Відмінності між версіями «Підмандатна Палестина»
Деякі шаблони або файли було оновлено (неперевірені виділено жирним шрифтом): Файл:Flag of Egypt (1922–1953).svg
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м (→Посилання: clean up, removed stub tag за допомогою AWB) |
м (→Посилання: Див. обговорення за допомогою AWB) |
||
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Історична держава |
{{Історична держава |
||
|назва =Британський мандат у Палестині |
|назва =Британський мандат у Палестині |
||
| − | |самоназва =Mandate for Palestine |
+ | |самоназва ={{lang-en|Mandate for Palestine}}<br/>{{lang-ar| الانتداب البريطاني على فلسطين }}<br/>{{lang-he|המנדט הבריטי על פלשתינה א"י}} |
|статус =[[Мандат Ліги Націй]] |
|статус =[[Мандат Ліги Націй]] |
||
|гимн = |
|гимн = |
||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
|прим = |
|прим = |
||
}} |
}} |
||
| + | '''Підмандатна Палестина''' — геополітичне утворення, створене на території історичної [[Палестина|Палестини]] за результатами [[Перша світова війна|Першої світової війни]], і що перебувало з [[1922]] по [[15 травня]] [[1948]] під управлінням Сполученого Королівства в рамках мандата [[Ліга Націй|Ліги Націй]]. Крім території сучасного Ізраїлю, Мандат поширювався на території сучасних [[Йорданія|Йорданії]], ([[Західний берег річки Йордан|Західного берега річки Йордан]]) і [[Сектор Гази|сектора Газа]]. |
||
| − | '''Британський мандат у Палестині''' ({{lang-en|Mandate for Palestine}}, {{lang-ar|الانتداب البريطاني على فلسطين}}, {{lang-he|המנדט הבריטי על פלשתינה א"י}}) — період в історії Палестини й Ізраїлю, протягом якого на частині територій колишньої [[Османська імперія|Османської імперії]] на [[Близький Схід|Близькому Сході]], за мандатом [[Ліга Націй|Ліги Націй]] був встановлений адміністративний режим [[Велика Британія|Великої Британії]]. |
||
| − | |||
| − | Мандат існував з [[1922]] по [[15 травня]] [[1948]], коли на підставі Плану ООН поділу Палестини була створена держава [[Ізраїль]]. Мандат включав у себе Палестину і [[Йорданія|Трансйорданію]]. |
||
== Створення == |
== Створення == |
||
| Рядок 101: | Рядок 99: | ||
{{ac}} |
{{ac}} |
||
| − | [[Категорія:Новітня |
+ | [[Категорія:Новітня історія Палестини]] |
| − | [[Категорія: |
+ | [[Категорія:Новітня історія Ізраїлю]] |
| − | [[Категорія:Новітня |
+ | [[Категорія:Новітня історія Йорданії]] |
[[Категорія:Колишні британські протекторати]] |
[[Категорія:Колишні британські протекторати]] |
||
[[Категорія:Колишні новітні держави Азії]] |
[[Категорія:Колишні новітні держави Азії]] |
||
Поточна версія на 17:38, 26 липня 2020
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Підмандатна Палестина — геополітичне утворення, створене на території історичної Палестини за результатами Першої світової війни, і що перебувало з 1922 по 15 травня 1948 під управлінням Сполученого Королівства в рамках мандата Ліги Націй. Крім території сучасного Ізраїлю, Мандат поширювався на території сучасних Йорданії, (Західного берега річки Йордан) і сектора Газа.
Створення[ред. | ред. код]
До Першої світової війни Палестина майже 400 років перебувала в складі Османської імперії. В ході війни британська армія зайняла Палестину з півдня і розбила турків. До кінця жовтня 1917 британці взяли Беер-Шеву, Газу і Яффо. 11 грудня 1917 року війська генерала Алленбі зайняли Єрусалим. Північ країни залишалася під турецьким керівництвом до вересня 1918.
Після I світової війни, на мирній конференції в Парижі у 1919, «Палестина» була визначена як область, що включає території, на яких сьогодні розташовуються Ізраїль, Палестинська автономія, Йорданія та північно-західна частина Саудівської Аравії. Було вирішено, що країна переходить під управління Великої Британії як підмандатна територія Ліги Націй. Рішенням Ліги Націй метою мандата було проголошено виконання Декларації Бальфура і створення в Палестині «Єврейського Національного осередку».
Історія[ред. | ред. код]
У 1919-23 (Третя алія) до Палестини прибуло 40 тис. гебреїв, переважно зі Східної Європи. Поселенці цієї хвилі були навчені сільському господарству і могли розвивати економіку. Незважаючи на жорсткі «квоти імміграції», встановлені британською владою, єврейське населення зросло до кінця цього періоду до 90 тис.
У 1924—1929 рр. (Четверта алія) до Палестини приїхали 82 тис. гебреїв, переважно в результаті сплеску антисемітизму в Польщі і Угорщині. Ця група складалася з сімей середнього класу, які переїхали в зростаючі міста, заснувавши малі підприємства торгівлі та громадського харчування, легку промисловість. Згодом, однак, приблизно 23 тис. емігрантів цієї хвилі покинули країну.
Зростання імміграції євреїв в Палестину призвело до зростання арабського націоналізму і до погіршення відносин між арабами і євреями.
Підйом нацистської ідеології в 1930-х роках в Німеччині призвів до П'ятої алії, яка була напливом чверті мільйона єврейських біженців, які рятувалися від Гітлера.
«Біла книга» міністра колоній Великої Британії Малькольма Макдональда була опублікована 7 травня 1939 року. У ній зазначалося, що «метою уряду Його Величності є заснування протягом десяти років незалежної палестинської держави». Протягом наступних п'яти років кількість іммігрантів-євреїв не повинна була б перевищувати 75 000 осіб, і єврейське населення повинно скласти не більше 1/3 населення Палестини. Для обходу заборони на імміграцію була створена єврейська підпільна організація «Моссад ле-Алія Бет». Британці перехоплювали кораблі з іммігрантами та розміщували їх в концтаборах, створених на Маврикії, а в подальшому на Кіпрі.
Перешкоди біженцям з боку Великої Британії і небажання інших країн прийняти єврейських біженців призвело до загибелі мільйонів євреїв під час Катастрофи в період Другої світової війни. Після закінчення Другої світової війни єврейське населення Палестини становило 33 % в порівнянні з 11 % в 1922 році.
Закінчення[ред. | ред. код]
Після 1945 року Велику Британію струснув арабо-єврейський конфлікт. У 1947 році британський уряд заявив про своє бажання відмовитися від мандату на Палестину, аргументуючи це тим, що він не здатне знайти прийнятне рішення для арабів і євреїв. Створена незадовго до того Організація Об'єднаних Націй на другій сесії своєї Генеральної Асамблеї 29 листопада 1947 року ухвалила резолюцію № 181 про план розділу Палестини на арабську та єврейську держави з наданням особливого статусу району Єрусалима.
Мандат був завершений 14 травня 1948 року. В цей же день було проголошено створення держави Ізраїль. В результаті послідував етап Арабо-ізраїльської війни.
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- В. Головченко. Піла проект 1937 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання[ред. | ред. код]
- Жиди переходять до терористичної акції в Палестині // Діло, 06.07.1938
- 27 жертв терору в Гайфі // Діло, 09.07.1938
- Залізничний звязок між Палестиною та Єгиптом перерваний // Діло, 12.07.1938
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підмандатна Палестина |
| |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
