Відмінності між версіями «Рагуль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
  +
'''Рагу́ль''' (''рогу́ль'') — термін, що використовується на заході України, особливо в Львові і інших містах Галичини відносно відносно селян-русинів("західних українців"), що масово переселялися в спорожнілі міста після Великої Вітчизняної війни. Рагулізм виявляється в поведінці цих людей, які, заселивши міста, так і не змогли прийняти міський спосіб життя і в ментальному та культурному плані залишилися селянами.
'''Рагу́ль''' (''рогу́ль'') — «сільський житель»<ref name=jar>[http://ukr-zhargon.wikidot.com/r ''Ставицька Леся.'' Український жарґон. Словник]</ref> у молодіжному й кримінальному [[жаргон]]і, образлива назва галичан, яку вживають з 1960-х років [[росіяни]], що переселилися до західної України, синонім слова "селюк".
 
  +
  +
Враховуючи, що до приєднання до СРСР в містах Галичини русинів("українців") практично не було, а після Великої Вітчизняної війни майже всі міста Галичини стали українськими, можна з великою часткою упевненості стверджувати, що рагулі складають значну частку в сучасному населенні галицьких міст.
   
 
Дослідник історії Львова [[Ілько Лемко]] зазначає, що ''«після окупації Західної України Радянським Союзом росіяни, які сюди приїхали, почали зневажливо називати галичан спочатку "вуйками", з кінця 1960-х років "рагулями", а вже з середини 1980-х — "биками".»''<ref>[http://www.zaxid.net/article/38866/ Рагулі і антирагулі (Ілько Лемко для zaxid.net, 14 квітня 2009)]</ref>
 
Дослідник історії Львова [[Ілько Лемко]] зазначає, що ''«після окупації Західної України Радянським Союзом росіяни, які сюди приїхали, почали зневажливо називати галичан спочатку "вуйками", з кінця 1960-х років "рагулями", а вже з середини 1980-х — "биками".»''<ref>[http://www.zaxid.net/article/38866/ Рагулі і антирагулі (Ілько Лемко для zaxid.net, 14 квітня 2009)]</ref>

Версія за 04:17, 16 серпня 2010

Рагу́ль (рогу́ль) — термін, що використовується на заході України, особливо в Львові і інших містах Галичини відносно відносно селян-русинів("західних українців"), що масово переселялися в спорожнілі міста після Великої Вітчизняної війни. Рагулізм виявляється в поведінці цих людей, які, заселивши міста, так і не змогли прийняти міський спосіб життя і в ментальному та культурному плані залишилися селянами.

Враховуючи, що до приєднання до СРСР в містах Галичини русинів("українців") практично не було, а після Великої Вітчизняної війни майже всі міста Галичини стали українськими, можна з великою часткою упевненості стверджувати, що рагулі складають значну частку в сучасному населенні галицьких міст.

Дослідник історії Львова Ілько Лемко зазначає, що «після окупації Західної України Радянським Союзом росіяни, які сюди приїхали, почали зневажливо називати галичан спочатку "вуйками", з кінця 1960-х років "рагулями", а вже з середини 1980-х — "биками".»[1] Ілько Лемко також дуже точно підмічає, що «людина шляхетна, тобто антирагуль, ніколи не образить будь-кого, тому той, хто когось називає "рагулем", насправді і є тим самим рагулем».[2]

Отже, робимо висновок, що вживати це слово може лише винятково рагуль (див. приклади).

Приклади в літературі

  • У Львові завжди залишається приблизно та сама кількість сволоти, божевільних, патріотів, громадян, міщан, богеми, рогулів, москалів — усіх категорій населення (Юрій Андрухович, «Мала інтимна урбаністика»);
  • …формали-тубільці — автохтонні жителі Мідних Бук — зовнішньо дещо відмінні, що пояснюється нечистою кров'ю. Даний ареал заселений гібридними видами: гопнік-рагуль, гоп «Прикарпатський», гопнікобик. (Любко Дереш, «Культ»);
  • Я, Віктор Неборак, солідарний з нею [Оксаною Забужко] в тому, що з нас, українців, уже довгий час роблять «рогулів» і «жлобів» (Віктор Неборак, «Повернення в Леополіс»)

Посилання

Примітки