Відмінності між версіями «Публіцистичний стиль мовлення»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Виправлення параметрів шаблону Портал)
(Не показані 25 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
Публіцистичний стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується: точністю, послідовністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням. У сучасній науковій літературі все частіше вживається термін «стиль масової інформації»<ref>{{Cite news|url=https://elibrary.ru/item.asp?id=21740716|title=Жанрова Диференціація Стилю Масової Інформації: Сучасна Аспектологія|last=Штельмах|first=М. Л.|date=2005|pages=133–143|work=Актуальні Проблеми Української Лінгвістики: Теорія І Практика|issn=2311-2697|issue=12|accessdate=2017-09-09}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://helpstudenty.at.ua/publ/katalog_dlja_studenta/ukrainskij_jazyk/stili_suchasnoji_ukrajinskoji_literaturnoji_movi/19-1-0-452|title=Стилі сучасної української літературної мови - Украинский язык - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт|website=helpstudenty.at.ua|accessdate=2017-09-09}}</ref> <ref>{{Cite book|title=ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО МОВЛЕННЯ ПОРІВНЯНО З ІНФОРМАЦІЙНИМ|last=Грицина|first=Валентина|year=2012|publisher=Херсонський державний університет|location=Херсон|pages=32-38|language=українська|isbn=}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://ukr-lifehacks.ed-era.com/16lec/styli.html|title=Стилі сучасної української літературної мови · Лайфхаки з української мови|last=EdEra|website=ukr-lifehacks.ed-era.com|language=en|accessdate=2017-09-09}}</ref>, що пояснюється глобалізованими процесами в суспільстві, зміною медійних ресурсів у світі та європейською традицією до класифікації функціональних стилів <ref>{{Cite book|title=КОНЦЕПТИ ТЕОРІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СТИЛЮ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ|last=Шевченко|first=Лариса|year=2002|publisher=Київський університет|location=Київ|pages=8-16|language=українська|isbn=}}</ref>.
Публіцистичний
 
   
 
== Використання ==
 
== Використання ==
Рядок 9: Рядок 9:
 
* активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до потреби зайняти певну [[Громадянська позиція|громадянську позицію]], змінити [[погляд]]и чи сформувати нові,
 
* активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, до потреби зайняти певну [[Громадянська позиція|громадянську позицію]], змінити [[погляд]]и чи сформувати нові,
 
* пропаганда певних [[Думка|думок]], [[Переконання|переконань]], [[Ідея|ідей]], [[Теорія|теорій]] та активна [[агітація]], щоб утілити їх у повсякдення.
 
* пропаганда певних [[Думка|думок]], [[Переконання|переконань]], [[Ідея|ідей]], [[Теорія|теорій]] та активна [[агітація]], щоб утілити їх у повсякдення.
== Особливості публіцистичного стилю ==
 
   
 
== Особливості публіцистичного стилю ==
  +
{{2|
 
Основні ознаки:
 
Основні ознаки:
 
* [[доступність]] [[Мова|мови]] й формулювань (орієнтація на широкий загал),
 
* [[доступність]] [[Мова|мови]] й формулювань (орієнтація на широкий загал),
Рядок 16: Рядок 17:
 
* поєднання точних найменувань, дат, [[Подія|подій]], [[Місцевість|місцевості]], [[учасник]]ів, виклад наукових положень і [[факт]]ів з [[Емоція|емоційно]]-[[Експресія|експресивною]] [[Образність|образністю]],
 
* поєднання точних найменувань, дат, [[Подія|подій]], [[Місцевість|місцевості]], [[учасник]]ів, виклад наукових положень і [[факт]]ів з [[Емоція|емоційно]]-[[Експресія|експресивною]] [[Образність|образністю]],
 
* наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,
 
* наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,
* наявність [[Художній засіб|художніх засобів]] ([[епітет]]ів, [[Порівняння|порівнянь]], [[Метафора|метафор]], [[Гіпербола|гіпербол]] ).
+
* наявність [[Художній засіб|художніх засобів]] ([[епітет]]ів, [[Порівняння|порівнянь]], [[Метафора|метафор]], [[Гіпербола (література)|гіпербол]]).
  +
|
 
 
Основні мовні засоби:
 
Основні мовні засоби:
 
* синтез складників [[Науковий стиль мовлення|наукового]], [[Офіційно-діловий стиль мовлення|офіційно-ділового]], [[Художній стиль мовлення|художнього]] й [[Розмовний стиль мовлення|розмовного стилів]],
 
* синтез складників [[Науковий стиль мовлення|наукового]], [[Офіційно-діловий стиль мовлення|офіційно-ділового]], [[Художній стиль мовлення|художнього]] й [[Розмовний стиль мовлення|розмовного стилів]],
Рядок 26: Рядок 27:
 
* різні типи питальних, окличних та спонукальних [[Речення|речень]], зворотний порядок [[Слово|слів]], складні речення ускладненого типу з повторюваними [[сполучник]]ами та інше,
 
* різні типи питальних, окличних та спонукальних [[Речення|речень]], зворотний порядок [[Слово|слів]], складні речення ускладненого типу з повторюваними [[сполучник]]ами та інше,
 
* влучні [[Афоризм|афористичні]], [[Ітрига|інтригуючі]] [[Заголовок|заголовки]].
 
* влучні [[Афоризм|афористичні]], [[Ітрига|інтригуючі]] [[Заголовок|заголовки]].
 
}}Публіцистичний стиль щодо [[Жанр|жанрів]], мовних особливостей і способів подання [[Інформація|інформації]] поділяють на такі підстилі:
 
 
* стиль [[Засоби масової інформації|ЗМІ]]&nbsp;— засобів масової інформації ([[часопис]]и, [[Листівка|листівки]], [[радіо]], [[телебачення]] тощо), наприклад:
Публіцистичний стиль щодо [[жанр]]ів, мовних особливостей і способів подання [[Інформація|інформації]] поділяють на такі підстилі:
 
* стиль [[Засоби масової інформації|ЗМІ]]&nbsp;— засобів масової інформації ([[часопис]]и, [[Листівка|листівки]], [[радіо]], [[телебачення]] тощо),
 
наприклад:
 
 
 
 
Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.
 
Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.
* художньо-публіцистичний стиль ([[памфлет]]и, [[фейлетон]]и, [[Політика|політичні]] [[Доповідь|доповіді]], [[нарис]]и тощо),
+
* художньо-публіцистичний стиль ([[памфлет]]и, [[фейлетон]]и, [[Політика|політичні]] [[Доповідь|доповіді]], [[нарис]]и тощо), наприклад:
наприклад:
 
   
...Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені.
+
…Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово,&nbsp;— це людина без роду й племені.
* ессе (короткий нарис вишуканої форми),
+
* есе (короткий нарис вишуканої форми),
 
* науково-публіцистичний стиль ([[Література|літературно]]-[[Критика|критичні]] [[Стаття|статті]], [[огляд]]и, [[Рецензія|рецензії]] тощо).
 
* науково-публіцистичний стиль ([[Література|літературно]]-[[Критика|критичні]] [[Стаття|статті]], [[огляд]]и, [[Рецензія|рецензії]] тощо).
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==
  +
* ''Алєксєєва Л. О.'' Виражальні засоби мови у текстах розмовного, художнього та публіцистичного стилів.&nbsp;— Донецьк: Юго-Восток, 2009.&nbsp;— 202 с.
 
  +
* ''Богатько В. В.'' Явища еліпсису в мові сучасної української публіцистики: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01.&nbsp;— К., 2005.&nbsp;— 24 с.
* {{ref-uk}} Рецензенти: Тельпуховська Ю.&nbsp;М.&nbsp;Каширіна Т. Г., укладач Попко О. Г. ''Українська мова. Практичний довідник''.&nbsp;— Харків: ФОП Співак Т. К., 2008. ISBN 978-966-8896-85-9
 
  +
* Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1990.&nbsp;— 213 с.
* {{ref-uk}} Іванова І. Б., Дейнека Н. П., Кондрашенко Г. П. ''Українська мова. Навчальний посібник для школярів, абітурієнтів та студентів. Шанс''.&nbsp;— Харків: Парус, 2005. ISBN 966-8482-12-3
 
  +
* ''Коваленко Б. О.'' Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики.&nbsp;— Кам'янець-Поділ., 2010.&nbsp;— 159 с.
* {{ref-uk}} [[Зубков Микола Григорович|Микола Зубков]] ''Сучасне ділове мовлення''.&nbsp;— Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. ISBN 978-966-343-728-6
 
  +
* ''Мінкова О. Ф.'' Експресивний потенціал засобів вторинної номінації в мові новітньої української публіцистики.&nbsp;— Мелітополь: Вид. будинок ММД, 2012.&nbsp;— 175 с.
  +
* ''Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М.'' Лінгвістика впливу.&nbsp;— К.: ВПЦ «Київський університет», 2005.&nbsp;— 148 с.
  +
* ''Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М.'' Лінгвістика впливу.&nbsp;— К.: ВПЦ «Київський університет», 2005.&nbsp;— 148 с.
  +
* [http://inmo.org.ua/assets/files/Seligey/01.%20Selihey%20P.%20O.%20Yak%20polonyty%20chytacha%20z%20pershoho%20ryadka.djvu ''Селігей П. О.'' Як полонити читача з першого рядка // Стиль і текст.&nbsp;— Вип. 4.&nbsp;— 2003.&nbsp;— С. 150—189.]
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
 
 
* {{ref-uk}} [http://javot.net/mova/stil.htm Довідник з української мови. Мовні стилі. Публіцистичний стиль]
 
* {{ref-uk}} [http://javot.net/mova/stil.htm Довідник з української мови. Мовні стилі. Публіцистичний стиль]
   
Рядок 56: Рядок 59:
 
[[Категорія:Українська мова]]
 
[[Категорія:Українська мова]]
 
[[Категорія:Стилі мовлення]]
 
[[Категорія:Стилі мовлення]]
  +
[[Категорія:Публіцистика]]

Версія за 04:12, 1 червня 2018

Публіцистичний стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується: точністю, послідовністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням. У сучасній науковій літературі все частіше вживається термін «стиль масової інформації»[1] [2] [3] [4], що пояснюється глобалізованими процесами в суспільстві, зміною медійних ресурсів у світі та європейською традицією до класифікації функціональних стилів [5].

Використання

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.

Основне призначення:

Особливості публіцистичного стилю

Основні ознаки:

Основні мовні засоби:


Публіцистичний стиль щодо жанрів, мовних особливостей і способів подання інформації поділяють на такі підстилі:

Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації.

…Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені.

Примітки

  1. Штельмах, М. Л. (2005). Жанрова Диференціація Стилю Масової Інформації: Сучасна Аспектологія. Актуальні Проблеми Української Лінгвістики: Теорія І Практика (12). с. 133–143. ISSN 2311-2697. Процитовано 2017-09-09. 
  2. Стилі сучасної української літературної мови - Украинский язык - Каталог для студента - Каталог статей - Школьный и студенчиский сайт. helpstudenty.at.ua. Процитовано 2017-09-09. 
  3. Грицина, Валентина (2012). ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО МОВЛЕННЯ ПОРІВНЯНО З ІНФОРМАЦІЙНИМ (українська). Херсон: Херсонський державний університет. с. 32–38. 
  4. EdEra. Стилі сучасної української літературної мови · Лайфхаки з української мови. ukr-lifehacks.ed-era.com (en). Процитовано 2017-09-09. 
  5. Шевченко, Лариса (2002). КОНЦЕПТИ ТЕОРІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СТИЛЮ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (українська). Київ: Київський університет. с. 8–16. 

Література

  • Алєксєєва Л. О. Виражальні засоби мови у текстах розмовного, художнього та публіцистичного стилів. — Донецьк: Юго-Восток, 2009. — 202 с.
  • Богатько В. В. Явища еліпсису в мові сучасної української публіцистики: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01. — К., 2005. — 24 с.
  • Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови. — К.: Наук. думка, 1990. — 213 с.
  • Коваленко Б. О. Стилістично знижена лексика в мові сучасної української публіцистики. — Кам'янець-Поділ., 2010. — 159 с.
  • Мінкова О. Ф. Експресивний потенціал засобів вторинної номінації в мові новітньої української публіцистики. — Мелітополь: Вид. будинок ММД, 2012. — 175 с.
  • Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. — 148 с.
  • Різун В. В., Непийвода Н. Ф., Корнєєв В. М. Лінгвістика впливу. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. — 148 с.
  • Селігей П. О. Як полонити читача з першого рядка // Стиль і текст. — Вип. 4. — 2003. — С. 150—189.

Посилання