Відмінності між версіями «Рауль Леоні»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{Державний діяч | українське ім'я = Рауль Леоні | оригінальне ім'я = Raúl Leoni | портрет ...)
 
Рядок 33: Рядок 33:
 
| Commons =
 
| Commons =
 
}}
 
}}
'''Рауль Леоні Отеро''' (26 квітня 1905 — 5 липня 1972) — президент [[Венесуела|Венесуели]] з [[1964]] до [[1969]] року.
+
'''Рауль Леоні Отеро''' ([[26 квітня]] [[1905]] — [[5 липня]] [[1972]]) — президент [[Венесуела|Венесуели]] з [[1964]] до [[1969]] року.
   
 
== Походження ==
 
== Походження ==

Версія за 18:28, 7 березня 2013

Рауль Леоні
Raúl Leoni
Рауль Леоні
Прапор
53-й Президент Венесуели
13 березня 1964 — 11 березня 1969 року
Попередник: Ромуло Бетанкур
Наступник: Рафаель Кальдера
 
Народження: 26 квітня 1905(1905-04-26)
Болівар, Венесуела
Смерть: 5 липня 1972(1972-07-05) (67 років)
Нью-Йорк, США
Країна: Венесуела
Релігія: Католицизм
Освіта: Центральний університет Венесуели
Партія: Acción Democrática
Шлюб: Carmen América Fernándezd
Автограф: Raúl Leoni firma.jpg
Нагороди:
кавалер Великого хреста на ланцюгу ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Рауль Леоні Отеро (26 квітня 1905 — 5 липня 1972) — президент Венесуели з 1964 до 1969 року.

Походження

Леоні народився в селищі Ель-Мантеко, Болівар, син масона, уродженця Корсики. Закінчив Центральний університет Венесуели в Каракасі, отримавши диплом юриста.

На посту президента

Пам'ятник Леоні та його дружині, Сьюдад-Болівар, Венесуела

Леоні прийшов до влади 13 березня 1964 року, замінивши на посту президента Ромуло Бетанкура, свого однопартійця.

Первинно Леоні сформував кабінет з малою кількістю своїх однопартійців, а більшість портфелів роздав незалежним політикам. Пізніше, в листопаді 1964 року Леоні ініціював перемовини з лідерами політичних партій, щоб зберегти дух пакту Punto Fijo. В результаті було сформовано новий кабінет, проте він існував тільки 16 місяців.

Упродовж правління Леоні він започаткував важливі проекти: розвиток важкої промисловості в Гуайані (гідроелектроенергетика, залізо та сталь), відкриття Робітничого банку, а також будівництво дорожньої інфраструктури (автотраси, магістралі, мости — найважливіший з них перетинає Оріноко). Також відбулись важливі зміни в робітничій та соціальній галузях: профспілки набули ширших прав і повноважень, було змінено систему соціального забезпечення. Леоні спробував реформувати податкову систему, проте його стримала коаліція лівих та правих політиків, які відкрито відстоювали інтереси нафтових компаній.

11 березня 1969 року Леоні передав владу Рафаелю Кальдері.

Джерела