Відмінності між версіями «Райони Харкова»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta14))
(== Примітки == {{reflist}})
Рядок 48: Рядок 48:
 
[[1917]]&nbsp;р. було створено Жовтневий район, [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— Івано-Лисогірський<ref>[http://whp057.narod.ru/har1kov.htm Адміністративно-територіальний поділ міста Харкова]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}</ref>.
 
[[1917]]&nbsp;р. було створено Жовтневий район, [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— Івано-Лисогірський<ref>[http://whp057.narod.ru/har1kov.htm Адміністративно-територіальний поділ міста Харкова]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}</ref>.
   
З 1919 року Харків був столицею РадянськоЇ України. Сюди переїхав уряд республіки і ЦК КП/б/У (7. С. 29).
+
З 1919 року Харків був столицею РадянськоЇ України. Сюди переїхав уряд республіки і ЦК КП/б/У<ref>Харьков. Краткая справочная книга /Голиков А.П. /рук/, Дьяченко Н.Т. и др. Харьков: Прапор, 1976.-С. 29.</ref>.
   
 
[[26 січня]] [[1919]] року на засіданні Центральної комісії з організації районних рад спільно з колегією відділу внутрішніх справ Харків було розділено на три райони<ref>[http://volkov.in.ua/friendsnews/Dzerzhinskyi_rn/ Дзержинський район: від джерел до сучасності] {{ref-ru}}</ref>:
 
[[26 січня]] [[1919]] року на засіданні Центральної комісії з організації районних рад спільно з колегією відділу внутрішніх справ Харків було розділено на три райони<ref>[http://volkov.in.ua/friendsnews/Dzerzhinskyi_rn/ Дзержинський район: від джерел до сучасності] {{ref-ru}}</ref>:
Рядок 74: Рядок 74:
   
 
2 лютого 2016 року рішенням міського голови Харкова Г. Кернеса Дзержинський район було перейменовано на Шевченківський.
 
2 лютого 2016 року рішенням міського голови Харкова Г. Кернеса Дзержинський район було перейменовано на Шевченківський.
  +
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Місцевості Харкова]]
 
* [[Місцевості Харкова]]
   
== Джерела ==
+
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
{{reflist}}7.Харьков. Краткая справочная книга /Голиков А.П. /рук/, Дьяченко Н.Т. и др. Харьков: Прапор, 1976.-С. 29.<references />{{Райони Харкова}}
 
{{Адміністративний устрій Харківської області}}
 
   
  +
{{Райони Харкова}}
 
{{Адміністративний устрій Харківської області}}
 
{{Kharkiv-stub}}
 
{{Kharkiv-stub}}
   

Версія за 08:41, 8 червня 2019

  1. Холодногірський район
  2. Шевченківський район
  3. Київський район
  4. Московський район
  5. Немишлянський район
  6. Індустріальний район
  7. Слобідський район
  8. Основ'янський район
  9. Новобаварський район
Административное деление Харькова.svg

Територія сучасного Харкова поділяється на дев'ять[1] адміністративно-територіальних одиниць — районів у місті:

Райони Харкова
Район Населення, тис. осіб Площа
Індустріальний 155,8 3339 га, 33.4 кв. км
Київський 188,7 4569 га, 45.7 кв. км
Московський 310,3 2401 га, 24 кв. км
Неми́шлянський 144,2 2229 га, 22.3 кв. км
Новобаварський 111,2 3471 га, 34.7 кв. км
Основ'янський 96,5 4532 га, 45.3 кв. км
Слобідський 149,8 2434 га, 24.3 кв. км
Холодногірський 93,8 3211 га, 32.1 кв. км
Шевченківський 220,6 4418 га, 44.2 кв. км

Історія

Мапа Харкова (1938 рік) із нанесеними межами тодішніх районів

1917 р. було створено Жовтневий район, 1918 р. — Івано-Лисогірський[2].

З 1919 року Харків був столицею РадянськоЇ України. Сюди переїхав уряд республіки і ЦК КП/б/У[3].

26 січня 1919 року на засіданні Центральної комісії з організації районних рад спільно з колегією відділу внутрішніх справ Харків було розділено на три райони[4]:

  • Івано-Лисогірський;
  • Петинсько-Журавлівський (згодом Петинський);
  • Основ'янсько-Холодногірський.

У період НЕПу райони в місті 1921 року були скасовані та продовжували своє існування тільки як партійні[5]. У цей період 11 вересня 1924 р. Петінський район було перейменовано у Червонозаводський район (рос. Краснозаводский).

Надалі:

  • 1924 р. — Івано-Лисогірський район перейменовано на Ленінський;
  • 26 червня 1932 р. постановою секретаріату ВУЦВК створені Дзержинський, Кагановичський, Червонозаводский райони;
  • між 1932 і 1936 рр. створено Червонобаварський район;
  • 8 лютого 1936 р. створено Орджонікідзевський район;
  • 2 вересня 1937 р. створено Сталінський район;
  • 1938 р. створено Комінтернівський район;
  • 1946 р. утворено 9 районів: Дзержинський, Жовтневий, Кагановичський, Комінтернівський, Ленінський, Орджонікідзевський, Сталінський, Червонобаварський і Червонозаводський.
  • У 50-ті рр. ліквідовано Червонобаварський район;
  • 1957 р. Кагановичський район перейменовано в Київський;
  • 14 вересня 1961 р. Сталінський район перейменовано в Московський;
  • з 1967 р. за Червонозаводським районом у російськомовному варіанті закріплюється назва рос. Червонозаводский (замість рос. Краснозаводский)
  • 12 квітня 1973 р. створено Фрунзенський район.

На черговій 38 сесії Харківської міської ради V скликання, що відбулася 25 листопада 2009 року, було вирішено не утворювати районні у місті Харкові ради після закінчення терміну їх повноважень (ліквідувати їх із весни 2010 року)[6]. Також після сесії міський голова М. М. Добкін заявив про скорочення з числа районів у місті заради оптимізації за кількістю мешканців[7]:

2 лютого 2016 року рішенням міського голови Харкова Г. Кернеса Дзержинський район було перейменовано на Шевченківський.

Див. також

Примітки

  1. Статут територіальної громади міста Харкова на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету
  2. Адміністративно-територіальний поділ міста Харкова[недоступне посилання з квітень 2019] (рос.)
  3. Харьков. Краткая справочная книга /Голиков А.П. /рук/, Дьяченко Н.Т. и др. Харьков: Прапор, 1976.-С. 29.
  4. Дзержинський район: від джерел до сучасності (рос.)
  5. Історична довідка
  6. Харківська міська рада ухвалила рішення про нестворення районних рад. Архів оригіналу за 17 січень 2010. Процитовано 25 листопад 2009. 
  7. Потрібно скоротити кількість районів у Харкові - М. Добкін (рос.)