Відмінності між версіями «Ратуша»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Не показані 29 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Lwów - Ratusz.jpg|міні|250 px|Ратуша у [[Львівська ратуша|Львові]]]]
+
[[Файл:Ua butschatsch rathaus.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Бучацька ратуша]]]]
'''Ратуша''' (від {{lang-pl|Ratusz}}; {{lang-de|Rathaus}}, з Rat — рада і haus — [[будинок]]) — орган міського самоврядування в ряді європейських країн, а також будівля міського [[самоврядування]].
+
'''Ра́туша''' (від {{lang-pl|ratusz}} < {{lang-de|Rathaus}}; з ''Rat''&nbsp;— «[[Рада (значення)|рада]]» + ''Haus''&nbsp;— «[[будинок]]»)&nbsp;— орган міського [[самоврядування]] у низці європейських країн, а також будівля, де відбувалися його засідання.
   
 
== Суспільна інституція ==
 
== Суспільна інституція ==
З [[12 століття|XII&nbsp;ст.]]&nbsp;— після надання [[Гайнріх "Лев"|Гайнріхом «Левом»]] місту [[Любек]]у у [[1160]] прав та привілеїв «вільного міста» ({{lang-de|-"Freie Stadt"}}; див. : «Любецьке право» {{lang-de|"Lübisches Recht"}}) ратуша&nbsp;— орган міського самоврядування в Західній і Центральній [[Європа|Європі]]. Після надання в [[15 століття|XV&nbsp;ст.]] [[Місто|містам]] [[магдебурзьке право|магдебурзького права]] ({{lang-de|Magdeburger Recht}}) ратуші перетворені на [[магістрат]]и.
+
З [[12 століття|XII&nbsp;ст.]]&nbsp;— після надання [[Гайнріх «Лев»|Гайнріхом «Левом»]] місту [[Любек]]у у [[1160]] прав та привілеїв «вільного міста» ({{lang-de|Freie Stadt}}; див. «[[Любецьке право]]», ''Lübisches Recht'') ратуша&nbsp;— орган міського самоврядування в [[Західна Європа|Західній]] і [[Центральна Європа|Центральній]] Європі. Після надання в [[15 століття|XV&nbsp;ст.]] [[Місто|містам]] [[магдебурзьке право|магдебурзького права]] ({{lang-de|Magdeburger Recht}}) ратуші перетворені на [[магістрат]]и.
   
  +
== Ратуша в Україні ==
 
В [[Україна|Україні]] [[14 століття|XIV]]—[[17 століття|XVIII]] ст.&nbsp;— назва органу міського самоврядування в містах, які не мали [[Магдебурзьке право|магдебурзького права]]. Такі міста називалися ''ратушними''&nbsp;— на відміну від ''магістратських'', що мали магдебургію, значно ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.
 
В [[Україна|Україні]] [[14 століття|XIV]]—[[17 століття|XVIII]] ст.&nbsp;— назва органу міського самоврядування в містах, які не мали [[Магдебурзьке право|магдебурзького права]]. Такі міста називалися ''ратушними''&nbsp;— на відміну від ''магістратських'', що мали магдебургію, значно ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.
  +
  +
Ратуші будувалися в містах, що не мали магдебурзького права, ще такі міста називали ратушними. Після отримання подібних привілеїв ратуші перетворювалися в магістрати. Але пізніше ці поняття спростилися, і зараз ратушами називають будівлі з вежею, де розміщується міська рада.
   
 
Ратушні міста зазвичай мали тільки [[війт]]а й 1—2 [[бурмістр]]ів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на [[Гетьманщина|Гетьманщині]]&nbsp;— від козацької) адміністрації або від [[дідич]]ів. Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до [[1785]]&nbsp;р., коли були замінені міськими [[дума (міське самоврядування)|думами]].
 
Ратушні міста зазвичай мали тільки [[війт]]а й 1—2 [[бурмістр]]ів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на [[Гетьманщина|Гетьманщині]]&nbsp;— від козацької) адміністрації або від [[дідич]]ів. Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до [[1785]]&nbsp;р., коли були замінені міськими [[дума (міське самоврядування)|думами]].
Рядок 13: Рядок 16:
 
Ратуша&nbsp;— споруда, в якій перебувала міська влада. Вона зазвичай чотирикутна в плані та з [[Вежа|вежею]], що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста (наприклад, у [[Ратуша (Вільнюс)|Вільнюсі]]).
 
Ратуша&nbsp;— споруда, в якій перебувала міська влада. Вона зазвичай чотирикутна в плані та з [[Вежа|вежею]], що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста (наприклад, у [[Ратуша (Вільнюс)|Вільнюсі]]).
   
В українських містах перші ратуші постали у [[14 століття|XIV&nbsp;ст.]] (наприклад, у [[Дрогобицька ратуша|Дрогобичі]], [[Львівська ратуша|Львові]]). Найстаріші ратуші збереглися у [[Самбір|Самборі]] ([[1668]]), [[Бучацька ратуша|Бучачі]] ([[1751]]), [[Будинок польського магістрату|Кам'янці-Подільському]] (XIV–XVI&nbsp;ст.).
+
В українських містах перші ратуші з'явилися у [[14 століття|XIV&nbsp;ст.]] в основному в західній частині України (наприклад, у [[Дрогобицька ратуша|Дрогобичі]], [[Львівська ратуша|Львові]]). У містах Лівобережжя та Центральної України термін «ратуша» практично не використовувався. Варто відзначити, що під впливом різних подій більшість ратуш зазнали змін, багато з них набули нового вигляду. Тим не менш, вони є невід'ємною частиною історичного і туристичного багатства країни.
   
  +
Найстаріші ратуші збереглися у [[Самбір|Самборі]] ([[1668]]), [[Бучацька ратуша|Бучачі]] ([[1751]], арх. [[Бернард Меретин]], ск. [[Йоган Пінзель]])), [[Будинок польського магістрату|Кам'янці-Подільському]] (XIV—XVI&nbsp;ст.).
З ратуш, побудованих у [[19 століття|XIX&nbsp;ст.]], найгарніші&nbsp;— у [[Харків|Харкові]], [[Полтава|Полтаві]], [[Львів|Львові]], [[Чернівці|Чернівцях]].
 
   
 
З ратуш, побудованих у [[19 століття|XIX&nbsp;ст.]], найгарніші&nbsp;— у [[Львів|Львові]], [[Полтава|Полтаві]], [[Снятинська ратуша|Снятині]], [[Харків|Харкові]], [[Чернівецька ратуша|Чернівцях]].
Найвища в Україні ратушна вежа&nbsp;— [[Львівська ратуша|львівська]]. Її висота&nbsp;— 65 метрів.
 
  +
 
Найвища в Україні ратушна вежа&nbsp;— львівська, висота якої&nbsp;— 65 метрів.
   
 
== Деякі ратуші міст України ==
 
== Деякі ратуші міст України ==
Рядок 24: Рядок 29:
 
Файл:Sambir, city hall.jpg|Ратуша у [[Самбірська ратуша|Самборі]]
 
Файл:Sambir, city hall.jpg|Ратуша у [[Самбірська ратуша|Самборі]]
 
Файл:Townhall ivano-frankivsk.jpg|Ратуша в [[Ратуша (Івано-Франківськ)|Івано-Франківську]]
 
Файл:Townhall ivano-frankivsk.jpg|Ратуша в [[Ратуша (Івано-Франківськ)|Івано-Франківську]]
Файл:Ua butschatsch rathaus.jpg|[[Бучацька ратуша]]
+
Файл:Lwów - Ratusz.jpg|[[Львівська ратуша]]
 
Файл:Kolomiya town hall1.JPG|[[Коломийська ратуша]]
 
Файл:Kolomiya town hall1.JPG|[[Коломийська ратуша]]
Файл:Будинок польського магістрату.jpg|[[Кам'янець-Подільський]]
+
Файл:Будинок польського магістрату.jpg|[[Будинок польського магістрату]], [[Кам'янець-Подільський]]
  +
Файл:Снятин - ратуша.jpg|[[Снятинська ратуша]]
  +
File:Brody 089.jpg|[[Бродівська ратуша]]
 
</gallery>
 
</gallery>
   
Рядок 32: Рядок 39:
 
* [[Беффруа]]
 
* [[Беффруа]]
 
* [[Магістрат]]
 
* [[Магістрат]]
  +
* [[Ратушні повинності]]
   
  +
== Джерела та література ==
== Література ==
 
 
{{Commons2|City hall|Ратуша}}
 
{{Commons2|City hall|Ратуша}}
  +
* ''Гуржій О. І.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Ratusha Ратуша] // {{ЕІУ|9|138}}
 
* {{ЕУ}}
 
* {{ЕУ}}
 
* Зображення будівель ратуш на зарисовках [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]] у містах [[Паволоч]] і [[Умань]] (1870-ті роки).&nbsp;— Muzeum Narodowe. Kraków.&nbsp;— III-r. a. 2862 (Teka Ukraina).
* [http://www.ji.lviv.ua/n36texts/rybchynskyj1.htm Олег Рибчинський. Міські ратуші]
 
  +
* Ратуша // {{ДІУ}}
* Зображення будівель ратуш на зарисовках [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]] у містах [[Паволоч]] і [[Умань]] (1870-ті роки).&nbsp;— Muzeum Narodowe. Krakow.&nbsp;— III-r. a. 2862 (Teka Ukraina).
 
 
* ''Рибчинський О.'' [http://www.ji.lviv.ua/n36texts/rybchynskyj1.htm Міські ратуші] // Ї.&nbsp;— 2005.&nbsp;— Ч. 35.
* «Довідник з історії України».— 2001, Київ, «Генеза»; Ратуша.
 
  +
 
{{Ратуші України}}
 
{{Ратуші України}}
   
  +
[[Категорія:Адміністративні будівлі]]
 
[[Категорія:Громадські споруди]]
 
[[Категорія:Громадські споруди]]
[[Категорія:Ратуші України]]
 
[[Категорія:Самоврядування]]
 
[[Категорія:Середні віки]]
 
 
[[Категорія:Історія Європи]]
 
[[Категорія:Історія Європи]]
 
[[Категорія:Історія України]]
 
[[Категорія:Історія України]]
 
[[Категорія:Історія права]]
 
[[Категорія:Історія права]]
 
[[Категорія:Ратуші|*]]
 
[[Категорія:Самоврядування]]
 
[[Категорія:Середньовіччя]]

Версія за 14:03, 6 квітня 2018

Ра́туша (від пол. ratusz < нім. Rathaus; з Rat — «рада» + Haus — «будинок») — орган міського самоврядування у низці європейських країн, а також будівля, де відбувалися його засідання.

Суспільна інституція

З XII ст. — після надання Гайнріхом «Левом» місту Любеку у 1160 прав та привілеїв «вільного міста» (нім. Freie Stadt; див. «Любецьке право», Lübisches Recht) ратуша — орган міського самоврядування в Західній і Центральній Європі. Після надання в XV ст. містам магдебурзького права (нім. Magdeburger Recht) ратуші перетворені на магістрати.

Ратуша в Україні

В Україні XIVXVIII ст. — назва органу міського самоврядування в містах, які не мали магдебурзького права. Такі міста називалися ратушними — на відміну від магістратських, що мали магдебургію, значно ширші адміністративно-судові та господарчі права й краще розбудований апарат самоуправи.

Ратуші будувалися в містах, що не мали магдебурзького права, ще такі міста називали ратушними. Після отримання подібних привілеїв ратуші перетворювалися в магістрати. Але пізніше ці поняття спростилися, і зараз ратушами називають будівлі з вежею, де розміщується міська рада.

Ратушні міста зазвичай мали тільки війта й 1—2 бурмістрів, які фактично залежали від місцевої державної (старостинської) (на Гетьманщині — від козацької) адміністрації або від дідичів. Як органи місцевого самоврядування ратуші зберігалися в містах Лівобережної України до 1785 р., коли були замінені міськими думами.

Споруда

Ратуша — споруда, в якій перебувала міська влада. Вона зазвичай чотирикутна в плані та з вежею, що інколи стоїть окремо. Як правило, була одним із найважливіших громадських (зазвичай пишно збудованих і оздоблених) будинків міста (наприклад, у Вільнюсі).

В українських містах перші ратуші з'явилися у XIV ст. в основному в західній частині України (наприклад, у Дрогобичі, Львові). У містах Лівобережжя та Центральної України термін «ратуша» практично не використовувався. Варто відзначити, що під впливом різних подій більшість ратуш зазнали змін, багато з них набули нового вигляду. Тим не менш, вони є невід'ємною частиною історичного і туристичного багатства країни.

Найстаріші ратуші збереглися у Самборі (1668), Бучачі (1751, арх. Бернард Меретин, ск. Йоган Пінзель)), Кам'янці-Подільському (XIV—XVI ст.).

З ратуш, побудованих у XIX ст., найгарніші — у Львові, Полтаві, Снятині, Харкові, Чернівцях.

Найвища в Україні ратушна вежа — львівська, висота якої — 65 метрів.

Деякі ратуші міст України

Див. також

Джерела та література

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ратуша