Відмінності між версіями «Ратуша»
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
Файл:Ua butschatsch rathaus.jpg|[[Бучацька ратуша]] |
Файл:Ua butschatsch rathaus.jpg|[[Бучацька ратуша]] |
||
Файл:Kolomiya town hall1.JPG|[[Коломийська ратуша]] |
Файл:Kolomiya town hall1.JPG|[[Коломийська ратуша]] |
||
− | Файл:Будинок польського магістрату.jpg|[[Кам'янець-Подільський]] |
+ | Файл:Будинок польського магістрату.jpg|[[Будинок польського магістрату]], [[Кам'янець-Подільський]] |
Файл:Снятин - ратуша.jpg|[[Снятинська ратуша]] |
Файл:Снятин - ратуша.jpg|[[Снятинська ратуша]] |
||
File:Brody 089.jpg|[[Бродівська ратуша]] |
File:Brody 089.jpg|[[Бродівська ратуша]] |
Версія за 08:04, 19 березня 2017

Ра́туша (від пол. ratusz < нім. Rathaus; з Rat — «рада» + Haus — «будинок») — орган міського самоврядування в ряді європейських країн, а також будівля, де відбувалися його засідання.
Зміст
Суспільна інституція
З XII ст. — після надання Гайнріхом «Левом» місту Любеку у 1160 прав та привілеїв «вільного міста» (нім. Freie Stadt; див. «Любецьке право», Lübisches Recht) ратуша — орган міського самоврядування в Західній і Центральній Європі. Після надання в XV ст. містам магдебурзького права (нім. Magdeburger Recht) ратуші перетворені на магістрати.
В Україні XIV—XVIII ст. — назва органу міського самоврядування в містах, які не мали магдебурзького права. Такі міста називалися ратушними — на відміну від магістратських, що мали магдебургію, значно ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.
Ратушні міста зазвичай мали тільки війта й 1—2 бурмістрів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на Гетьманщині — від козацької) адміністрації або від дідичів. Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до 1785 р., коли були замінені міськими думами.
Споруда
Ратуша — споруда, в якій перебувала міська влада. Вона зазвичай чотирикутна в плані та з вежею, що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста (наприклад, у Вільнюсі).
В українських містах перші ратуші постали у XIV ст. (наприклад, у Дрогобичі, Львові). Найстаріші ратуші збереглися у Самборі (1668), Бучачі (1751), Кам'янці-Подільському (XIV—XVI ст.).
З ратуш, побудованих у XIX ст., найгарніші — у Львові, Полтаві, Снятині, Харкові, Чернівцях.
Найвища в Україні ратушна вежа — львівська. Її висота — 65 метрів.
Деякі ратуші міст України
Ратуша у Самборі
Ратуша в Івано-Франківську
Див. також
Джерела та література
- Гуржій О. І. Ратуша // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 138. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- Зображення будівель ратуш на зарисовках Наполеона Орди у містах Паволоч і Умань (1870-ті роки). — Muzeum Narodowe. Kraków. — III-r. a. 2862 (Teka Ukraina).
- Ратуша // Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Рибчинський О. Міські ратуші // Ї. — 2005. — Ч. 35.
|