Ратуша

Ратуша у Львові

Ра́туша (від пол. ratusz < нім. Rathaus; з Rat — «рада» + Haus — «будинок») — орган міського самоврядування в ряді європейських країн, а також будівля, де відбувалися його засідання.

Суспільна інституція

З XII ст. — після надання Гайнріхом «Левом» місту Любеку у 1160 прав та привілеїв «вільного міста» (нім. Freie Stadt; див. «Любецьке право», Lübisches Recht) ратуша — орган міського самоврядування в Західній і Центральній Європі. Після надання в XV ст. містам магдебурзького права (нім. Magdeburger Recht) ратуші перетворені на магістрати.

В Україні XIV—XVIII ст. — назва органу міського самоврядування в містах, які не мали магдебурзького права. Такі міста називалися ратушними — на відміну від магістратських, що мали магдебургію, значно ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.

Ратушні міста зазвичай мали тільки війта й 1—2 бурмістрів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на Гетьманщині — від козацької) адміністрації або від дідичів. Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до 1785 р., коли були замінені міськими думами.

Споруда

Ратуша — споруда, в якій перебувала міська влада. Вона зазвичай чотирикутна в плані та з вежею, що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста (наприклад, у Вільнюсі).

В українських містах перші ратуші постали у XIV ст. (наприклад, у Дрогобичі, Львові). Найстаріші ратуші збереглися у Самборі (1668), Бучачі (1751), Кам'янці-Подільському (XIV—XVI ст.).

З ратуш, побудованих у XIX ст., найгарніші — у Львові, Полтаві, Снятині, Харкові, Чернівцях.

Найвища в Україні ратушна вежа — львівська. Її висота — 65 метрів.

Деякі ратуші міст України

• 

  Бережанська ратуша

• 

  Ратуша у Самборі

• 

  Ратуша в Івано-Франківську

• 

  Бучацька ратуша

• 

  Коломийська ратуша

• 

  Будинок польського магістрату, Кам'янець-Подільський

• 

  Снятинська ратуша

• 

  Бродівська ратуша

Див. також

• Беффруа
• Магістрат

Джерела та література

• Гуржій О. І. Ратуша // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 138. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
• Зображення будівель ратуш на зарисовках Наполеона Орди у містах Паволоч і Умань (1870-ті роки). — Muzeum Narodowe. Kraków. — III-r. a. 2862 (Teka Ukraina).
• Ратуша // Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
• Рибчинський О. Міські ратуші // Ї. — 2005. — Ч. 35.