Відмінності між версіями «Резус-фактор»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
м (→‎Номенкалтура: оформлення)
Рядок 10: Рядок 10:
   
 
== Номенкалтура ==
 
== Номенкалтура ==
Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні [[Червоні кров'яні тіла|червоних кров'яних тілець]] може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного [[антиген]]у D резус-фактора (''RhD'') системи [[Група крові|групи крові]] або негативного резус-фактора системи групи крові.
+
Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні [[Червоні кров'яні тіла|червоних кров'яних тілець]] може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного ''антигену D'' резус-фактора (''RhD'') системи [[Група крові|групи крові]] або негативного резус-фактора системи групи крові.
   
 
Як правило, статус позначають суфіксом:
 
Як правило, статус позначають суфіксом:
* '''Rh +''' (для позитивного резус-фактора, або який має антиген D)
+
* '''Rh +''' (для позитивного резус-фактора, або який має ''антиген D'')
* '''Rh -''' (що не має антигену D, або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.
+
* '''Rh -''' (що не має ''антигену D'', або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.
   
 
У медичній документації, додатково записують прописом: ''"позитивний"'' чи ''"негативний"'' (рідше ''"плюс"'' чи ''"мінус"''):
 
У медичній документації, додатково записують прописом: ''"позитивний"'' чи ''"негативний"'' (рідше ''"плюс"'' чи ''"мінус"''):
Рядок 20: Рядок 20:
 
* '''Rh - (''негативний'').'''
 
* '''Rh - (''негативний'').'''
   
Однак, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) ''повної відсутності антигенів'' (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як '''Rh<sub>null</sub>'''<ref>{{Cite web|title=Золота кров {{!}} Кровопедія|url=https://donor.ua/pages/2306|website=ДонорUA|accessdate=2019-09-06|language=uk|last=|first=|date=|publisher=ДонорUA|deadurl=no|archiveurl=}}</ref>.
+
Однак, інші [[антиген]]и цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) ''повної відсутності антигенів'' (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як '''Rh<sub>null</sub>'''<ref>{{Cite web|title=Золота кров {{!}} Кровопедія|url=https://donor.ua/pages/2306|website=ДонорUA|accessdate=2019-09-06|language=uk|last=|first=|date=|publisher=ДонорUA|deadurl=no|archiveurl=}}</ref>.
   
 
== Успадкування ==
 
== Успадкування ==

Версія за 08:47, 22 листопада 2019

1.Rh-позитивний еритроцит. 2.Rh-негативний еритроцит. 3.Rh-фактор

Ре́зус-фа́ктор (позначається Rh, RhD) — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів (червоних кров'яних тілець). На сьогодні, це одна з найскладніших систем груп крові де відомо уже 49 Rh-антигенів[1]. Кодується RHD та RHCE генами.

Фактор відіграє роль важливого компонента при переливанні крові та вагітності: може виникати несправжній гемотрансфузійний шок (внаслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.

Історія

Після відкриття груп крові за системою AB0 (1900-1907) ефективність при переливанні крові у людей зросла, однак смертність реципієнтів залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав аглютинацію еритроцитів при переливанні одногрупної крові.

Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові макаки резус. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).[2]

Номенкалтура

Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні червоних кров'яних тілець може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного антигену D резус-фактора (RhD) системи групи крові або негативного резус-фактора системи групи крові.

Як правило, статус позначають суфіксом:

  • Rh + (для позитивного резус-фактора, або який має антиген D)
  • Rh - (що не має антигену D, або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.

У медичній документації, додатково записують прописом: "позитивний" чи "негативний" (рідше "плюс" чи "мінус"):

  • Rh + (позитивний)
  • Rh - (негативний).

Однак, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) повної відсутності антигенів (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як Rhnull[3].

Успадкування

Резус-позначення гаплотипів[en]
Fisher–Race Wiener
Dce R0
DCe R1
DcE R2
DCE RZ
dce r
dCe r′
dcE r″
dCE rY

Система резус-групи крові має два набори номенклатур: одну розробили Рональд Фішер та Р. Р. Рейс (англ. Ronald Fisher and R.R.Race), другу — Вінер (англ. Wiener). Обидві системи вказують на альтернативні теорії успадкування.

Система Fisher-Race, яка сьогодні застосовується частіше, використовує номенклатуру CDE. Ця система ґрунтується на теорії, що окремий ген контролює продукт кожного відповідного антигену (наприклад, «ген D» продукує антиген-D тощо). Однак ген d у цій теорії вважається гіпотетичним, а не фактичним.

Система Wiener використовувала номенклатуру Rh–Hr. Ця система ґрунтувалася на теорії про те, що є по одному гену в одному локусі на кожній з двох примірників хромосоми 1, кожен з яких сприяє виробленню безлічі антигенів. У цій теорії ген R1 повинен породжувати «фактори крові» Rh0, rh′, rh″ (що відповідає сучасній номенклатурі антигенів D, C і E) і ген r для отримання hr' і hr″ (відповідає сучасній номенклатурі антигенів c і e).[4]

Розпосюдженість

Близько 85% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.

Примітки

  1. Dean, Laura. Blood Groups and Red Cell Antigens [Internet].. Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005, Chapter. 7. [Електронне джерело]
  2. Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood. Exp Biol Med 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151. 
  3. Золота кров | Кровопедія. ДонорUA (uk). ДонорUA. Процитовано 2019-09-06. 
  4. Weiner, Alexander S. (1 February 1949). Genetics and Nomenclature of the Rh–Hr Blood Types. Antonie van Leeuwenhoek 15 (1): 17–28. ISSN 0003-6072. doi:10.1007/BF02062626. 

Джерела

Посилання