на початку XXI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю у 1980-ті рр. залишалося 60—300, зрідка 1,2 тис. ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15 тис. ос.

Перебуває під загрозою зникнення
Anser erythropus.jpg Гуска мала (гуска білолоба мала)
(Anser erythropus)*
Вразливий

Гніздовий ареал охоплює внутрішні тундри і лісотундри Євразії від Норвегії до Чукотського хребта. В Україні під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині Сивашу.

Уразливий вид
Cygnus bewickii 01.jpg Лебідь малий (Cygnus bewickii) Рідкісний

Гніздиться в тундровій смузі Євразії, на островах Колгуєв, Вайгач, Південна (Нова Земля). В Україні окремі особини зимують на північному узбережжі Азовського моря (Молочний лиман, Обитічна затока). Відомі зальоти у Полтавську, Волинську та інші області.

Вид поза небезпекою
Rostgans.jpg Огар (Tadorna ferruginea) Вразливий

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму та в східній частині Луганської області. Зальоти зареєстровано у Західній Україні, середній частині басейну Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках Біосферного заповідника «Асканія-Нова», іноді на Азовському узбережжі. Чисельність не перевищує 340—360 пар; найбільше на сході Криму та на сході Луганської області. Наприкінці ХХ ст. чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає.

Вид поза небезпекою
Anas-strepera-001.jpg Нерозень (Anas strepera)* Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті, у дельті Дунаю, північного узбережжя Азовського та Чорного морів. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650—1400 пар. Різке скорочення відбулось на о-вах Чорноморського заповідника, по берегах більшості лиманів Азово-Чорноморського узбережжя, а також на Поліссі.

Вид поза небезпекою
Netta rufina m2.jpg Чернь червонодзьоба (Netta rufina)* Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах степової смуги приморських районів Азово-Чорноморського регіону. Найстабільніші гніздові осередки знаходяться в нижній течії Дунаю, на Сиваші, озерах Нижнього Дністра. Українська гніздова популяція коливається в межах 150—550 пар і на сьогодні має тенденцію до зниження.

Вид поза небезпекою
Ferruginous Duck RWD.jpg Чернь білоока (Aythya nyroca) Вразливий

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській області: на оз. Катлабух і Кугурлуй та Стенцівських плавнів гніздиться 0,5—1 тис. пар; а також на Східному Сиваші — 45—50 пар; у Західній Україні — до 40 пар; у інших місцях гніздяться окремі пари та невеличкі групи з 3—5 пар. У минулому вид був численним у плавнях великих річок. Місця зимівлі невеликої частини популяції розміщені на узбережжі Чорного моря.

Вид, близький до загрозливого стану
Bucephala clangula ja 03.jpg Гоголь (Bucephala clangula) Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис.осіб і продовжує зменшуватись.

Вид поза небезпекою
Somateria mollissima male..jpg Пухівка (гага)
(Somateria mollissima)
Вразливий

Осілий, кочовий. В Україні гніздиться на о-вах Ягорлицької, Тендрівської та Джарилгацької заток, на Кінбурнській косі та о. Березані. В означених районах, а також у прибережній зоні Одеської області та дуже рідко в українській частині дельти р. Дунаю зимує частина популяції. На о-вах Ягорлицької і Тендрівської заток Чорноморського біосферного заповідника гніздиться 1,2—2 тис. пар, в РЛП «Кінбурнська коса» — близко 100 пар, у інших місцях́ — поодинокі пари. В останні роки чисельність зменшується.

Вид поза небезпекою
White-headed Duck (Oxyura leucocephala) RWD1.jpg Савка (Oxyura leucocephala) Зникаючий

В Україні межі ареалу не встановлено. Рідкісний залітний. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ ст. гніздився у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському регіоні. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Північного Приазов'я.

Перебуває під загрозою зникнення
Mergus serrator.jpg Крех середній
(Mergus serrator)
Вразливий

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів. У Чорноморському біосферному заповіднику, в 19701980 рр. гніздилося до 900 пар, 20052009 рр. — не більше 15-40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на Лебединих островах, близько 70 пар на островах Джарилгацької затоки, близько 10 гніздиться на Обитічній косі.

Вид поза небезпекою
Ряд Соколоподібні (Falconiformes)
Osprey mg 9605.jpg Скопа (Pandion haliaetus) Зникаючий

Гніздовий, перелітний. Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1—2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку ХХ ст. У 1980—1990 рр. було відомо два жилих гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне в (Житомирській обл.). Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській області — в Черемському природному заповіднику2006 р.) та НПП «Прип'ять-Стохід»2008 р.).

Вид поза небезпекою
Milvus milvus R(ThKraft).jpg Шуліка рудий (Milvus milvus) Зникаючий

Залітний. В Україні в минулому гніздився в незначній кількості в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Зараз гніздування мало ймовірне.

Вид, близький до загрозливого стану
Black Kite I2 IMG 0992.jpg Шуліка чорний (Milvus migrans)* Вразливий

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні гніздиться практично на всій території, за винятком Криму та високогірних районів Карпат. В Україні гніздиться близько 2 тис.осіб. Протягом останніх 30 років чисельність популяції скоротилась у 3—5 разів.

Вид поза небезпекою
Wow2 filtered.jpg Лунь польовий (Circus cyaneus) Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Сучасний гніздовий ареал в Україні включає деякі північні райони Полісся і, можливо, частину Західної України. Зимує на всій території країни, переважно в степовій та лісостеповій смугах. Гніздова популяція виду в Україні налічує не більше 10—20 пар.

Вид поза небезпекою
Circus macrourus.jpg Лунь степовий (Circus macrourus) Зникаючий

В Україні ще у середині ХХ ст. був досить звичайним видом майже усієї степової смуги, але потім зник з гніздування на усій території, і в останні роки випадків гніздування також не спостерігали. Нині дуже рідкісний під час прольоту.

Вид, близький до загрозливого стану
Male monty01.jpg Лунь лучний (Circus pygargus)* Вразливий

Гніздовий, перелітний. До гніздового ареалу входить майже вся територія України крім Карпат та Кримських гір. В Поліссі та Лісостепу чисельність набагато вища, ніж у Степу. На території України гніздиться приблизно 2—3 тис. пар.

Вид, близький до загрозливого стану
Accipiter brevipes.jpg Яструб коротконогий
(Accipiter brevipes)
Зникаючий

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться виключно в Луганській області (долина р. Сіверського Дінця та пониззя його притоки — р. Деркула). Протягом ХХ ст. чисельність скорочувалась, стабілізувалась у 1980—1990 рр. на рівні 40—50 пар. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення. Спостерігається загальне багаторічне скорочення ареалу виду, причини якого до кінця не вивчені.

.
Вид поза небезпекою
Buteo rufinus (Ukraine).jpg Канюк степовий (Buteo rufinus) Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у лісостеповій, степовій смугах і Криму. Окремі пари гніздяться в лісовій смузі. В Україні до середини ХХ ст. чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980—1990 рр. почалося збільшення чисельності. Зараз гніздиться не менше 250 пар.

Вид поза небезпекою
Circaetus gallicus in Kiev Zoo.jpg Змієїд (Circaetus gallicus) Рідкісний

Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно на Поліссі та в лісостеповій зоні; зустрічається в Українських Карпатах і Кримських горах (до верхньої межі лісового поясу). У більшості областей рідкісний (подекуди дуже рідкісний) вид. Чисельність української популяції стала поступово зменшуватися ще у середині ХХ ст. Станом на 2000 р. вона була оцінена в 30—40 пар, але вже в 2004 р. — в 250—300 пар. Це пов'язано з проведенням детальніших наукових досліджень.

Вид поза небезпекою
Booted eagle pale morph.jpg Орел-карлик (Hieraaetus pennatus) Рідкісний

Гніздовий, перелітний. Гніздиться головним чином у лісостеповій зоні, у степову заходить долинами річок і деякими байраками; у Криму буває під час весняних та осінніх міграцій. Основна популяція зосереджена на півночі Одеської області, в Кіровоградській області та на сході України. Чисельність в Україні у середині XX ст. помітно зменшилась, наприкінці 1980—1990 рр. становила не менш 450—500 пар. В останнє десятиріччя спостерігається стабілізація чисельності.

Вид поза небезпекою
Tawny Eagle cropped.jpg Орел степовий (Aquila rapax) Зникаючий

Залітний. Ще наприкінці минулого століття був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох степів, але згодом майже повністю зник з території України. Останній випадок гніздування на території України був зафіксований у 1980-ті рр. в заповіднику Асканія-Нова. У теперішній час є залітним у степовій зоні.

Вид поза небезпекою
Great spotted Eagle I2 IMG 8358.jpg Підорлик великий (Aquila clanga) Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні сучасний ареал охоплює північно-західні, північні та, можливо, північно-східні області. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському регіоні. З середини ХХ ст. ареал зменшився, відступив на північ. На 1997 р. чисельність гніздового угруповання виду в Україні оцінено в 40—60 пар, на 2004 р. — у 20—30 пар. Сучасна чисельність, ймовірно, становить 10—20 пар.

Уразливий вид
Aquila pomarina orlik krzykliwyAM-crop.jpg Підорлик малий (Aquila pomarina) Рідкісний

Гніздовий, перелітний. Поширений на всій правобережній частині (окрім південних степів), у північній, та північно-східній та центральній частинах Лівобережжя. В Україні у 1989 р. чисельність оцінювали в 200—250 пар. У наш час вона становить 500—100 пар, можливо 1,2—1,5 тис. Значна різниця між оцінками чисельності у минулому та у наш час, пов'язана, головним чином, з проведенням масштабних досліджень у останні роки.

Вид поза небезпекою
Kaiseradler Aquila heliaca e amk.jpg Могильник (Aquila heliaca) Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні поширений в межах лісостепової, окремих лісових масивах та лісосмугах степової зони, в Кримських горах. Гніздиться не менше 100 пар, головним чином на сході країни (басейн Сіверського Дінця) та в Криму. В останні роки намітилась тенденція до збільшення чисельності в степовій смузі.

Уразливий вид
Aquila chrysaetos Flickr.jpg Беркут (Aquila chrysaetos) Вразливий

Осілий, перелітний, зимуючий. В Україні беркут дуже рідкісний, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). На міграції та зимівлі трапляється скрізь. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10-15 пар.

Вид поза небезпекою
Seeadler-flug.jpg Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) Рідкісний

Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться вздовж Дніпра та його головних приток, на р. Сіверський Донець, р. Дунай, а також поблизу великих ставкових господарств у інших регіонах. Під час кочівель трапляється по всій Україні. На зимівлі — переважно вздовж Дніпра, у Північно-Західному Причорномор'ї, на Сиваші та спорадично в інших регіонах. В Україні протягом XIX — першої половини ХХ ст. чисельність катастрофічно скорочувалася. Її відновлення почалося з другої половини 1970-х рр. Станом на 2009 р. гніздиться 100—120 пар. Щороку зимує 260—370 особин.

Вид поза небезпекою
Egyptian vulture.jpg Стерв'ятник (Neophron percnopterus) Зникаючий

Поширений у південних країнах Європи, Азії, у Північній Африці (переважно гірські пасма, високі берегові урвища). В Україні у наш час рідкісні залітні птахи. Порівняно недавно, кілька десятків років тому, поодинокими парами гніздилися в скелястих урвищах по берегах Дністра і в горах Криму.

Перебуває під загрозою зникнення
Aegypius monachus.jpg Гриф чорний (Aegypius monachus) Вразливий

Осілий. В Україні гніздяться лише в Криму поодинокими парами. В інших областях рідкісні залітні птахи. Улюблені місця перебування — верхня межа лісу у високих гірських пасмах. Кримська популяція грифа чорного не перевищує 50 особин, з яких щороку гніздиться 5—11 пар.

Вид, близький до загрозливого стану
Gyps fulvus -Oakland Zoo-8a.jpg Сип білоголовий (Gyps fulvus) Вразливий

Осілий. В Україні гніздяться в Криму, на території Кримського заповідно-мисливського господарства, в скелястих урвищах Бабуган-яйли та інших місцях. За даними 2002—2006 рр. чисельність виду в Криму становить не менше 80—100 особин, з яких гніздиться не менше 10—16 пар. Протягом останніх 15 років кримська популяція стабільна.

Вид поза небезпекою
Falco cherrug 1 (Bohuš Číčel).jpg Балабан (Falco cherrug) Вразливий

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Протягом XIX — першої половини ХХ ст. вважався досить звичайним. Упродовж другої половини ХХ ст. чисельність скорочувалась, у деякі роки становила не більше 50 пар. Відновлення чисельності у степовій смузі почалося з 1980-х рр. Станом на 2009 р. чисельність на території України сягала не менше 250—300 пар.

Уразливий вид[3]
Peregrine Falcon 12.jpg Сапсан (Falco peregrinus) Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні в Карпатах гніздиться номінативний підвид, у Кримських горах і на берегових урвищах Кримського півострова — кавказький підвид, під час міграції і взимку на всій території трапляється тундровий підвид. Гніздиться близько 120—130 пар, з яких 100—110 пар в Криму.

Вид поза небезпекою
Male and female Lesser Kestrels.jpg Боривітер степовий (Falco naumanni) Зникаючий

Гніздовий, перелітний. В Україні зрідка трапляється в степовій смузі. Протягом ХХ ст. чисельність знижувалась, але в 1960-ті рр. на Закарпатті та в Криму вид був досить звичайним і гніздився колоніями до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в Донецькій області і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової фауни України.

Уразливий вид
Ряд Куроподібні (Galliformes)
Black Grouse Nationalpark Bayerischer Wald.jpg Тетерук (Lyrurus tetrix)* Зникаючий

Осілий. В Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та на півночі лісостепової смуги. На початку 1970 рр. нараховували близько 66,6 тис., у 2007 р. — 13,3 тис. осіб. Найбільша чисельність виду у Житомирській області (бл. 3400 ос. у 2007 р.).

Вид поза небезпекою
Tetrao urogallus tjäder.jpeg Глушець (глухар) (Tetrao urogallus) Зникаючий

Осілий. В Україні трапляється на Поліссі та у Карпатах. Популяція нараховує приблизно 3000 ос., у тому числі в Карпатському біосферному заповіднику — приблизно 300. Чисельність протягом останніх десятиріч сильно скоротилась.

Вид поза небезпекою
Haselhuhn-01.jpg Орябок (Tetrastes bonasia)* Вразливий

Осілий. В Україні поширений у Поліссі, Розточчі, Карпатах та подекуди на півночі лісостепової смуги. На початку 1970 рр. нараховували близько 38—42 тис., у 2007 р. — 22,5 тис. ос.

Вид поза небезпекою
Ряд Журавлеподібні (Gruiformes)
Grus grus 1 (Marek Szczepanek).jpg Журавель сірий (Grus grus) Рідкісний

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. На території України гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Під час сезонних міграцій зустрічається по всій території, концентрується у Присивашші. Гніздиться імовірно, від 500—600 до 700—850 пар.

Вид поза небезпекою
Jungfernkranich.jpg Журавель степовий (Anthropoides virgo) Зникаючий

Гніздовий, перелітний. Гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій областях та Степовому Криму. Чисельність в Україні у гніздовий період 600—700 ос. (200—250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000 ос.

Вид поза небезпекою
Otis tarda (Kiev zoo).jpg Дрохва (Otis tarda) Зникаючий

Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій областях, Керченському півострові. Чисельність у гніздовий період до 850 ос. (150—200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис.́ ос.

Уразливий вид
Tetrax male 1.JPG Хохітва (Tetrax tetrax) Зникаючий

В Україні осіла на Керченському півострові; мігрує та зимує в Присивашші, Степовому Криму, Північно-західному Приазов'ї. Чисельність у гніздовий період — 30—50 осіб (можливе гніздування 5—7 самок), взимку, ймовірно, до 70—80 осіб.

Вид, близький до загрозливого стану
Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes)
Burhinus indicus, central India.jpg Лежень (Burhinus oedicnemus) Неоцінений

Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно — у сухостеповій зоні, а на півночі — вздовж великих річок. Для більшості територій України чисельність не визначена. На півночі Керченського півострова 1 пара трапляється на 1,4—2 кв. км, подекуди вздовж Сиваша — на 0,8—1 кв. км.

Вид поза небезпекою
Charadrius hiaticula He.jpg Пісочник великий (зуйок великий)
(Charadrius hiaticula)*
Рідкісний

Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться на кордоні з Білоруссю. На гніздуванні виявлений з 1995 року. Чисельність становить лише 9-14 пар. Під час міграцій трапляються по всій країні, численніший вздовж великих річок та морського узбережжя.

Вид поза небезпекою
Snowy Plover Morro Strand.jpg Пісочник морський (зуйок морський)
(Charadrius alexandrinus)
Вразливий

Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться на прибережних ділянках Чорного і Азовського морів, на Сиваші та у Дніпропетровській області. Під час кочівель і міграцій може спостерігатись у інших частинах країни. На початок XXI ст. чисельність становила близько 1750—2150 пар.

Вид поза небезпекою
Black winged Stilt I MG 9747.jpg Кулик-довгоніг (ходуличник)
(Himantopus himantopus)
Вразливий

Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться біля Чорного і Азовського морів: по дельтах річок і на лиманах. Мозаїчні поселення трапляються у Волинській, Харківській, Донецькій, Луганській областях, степовій частині Криму. Зальоти відмічали у Полтавській, Черкаській, Київській та інших областях. На території України гніздиться близько 8,5—10 тис.осіб.

Вид поза небезпекою
Pied Avocet Recurvirostra avosetta.jpg Чоботар (шилодзьобка)
(Recurvirostra avosetta)*
Рідкісний

Гніздовий птах, іноді зимує. В Україні звичайний птах узбережжя Чорного й Азовського морів: від Дунаю до Східного Приазов'я. Гніздиться 5-7 тис. пар.

Вид поза небезпекою
Haematopus ostralegus He.jpg Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) Вразливий

Гніздовий, перелітний птах. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах річок Дніпро, Десна та Прип'ять. Загальна чисельність в Україні становить близько 650—800 пар.

Вид поза небезпекою
Tringa stagnatilis.jpg Коловодник ставковий (поручайник)
(Tringa stagnatilis)
Зникаючий

Гніздовий, перелітний. До 1950 рр. був звичайним гніздовим птахом Полтавської і Харківської областей, траплявся в Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях. Зараз оселяється майже виключно у долині середньої течії р. Десна у межах Чернігівської і Сумської областей. Чисельність становить від 50 до 100 пар.

Вид поза небезпекою
Gallinago media.jpg Баранець великий (дупель)
(Gallinago media)*
Зникаючий

Гніздовий, перелітний птах. Зараз майже вся популяція сконцентрована на Поліссі в долинах рр. Дніпро, Десна та Прип'ять. Достовірно гніздиться в Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. Чисельність становить 500—700 пар.

Вид, близький до загрозливого стану
Slender-billed Curlew.jpg Кульон тонкодзьобий (кроншнеп тонкодзьобий)
(Numenius tenuirostris)
Зникаючий

Рідкісний пролітний. За оцінками, у світі, залишилось від 50 до 300осіб. В Україні під час міграцій і літування спостерігаються окремі особини та зграйки по 7—48 птахів.

Вид на межі зникнення
Curlew (Numenius arquata) (12).jpg Кульон великий (кроншнеп великий)
(Numenius arquata)
Зникаючий

В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Найбільші гніздові поселення — на Поліссі. У невеликій кількості гніздиться на узбережжі Чорного та Азовського морів. Під час міграцій трапляється на всій території України, у зимовий період — на Азово-Чорноморському узбережжі. Гніздова популяція не перевищує 100 пар; на прольоті — звичайний, але не чисельний птах.

Вид, близький до загрозливого стану
Ecuador 3159a.jpg Кульон середній (кроншнеп середній)
(Numenius phaeopus)
Зникаючий

В Україні регулярно трапляється під час міграцій на морському узбережжі та рідко у західних і центральних областях. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують. Чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин.

Вид поза небезпекою
Glareola pratincola03.jpg Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Рідкісний

Гніздовий, перелітний птах. В Україні поширений в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів країни. Нараховується близько 400 пар. Основні поселення розташовані в Присивашші (Херсонська область та Крим), менш значні — на півдні Запорізької та Донецької областей та на заході Керченського півострова.

Вид, близький до загрозливого стану
Glareola nordmanni.jpg Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) Зникаючий

Гніздовий, перелітний. Наприкінці XIX — на початку ХХ ст. ареал в Україні охоплював узбережжя Чорного та Азовського морів від східних кордонів країни до Дунаю на півночі до Полтавської та Харківської областей. В останні два десятиріччя ХХ ст. відомі лише поодинокі випадки гніздування окремих пар на півдні України.

Вид, близький до загрозливого стану
Pallas's Gull (Larus ichthyaetus) W IMG 6665.jpg Мартин каспійський (реготун чорноголовий)
(Larus ichthyaetus)
Зникаючий

Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться переважно у Причорномор'ї та Приазов'ї. Популяція за п'ятдесят років зросла з 250—290 до 1,6—2 тис. пар.

Вид поза небезпекою
Sterna-caspia-010.jpg Крячок каспійський (Hydroprogne caspia) Вразливий

Гніздовий, перелітний птах. Гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1 тис. пар.

Вид поза небезпекою
Koajisashi 05a2432s.jpg Крячок малий (Sterna albifrons)* Рідкісний

Гніздовий, перелітний птах. В Україні гніздиться вздовж Азово-Чорноморського узбережжя, у басейнах великих річок, на берегах озер. Чисельність становить 2,5—4 тис. пар, з тенденцією до зменшення.

Вид поза небезпекою
Ряд Голубоподібні (Columbiformes)
ColumbaOenas.jpg Голуб-синяк (Columba oenas)* Вразливий

Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у Карпатах, Поліссі, частково в Лісостепу, Гірському Криму і, можливо, заплави Дунаю. Нечисленний у більшості районів Полісся і Криму, рідкісний — у Лісостепу. Загальна чисельність на гніздуванні в Україні не більше 8—12 тис. пар.

Вид поза небезпекою
Ряд Совоподібні (Strigiformes)
Bubo bubo 1.jpg Пугач (Bubo bubo) Рідкісний

Осілий птах. На території України номінативний підвид Bubo bubo bubo заселяє північні і західні райони, а південний — руський Bubo bubo interpositus — схід країни (переважно Луганську обл.). В Україні налічують близько 200 пар.

Вид поза небезпекою
Asio-flammeus-001.jpg Сова болотяна (Asio flammeus)* Рідкісний

Осілий, кочовий птах. Гніздиться на усій території України, за винятком Карпатських та Кримських гір. Чисельність в Україні, ймовірно, становить 850—1700 пар.

Вид поза небезпекою
Otus scops 2 (Bohuš Číčel).jpg Совка (Otus scops)* Рідкісний

В Україні перелітний гніздовий птах, що зустрічається на півдні лісостепу, в степу, Карпатах і Криму. На півдні України та у рівнинному Закарпатті — нечисленний, в інших районах — дуже рідкісний. Чисельність в країні оцінена в 2-4 тис. пар.

Вид поза небезпекою
Aegolius-funereus-001.jpg Сич волохатий (Aegolius funereus) Рідкісний

Осілий, кочовий птах. На гніздуванні у Карпатах (Львівська область), на Поліссі (Житомирська, Чернігівська, Сумська області), ймовірно гніздиться в соснових лісах Криму та на Розточчі.

Вид поза небезпекою
Värbkakk.JPG Сичик-горобець (Glaucidium passerinum) Вразливий

Осілий птах. В Україні поширений у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся. Чисельність оцінено в 150—350 пар.

Вид поза небезпекою
Strix uralensis.jpg Сова довгохвоста (Strix uralensis) Не достатньо відомий

Осілий птах Карпат і Прикарпатського регіону. Загальна чисельність в Україні становить близько 1 тис. осіб, яка зростає у зимовий період за рахунок міграцій птахів з півночі.

Вид поза небезпекою
Strix nebulosaRB.jpg Сова бородата (Strix nebulosa) Рідкісний

Осілий птах. Поширений на півночі Полісся, а також на північному заході Київської області. В Україні вперше зареєстровано гніздування у 1985 р. Станом на 2009 р. чисельність оцінюють у 20—35 пар.

Вид поза небезпекою
Tyto alba close up.jpg Сипуха (Tyto alba) Зникаючий

Осілий птах. Зареєстрований на гніздуванні в західних і центральних областях України, а також на півночі Одещини. У негніздовий період може з'являтися в інших районах України. Орієнтовно гніздиться до 30 пар.

Вид поза небезпекою
Ряд Сиворакшеподібні (Coraciiformes)
European roller.jpg Сиворакша (Coracias garrulus)* Зникаючий

Гніздовий перелітний птах. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості районів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі чисельніший. Чисельність орієнтовно становить 4-5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження.

Вид, близький до загрозливого стану
Ряд Дятлоподібні (Piciformes)
RO B Carol Park green woodpecker crop.jpg Жовна зелена (дятел зелений) (Picus viridis)* Вразливий

Осілий, кочовий птах. В Україні гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, у пониззях рр. Дунай та Дністер. Чисельність становить близько 500—800 пар, спостерігається її скорочення.

Вид поза небезпекою
Dendrocopos leucotos 2.jpg Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos)* Рідкісний

Осілий, кочовий птах. В Україні поширений відносно мозаїчно, найчастіше трапляється на Розточчі, у Східних Карпатах, на Західному та Житомирському Поліссі та на північному сході країни. Чисельність оцінено в межах 570—930 пар.

Вид поза небезпекою
Picoides tridactylus NAUMANN.jpg Дятел трипалий (Picoides tridactylus)* Вразливий

Осілий. В Україні гніздиться в Карпатах та з 2004 р. на Поліссі (ліси півночі Житомирської, Рівненської і Волинської областей). Чисельність становить 300—320 пар.

Вид поза небезпекою
Ряд Горобцеподібні (Passeriformes)
Calandrella rufescens Canarias.jpg Жайворонок сірий (Calandrella rufescens)* Неоцінений

Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує у Присивашші. Чисельність становить близько 200—2000 пар при скороченні за десятиріччя на 20%.

Вид поза небезпекою
Lanius senator01 new.jpg Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) Рідкісний

Пролітний, можливе гніздування. В Україні проходить північно-східна межа ареалу. В останні 30 років вид реєстрували головним чином в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю на заході до східних кордонів Донецької області, на північ до м. Луганська як залітний. Спорадичне гніздування можливе в Криму.

Вид поза небезпекою
Lanius excubitor 1 (Marek Szczepanek).jpg Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Рідкісний

Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться в усіх поліських та прикарпатських областях, а також на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. Гніздиться 500—1200 пар. Спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.

Вид поза небезпекою
Pastor roseus.jpg Шпак рожевий (Sturnus roseus) Рідкісний

Гніздовий, перелітний. В Україні зустрічається головним чином у південно-східних районах степової зони та в Криму, але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть північних областях країни. Зальоти відмічали у багатьох областях України. Чисельність коливається в межах декількох тисяч пар.

Вид поза небезпекою
Alpine accentor saganta.jpg Тинівка альпійська (Prunella collaris) Вразливий

Гніздовий, перелітний. В Україні трапляється в Карпатах у межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Популяція виду в Українських Карпатах становить 190 пар.

Вид поза небезпекою
Seggenrohrsaenger hand.jpg Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) Зникаючий

Гніздовий, перелітний. Гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській та Чернігівській областях. Чисельність зараз оцінюється в 3,5—4,1 тис. самців.

Уразливий вид
Regulus ignicapillus Roitelet triple-bandeau.jpg Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) Неоцінений

Осілий, кочовий, перелітний. В Україні гніздиться в гірських місцевостях Карпат та Криму, локально трапляється на Західному Поліссі. Відомі зальоти в інші регіони. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар.

Вид поза небезпекою
Monticola saxatilis NAUMANN.jpg Скеляр строкатий (Monticola saxatilis) Рідкісний

Гніздовий, перелітний. В Україні у теперішній час гніздиться в Гірському Криму та Карпатах. У Криму гніздиться близько 100 пар, в Карпатах — 750—800.

Вид поза небезпекою
Azure tit by Vincent van der Spek.jpg Синиця біла (Parus cyanus)* Рідкісний

Осілий. Гніздиться в середній течії Прип'яті та Стоходу. В Україні відомо не більше 10 пар.

Вид поза небезпекою
28-090504-black-headed-bunting-at-first-layby.jpg Вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala) Рідкісний

Гніздовий, перелітний. Сучасний ареал в Криму охоплює весь Керченський півострів. Окремі пари відмічені на узбережжі в Запорізькій, (Херсонській) областях та в Степовому Криму. Чисельність становить 150—200 пар.

Вид поза небезпекою

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Червона книга України. Тваринний світ / під ред. М. М. Щербака. — К. : Укр. енциклопедія, 1994. — 464 с. — 5000 прим. — ISBN 978-966-97059-0-7.
  2. The IUCN Red List Categories and Criteria, 2001 (version 3.1) (англ.). Retrieved February 06, 2011. Архів оригіналу за 2013-06-22. 
  3. Статус був змінений МСОП у 2010 р. з виду під загрозою вимирання на вразливий (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]