Відмінності між версіями «Пітер Аспе»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 82: Рядок 82:
 
* [https://web.archive.org/web/20140621113935/http://www.wpg.be/manteau/auteurs/pieter-aspe Пітер Аспе на сайті видавця]
 
* [https://web.archive.org/web/20140621113935/http://www.wpg.be/manteau/auteurs/pieter-aspe Пітер Аспе на сайті видавця]
 
* [https://web.archive.org/web/20101206123931/http://www.alibimagazine.be/archives/158 Сайт про бельгійських авторів детективних романів]
 
* [https://web.archive.org/web/20101206123931/http://www.alibimagazine.be/archives/158 Сайт про бельгійських авторів детективних романів]
  +
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Автори детективної прози]]
 
[[Категорія:Автори детективної прози]]
 
[[Категорія:Літератори, відомі під псевдонімами]]
 
[[Категорія:Літератори, відомі під псевдонімами]]

Версія за 18:57, 12 вересня 2019

Пітер Аспе
PieterAspe.JPG
Псевдо Pieter Aspe
Народився 3 квітня 1953(1953-04-03)[1] (66 років)
Брюгге, Бельгія[1]
Громадянство
(підданство)
Flag of Belgium.svg Бельгія
Діяльність письменник, дитячий письменник
Мова творів нідерландська[2]
Жанр детектив
Нагороди

Пітер Аспе у Вікісховищі?

Пітер Аспе (нід. Pieter Aspe, 3 квітня 1953, Брюгге) — бельгійський письменник. Справжнє ім'я — П'єр Аспеслаг (нід. Pierre Aspeslag). У 2014 році він живе і працює в Бланкенберге[ru]. Аспе пише детективні романи і до 2014 року написав понад 35 книг. У Бельгії люди часто асоціюють Аспе з бельгійському пивом Дювель (нід. Duvel), тому що він часто п'є цей сорт пива.

Біографія

Пітер Аспе вчив латину і природничі науки в Брюгге. Після закінчення середньої школи він вступив на факультет політичних і соціальних наук Гентського університету, але не закінчив його.

До того як він став письменником, Пітер Аспе часто змінював професії. Він працював, наприклад, продавцем, фоторепортером, консьєржем у Базиліці святої Крові Христової в Брюгге, реставратором меблів тощо. Його письменницька кар'єра почалася тільки в 1995 році, коли він написав книгу Квадрат помсти (нід. Het vierkant van de wraak). Ця книга була першою з серії про комісара Пітера Ван Іна (нід. Pieter Van In) і Ханнелоре Мартенс (нід. Hannelore Martens). Більшість його книг входить у цю серію.

На початку серпня 2006 року у нього стався серцевий напад прямо на вулиці. Його відразу ж госпіталізували і зробили операцію. Після операції він був помічений, коли він пив пиво Дювель разом з кардіологом. Цей інцидент викликав багато реакцій, але кардіолог Аспе сказав, що пиво — добре для холестерину.

Пітер Аспе одружився на Бернадеті й у них народилися двоє дочок, дівчата Тесса (1972) і Міра (1974). У нього також дві внучки, Ліса (2000) й Елін (2013). Йоріс Ван Хулле (нід. Joris Van Hulle) написав біографію Пітера Аспе в 2012 році: Пітер Аспе, портрет незвичайного таланту (нід. Pieter Aspe, Portret van een toptalent). У Брюгге є пішохідний маршрут, за яким можна відвідати місця, які згадуються в книгах Аспе.

Творчість

Пітер Аспе пише детективні романи. В середньому він пише дві книги на рік. Найголовнішим персонажем є комісар Пітер Ван Ін. Ван Ін — грубий і впертий чоловік середнього віку, завзятий курець, часто свариться з іншими персонажами. Він людина-одинак, якому подобається бельгійське пиво Дювель. У книгах з'являється ще важливий персонаж: Ханнелоре Мартенс. Вона спочатку працює в прокуратурі, а потім стає судовим слідчим. У книгах Ван Ін і Мартенс закохуються і одружуються й у них народжуються троє дітей.

Аспе написав понад 30 книг за участю цих персонажів. Серія про Пітера Ван Іна і Ханнелоре Мартенс є найпопулярнішими книгами в творчості Аспе. Зазвичай він пише книги про місця, які він добре знає. Більшість книг розігрується в Брюгге, де він виріс, а деякі в Бланкенберге, де він живе.

Перші десять книг, сюжет яких розігрується в Брюгге, екранізовані в серіалі Аспе (нід. Aspe). Після цих десяти, за схваленням самого Пітера Аспе, зняли ще більше серій, які не були засновані на книгах, але були в тому ж жанрі. У 2014 році показується десятий і останній річний серіал по бельгійському телебаченню. Після першого показу серіалу Аспе, продаж книг Пітера Аспе дуже зріс. У грудні 2008 року Аспе вже продав більш ніж 1,5 мільйона книг у Бельгії і Нідерландах.

Є ще чотири комікси, героєм яких є Пітер Ван Ін як із книг, так і з серіалу. Поряд з серією про Пітера Ван Іна, Пітер Аспе ще написав дві книги для молоді: Кровні узи (нід. Bloedband) і продовження Повітряна пошта (нід. Luchtpost) і ще чотири інших трилери. На замовлення бельгійської газети Het Nieuwsblad, Пітер Аспе написав книгу Dekmantel. Це коротке оповідання, яке з'явилося в газеті у вигляді семи епізодів у серпні 2009 року.

Кілька його книг було перекладено й видано у Франції, США, Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, Чеській Республіці та Південно-Африканській Республіці, Росії.

У квітні 2014 року видавець Пітера Аспе опублікував відео, в якому можна побачити сильно побитого Пітера Аспе. Відео було рекламним трюком для нової книги (Біль)³ (нід. (Pijn)³).

Нагороди

Пітер Аспе отримав за свою творчість декілька нагород. У 2001 році він отримав нагороду Еркюль Пуаро за книгу Мирна жертва (нід. Zoenoffer), у 2002 році — Humo's Gouden Bladwijzer за книгу П'ята влада (нід. De vijfde macht), а в 2010 році він отримав нагороду Еркюль Пуаро за всю творчість. Останню нагороду отримали тільки 3 людини.

Бібліографія

Пітер Ван Ін

  • 1995 — Площа помсти (нід. Het vierkant van de wraak)
  • 1996 — Вбивства Мідаса (нід. De Midasmoorden)
  • 1997 — Діти Хроноса (нід. De kinderen van Chronos)
  • 1998 — Четверта цифра (нід. De vierde gestalte)
  • 1999 — Інцидент Драйсе (нід. Het Dreyse incident)
  • 2000 — Синя кров (нід. Blauw bloed)
  • 2000 — Мертвий приплив (нід. Dood tij)
  • 2001 — Поцілунок (нід. Zoenoffer)
  • 2001 — Чистилище (нід. Vagevuur)
  • 2002 — П'ята сила (нід. De vijfde macht)
  • 2002 — Під фальшивим прапором (нід. Onder valse vlag)
  • 2003 — Пандора (нід. Pandora)
  • 2003 — 13
  • 2004 — Танго (нід. Tango)
  • 2004 — Незакінчене минуле (нід. Onvoltooid verleden)
  • 2005 — Казино (нід. Casino)
  • 2005 — Без маскування (нід. Ontmaskerd)
  • 2006 — Без жалю (нід. Zonder spijt)
  • 2006 — Алібі (нід. Alibi)
  • 2007 — Адрифт (нід. Op drift)
  • 2008 — Сьома кімната (нід. De zevende kamer)
  • 2008 — Банкрут (нід. Bankroet)
  • 2009 — Введено в оману (нід. Misleid)
  • 2009 — Клітка (нід. De Cel)
  • 2010 — Ворог (нід. De Vijand)
  • 2010 — Слово честі (нід. Erewoord)
  • 2011 — Постскриптум (нід. Postscriptum)
  • 2011 — Соло (нід. Solo)
  • 2012 — Острів (нід. Eiland)
  • 2012 — Мінус 1 (нід. Min 1)
  • 2013 — Остаточне замовлення (нід. Het laatste bevel)
  • 2013 — Синдром Януса (нід. Het Janussyndroom)
  • 2014 — (Біль)³ (нід. (Pijn)³)

Інші твори

  • Дикуни (нід. Grof Wild)
  • Японський сад (нід. De Japanse Tuin)
  • Кіт і миша (нід. Kat en Muis)
  • Останній проїзд (нід. De Laatste Rit)

Книги для молоді

  • Кровні узи (нід. Bloedband)
  • Повітряна пошта (нід. Luchtpost)

Примітки

Посилання