Відмінності між версіями «Радіоінтерферометрія з наддовгою базою»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 2: Рядок 2:
   
 
Метод застосовується для складання [[астрономічні каталоги|астрономічних каталогів]], визначення параметрів [[обертання Землі]], побудови координатних систем (зокрема, [[ICRF|міжнародної небесної координатної системи]] та [[ITRF|міжнародної наземної координатної системи]]).
 
Метод застосовується для складання [[астрономічні каталоги|астрономічних каталогів]], визначення параметрів [[обертання Землі]], побудови координатних систем (зокрема, [[ICRF|міжнародної небесної координатної системи]] та [[ITRF|міжнародної наземної координатної системи]]).
  +
== Див. також ==
 
  +
* [[Українські радіоінтерферометри Академії Наук]]
  +
* [[УТР-2|Український Т-подібний радіотелескоп-2]]
  +
* [[Український радіоінтерферометр Академії Наук - 2]]
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}

Версія за 17:55, 6 листопада 2013

Радіоінтерферометрі́я з наддо́вгою ба́зою — метод вимірювання координат радіоджерел за допомогою інтерферометрів, рознесених на великі відстані (понад 1000 км). Об'єктами спостережень є радіоджерела далекого космосу з незначними власними рухами, здебільшого квазари, активні ядра галактик[1].

Метод застосовується для складання астрономічних каталогів, визначення параметрів обертання Землі, побудови координатних систем (зокрема, міжнародної небесної координатної системи та міжнародної наземної координатної системи).

Див. також

Джерела

  1. Радіоінтерферометрія з наддовгою базою // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 392. — ISBN 966-613-263-X.