Відмінності між версіями «Південнослов'янські мови»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
 
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 19: Рядок 19:
   
 
[[Файл:Слов'янські мови.png|thumb|300px|Слов'янські мови]]
 
[[Файл:Слов'янські мови.png|thumb|300px|Слов'янські мови]]
[[Файл:Dialectos de las lenguas eslavas meridionales.PNG|thumb|right|300px|Південнослов'янські:|Південнослов' континууму діалектів:
+
[[Файл:Dialectos de las lenguas eslavas meridionales.PNG|thumb|right|300px|Континуум діалектів південнослов'янських мов:
 
{{legend|#F11C2F|[[словенська мова]]}}
 
{{legend|#F11C2F|[[словенська мова]]}}
 
{{legend|#FAD000|[[хорватська мова]]}}
 
{{legend|#FAD000|[[хорватська мова]]}}
Рядок 79: Рядок 79:
 
Відмінністю південнослов'янських мов, що впадає в очі, від [[східнослов'янські мови|східно-]] і [[західнослов'янські мови|західнословянских]] є система відмінювання [[діслово|дієслів]], що збереглася, з великою кількістю минулих часів ([[імперфект]], [[аорист]], [[плюсквамперфект]]), в якій, проте, [[інфінітив]]у або немає взагалі (у болгарській), або його використання звужене. Для утворення складених форм майбутнього часу як допоміжне дієслово використовується не «бути» або «мати» (як в українській), а «хотіти».
 
Відмінністю південнослов'янських мов, що впадає в очі, від [[східнослов'янські мови|східно-]] і [[західнослов'янські мови|західнословянских]] є система відмінювання [[діслово|дієслів]], що збереглася, з великою кількістю минулих часів ([[імперфект]], [[аорист]], [[плюсквамперфект]]), в якій, проте, [[інфінітив]]у або немає взагалі (у болгарській), або його використання звужене. Для утворення складених форм майбутнього часу як допоміжне дієслово використовується не «бути» або «мати» (як в українській), а «хотіти».
   
Спрощена [[відміна]] (у болгарській до повного зникнення [[відмінок|відмінків]], залишки яких видно лише у [[займенник]]ів і у фразеологізмах; у сербськохорватській збіглися давальний, орудний і прийменниковий відмінки [[число (мовознавство)|множини]]). У лексиці сильний східний вплив (багато слів турецьких і [[запозичення|запозичених]] через турецьке посередництво). Проте з [[російська мова|російською мовою]] південнослов'янські мають певну схожість, пов'язану з багатовіковим впливом на російську мову [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янської]] книжкової традиції, що проникла в усі елементи мови: [[фонетика|фонетику]], [[лексика|лексику]], [[Морфологія (лінгвістика)|словотвір]] тощо.
+
Спрощена [[відміна]] (у болгарській до повного зникнення [[відмінок|відмінків]], залишки яких видно лише у [[займенник]]ів і у фразеологізмах; у сербсько-хорватській збереглися давальний, орудний і прийменниковий відмінки [[число (мовознавство)|множини]]). У лексиці помітний тюркський та інший східний вплив (багато слів турецьких і [[запозичення|запозичених]] через турецьке посередництво). Проте з сучасною [[російська мова|російською мовою]] південнослов'янські мови, особливо болгарська, мають певну схожість, пов'язану з зародженням сучасної російської мови на базі [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янської]] книжкової традиції, що проникла в усі елементи мови: [[фонетика|фонетику]], [[лексика|лексику]], [[Морфологія (лінгвістика)|словотвір]] тощо. Але подалі еволюція сучасної болгарської й еволюція сучасної російської мови пішли різними шляхами.{{wiktionary}}
 
{{wiktionary}}
 
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
   

Поточна версія на 10:15, 11 січня 2020

Південнослов'янські мови
Поширені: Південна Європа, Центральна Європа, Балканський півострів
Класифікація: Індоєвропейські мови
 Слов'янські мови
  Південнослов'янські мови
Групи:
Західні південнослов'янські мови
Східні південнослов'янські мови
Кількість носіїв: 30 млн.
ISO 639-5: zls
Slavic europe.svg
   Країни, де південнослов'янські мови є офіційними

Південнослов'янські мови — мовна підгрупа слов'янських мов, поширена на Балканському півострові та Центральній Європі. Має приблизно 30 млн мовців.

Класифікація[ред. | ред. код]

Слов'янські мови

Слов'янські мови належать до балто-слов'янськой спільноти, яка належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Південні слов'янські мови формують діалектну спільноту від Австрії до Греції та Туреччини.

Німецька, угорська і румунська мови загалом формують пояс, який географічно відокремлює мовців південнослов'янських мов від мовців західно- і східно- слов'янських мов.

Мовна спільність південнослов'янських мов менш очевидна, ніж західнослов'янських і східнослов'янських. Сучасні південнослов'янські мови мають поділ на дві підгрупи, що значно відрізняються між собою: західну та східну. Можливі причини різких відмінностей між цими групами такі:

  • Балкани заселялися слов'янами двома потоками: східним і західним;
  • на мову болгар і македонців зробили великий вплив навколишні неслов'янські народи.

Проблеми класифікації[ред. | ред. код]

На рівні діалектології або лінгвістичної типології, головні діалекти можуть бути визначені, але їх межі стерті завдяки сильним контактам і частим міграціям в минулому. З іншого боку, культурне усвідомлення і національне звільнення від Османської і Австро-Угорської імперій, завершилися створенням національних держав в 19-му і 20-му сторіччі, що викликало розвиток національних мов. Ці процеси (майже) закінчилися тільки в кінці 20-го сторіччя, з розпадом Югославії. Більшість мов вибрали один діалект як основу, деякі діалекти розглядають як другорядні. Але національні і етнічні межі здебільшого не збігаються з діалектними межами.

Історія[ред. | ред. код]

Основні риси[ред. | ред. код]

Відмінністю південнослов'янських мов, що впадає в очі, від східно- і західнословянских є система відмінювання дієслів, що збереглася, з великою кількістю минулих часів (імперфект, аорист, плюсквамперфект), в якій, проте, інфінітиву або немає взагалі (у болгарській), або його використання звужене. Для утворення складених форм майбутнього часу як допоміжне дієслово використовується не «бути» або «мати» (як в українській), а «хотіти».

Спрощена відміна (у болгарській до повного зникнення відмінків, залишки яких видно лише у займенників і у фразеологізмах; у сербсько-хорватській збереглися давальний, орудний і прийменниковий відмінки множини). У лексиці помітний тюркський та інший східний вплив (багато слів турецьких і запозичених через турецьке посередництво). Проте з сучасною російською мовою південнослов'янські мови, особливо болгарська, мають певну схожість, пов'язану з зародженням сучасної російської мови на базі церковнослов'янської книжкової традиції, що проникла в усі елементи мови: фонетику, лексику, словотвір тощо. Але подалі еволюція сучасної болгарської й еволюція сучасної російської мови пішли різними шляхами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов ґрунтується в основному на великій подібності у їхній лексиці. Балто-слов'янська мовна єдність чи прамова — одна з класичних проблем індоєвропейського мовознавства.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]