Відмінності між версіями «Ракітов Григорій Давидович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4389409))
Рядок 1: Рядок 1:
'''Григорій Давидович Ракітов''' (Рабінович, [[1894]], [[Бричани]] Хотинського повіту Бесарабської губернії - 30.10.[[1937]], Москва), радянський політичний і військовий діяч.
'''Григорій Давидович Ракітов (Рабінович)''' ({{ДН|||1894}}, містечко [[Бричани]] Хотинського повіту Бесарабської губернії, тепер [[Республіка Молдова]] — розстріляний {{ДС|30|10|1937}}, місто [[Москва]]) — радянський політичний і військовий діяч, відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У. Кандидат в члени [[ЦК КП(б)У]] в грудні 1925 — листопаді 1927 р.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився у бессарабському містечку [[Бричани]] (тепер — районний центр Бричанського району [[Молдова|Молдови]]). Навчався в єврейському хедері. У 1912 році переїхав в [[Кишинів]], де вступив в [[Бунд]].


З 1913 року — в [[Одеса|Одесі]], де став вільним слухачем в Одеському Новоросійському університеті. Член [[РСДРП(б)]] з 1913 року.З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] повернувся у містечко Бричани, захворів [[туберкульоз]]ом.
Народився у [[1894]] році в селищі [[Бричани]] (тепер райцентр Бричанського району [[Молдова|Молдови]]). Член [[РСДРП(б)]] з 1913 року. З 1918 по 1920 роки воєнком стрілецько-кавалерійської дивізії. З 1920 року начальник 45-ї Волинської стрілецької дивізії. З 1924 по 1925 роки відповідальний секретар Полтавського губернського комітету [[КПУ|КП(б) України]], З 12.12.1925 по 20.11.1927 кандидат в члени ЦК [[КПУ|КП(б) України]].

З 1929 року в [[Смоленськ]]і, завідуючий Організаційним відділом Західного обласного комітету [[ВКП(б)]], потім другий секретар Західного обкому [[ВКП(б)]]. З березня 1933 голова обласного виконавчого комітету Західного обласного совєта. З червня 1937 голова Виконкому Курського обласного совєта. Член [[ВУЦВК]], ЦВК [[СРСР]], делегат 11-го и 15-17 з'їздів [[ВКП(б)]]. Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року.
Учасник Першої світової війни з 1916 року — солдат російської 512-ї В'ятської дружини Південно-західного фронту, яка була розквартирована у [[Вінниця|Вінниці]]. Один з активних учасників встановлення радянської влади у [[Вінниця|Вінниці]] в 1917 році, член солдатського комітету, входив до трійки керівництва повстанням. У 1917 році був членом президії Вінницької солдатської ради.

У 1918 році — знову в Одесі, навчався в університеті, керував підпільною студентською організацією «Спартак».

З 1918 року — в Червоній армії: заступник військового комісара стрілецько-кавалерійської дивізії, заступник начальника політичного відділу 45-ї стрілецької дивізії РСЧА. У 1920 році — заступник військового комісара Фастівської групи військ 12-ї армії, військовий комісар 45-ї стрілецької дивізії 12-ї армії РСЧА.

У 1921—1925 роках — на відповідальній партійній роботі в Подільській губернії, Харкові, Полтавській губернії.

У 1925—1926 роках — відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У.

У січні 1926—1929 роках — відповідальний секретар Калузького губернського комітету ВКП(б).

У 1929 — березні 1933 року — завідувач організаційного відділу Західного обласного комітету ВКП(б), 2-й секретар Західного обласного комітету ВКП(б) у місті Смоленську.

28 лютого 1933 — 24 травня 1937 року — голова виконавчого комітету Західної обласної ради у місті Смоленську.

У травні — липні 1937 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Курської обласної ради. Член [[ВУЦВК]], ЦВК [[СРСР]], делегат 11-го и 15-17 з'їздів [[ВКП(б)]].

Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року.

== Родина ==
Дружина (з 1920 року) — Зінаїда Мойсеївна Брик, син Леонід (1922—2002), дочка Майя (1931).


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://histpol.narod.ru/person/pers-17/pers17-038.htm Історія Полтави]
* [http://histpol.narod.ru/person/pers-17/pers17-038.htm Історія Полтави]
* [http://www.knowbysight.info/RRR/00389.asp Довідник з історії Компартії та Радянського Союзу]
* [http://www.knowbysight.info/RRR/00389.asp Ракитов (Рабинович) Григорий Давыдович]


[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

Версія за 13:14, 28 травня 2017

Григорій Давидович Ракітов (Рабінович) (1894(1894), містечко Бричани Хотинського повіту Бесарабської губернії, тепер Республіка Молдова — розстріляний 30 жовтня 1937, місто Москва) — радянський політичний і військовий діяч, відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У. Кандидат в члени ЦК КП(б)У в грудні 1925 — листопаді 1927 р.

Біографія

Народився у бессарабському містечку Бричани (тепер — районний центр Бричанського району Молдови). Навчався в єврейському хедері. У 1912 році переїхав в Кишинів, де вступив в Бунд.

З 1913 року — в Одесі, де став вільним слухачем в Одеському Новоросійському університеті. Член РСДРП(б) з 1913 року.З початком Першої світової війни повернувся у містечко Бричани, захворів туберкульозом.

Учасник Першої світової війни з 1916 року — солдат російської 512-ї В'ятської дружини Південно-західного фронту, яка була розквартирована у Вінниці. Один з активних учасників встановлення радянської влади у Вінниці в 1917 році, член солдатського комітету, входив до трійки керівництва повстанням. У 1917 році був членом президії Вінницької солдатської ради.

У 1918 році — знову в Одесі, навчався в університеті, керував підпільною студентською організацією «Спартак».

З 1918 року — в Червоній армії: заступник військового комісара стрілецько-кавалерійської дивізії, заступник начальника політичного відділу 45-ї стрілецької дивізії РСЧА. У 1920 році — заступник військового комісара Фастівської групи військ 12-ї армії, військовий комісар 45-ї стрілецької дивізії 12-ї армії РСЧА.

У 1921—1925 роках — на відповідальній партійній роботі в Подільській губернії, Харкові, Полтавській губернії.

У 1925—1926 роках — відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У.

У січні 1926—1929 роках — відповідальний секретар Калузького губернського комітету ВКП(б).

У 1929 — березні 1933 року — завідувач організаційного відділу Західного обласного комітету ВКП(б), 2-й секретар Західного обласного комітету ВКП(б) у місті Смоленську.

28 лютого 1933 — 24 травня 1937 року — голова виконавчого комітету Західної обласної ради у місті Смоленську.

У травні — липні 1937 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Курської обласної ради. Член ВУЦВК, ЦВК СРСР, делегат 11-го и 15-17 з'їздів ВКП(б).

Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року.

Родина

Дружина (з 1920 року) — Зінаїда Мойсеївна Брик, син Леонід (1922—2002), дочка Майя (1931).

Посилання