Рамнараян Таркаратно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:02, 18 січня 2021, створена Halyna13 (обговорення | внесок) (→‎Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рамнараян Таркаратно
бенг. রামনারায়ণ তর্করত্ন
Bust of Ramnarayan Tarkaratna, Harinavi.jpg
Народився 22 грудня 1822(1822-12-22)
с. Харінабхі
Помер 19 січня 1886(1886-01-19) (63 роки)
с. Харінабхі
Країна British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Діяльність письменник, драматург
Alma mater The Sanskrit College and Universityd
Знання мов бенгальська
Заклад The Sanskrit College and Universityd

Рамнараян Таркаратно (*রামনারায়ণ তর্করত্ন, 22 грудня 1822 —19 січня 1886) — індійський письменник й драматург, що складав твори мовою бенгалі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з освітянської родини. Його дід та батько були викладачами. Спочатку здобув класичну освіту. З 1843 до 1853 року навчався у Санскритському коледжі. Після закінчення був запрошений викладачем у Метрополітан-коледжі. На цей період приходиться початок та роквіт його літературної діяльності.

З 1875 по 1882 рік як професор викладав у Санскритському коледжі. З 1882 року повертається на батьківщину, де помирає у 1886 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Усього в доробку Таркаратно 9 п'єс. Він автор п'єс і фарсів, зокрема на сучасні теми — «Честь брахмана понад усе» («Кулинкуло шорбошшо», 1854 рік), «Нова драма» («Нобоа наток», 1866 рік). Працював також над сюжетами з пуран — «Викрадення Рукміні» («Рукмініхорон», 1871 рік), «Загибель Канси» (« Коншободх», 1875 рік), «Перемога Дхарми» («Дхормобіджой», 1875 рік). займався переробкою санскритських драм — «Ратнавалі» (1858 рік), «Шакунтала» (1860 рік) «Малатімадхава» (1867 рік).

Незважаючи на недосконалість форми і спробу зберегти зв'язок з традиційною санскритською драмою в п'єсах на сучасні авторові теми у гостро гротескній формі висміюються пережитки феодального суспільства. Твори Таркаратно зіграли помітну роль у розвитку бенгальської драматургії.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sen S., History of Bengali literature, New Delhi, 1960.