Перегляд вихідного коду сторінки Південний океан

{{Картка
 |ім'я          = Південний океан
 |стиль_тіла    = 
 |назва         =  Південний океан
 |стиль_назви   = 
 |підзаголовок  = [[Океани|Океан]]
 |підзаголовок2 = 
 |стиль_підзаголовок = 
 |зображення    = 
[[Файл:Location Southern Ocean.svg|275px]]
 |підпис        = межі Південного океану
 |мітка1    = Розташування
 |текст1    = південніше 60° пд. шир.
 |заголовок2 = 
 |мітка2    = Площа
 |текст2    = 20 327 тис. км²
 |мітка3    = Найбільша глибина
 |текст3    = [[Південно-Сандвичів жолоб]]: 8428 м
 |заголовок4 = 
 |мітка4    = Середня глибина 
 |текст4    = 4000-5000 м
 |заголовок5 = 
 |мітка5    = Довжина берегової лінії
 |текст5    = 17,968 км
 |заголовок6 = 
 |мітка6    = 
 |текст6    = 
 |заголовок7 = 
 |мітка7    = 
 |текст7    = 
 |заголовок8 = 
 |мітка8    = 
 |текст8    = 
}}
{{Океани}}
'''Півде́нний океа́н''', або '''Антарктичний океан'''&nbsp;— п'ятий за розміром [[океан]] [[Земля|Землі]], що оточує [[Антарктида|Антарктиду]].

[[Міжнародна гідрографічна організація]] досі не ратифікувала своє рішення 2000 року про визначення океану в межах 60-ї південної паралелі. Останнє опубліковане визначення всіх океанів датовано 1953 роком: у ньому існування Південного океану суперечливе. Поза тим як сама МГО, так і інші організації використовують свіжіші визначення.

Уряд [[Австралія|Австралії]] розглядає Південний океан як води, розташовані безпосередньо на південь від Австралійського континенту.

== Географічні дані ==
[[Файл:Southern ocean gravity hg.png|thumb|240px|Карта [[Гравітаційне поле Землі|гравітаційного поля]] на території Південного океану.]]
[[Файл:Antarctic Circumpolar Current.jpg|right|thumb|240px|[[Антарктична циркумполярна течія]] (''Течія Західних вітрів'')&nbsp;— найпотужніша [[Морська течія|течія]] [[Світовий океан|Світового океану]], що перетинає [[Атлантичний океан|Атлантичний]], [[Індійський океан|Індійський]] та [[Тихий океан|Тихий]] [[океан]]и.]]
Площа океану 20 327 тис. [[квадратний кілометр|км².]] (якщо прийняти північною межею океану 60-й градус південної [[Широта|широти]]). Найбільша глибина ([[Південно-Сандвичів жолоб]])&nbsp;— 8428 м<ref name="seamedia">{{ref-ru}} [http://www.seamedia.ru/lib/21659848/ Южный океан (или Антарктический океан)&nbsp;— четвёртый по размеру океан Земли, окружающий Антарктиду]</ref>. Солоність вод становить всього близько 35‰ внаслідок опріснення їх талими водами [[айсберг]]ів, велика кількість яких також плаває у водах Південного океану і взимку, і влітку<ref>{{ref-uk}} [http://ukrmap.su/uk-g7/825.html Географія материків та океанів]</ref>.

Навіть якщо саме по собі дно океану не є таким&nbsp;— Південний океан є наймолодшим з океанів, оскільки його вік оцінюють всього 30 мільйонами років. Його поява зумовлена розділенням [[Південноамериканська плита|Південної Америки]] та [[Антарктична плита|Антарктиди]]. При цьому виникла [[протока Дрейка|протока]], що дало початок зародженню [[Антарктична циркумполярна течія|Антарктичній циркумполярній течії]].

У [[2000]]&nbsp;р. [[Міжнародна гідрографічна організація]] прийняла розділення на п'ять океанів<ref>http://www.atlasphoto.iwarp.com/underwater-photos/southern-ocean-photos-r.html {{ref-ru}}</ref>, виділивши Південний океан зі складу [[Атлантичний океан|Атлантичного]], [[Індійський океан|Індійського]] і [[Тихий океан|Тихого]]. У південній своїй частині межі між трьома океанами вельми умовні, водночас води, прилеглі до [[Антарктида|Антарктиди]], мають свою специфіку, а також об'єднані [[Антарктична циркумполярна течія|Антарктичною циркумполярною течією]].

=== Моря ===
[[Файл:Antarctica relief location map ua.jpg|right|thumb|240px|Моря Південного океану]]

Біля берегів Антарктиди виділяється 13 [[море|морів]]:
* [[Море Ведделла|Ведделла]]
* [[Море Скоша|Скоша]]
* [[Море Беллінсгаузена|Беллінсгаузена]]
* [[Море Росса|Росса]]
* [[Море Амундсена|Амундсена]]
* [[Море Дейвіса|Дейвіса]]
* [[Море Лазарєва|Лазарєва]]
* [[Море Рісер-Ларсена|Рісер-Ларсена]]
* [[Море Космонавтів|Космонавтів]]
* [[Море Співдружності|Співдружності]]
* [[Море Моусона|Моусона]]
* [[Море Дюрвіля|Дюрвіля]]
* [[Море Сомова|Сомова]].

=== Острови ===
Найважливіші [[острів|острови]] Південного океану:
* [[Кергелен (архіпелаг)|Кергелен]] ([[архіпелаг]]) ({{coord|49|15|S|69|35|E}})
* [[Південні Шетландські острови|Південні Шетландські]] ({{coord|62|0|S|58|0|W}})
* [[Південні Оркнейські острови|Південні Оркнейські]] ({{coord|60|40|55|S|45|11|10|W}})
* [[Острови Баллені|Баллені]] ({{coord|66|55|S|163|45|E}})
* [[Осрови Жуенвілля|Жуенвілля]] ({{coord|63|15|S|55|45|W}})
* [[Острів Петра I|Петра І]] ({{coord|68|50|S|90|35|W}}).

=== Антарктида ===

Антарктичний [[шельф]] занурений до глибини 500 метрів<ref name="southern ocean">[http://www.primpogoda.ru/articles/morya_okeany/yuzhnyj_ili_antarkticheskij_okean Южный или Антарктический океан {{ref-ru}}]</ref>. Існують суперечки щодо доцільності виділення цих вод в окремий океан. Багато хто не підтримують його існування і ділять південні води між трьома сусідніми океанами. Цей океан дуже рідко відображається на географічній карті світу.

[[Міжнародна гідрографічна організація]] прийняла межею Південного океану зону [[конвенція про Антарктику|конвенції про Антарктику]] (район на південь від 60 [[Паралель|паралелі]] південної [[широта|широти]]). У деяких інших країнах, зокрема в Росії, межею Південного океану вважається [[Антарктична циркумполярна течія|зона антарктичної конвергенції]] (північна межа антарктичних поверхневих вод).

=== Сектори Південного океану ===

'''Атлантичний сектор'''&nbsp;— між північним краєм [[Антарктичний півострів|Антарктичного півострова]] і [[меридіан]]ом [[Доброї Надії мис|мису Доброї Надії]].

'''Індійський сектор'''&nbsp;— між [[меридіан]]ом [[Доброї Надії мис|мису Доброї Надії]] і [[меридіан]]ом [[Саут-Іст-Кейп мису|мису Саут-Іст-Кейп]] на [[острів|острові]] [[Тасманія]].

'''Тихоокеанський сектор'''&nbsp;— між [[меридіан]]ом [[Саут-Іст-Кейп мису|мису Саут-Іст-Кейп]] на [[острів|острові]] [[Тасманія]] і північним краєм [[Антарктичний півострів|Антарктичного півострова]].

У зазначених межах площа Південного океану — 86 млн км<sup>2</sup>, середня глибина — 3503 м, найбільша глибина — 8264 м ([[Південно-Сандвичів жолоб]], [[западина Метеор]]).

== Геологія дна ==
У зазначених межах площа Південного океану&nbsp;— 86&nbsp;млн км<sup>2</sup> (за деякими даними&nbsp;— питання спірне), середня глибина&nbsp;— 3503&nbsp;м, найбільша глибина&nbsp;— 8264 м ([[Південно-Сандвичів жолоб]], [[западина Метеор]]). У межах Південного океану розкидано багато різних за розмірами [[острів|островів]], більшість з яких [[Вулканічні острови|вулканічного походження]] зі складним гірським [[рельєф]]ом. [[море|Моря]] розміщені на південній периферії [[океан]]у. Окремо розташоване [[море Скоша]] ({{lang-en|Scotia}}). На півдні моря обмежені [[берег]]ом [[Антарктида|Антарктиди]], а на [[північ|півночі]] відкриті до [[океан]]у.

=== Рельєф і геологічна будова ===

[[Материк]] [[Антарктида]] та навколишні води лежать в основному на континентально-океанічній [[Антарктична плита|Антарктичній літосферній плиті]]. Деякі ділянки [[Дно океану|дна]] північних меж Південного океану розташовані на інших плитах, прилеглих до [[Тихоокеанська плита|тихоокеанської]]-[[Південноамериканська плита|південноамериканської]], [[море Скоша|моря Скоша]] та ін. Це обумовлює особливості геологічної будови і [[рельєф]]у [[Дно океану|дна]] Південного океану. У [[рельєф]]і [[Дно океану|дна]] чітко виражені всі основні [[геоморфологія|геоморфологічні]] форми, [[шельф]]ова зона характеризується незначною шириною (в середньому 150 [[кілометр|км]]). Лише в [[море Росса|морях Росса]] і [[море Веделла|Уедделла]] його ширина досягає 1000–1100 [[кілометр|км]]. Середня [[глибина]] [[шельф]]ової зони досягає 200&nbsp;м. [[Континентальний схил|Материковий схил]] біля [[Антарктида|Антарктиди]], особливо його східна частина, розчленований і прорізаний великою кількістю підводних [[каньйон]]ів. У приантарктичній частині [[Південна Америка|Південної Америки]] [[Континентальний схил|материковий схил]] крутий поблизу Тихоокеанського узбережжя і відносно пологий і слабо розчленований поблизу антарктичного берега. [[Ложе океану]] характеризують ряд [[Підводні хребти|підводних хребтів]], невеликих піднять і [[улоговина|улоговин]]. Найбільш великими [[Підводні хребти|хребтами]] є [[Африкано-Антарктичний хребет|Африкано-Антарктичний]], [[Західно-Індійський підводний хребет|Західно-Індійський]] та [[Центрально-Індійський підводний хребет|Центрально-Індійський]], в межах яких чітко простежуються [[Рифтова долина|рифтові долини]]. Вони являють собою південні відроги [[серединно-океанічні хребти|серединно-океанічних хребтів]].

У межах Південного океану розташовуються [[Австрало-Антарктичне підняття|Австрало-Антарктичне]], [[Південно-Тихоокеанське підняття|Південно-Тихоокеанське]] і частково [[Східно-Тихоокеанське підняття]]. У районі 60° пд. [[широта|ш.]] розташовані великі [[улоговина|улоговини]] [[океан]]у: [[Африкано-Антарктична улоговина|Африкано-Антарктична]] (6787 м), [[Австрало-Антарктична улоговина|Австрало-Антарктична]] (6098 м) і [[Беллінсгаузена улоговина|Беллінсгаузена]] (5399 м). У цілому [[рельєф]] [[Дно океану|дна]] Південного океану впливає на обмін глибинними водами з сусідніми [[океан]]ами.

=== Донні відклади ===

[[Донні осади|Донні відклади]] чітко зональні. У межах підводної окраїни переважають [[айсберг]]ові [[відклади]], які з віддаленням від [[Антарктида|Антарктиди]] змінюються кременистими [[діатоміт|діатомовими]] [[мул]]ами, найкраще представленими в [[улоговина]]х [[ложе океану|ложа океану]]. На [[Океанічні хребти|серединних хребтах]], що утворюють прикордонну зону [[дно океану|дна]] Південного океану, розвинені змішані кременисто-вапняні відклади, що далі на північ змінюються [[Форамініфери|форамініферовими]]. У великій [[Крозе улоговина|улоговині Крозе]] поширена [[Глина червона океанічна|червона глина]] з високим вмістом [[діатоміт|діатомових]] мулів. Потужність осадових [[Відклади|відкладів]] у Антарктичній зоні [[Індійський океан|Індійського океану]] досягає 150 [[метр|м]]. На вершинах невисоких підводних гірських піднять осади часто відсутні. [[Континентальне підніжжя|Материкове підніжжя]] в межах Тихоокеанського сектора Південного океану складено [[Акумулятивний рельєф|акумулятивними]] утвореннями з [[Теригенні відклади|теригенних]] і айсбергових матеріалів потужністю до 2000 [[метр|м]].

== Історія ==
[[Файл:Australia map 1863.jpg|thumb|right|300px|Багато мап [[Австралія|Австралії]] показують, що Південний океан лежить безпосередньо на південь від [[Австралія|Австралії]].]]
[[Термін]] «Південний океан» багато разів з'являвся ще в [[18 століття|XVIII столітті]], коли почалося систематичне дослідження регіону. У публікаціях [[Міжнародна гідрографічна організація|Міжнародної гідрографічної організації]] Південний океан з складу [[Атлантичний океан|Атлантичного]], [[Індійський океан|Індійського]] і [[Тихий океан|Тихого]] був виділений в [[1937]]. Цьому було своє обґрунтування: у південній своїй частині межі між трьома [[океан]]ами вельми умовні, в той же час води, прилеглі до [[Антарктида|Антарктиди]], мають свою специфіку, а також об'єднані [[Течія Західних вітрів|Антарктичною циркумполярною течією]]. Проте згодом від виділення окремого Південного океану відмовилися<ref>[http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf Limits of oceans and seas. 1953 {{ref-en}}]</ref>.

Тим не менше, ідея приживалася повільно: океаном продовжували вважати водну масу, яка більшою своєю частиною оточена сушею. Одні джерела ділили [[Світовий океан]] на чотири частини, інші на п'ять<ref>Томилин А.&nbsp;Н.&nbsp;Как люди обживают океаны Земли. Л.: Детская литература.&nbsp;— 1985 г.&nbsp;— 157 с. {{ref-ru}}</ref>. У [[2000]] [[Міжнародна гідрографічна організація]] прийняла розділення на п'ять [[океан]]ів<ref>[http://geography.about.com/od/learnabouttheearth/a/fifthocean.htm About.com:Geography: The Fifth Ocean {{ref-en}}]</ref>, але це рішення поки не було [[Ратифікація|ратифіковане]]. У чинному визначенні океанів від [[1953]] року Південного океану немає.

У [[Радянський Союз|радянській]] традиції приблизним кордоном Південного океану вважається зона антарктичної конвергенції (північна межа антарктичних поверхневих вод)<ref>Згідно з [[ВРЕ]]</ref>. В інших країнах межа також розмита&nbsp;— [[широта]] південніше [[мис Горн|мису Горн]], межа плавучих льодів, зона [[Антарктичний договір|конвенції про Антарктику]] (район на південь від 60 [[паралель|паралелі]] південної [[широта|широти]]).

Деякі національні гідрографічні служби визначили свої власні кордони Південного океану. Так, наприклад, у [[Велика Британія|Великій Британії]] використовувалася 55-та паралель.

В Австралії, Південний океан охоплює не тільки області, визначені [[Міжнародна гідрографічна організація|МГО]], а й охоплює всі морські простори між узбережжями [[Антарктида|Антарктиди]] і південними берегами [[Австралія|Австралії]] та [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]. Узбережжя [[Тасманія|Тасманії]] та [[Південна Австралія|Південної Австралії]], таким чином, омивають води Південного океану, а не в [[Індійський океан|Індійського]]<ref>{{citation |url=http://www.hydro.gov.au/webapps/jsp/charts/charts.jsp?chart=Aus343&subchart=0 |title=Chart Aus343: Australia South Coast - South Australia - Whidbey Isles to Cape Du Couedic |publisher=Australian Hydrographic Service |date=29 June 1990 |accessdate=11 October 2010}}, {{citation |url=http://www.hydro.gov.au/webapps/jsp/charts/charts.jsp?chart=Aus792&subchart=0 |title=Chart Aus792: Australia - Tasmania - Trial Harbour to Low Rocky Point |publisher=Australian Hydrographic Service |date=18 July 2008 |accessdate=11 October 2010}}{{ref-en}}</ref>, а [[мис Ліувін]] в [[Західна Австралія|Західній Австралії]] описується як точка, де [[Індійський океан|Індійський]] та Південний океани сходяться<ref>{{cite web|url=http://register.heritage.wa.gov.au/PDF_Files/00104%20Cape%20Leeuwin%28P-AD%29.PDF|title=- Assessment Documentation for Cape Leeuwin Lighthouse|page=11|work=Register of Heritage Places|date=2005-05-13|accessdate=2010-10-13|deadurl=404|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070901100906/http://register.heritage.wa.gov.au/PDF_Files/00104%20Cape%20Leeuwin(P-AD).PDF|archivedate=2007-09-01}}{{ref-en}}</ref>.

== Клімат ==

Морські [[температура|температури]] змінюються від приблизно −2 до 10&nbsp;[[градус Цельсія|°C]]. Циклонічний рух [[шторм]]ів в східному напрямку навколо [[континент]]у часто стає інтенсивним через температурний контраст між [[лід|льодом]] і відкритим [[океан]]ом. У океанській області від [[широта|широти]] 40 градусів південної широти до [[Південне полярне коло|Південного полярного кола]] спостерігаються найсильніші середні вітри на [[Земля|Землі]]. Узимку [[океан]] замерзає до 65 градусів південної широти в Тихоокеанському секторі і 55 градусів південної широти в Атлантичному секторі, що знижує поверхневі [[температура|температури]] значно нижче 0&nbsp;[[градус Цельсія|°C]]; в деяких прибережних пунктах постійні сильні [[вітер|вітри]] залишають [[Берегова лінія|берегову лінію]] вільною від [[лід|льоду]] протягом зими.
{{wide image|Southern Ocean-2.JPG|2000px|Хмари над Південним океаном. Зображення створене [[NASA]].}}

{{Клімат міста
|Місто_род= на узбережжі Південного океану в районі австралійської антарктичної станції Кейсі ({{coord|-66.28|110.52|format=dms}})
|Джерело=[http://www.bom.gov.au/climate/averages/tables/cw_300017_All.shtml Австралійське метеорологічне бюро]
| Січ_сер= −0.15 | Січ_сер_опади=9.31
| Лют_сер= −2.55 | Лют_сер_опади=15.2
| Бер_сер= −6.9 | Бер_сер_опади=8.0
| Кві_сер= −11.05 | Кві_сер_опади=20.6
| Тра_сер= −14.9 | Тра_сер_опади=25.5
| Чер_сер= −14.2 | Чер_сер_опади=27.5
| Лип_сер= −14.15 | Лип_сер_опади=28.5
| Сер_сер= −14.1 | Сер_сер_опади=21.0
| Вер_сер= −13.4 | Вер_сер_опади=17.3
| Жов_сер= −11.55 | Жов_сер_опади=16.5
| Лис_сер= −5.75 | Лис_сер_опади=12.7
| Гру_сер= −1.15 | Гру_сер_опади=12.9
| Рік_сер= −9.15 | Рік_сер_опади=222.7

| Січ_сер_мін= −2.5 | Січ_сер_макс= 2.2
| Лют_сер_мін= −5.0 | Лют_сер_макс=-0.1
| Бер_сер_мін= −9.8 | Бер_сер_макс=-4.0
| Кві_сер_мін= −14.6 | Кві_сер_макс=-7.5
| Тра_сер_мін= −18.6 | Тра_сер_макс=-11.2
| Чер_сер_мін= −18.1 | Чер_сер_макс=-10.3
| Лип_сер_мін= −18.2 | Лип_сер_макс=-10.1
| Сер_сер_мін= −18.0 | Сер_сер_макс=-10.2
| Вер_сер_мін= −17.1 | Вер_сер_макс=-9.7
| Жов_сер_мін= −15.1 | Жов_сер_макс=-8.0
| Лис_сер_мін= −9.0 | Лис_сер_макс=-2.5
| Гру_сер_мін= −3.7 | Гру_сер_макс=1.4
| Рік_сер_мін= −12.5 | Рік_сер_макс=-5.8

| Січ_а_мін=-10.3 | Січ_а_макс=9.2
| Лют_а_мін=-18.0 | Лют_а_макс=6.6
| Бер_а_мін=-22.3 | Бер_а_макс=3.6
| Кві_а_мін=-31.3 | Кві_а_макс=3.0
| Тра_а_мін=-34.4 | Тра_а_макс=4.5
| Чер_а_мін=-34.1 | Чер_а_макс=4.2
| Лип_а_мін=-33.3 | Лип_а_макс=2.4
| Сер_а_мін=-37.5 | Сер_а_макс=5.0
| Вер_а_мін=-31.2 | Вер_а_макс=3.9
| Жов_а_мін=-31.2 | Жов_а_макс=1.1
| Лис_а_мін=-23.4 | Лис_а_макс=4.9
| Гру_а_мін=-13.0 | Гру_а_макс=8.0
| Рік_а_мін=-37.5 | Рік_а_макс=9.2

| Січ_сонце= 161.2 | Січ_дощ= 6.6
| Лют_сонце= 135.6 | Лют_дощ= 7.5
| Бер_сонце= 99.2 | Бер_дощ= 8.9
| Кві_сонце= 60.0 | Кві_дощ= 9.3
| Тра_сонце= 21.7 | Тра_дощ= 9.9
| Чер_сонце= 3 | Чер_дощ= 11.2
| Лип_сонце= 15.5 | Лип_дощ= 10.3
| Сер_сонце= 43.4 | Сер_дощ= 8.5
| Вер_сонце= 87 | Вер_дощ= 8.6
| Жов_сонце= 139.5 | Жов_дощ= 8.1
| Лис_сонце= 213 | Лис_дощ= 5.9
| Гру_сонце= 182.9 | Гру_дощ= 5.9
| Рік_сонце= 96.8 | Рік_дощ= 100.7

}}

== Життя ==

[[Файл:Kaiserpinguine mit Jungen.jpg|thumb|right|[[Імператорський пінгвін|Імператорські пінгвіни]] в [[Антарктика|Антарктиці]].]]
Незважаючи на суворий [[клімат]], Південний океан багатий [[життя]]м.

=== Флора ===

З приполярним розташуванням Південного океану пов'язана різка сезонна динаміка основної умови [[фотосинтез]]у&nbsp;— [[сонячна радіація|сонячної радіації]]. У таких умовах протягом року спостерігається велика [[амплітуда]] кількісних змін [[фітопланктон]]у і зміщення [[Цвітіння вод|зони цвітіння]] з півночі, де [[весна]] починається раніше, на південь, де вона запізнюється. У низьких [[широта]]х встигають розвинутися два піки [[цвітіння]], а у високих тільки один. У поверхневих водах яскраво виражена біологічна [[широтна зональність]]. У мешканців дна подібної зональності немає, так як в їх розвитку важливу роль відіграє [[рельєф]] дна і [[бар'єр]]и, що перешкоджають обміну [[флора|флори]] і [[фауна|фауни]]. У Південному океані у [[фітопланктон]]і переважають [[діатомові водорості]] (близько 180 [[вид (біологія)|видів]]). [[Ціанобактерії|Синьо-зелені водорості]] складають мале число. У кількісному відношенні також переважають [[діатомові водорості]], особливо у високих широтах, де їх майже 100%. У період максимуму [[цвітіння]] чисельність [[діатомові водорості|діатомових водоростей]] досягає свого найбільшого числа.

Існує чітка залежність між розподілом [[водорості|водоростей]] і вертикальною стійкістю вод. У літній час значна маса [[водорості|водоростей]] знаходиться в поверхневому 25-метровому шарі.

У напрямку з півдня на північ відбувається зміна складу [[фітопланктон]]у: поступово з [[флора|флори]] випадають високоширотні холодноводні [[вид (біологія)|види]], замінюючись на тепловодні.

=== Фауна ===

У Південному океані величезні маси [[зоопланктон]]у, [[криль|криля]], рясні [[губки]] та [[голкошкірі]], є представники кількох родин [[риба|риб]], особливо [[нототенія|нототенії]]. З [[птахи|птахів]] численні [[буревісник]]и, [[поморник]]и, [[пінгвін]]и. Живуть [[кити]] ([[синій кит]], [[фінвал]], [[сейвал]], [[горбатий кит]] тощо) і [[тюлені]] ([[тюлень Ведделла]], [[тюлень-крабоїд]], [[морський леопард]], [[морський котик]])<ref name="southern ocean" />.

[[Зоопланктон]] у водах Південного океану представлений [[Веслоногі ракоподібні|копеподами]] (близько 120 [[вид (біологія)|видів]]), [[Бокоплави|двопарноногими]] (близько 80 [[вид (біологія)|видів]]) та ін., менше значення мають [[щетинкощелепні]], [[поліхети]], [[остракоди]], [[апендикулярії]] та [[молюски]]. У кількісному відношенні на першому місці [[Веслоногі ракоподібні|веслоногі]], на частку яких припадає майже 75% [[біомаса|біомаси]] [[зоопланктон]]у тихоокеанського і індійського сектора [[океан]]у. У атлантичному секторі океану [[Веслоногі ракоподібні|копепод]] мало, так як широке поширення отримав [[криль]].

Для Південного океану, особливо для його антарктичних областей, характерно масове скупчення [[криль|криля]] (антарктичних рачків). [[Біомаса]] [[криль|криля]] в цих районах досягає 2200&nbsp;млн [[тона|т]], що дає можливість щорічно виловлювати до 50-70&nbsp;млн [[тона|т]] [[криль|криля]]. Тут [[криль]]&nbsp;— це основне живлення [[беззубі кити|беззубих китів]], [[тюлені]]в, [[риби|риб]], [[Головоногі|головоногих молюсків]], [[пінгвін]]ів та [[Буревісникоподібні|трубконосих птахів]]. Самі ж рачки харчуються [[фітопланктон]]ом.

Чисельність [[зоопланктон]]у протягом року має два піки. Перший пов'язаний з підйомом видів, що перезимували і відзначається в поверхневих водах. Другий пік характеризується великою кількістю [[зоопланктон]]у у всій товщі і обумовлений появою нового покоління. Обидва піки проявляються у вигляді двох широтних смуг згущення [[зоопланктон]]у. Це період [[цвітіння води|цвітіння]] [[зоопланктон]]у влітку, коли велика частина [[зоопланктон]]у переходить у верхні шари і переміщається на північ, де помітне накопичення відбувається в [[антарктична циркумполярна течія|зоні антарктичної конвергенції]].

== Природні ресурси ==

[[Файл:Underwater mcmurdo sound.jpg|thumb|right|[[Морське дно]] Південного океану в районі [[Мак Мердо (затока)|затоки Мак Мердо]]. На задньому плані видно стіну льоду. На передньому&nbsp;— представників фауни морського дна: [[молюски|молюсків]], [[морські їжаки|морських їжаків]], [[Губки|губку]], [[Офіури|офіуру]].]]
* Родовища [[нафта|нафти]] та [[природний газ|газу]], в основному на [[Континентальний шельф|континентальному шельфі]]
* [[Залізо-марганцеві конкреції]]
* Можливі родовища різних [[Руда|руд]]
* [[Пісок]] і [[гравій]]
* [[Прісна вода]] у вигляді [[айсберг]]ів
* Тваринні ресурси:
** [[Головоногі]] молюски
** [[Кити]]
** [[Тюлені]]
** [[Криль]]
** Різні [[Вид (біологія)|види]] [[риби|риб]]
** 17 [[Вид (біологія)|видів]] [[Пінгвіни|пінгвінів]]

== Навколишнє середовище ==

=== Актуальні питання ===

* Збільшення [[сонячна радіація|сонячної радіації]] в [[ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовій області]] [[спектр]]у через [[озонова діра|озонову дірку]] над [[Антарктика|Антарктикою]] стало причиною скорочення не менше ніж на 15% продуктивності [[фітопланктон]]у і пошкодження [[ДНК]] в певних [[вид (біологія)|видів]] [[риби|риб]].
* Незаконні вилови, не задекларовані і нерегульовані, зокрема вилови {{нп|патагонський кликач|патагонського кликача|en|Patagonian toothfish}} (Dissostichus eleginoides), за оцінками, в [[1999]] році перевищували [[квота|квоту]] у п'ять-шість, що загрожуює стійкості запасів.
* Значна супутня смертність морських птахів, пов'язана з ярусним ловом [[патагонський кликач|кликача]].
* Популяції котиків, які тепер захищені, швидко зростають після загрозливого перевиснаження у [[18 століття|XVIII-му]] та [[19 століття|XIX-му]] століттях.
* Південний океан, за оцінками, поглинає 15% викидів антропогенного [[вуглекислий газ|вуглекислого газу]] і, як показало недавнє дослідження, газовий обмін у наш час{{коли}} перебуває в стані рівноваги.

=== Міжнародні угоди ===

Усі міжнародні угоди, що стосуються [[Світовий океан|Світового океану]] поширюються і на Південний океан. Крім того, існують угоди характерні для регіону:
* {{нп|Міжнародна комісія по китовому промислу||en|International Whaling Commission}} (IWC)), яка забороняє комерційний вилов [[кити|китів]] південніше 40 південної широти (південніше 60 південної широти від 50 до 130 градусів західної довготи). [[Японія]] категорично не визнає це положення, оскільки така заборона порушує статут IWC. Оскільки сфера дії заборони обмежується комерційний полюванням на [[кити|китів]], у зв'язку з його дозволом на полювання на китів і [[китобійний промисел]] для наукових досліджень, японський флот проводить в регіоні щорічні полювання на китів.
* [[Конвенція про збереження тюленів Антарктики]] обмежила полювання на тюленів.
* [[Конвенція про збереження живих морських ресурсів Антарктики]] регулює вилов риби у регіоні.

Багато країн забороняють розвідку і розробку мінеральних ресурсів на південь від [[полярний фронт|полярного фронту]], який знаходиться посередині [[Антарктична циркумполярна течія|Антарктичної циркумполярної течії]] і служить розділовою лінією між дуже холодними полярними поверхневими водами на півдні і теплішими водами на півночі.
[[Антарктичний договір]] охоплює частину [[земна куля|земної кулі]], що лежить південніше шістдесяти градусів південної широти<ref>[http://www.nsf.gov/od/opp/antarct/anttrty.jsp The Antarctic Treaty {{ref-en}}], article 6</ref>, забороняє нові місця розробки родовищ в [[Антарктика|Антарктиці]]<ref>[http://www.nsf.gov/od/opp/antarct/anttrty.jsp The Antarctic Treaty {{ref-en}}], article 4, clause 2</ref>, та всіх островах у Південному океані.

== Економіка ==

У період з [[1 липня]] [[1998]] року по [[30 червня]] [[1999]] року вилов становив 119 898 [[тона|тон]], з яких 85% становив [[криль]] і 14% [[патагонський кликач]]. Міжнародні угоди, що набули чинності в кінці [[1999]] року, передбачали скорочення незаконного і нерегульованого рибного промислу, який у сезоні [[1998]]-[[1999|99]] рр. був у п'ять-шість разів більшим, ніж приріст [[патагонський кликач|патагонського кликача]].

Влітку у [[1998]]–[[1999]] роках Південний океан та [[Антарктида|Антарктиду]] відвідали 10 013 [[турист]]ів, які, в основному, прибули по морю.

== Морський транспорт ==

[[Файл:USNS Southern Cross at the ice pier in 1983.jpg|thumb|right|300px|Глибокі тріщини в крижаному [[Пірс (портова споруда)|пірсі]], що використовується на [[Мак-Мердо (антарктична станція)|станції Мак-Мердо]] сповільнюють розвантаження [[судно|суден]] і показують небезпечність подібних робіт.]]
До Південного океану часто відносять [[Протока Дрейка|протоку Дрейка]], що є єдиною [[Альтернатива|альтернативою]] [[транзит]]у через [[Панамський канал]].

В південній частині Південного океану мало [[Морський порт|портів]] і [[Пристань|пристаней]]. Температурні умови обмежують використання більшості з коротким проміжком часу в середині літа, і навіть тоді деякі з них не можуть бути використовуватися без [[криголам]]ів. Більшість антарктичних портів знаходяться у віданні державних [[Антарктичні дослідницькі станції|науково-дослідних станцій]] і, за винятком надзвичайних ситуацій, не є відкритими для приватних суден або комерційних суден.

Найпівденніший [[Морський порт|порт]] Південного океану працює на [[Мак-Мердо (антарктична станція)|станції Мак-Мердо]], на {{coord|77|50|S|166|40|E|}}. Використання плавучих крижаних пірсів робить можливим використання цього порту в літню пору.

[[Судно|Судна]] у будь-якому [[Морський порт|порту]] на південь від 60 градусів південної широти підлягають перевірці спостерігачами [[Антарктичний договір|Антарктичного Договору]].

== Стихійні лиха ==

[[Айсберг]]и можуть зустрічатися в будь-яку пору року по всьому Південному океану. Деякі з них можуть сягати до декількох сотень метрів; менші [[айсберг]]и, їх фрагменти і [[морський лід]] (зазвичай від 0,5 до 1 метра), також створюють проблеми для [[корабель|кораблів]]. Вік [[айсберг]]ів може досягати 6-15 років, що обумовлює одночасне існування у водах океану понад 200 тисяч [[айсберг]]ів [[довжина|довжиною]] від 500 [[метр|м]] до 180 [[кілометр|км]] та [[ширина|шириною]] до декількох десятків кілометрів

Моряки знають широти від 40 до 70 градусів південної широти, як «[[Буремні сорокові]]», «[[Шалені п'ятдесяті]]» і «[[Визжачі шістдесяті]]» через сильний [[вітер]] і великі хвилі, які утворюють вітри, що дмуть навколо всієї [[земна куля|земної кулі]] без перешкод з боку будь-яких земельних мас. Плавуча крига, особливо в травні-жовтні, робить цю область ще небезпечнішою. Віддаленість регіону робить пошукові та рятувальні операції малорезультативними.

== Примітки ==

{{примітки}}

== Література ==

* {{МГЕ}}

== Джерела ==
{{commons|Southern Ocean}}
* [http://kosmopark.com/vs-ob-okeanach/uzhniy-okean Південний океан на сайті kosmopark.com]{{ref-ru}}
* [http://geography.about.com/library/cia/blcsouthern.htm Про Південний океан на сайті About.com]{{ref-en}}

{{Земля}}
{{Моря|nocat=1}}
{{Антарктида}}
{{Регіони світу}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Океани]]
[[Категорія:Південний океан| ]]
[[Категорія:Антарктика]]