Відмінності між версіями «Північнокарельська держава»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
(→‎Посилання: http://sichovyk.com.ua/svitovid/858-viljna-karjala)
 
Рядок 113: Рядок 113:
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* [https://web.archive.org/web/20160305103844/http://karelian.ru/stati/154-belomorskaya-kareliya.html Беломорская Карелия]{{ref-ru}}
 
* [https://web.archive.org/web/20160305103844/http://karelian.ru/stati/154-belomorskaya-kareliya.html Беломорская Карелия]{{ref-ru}}
  +
*[http://sichovyk.com.ua/svitovid/858-viljna-karjala Забута історія карельського чину проти більшовиків]
   
 
{{Карели}}
 
{{Карели}}

Поточна версія на 06:45, 4 грудня 2019

Біломорська Карелія
(Тимчасовий уряд Карелії)
1919 – 1920
Прапор Герб
Прапор Герб
Мова(и) фінська, російська
Форма правління Республіка

Північнокарельська держава, часто Біломорська Карелія (рос. Беломорская Карелия; карел. Vienan Karjala і фін. Vienan Karjala) — держава, створена 1919 року. Площа Біломорської Карелії становить 66935 км², а населення — близько 100 000 жителів. 1920-го окупована комуністичною РСФСР шляхом прямої збройної інтервенції. Нині територія Біломорської Карелії тимчасово перебуває в межах маріонеткової Республіки Карелія і Мурманської області Російської Федерації. Окремі території Північно-Карельської Держави входять до складу Фінляндії (комуни Суомуссалмі і Кугмо).

У московській колоніальній традиції Біломорська Карелія ототожнюється з так званою Архангельською Карелією та іменується регіоном Східної Карелії, яка в імперії була поділена на п'ять волостей і перебувала у складі Архангельської губернії.

Передумови виникнення[ред. | ред. код]

Передумови до виникнення незалежної карельської держави виникли ще 1906, коли в Таммерфорсі, на території Великого князівства Фінляндського, 34 серпня був створений Союз біломорських карелів. 1911 діяльність Союзу була заборонена, однак пізніше він відродився у вигляді Карельського просвітницького товариства, що брало безпосередню участь у створенні Біломорської Карелії.

Після Жовтневого перевороту в Петербурзі, Карелія зазнавала систематичного терору большевиків. Це прискорило рішення карелів про створення власної держави на півночі своєї країни.

Союз із Фінляндією[ред. | ред. код]

Вагомим чинником стабільності Біломорської Карелії були фінські військові загони, які були направлені на територію Північної Карелії з Фінляндії. Наприкінці березня 1918 загін фінського охоронного корпусу під командуванням полковника Мальма визволив від банд московських большевиків столицю Північної Карелії — містечко Ухту, а потім і Вокнаволок. У селах і волостях організовано ефективне місцеве самоврядування під керівництвом освічених активістів карельського національного руху ще з часів Петербурзької імперії. Передпарламентом держави став Ухтинський комітет (Uhtuan Toimikunta), який очолював Туйску та Пааво Агава.

Північно-Карельська держава припинила своє існування через повторну агресію РСФСР 1920 року з наступною окупацією краю, яка тривала до 1941-го. Втретє Біломорська Карелія окупована московськими військами Сталіна 1944 року. Нині перебуває в зоні окупації Російської Федерації.

Посилання[ред. | ред. код]