Ральці: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
Рядок 7: Рядок 7:
* [https://apitu.files.wordpress.com/2016/01/the_customs_encyclopedia_t2.pdf Проїзні митні збори Запорізької Січі] // {{МитЕ2|том=2|сторінки=304}}
* [https://apitu.files.wordpress.com/2016/01/the_customs_encyclopedia_t2.pdf Проїзні митні збори Запорізької Січі] // {{МитЕ2|том=2|сторінки=304}}
*{{УМЕ11|частина=Поклін|сторінки=1414}}
*{{УМЕ11|частина=Поклін|сторінки=1414}}
* {{УМЕ12|частина=Ралець|сторінки=1556}}
[[Категорія:Історія оподаткування]]
[[Категорія:Історія оподаткування]]
[[Категорія:Економічна історія України]]
[[Категорія:Економічна історія України]]

Поточна версія на 06:08, 28 серпня 2019

Ральці (однина — ралець) — натуральна і грошова данина залежних категорій населення козацькій старшині, міській адміністрації, священикам та ін. у Гетьманщині 2-ї пол. 17 — 18 ст. Їх розмір не був сталим. «Дача на ральці» здійснювалася у вигляді «подарунків» кілька разів на рік, як правило, на Пасху та Різдво. Вона нерідко називалася «поклоном» і чітко відмежовувалася від хабаря, офіційно визнавалася владою. Незважаючи на те, що Р. не раз заборонялися гетьманським правлінням і царським урядом уже в 1-й чв. 18 ст., їх місцями продовжували збирати і в 19 ст., наприклад, у Києві, в окремих селах Полтавщини та Київщини. У деяких регіонах України згадки про Р. збереглися в народній пам'яті й донині.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]