Відмінності між версіями «Публіцистичний стиль мовлення»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(орфографічна помилка)
Рядок 1: Рядок 1:
 
Публіцистичний
 
Публіцистичний
   
 
вСфера використання встилю — громадсько-[[Політика|політична]], [[Суспільство|суспільно]]-[[Виробництво|виробнича]], [[Культура|культурноа]]-[[Освіта|освіввявв
== Використання ==
 
  +
ав
 
Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-[[Політика|політична]], [[Суспільство|суспільно]]-[[Виробництво|виробнича]], [[Культура|культурно]]-[[Освіта|освітня]] [[діяльність]], [[навчання]].
 
 
Основне призначення:
 
* [[Інформація|інформаційно]]-пропагандистськими методами розв'язувати важливі актуальні, животрепетні суспільно-політичні проблеми,
 
* активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до потреби зайняти певну [[Громадянська позиція|громадянську позицію]], змінити [[погляд]]и чи сформувати нові,
 
* пропаганда певних [[Думка|думок]], [[Переконання|переконань]], [[Ідея|ідей]], [[Теорія|теорій]] та активна [[агітація]], щоб утілити їх у повсякдення.
 
== Особливості публіцистичного стилю ==
 
 
Основні ознаки:
 
* [[доступність]] [[Мова|мови]] й формулювань (орієнтація на широкий загал),
 
* поєднання [[Логіка|логічності]] доводів і [[Полеміка|полемічності]] викладу,
 
* поєднання точних найменувань, дат, [[Подія|подій]], [[Місцевість|місцевості]], [[учасник]]ів, виклад наукових положень і [[факт]]ів з [[Емоція|емоційно]]-[[Експресія|експресивною]] [[Образність|образністю]],
 
* наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,
 
* наявність [[Художній засіб|художніх засобів]] ([[епітет]]ів, [[Порівняння|порівнянь]], [[Метафора|метафор]], [[Гіпербола|гіпербол]] ).
 
 
Основні мовні засоби:
 
* синтез складників [[Науковий стиль мовлення|наукового]], [[Офіційно-діловий стиль мовлення|офіційно-ділового]], [[Художній стиль мовлення|художнього]] й [[Розмовний стиль мовлення|розмовного стилів]],
 
* насичення лексики суспільно-політичними й соціально-економічними [[термін]]ами, [[заклик]]ами, [[Гасло|гаслами]],
 
* використання багатозначної образної лексики, [[Емоція|емоційно]]-оцінних слів, [[Експресія|експресивних]] сталих словосполук, [[Перифраза|перифраз]],
 
* уживання в переносному значенні [[Наука|наукових]], [[спорт]]ивних, [[Музика|музичних]], [[військо]]вих та інших термінів,
 
* використання чужомовних суфіксів ''-іст (-ист)'', ''-атор'', ''-ація'' тощо, префіксів ''псевдо-'', ''нео-'', ''супер-'', ''інтер-'' тощо,
 
* різні типи питальних, окличних та спонукальних [[Речення|речень]], зворотний порядок [[Слово|слів]], складні речення ускладненого типу з повторюваними [[сполучник]]ами та інше,
 
* влучні [[Афоризм|афористичні]], [[Ітрига|інтригуючі]] [[Заголовок|заголовки]].
 
 
Публіцистичний стиль щодо [[жанр]]ів, мовних особливостей і способів подання [[Інформація|інформації]] поділяють на такі підстилі:
 
* стиль [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] — засобів масової інформації ([[часопис]]и, [[Листівка|листівки]], [[радіо]], [[телебачення]] тощо),
 
наприклад:
 
 
 
Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.
 
Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.
 
* художньо-публіцистичний стиль ([[памфлет]]и, [[фейлетон]]и, [[Політика|політичні]] [[Доповідь|доповіді]], [[нарис]]и тощо),
 
* художньо-публіцистичний стиль ([[памфлет]]и, [[фейлетон]]и, [[Політика|політичні]] [[Доповідь|доповіді]], [[нарис]]и тощо),

Версія за 15:26, 8 квітня 2013

Публіцистичний

вСфера використання встилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурноа-[[Освіта|освіввявв ав Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.

наприклад:

...Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені.

Література

  • (укр.) Рецензенти: Тельпуховська Ю. М. Каширіна Т. Г., укладач Попко О. Г. Українська мова. Практичний довідник. — Харків: ФОП Співак Т. К., 2008. ISBN 978-966-8896-85-9
  • (укр.) Іванова І. Б., Дейнека Н. П., Кондрашенко Г. П. Українська мова. Навчальний посібник для школярів, абітурієнтів та студентів. Шанс. — Харків: Парус, 2005. ISBN 966-8482-12-3
  • (укр.) Микола Зубков Сучасне ділове мовлення. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. ISBN 978-966-343-728-6

Посилання

Шаблон:Портал українська мова