Відмінності між версіями «Південна вежа (Києво-Печерська лавра)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (джерела)
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 7: Рядок 7:
   
 
== Історія вежі ==
 
== Історія вежі ==
Дзиґарську вежу звели на кошти гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]]. Це була фортифікаційна споруда з бійницями для ведення вогню з флангів. 1701 року на ній встановили дзиґар ([[годинник]]){{sfn|Іван Мазепа як будівничий української культури|2005|с=136}}. Згодом він, імовірно, вийшов з ладу. 1764 року лаврський підданий, дзиґармайстр (годинникар) Петро Чернявський повідомляв [[архімандрит]]у [[Зосима (Валкевич)|Зосимі]] про сім дзвонів, зроблених ним раніше спеціально для годинника. Сам годинник зняли з [[васильків]]ської дзвіниці й доставили до лаври у червні того ж року<ref>[http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2180-vitalij-tkachuk-tserkva-i-godinniki-v-rannomodernij-ukrajini-chastina-i Ткачук Віталій. Церква і годинники в ранньомодерній Україні. Ч. 1.]</ref>. За описом 1786 року, годинник мав дзвін вагою понад 30 пудів, який відбивав години, й п'ять малих дзвонів вагою 35, 30, 25, 20 і 15 фунтів. 1816 року годинник з боєм перенесено на [[Велика лаврська дзвіниця|Велику лаврську дзвіницю]], але вежа зберегла назву Дзиґарської.
+
Дзиґарську вежу звели на кошти гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]]. Це була фортифікаційна споруда з бійницями для ведення вогню з флангів. 1701 року на ній встановили дзиґар ([[годинник]]){{sfn|Іван Мазепа як будівничий української культури|2005|с=136}}. Згодом він, імовірно, вийшов з ладу. 1764 року лаврський підданий, дзиґармайстр (годинникар) Петро Чернявський повідомляв [[архімандрит]]у [[Зосима (Валкевич)|Зосимі]] про сім дзвонів, зроблених ним раніше спеціально для годинника. Сам годинник зняли з [[васильків]]ської дзвіниці й доставили до лаври у червні того ж року{{sfn|Церква і годинники в ранньомодерній Україні|2017|с=}}.
  +
  +
За описом 1786 року, годинник мав дзвін вагою понад 30 пудів, який відбивав години, й п'ять малих дзвонів вагою 35, 30, 25, 20 і 15 фунтів. 1816 року годинник з боєм перенесено на [[Велика лаврська дзвіниця|Велику лаврську дзвіницю]], але вежа зберегла назву Дзиґарської.
   
 
У XVIII столітті втратила фортифікаційне значення у зв'язку з будівництвом Печерської цитаделі й поступово перетворилася на господарську будівлю.
 
У XVIII столітті втратила фортифікаційне значення у зв'язку з будівництвом Печерської цитаделі й поступово перетворилася на господарську будівлю.
Рядок 25: Рядок 27:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* {{книга|автор= Мартин Груневег (о. Венцеслав): духовник Марини Мнішек|частина= Зі Львова через Київ і Чернігів до Москви і назад|посилання частина= |заголовок=Нотатки про торгову поїздку до Москви в 1584-1585 рр.|оригінал= Записки о торговой поездке в Москву в 1584–1585 гг.|посилання=https://inslav.ru/publication/martin-gruneveg-otec-venceslav-duhovnik-mariny-mnishek-zapiski-o-torgovoy-poezdke-v-0 |відповідальний= |видання= Памятники исторической мысли|місце=Москва |видавництво= |рік=2013|том= |сторінки= 151—247|сторінок=384 |серія= |isbn=|тираж=|ref = Зі Львова через Київ і Чернігів}}
{{Портал|Архітектура|Київ}}
 
 
* {{книга|автор= Мартин Груневег (о. Венцеслав): духовник Маринт Мнішек|частина= Зі Львова через Київ і Чернігів до Москви і назад|посилання частина= |заголовок=Нотатки про торгову поїздку до Москви в 1584-1585 рр.|оригінал= Записки о торговой поездке в Москву в 1584–1585 гг.|посилання=https://inslav.ru/publication/martin-gruneveg-otec-venceslav-duhovnik-mariny-mnishek-zapiski-o-torgovoy-poezdke-v-0 |відповідальний= |видання= Памятники исторической мысли|місце=Москва |видавництво= |рік=2013|том= |сторінки= 151—247|сторінок=384 |серія= |isbn=|тираж=|ref = Зі Львова через Київ і Чернігів}}
 
 
* {{книга|автор= |частина= Опис Київського замка 1552 року|посилання частина= |заголовок=Архив Юго-Западной России|оригінал= |посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0006723 |відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= |рік=1886|том= VII-1|сторінки= 101—122|сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref = Опис Київського замка 1552 року}}
 
* {{книга|автор= |частина= Опис Київського замка 1552 року|посилання частина= |заголовок=Архив Юго-Западной России|оригінал= |посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0006723 |відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= |рік=1886|том= VII-1|сторінки= 101—122|сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref = Опис Київського замка 1552 року}}
 
* [http://pamyatky.kiev.ua/streets/lavra/verhnya-teritoriya-lavri-1120-st/svyato-uspenska-kiyevo-pecherska-lavra-muri-oboronni-verhnoyi-teritoriyi-1698-1701-19-stolittya/svyato-uspenska-kiyevo-pecherska-lavra-vezha-pivdenna-godinnikova-1698-1701 Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Вежа Південна (Годинникова), 1698 – 1701]
 
* [http://pamyatky.kiev.ua/streets/lavra/verhnya-teritoriya-lavri-1120-st/svyato-uspenska-kiyevo-pecherska-lavra-muri-oboronni-verhnoyi-teritoriyi-1698-1701-19-stolittya/svyato-uspenska-kiyevo-pecherska-lavra-vezha-pivdenna-godinnikova-1698-1701 Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. Вежа Південна (Годинникова), 1698 – 1701]
 
* {{книга|автор= Павленко С.|частина= |посилання частина= |заголовок=Іван Мазепа як будівничий української культури|оригінал= |посилання= http://resource.history.org.ua/item/0014621|відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= Вид. дім "Києво-Могилянська академія"|рік=2005|том= |сторінки= 136|сторінок= 304|серія= |isbn=|тираж=|ref = Іван Мазепа як будівничий української культури}}
 
* {{книга|автор= Павленко С.|частина= |посилання частина= |заголовок=Іван Мазепа як будівничий української культури|оригінал= |посилання= http://resource.history.org.ua/item/0014621|відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= Вид. дім "Києво-Могилянська академія"|рік=2005|том= |сторінки= 136|сторінок= 304|серія= |isbn=|тираж=|ref = Іван Мазепа як будівничий української культури}}
 
* {{книга|автор= |частина= Південна вежа|посилання частина= https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_KyivPecherskLavra21_1983PamjatnykyGradostroytelstva,183819.html|заголовок=Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР|оригінал= Памятники градостроительства и архитектуры УССР|посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= Будівельник|рік=1983|том= 1|сторінки= 61-62|сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref = Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР}}
 
* {{книга|автор= |частина= Південна вежа|посилання частина= https://www.pslava.info/Kyiv_MazepyVul_KyivPecherskLavra21_1983PamjatnykyGradostroytelstva,183819.html|заголовок=Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР|оригінал= Памятники градостроительства и архитектуры УССР|посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{К.}} |видавництво= Будівельник|рік=1983|том= 1|сторінки= 61-62|сторінок= |серія= |isbn=|тираж=|ref = Пам'ятки містобудування й архітектури УРСР}}
  +
* {{Стаття|автор=Ткачук Віталій|назва=Церква і годинники в ранньомодерній Україні|посилання=http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2180-vitalij-tkachuk-tserkva-i-godinniki-v-rannomodernij-ukrajini-chastina-i|відповідальний=|видання=Historians|видання посилання=|тип= |рік=2017|том=|випуск=|номер=|місяць=7 травня|сторінки=|issn=|bibcode=|doi=|мова=|ref=Церква і годинники в ранньомодерній Україні}}
  +
  +
{{Києво-Печерська лавра}}
  +
{{Гетьманщина-Київ}}
 
{{Портали|Архітектура|Київ}}
   
 
[[Категорія:Києво-Печерська лавра]]
 
[[Категорія:Києво-Печерська лавра]]

Поточна версія на 09:29, 11 травня 2021

Південна вежа

Clock Tower Kiev Lavra 2019 G3.jpg

50°26′00″ пн. ш. 30°33′24″ сх. д. / 50.4334888889166634840° пн. ш. 30.55690388891666842° сх. д. / 50.4334888889166634840; 30.55690388891666842Координати: 50°26′00″ пн. ш. 30°33′24″ сх. д. / 50.4334888889166634840° пн. ш. 30.55690388891666842° сх. д. / 50.4334888889166634840; 30.55690388891666842
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Печерський район
Тип вежа
Стиль українське бароко
Адреса Лаврська вулиця

Південна вежа. Карта розташування: Україна
Південна вежа
Південна вежа
Південна вежа (Україна)
CMNS: Південна вежа у Вікісховищі

Південна або Дзиґарська[1] (Годинникова) вежа Києво-Печерської лаври — частина фортечних споруд Києво-Печерської лаври. Пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 4/18, корпус № 89). Споруджена у 1698—1701 роках. Цінний зразок фортифікаційного мистецтва XVII-XVIII ст.

Перші дзиґарі в Києві[ред. | ред. код]

Руський (український) дзиґар (1674). Фрагмент плану Ближніх і Дальніх печер Інокентія Ґізеля

Про найперші годинники у Києві письмові джерела згадують із XVI ст. Один із них був установлений на вежі Київського замка, про що свідчить документ 1552 року[2]. Про дзиґар на печерській дзвіниці повідомляє німецький купець і мандрівник Мартін Ґруневеґ, який відвідав місто у жовтні 1584 року[3].

Історія вежі[ред. | ред. код]

Дзиґарську вежу звели на кошти гетьмана Івана Мазепи. Це була фортифікаційна споруда з бійницями для ведення вогню з флангів. 1701 року на ній встановили дзиґар (годинник)[4]. Згодом він, імовірно, вийшов з ладу. 1764 року лаврський підданий, дзиґармайстр (годинникар) Петро Чернявський повідомляв архімандриту Зосимі про сім дзвонів, зроблених ним раніше спеціально для годинника. Сам годинник зняли з васильківської дзвіниці й доставили до лаври у червні того ж року[5].

За описом 1786 року, годинник мав дзвін вагою понад 30 пудів, який відбивав години, й п'ять малих дзвонів вагою 35, 30, 25, 20 і 15 фунтів. 1816 року годинник з боєм перенесено на Велику лаврську дзвіницю, але вежа зберегла назву Дзиґарської.

У XVIII столітті втратила фортифікаційне значення у зв'язку з будівництвом Печерської цитаделі й поступово перетворилася на господарську будівлю.

Впродовж 1925—1926 років проведено капітальний ремонт, під час якого стіни вежі було стягнуто у двох рівнях сталевим обруччям.

1973 року під керівництвом архітекторів Маріонели Говденко та Олени Годованюк здійснено реставрацію пам'ятки: укріплено стіни ін'єктуванням розчину в тріщини, замінено пошкоджені елементи конструкції бані, відновлено декор фасадів тощо.

Архітектура[ред. | ред. код]

Дзиґарська вежа (зліва). 1880-ті роки

Первісно мала ґонтове покриття, яке 1785 року замінено на бляшане. 1797 року вежу тиньковано й побілено.

Вежа двоярусна, восьмигранна, цегляна, тинькована, побілена, завершена дерев'яною з бляшаною покрівлею банею барокової форми з банькою та маківкою, увінчаною хрестом на кулі. На гранях вежі прорізано по одному вузькому вікну-бійниці з півциркульною перемичкою. Стіни завершено карнизом складного профілю. Вхід у споруду — з північного боку.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]