Рамла (Ізраїль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Рамла
івр. רַמְלָה
араб. الرملة

RamleviewS.jpg

Герб
Герб

Координати 31°55′54″ пн. ш. 34°52′24″ сх. д.H G O

Країна Ізраїль
Округ Центральний
Межує з

сусідні нас. пункти
Nir Tzvi[d] ?
Мер Йоель Леві
Дата заснування 716
Площа 11,854 км²
Висота центру 80 м
Населення 65 700  (2009)
Національний склад євреї — 74 %
араби — 22,4 %
друзи — 0,1 %
інші — 3,5 %
Конфесійний склад юдеї та караїми — 74 %
мусульмани-суніти — 17,9 %
християни — 4,5 %
друзи — 0,1 %
не класифіковані — 3,5 %
Міста-побратими Канзас-Сіті, Вон, Мерс, Даугавпілс (17 листопада 2003), Кельце, Мекеле, Виборг, Феодосія, Челябінськ (2000)[1]
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Телефонний код +972 892
Поштовий індекс 40050
GeoNames 293768
Офіційний сайт ramla.muni.il  (івр.) (англ.)
Рамла. Карта розташування: Ізраїль
Рамла
Рамла
Рамла (Ізраїль)

Рамла (івр. רמלה‎, араб. الرملة‎) — місто в Ізраїлі, розташоване за 24 км на схід від Тель-Авіва.

Історія

Рамла — ледь не єдине місто Палестини, засноване арабами[2]. Назва міста утворена від арабського слова «пісок». Місто заклав 716 року халіф Сулайман, який пропонував зробити його столицею Палестини замість Лідди. За його правління було відбудовано фортечні стіни, ринок і велику мечеть. Від будівель того часу зберігся лише 27-метровий мінарет («Біла вежа»), добудований у XIII столітті Бейбарсом.

Під час Першого хрестового походу Рамла стала передовою фортецею хрестоносців під назвою Рамес. Пізніше виникла феодальна сеньйорія з центром у Рамлі, правили якою лицарі з роду Ібелінів. 1187 року місто відвоював Салах ад-Дін, тоді ж було зруйновано його укріплення, на місці зруйнованого католицького собору була збудована мечеть. У 1229—1260 роках містом знову правили Ібеліни.

Від XIV століття Рамла стала крупним торговим центром із заможною єврейською громадою. 1799 року в Рамлі розташовувалась ставка Наполеона. Кімната, де зупинявся майбутній імператор, нині вільна для відвідання у францисканському монастирі святих Никодима та Йосипа.

За рішенням ООН від 29 листопада 1947 року Рамла мала увійти до складу Палестинської держави. Остерігаючись, що місто стане плацдармом для нападу на Тель-Авів, ізраїльтяни захопили Рамлу 12 липня 1948 року. Більшість населення, яку складали араби християни, залишили місто[2]. 1962 року у в’язниці Рамли був страчений Адольф Айхман. У другій половині XX століття місто стало ареною боротьби двох великих злочинних кланів, Караджа й Джаруші, у війні яких застосовувались навіть ракети[3]. У Рамлі практикуються убивства честі[4]. Нині рівень життя у Рамлі нижчий за середній по країні.

Освіта

  • У Рамлі діє технологічний коледж.
  • У липні 2011 року було ухвалено рішення про відкриття у Рамлі на початку 2011/2012 навчального року філії Університету імені Бар-Ілана[5].

Пам’ятки

  • Мінарет «Біла вежа» (VIII—XIII ст.) й найбільша мечеть, збудована у XIII столітті на місці католицького собору.
  • Францисканський монастир Йосипа Ариматейського з кімнатою Наполеона.
  • Унікальний підземний арочний басейн святої Єлени, збудований у VIII столітті й відкритий для прогулянок човнами.
  • На цвинтарі загиблих солдатів є могила рядового Вустерширського королівського полку на ім’я Гаррі Поттер. Він у 16-річному віці вступив до лав армії, приписавши собі рік, й за півтора роки, 22 липня 1939 року, був убитий у сутичці з повстанцями під Хевроном. Могила Гаррі Поттера додана до офіційного списку туристичних пам’яток[6][7][8].

Міста побратими

Галерея

Примітки

Посилання

  • www.ramla.muni.il — офіційний сайт муніципалітету (івр.),(англ.)