Відмінності між версіями «Рева Віталій Михайлович»
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м (вилучена Категорія:Уродженці Вінницького району; додана Категорія:Уродженці Якушинців за допомогою HotCat) |
(шаблон) |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
| рід_діяльності = [[автомобільний транспорт]] |
| рід_діяльності = [[автомобільний транспорт]] |
||
| титул = |
| титул = |
||
− | | посада = Президент [[Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників|Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників]] ( |
+ | | посада = Президент [[Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників|Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників]] (1997—2011) |
| військове звання = |
| військове звання = |
||
| платня = |
| платня = |
||
Рядок 66: | Рядок 66: | ||
| кінець1 = [[10 травня]] [[1994]] |
| кінець1 = [[10 травня]] [[1994]] |
||
}} |
}} |
||
+ | {{Othernames|Рева}} |
||
− | |||
'''Віталій Михайлович Ре́ва''' ({{н}} [[25 лютого]] [[1938]], с. [[Якушинці]] [[Вінницький район|Вінницького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — {{†}} [[4 січня]] [[2012]], м. [[Київ]]) — український автотранспортник, державний службовець і громадський діяч. [[Народний депутат України]] [[Народні депутати України 1-го скликання|першого скликання]], [[заслужений працівник транспорту України]]. |
'''Віталій Михайлович Ре́ва''' ({{н}} [[25 лютого]] [[1938]], с. [[Якушинці]] [[Вінницький район|Вінницького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] — {{†}} [[4 січня]] [[2012]], м. [[Київ]]) — український автотранспортник, державний службовець і громадський діяч. [[Народний депутат України]] [[Народні депутати України 1-го скликання|першого скликання]], [[заслужений працівник транспорту України]]. |
||
Рядок 82: | Рядок 82: | ||
=== Кар'єра === |
=== Кар'єра === |
||
− | По закінченню [[Національний транспортний університет|Київського автомобільно-дорожнього інституту]] у |
+ | По закінченню [[Національний транспортний університет|Київського автомобільно-дорожнього інституту]] у 1959—1967 роках працював механіком, старшим інженером, начальником відділу, головним інженером автотранспортного підприємства м. [[Перм]] [[РРФСР]]. |
− | З [[1967]] по [[1975]] рік обіймав посаду заступника начальника Київського обласного автоуправління, а у |
+ | З [[1967]] по [[1975]] рік обіймав посаду заступника начальника Київського обласного автоуправління, а у 1975—1988 роках — заступника начальника управління, начальника пасажирського управління, заступника міністра, Першого заступника міністра автомобільного транспорту УРСР. |
У [[1986]] році був учасником ліквідації наслідків [[Аварія на Чорнобильській АЕС|аварії на Чорнобильській АЕС]]. |
У [[1986]] році був учасником ліквідації наслідків [[Аварія на Чорнобильській АЕС|аварії на Чорнобильській АЕС]]. |
||
Рядок 101: | Рядок 101: | ||
Член [[КПРС]] з [[1965]] по [[1991]]. |
Член [[КПРС]] з [[1965]] по [[1991]]. |
||
− | У [[1990]] році був висунутий кандидатом в народні депутати трудовим колективом автопідприємства 14312 м. [[Феодосія|Феодосії]], і [[18 березня]] [[1990]] обраний [[Народні депутати України 1-го скликання|Народним депутатом України]] по 249-му Феодосійському виборчому округу, отримавши у 2-му турі 52,23% голосів<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/249.htm Офіційний портал Верховної ради України. Рева Віталій Михайлович]</ref>. |
+ | У [[1990]] році був висунутий кандидатом в народні депутати трудовим колективом автопідприємства 14312 м. [[Феодосія|Феодосії]], і [[18 березня]] [[1990]] обраний [[Народні депутати України 1-го скликання|Народним депутатом України]] по 249-му Феодосійському виборчому округу, отримавши у 2-му турі 52,23 % голосів<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/249.htm Офіційний портал Верховної ради України. Рева Віталій Михайлович]</ref>. |
Входив до групи «За соціальну справедливість», був членом Комісії [[ВР України|Верховної Ради України]] з питань розвитку базових галузей народного господарства. На цій посаді перебував до травня [[1994]] року. |
Входив до групи «За соціальну справедливість», був членом Комісії [[ВР України|Верховної Ради України]] з питань розвитку базових галузей народного господарства. На цій посаді перебував до травня [[1994]] року. |
Версія за 22:47, 21 грудня 2018
Віталій Михайлович Рева | |
---|---|
Народився |
25 лютого 1938![]() |
Помер |
4 січня 2012 (73 роки)![]() |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство |
![]() ![]() |
Діяльність | автомобільний транспорт |
Alma mater | Київський автомобільно-дорожній інститут |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Посада | Президент Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників (1997—2011) |
Партія | КПРС (1965–1991) |
Нагороди | |
![]() | |||
---|---|---|---|
1-го скликання | |||
КПРС | 15 травня 1990 | — | 10 травня 1994 |
Віталій Михайлович Ре́ва (нар. 25 лютого 1938, с. Якушинці Вінницького району Вінницької області — пом. 4 січня 2012, м. Київ) — український автотранспортник, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
Біографія
Родина
Народився в сім'ї службовців, українець. Був одружений, мав дитину.
Освіта
Протягом 1954–1959 років навчався у Київському автомобільно-дорожньому інституті, здобувши фах інженера-експлуатаційника автотранспорту.
1984 року закінчив Академію управління народним господарством у Москві.
Мав вчений ступінь кандидата технічних наук, був почесним професором Національного транспортного університету.
Кар'єра
По закінченню Київського автомобільно-дорожнього інституту у 1959—1967 роках працював механіком, старшим інженером, начальником відділу, головним інженером автотранспортного підприємства м. Перм РРФСР.
З 1967 по 1975 рік обіймав посаду заступника начальника Київського обласного автоуправління, а у 1975—1988 роках — заступника начальника управління, начальника пасажирського управління, заступника міністра, Першого заступника міністра автомобільного транспорту УРСР.
У 1986 році був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У 1988–1990 роках був першим заступником Міністра транспорту УРСР.
1992 року став першим віце-президентом Української державної корпорації «Укравтотранс».
У 1993–1996 роках — заступник Міністра транспорту України, директор департаменту автомобільного транспорту України.
У 1997 році заснував Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників, яку очолював до грудня 2011 року, коли за станом здоров'я склав з себе повноваження президента ВААП.
Помер 4 січня 2012 року після тяжкої хвороби[1]
Політична діяльність
У 1990 році був висунутий кандидатом в народні депутати трудовим колективом автопідприємства 14312 м. Феодосії, і 18 березня 1990 обраний Народним депутатом України по 249-му Феодосійському виборчому округу, отримавши у 2-му турі 52,23 % голосів[2].
Входив до групи «За соціальну справедливість», був членом Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства. На цій посаді перебував до травня 1994 року.
Громадська діяльність
- голова української науково-технічної спілки працівників автотранспорту та дорожнього господарства;
- президент Федерації гандболу України.
- почесний президент Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників
- Академік Транспортної Академії України,
- член колегій Державтотрансадміністрації та Головавтотрансінспекції,
- член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України
- член громадської колегії Укравтодору.
Нагороди
- Орден «Знак Пошани», 1973
- Орден Трудового Червоного Прапора, 1986
- Орден «За заслуги» ІІІ (1997), ІІ (2003), І ступенів (2010)
- Почесна грамота Верхової Ради України, 2003
- Заслужений працівник транспорту УРСР
Мав вісім медалей.
Примітки
Джерела
- Народились 25 лютого
- Народились 1938
- Померли 4 січня
- Померли 2012
- Поховані на Байковому кладовищі
- Кандидати технічних наук
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Заслужені працівники транспорту України
- Уродженці Якушинців
- Випускники НАУ
- Народні депутати України 1-го скликання
- Члени КПРС