Південнобережці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Південнобережці
Ареал Україна Україна (Південне узбережжя Криму)
Раса середземноморська європеоїдна
Походження греки, кримські готи, турки, черкеси, італійці
Входить у кримські татари
Мова південнобережний діалект кримськотатарської мови
Релігія іслам суннітського толку ханафійського мазгабу; раніше — частково християнство
Південнобережні кримці з с. Корбекуль, коло Алушти
Докладніше: Кримські татари

Південнобере́жці, або побережа́ни (кримськотат. yalıboylu) — одна з трьох субетнічних спільнот кримськотатарського народу, що проживала до депортації 1944 р. на Південному узбережжі Криму (кримськотат. Qırımnıñ yalı boyu) — вузькій смузі 2-6 км завширшки, від мису Айя на заході до масиву Кара-Даг на сході.[1][2]

Етногенез

У формуванні побережан як спільноти, відмінної від татів і ногаїв, визначну роль відіграли тюркізовані й асимільовані народи Південного узбережжя — греки та кримські готи на заході, і вихідці з Північного Кавказу (т.зв. черкеси), малоазійські турки та італійці (венеціанці й генуезці) — на сході.[2]

Примітки

  1. Про походження кримських татар (ua). Іслам в Україні. Процитовано 2019-05-04. 
  2. а б Кримські татари • Велика російська енциклопедія - електронна версія (ru). bigenc.ru. Процитовано 2019-05-04.