Підлоговий унітаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 02:34, 12 січня 2020, створена 185.177.190.103 (обговорення) (Незрозуміла частина у публікації. Скоріше за все, малась на увазі установка)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підлоговий унітаз із зливним бачком

Підлоговий унітаз, «ча́ша Ге́нуя», туре́цький уніта́з — унітаз, який передбачає сидіння навпочіпки при його використанні. Є різні види підлогових унітазів, але всі вони являють собою, по суті, отвір у підлозі. Застосовуються в громадських вбиральнях, в залізничних вагонах, в солдатських казармах. Також існують унітази для сидіння навпочіпки, мають ту ж висоту, що і звичайні унітази, іноді такі унітази мають як підставки для ніг, так і сидіння, що дозволяє, за вибором користувача, сидіти як прямо, так і навпочіпки.

Перевагами є простота і надійність конструкції, що дозволяє легко встановити кабіну туалету та сам унітаз[прояснити], краща стійкість до вандалізму, дотримання санітарних норм, коли до раковини унітазу торкаються лише взуття.

Основним недоліком є сидіння навпочіпки, що не є зручно.

В ісламських країнах сидіння навпочіпки в туалеті є місцевою культурною традицією (ісламський туалетний етикет забороняє мочитися стоячи, і тому правовірні мусульмани повинні сидіти навпочіпки або на сидінні). 

Див. також[ред. | ред. код]

  • Туалети в Японії

Посилання[ред. | ред. код]