Відмінності між версіями «Резус-фактор»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м
(→‎Номенкалтура: Виправив помилку в назвы секції)
(Не показано 43 проміжні версії 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[File:Rh blood cells drawing.svg|thumb|1.Rh-позитивний [[еритроцит]]. 2.Rh-негативний еритроцит. 3.Rh-фактор]]
'''Ре́зус-фа́ктор''' — це [[глікопротеїн]], який лежить на поверхні еритроцитів, [[еритроцити|червоних кров'яних тілець]].
 
  +
'''Ре́зус-фа́ктор''' (позначається '''Rh''', '''RhD''')&nbsp;— це [[глікопротеїн]], який лежить на поверхні еритроцитів ([[еритроцити|червоних кров'яних тілець]]). На сьогодні, це одна з найскладніших [[Системи груп крові людини|систем груп крові]] де відомо уже 49 Rh-антигенів<ref>Dean, Laura. Blood Groups and Red Cell Antigens [Internet].. Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005, Chapter. 7. [[https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK2269/ Електронне джерело]]</ref>. Кодується [[RHD]] та [[RHCE]] генами.
   
  +
Фактор відіграє роль важливого компонента при [[гемотрансфузія|переливанні крові]] та вагітності: може виникати несправжній [[гемотрансфузійний шок]] (внаслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.
Після відкриття [[Група крові|груп крові]] за системою AB0([[1905]]-[[1907]]) ефективність при переливанні крові у людей зросла, однак смертність [[Реципієнт_(медицина)|реципієнтів]] залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав [[аглютинація|аглютинацію]] еритроцитів при переливанні одногрупної крові. Вперше цей білок виявили у [[Резус-макака|макаки резус]]&nbsp;— внаслідок чого даний білок отримав назву «резус».
 
   
  +
== Історія ==
Близько 85&nbsp;% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15&nbsp;%, які його не мають, є резус-негативними.
 
  +
Після відкриття [[Група крові|груп крові]] за [[Система_груп_крові_AB0|системою AB0]] ([[1900]]-[[1907]]) ефективність при [[Переливання крові|переливанні крові]] у людей зросла, однак смертність [[Реципієнт_(медицина)|реципієнтів]] залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав [[Аглютинація (біологія)|аглютинацію]] еритроцитів при переливанні одногрупної крові.
   
  +
Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові [[Макака резус|макаки резус]]. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).<ref>{{cite journal |last=Landsteiner |first=K. |last2=Weiner |first2=A. |year=1940 |title=An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood |journal=Exp Biol Med |volume=43 |issue=1 |pages=223 |doi=10.3181/00379727-43-11151 }}</ref>
Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні [[Червоні кров'яні тіла|червоних кров'яних тілець]] може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін відноситься тільки до більш імуногенного [[антиген]]у D резус-фактора системи [[Група крові|групи крові]] або до негативного резус-фактору системи групи крові. Як правило, статус позначають суфіксом '''Rh+''' для позитивного резус-фактора (який має антиген D) або негативний резус-фактор ('''Rh-''', що не має антигену D) після позначення групи крові по системі AB0. Тим не менше, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значимими.
 
  +
  +
== Номенклатура ==
  +
Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні [[Червоні кров'яні тіла|червоних кров'яних тілець]] може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного ''антигену D'' резус-фактора (''RhD'') системи [[Група крові|групи крові]] або негативного резус-фактора системи групи крові.
  +
  +
Як правило, статус позначають суфіксом:
  +
* '''Rh +''' (для позитивного резус-фактора, або який має ''антиген D'')
  +
* '''Rh -''' (що не має ''антигену D'', або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.
  +
  +
У медичній документації, додатково записують прописом: ''"позитивний"'' чи ''"негативний"'' (рідше ''"плюс"'' чи ''"мінус"''):
  +
* '''Rh + (''позитивний'')'''
  +
* '''Rh - (''негативний'').'''
  +
  +
Однак, інші [[антиген]]и цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) ''повної відсутності антигенів'' (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як '''Rh<sub>null</sub>'''<ref>{{Cite web|title=Золота кров {{!}} Кровопедія|url=https://donor.ua/pages/2306|website=ДонорUA|accessdate=2019-09-06|language=uk|last=|first=|date=|publisher=ДонорUA|deadurl=no|archiveurl=}}</ref>.
  +
  +
== Успадкування ==
  +
{| class="wikitable" style="float:right; margin:-4px 0 0 8px; text-align:center;"
  +
|+ Резус-позначення {{Нп|Гаплотип|гаплотипів|en|haplotype}}
  +
! Fisher–Race !! Wiener
  +
|-
  +
| Dce || R{{sub|0}}
  +
|-
  +
| DCe || R{{sub|1}}
  +
|-
  +
| DcE || R{{sub|2}}
  +
|-
  +
| DCE || R{{sub|Z}}
  +
|-
  +
| dce || r
  +
|-
  +
| dCe || r′
  +
|-
  +
| dcE || r″
  +
|-
  +
| dCE || r{{sub|Y}}
  +
|}
  +
Система резус-групи крові має два набори номенклатур: одну розробили [[Рональд Фішер]] та {{Нп|Роберт Рассел Рейс|Роберт Рассел Рейс|en|Robert Russell Race}} ({{lang-en|Ronald Fisher and R.R.Race}}), другу&nbsp;— Вінер ({{lang-en|Wiener}}). Обидві системи вказують на альтернативні теорії успадкування.
  +
  +
Система Fisher-Race, яка сьогодні застосовується частіше, використовує номенклатуру CDE. Ця система ґрунтується на теорії, що окремий ген контролює продукт кожного відповідного антигену (наприклад, «ген D» продукує антиген-D тощо). Однак ген d у цій теорії вважається гіпотетичним, а не фактичним.
  +
  +
Система Wiener використовувала номенклатуру Rh–Hr. Ця система ґрунтувалася на теорії про те, що є по одному гену в одному локусі на кожній з двох примірників хромосоми 1, кожен з яких сприяє виробленню безлічі антигенів. У цій теорії ген ''R<sub>1</sub>'' повинен породжувати «фактори крові» ''Rh<sub>0</sub>, rh′, rh″'' (що відповідає сучасній номенклатурі антигенів D, C і E) і ген r для отримання hr' і hr″ (відповідає сучасній номенклатурі антигенів c і e).<ref>{{Cite journal |last=Weiner |first=Alexander S. |authorlink=Alexander S. Weiner |title=Genetics and Nomenclature of the Rh–Hr Blood Types |journal=Antonie van Leeuwenhoek |volume=15 |issue=1 |pages=17–28 |date=1 February 1949 |issn=0003-6072 |doi=10.1007/BF02062626 }}</ref>
  +
  +
== Антигени системи резус-фактора ==
  +
  +
{| class="wikitable" style="text-align:center;"
  +
|+ Rh фенотипи та генотипи
  +
!rowspan="2"| [[Фенотип]], виражений на клітині
  +
!colspan="2"| [[Генотип]], виражений у [[ДНК]]
  +
!rowspan="2"| Поширеність<br/>(%) <sup>*</sup>
  +
|-
  +
! | Позначення Фішера–Райса || Позначення Вінера
  +
|-
  +
|rowspan="6"| D+ C+ E+ c+ e+ (RhD+) || Dce/DCE || R<sub>0</sub>R<sub>Z</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0125
  +
|-
  +
| |Dce/dCE || R<sub>0</sub>r<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0003
  +
|-
  +
| |DCe/DcE || R<sub>1</sub>R<sub>2</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 11.8648
  +
|-
  +
| |DCe/dcE || R<sub>1</sub>r″
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.9992
  +
|-
  +
| |DcE/dCe || R<sub>2</sub>r′
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.2775
  +
|-
  +
| |DCE/dce || R<sub>Z</sub>r
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.1893
  +
|-
  +
|rowspan="3"| D+ C+ E+ c+ e− (RhD+) || DcE/DCE || R<sub>2</sub>R<sub>Z</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0687
  +
|-
  +
| |DcE/dCE || R<sub>2</sub>r<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0014
  +
|-
  +
| |DCE/dcE || R<sub>Z</sub>r″
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0058
  +
|-
  +
|rowspan="3"| D+ C+ E+ c− e+ (RhD+) || DCe/dCE || R<sub>1</sub>r<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0042
  +
|-
  +
| |DCE/dCe || R<sub>Z</sub>r′
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0048
  +
|-
  +
| |DCe/DCE || R<sub>1</sub>R<sub>Z</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.2048
  +
|-
  +
|rowspan="2"| D+ C+ E+ c− e− (RhD+) || DCE/DCE || R<sub>Z</sub>R<sub>Z</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0006
  +
|-
  +
| |DCE/dCE || R<sub>Z</sub>r<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| &lt; 0.0001
  +
|-
  +
|rowspan="3"| D+ C+ E− c+ e+ (RhD+) || Dce/dCe || R<sub>0</sub>r′
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0505
  +
|-
  +
| |DCe/dce || R<sub>1</sub>r
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 32.6808
  +
|-
  +
| |DCe/Dce || R<sub>1</sub>R<sub>0</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 2.1586
  +
|-
  +
|rowspan="2"| D+ C+ E− c− e+ (RhD+) || DCe/DCe || R<sub>1</sub>R<sub>1</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 17.6803
  +
|-
  +
| |DCe/dCe || R<sub>1</sub>r′
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.8270
  +
|-
  +
|rowspan="3"| D+ C− E+ c+ e+ (RhD+) || DcE/Dce || R<sub>2</sub>R<sub>0</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.7243
  +
|-
  +
| |Dce/dcE || R<sub>0</sub>r″
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0610
  +
|-
  +
| |DcE/dce || R<sub>2</sub>r
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 10.9657
  +
|-
  +
|rowspan="2"| D+ C− E+ c+ e− (RhD+) || {{anchor|R2R2}}DcE/DcE || R<sub>2</sub>R<sub>2</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 1.9906
  +
|-
  +
| |DcE/dcE || R<sub>2</sub>r″
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.3353
  +
|-
  +
|rowspan="2"| D+ C− E− c+ e+ (RhD+) || Dce/Dce || R<sub>0</sub>R<sub>0</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0659
  +
|-
  +
| |Dce/dce || R<sub>0</sub>r
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 1.9950
  +
|-
  +
|rowspan="2"| D− C+ E+ c+ e+ (RhD−) || dce/dCE || rr<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0039
  +
|-
  +
| | dCe/dcE || r′r″
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0234
  +
|-
  +
| D− C+ E+ c+ e− (RhD−) || dcE/dCE || r″r<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0001
  +
|-
  +
| D− C+ E+ c− e+ (RhD−) || dCe/dCE || r′r<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0001
  +
|-
  +
| D− C+ E+ c− e− (RhD−) || dCE/dCE || r<sub>Y</sub>r<sub>Y</sub>
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| &lt; 0.0001
  +
|-
  +
| D− C+ E− c+ e+ (RhD−) || dce/dCe || rr′
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.7644
  +
|-
  +
| D− C+ E− c− e+ (RhD−) || dCe/dCe || r′r′
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0097
  +
|-
  +
| D− C− E+ c+ e+ (RhD−) || dce/dcE || rr″
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.9235
  +
|-
  +
| D− C− E+ c+ e− (RhD−) || dcE/dcE || r″r″
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 0.0141
  +
|-
  +
| D− C− E− c+ e+ (RhD−) || dce/dce || rr
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"| 15.1020
  +
|-
  +
| D− C− E− c- e= (RhD−) || ||
  +
|style="text-align:right; padding-right:1em;"|
  +
|}
  +
<sup>*</sup> Цифри, взяті з дослідження, проведеного в 1948 р. (У вибірці 2000 чоловік з Великої Британії)<ref>{{cite journal |authors=Race RR, Mourant AE |title=The Rh Chromosome Frequencies in England |journal=Blood |volume=3 |issue=6 |pages=689–695 |year=1948 |pmid=18860341 |url=http://bloodjournal.hematologylibrary.org/cgi/reprint/3/6/689.pdf |accessdate=2010-11-14 |doi=10.1182/blood.V3.6.689.689 }}</ref>.
  +
  +
== Розпосюдженість ==
  +
Близько 85% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15&nbsp;%, які його не мають, є резус-негативними.
  +
  +
== Примітки ==
  +
<references />
  +
  +
== Джерела ==
  +
* Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). "An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood". Exp Biol Med. 43 (1): 223. [[doi]]:[https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.3181/00379727-43-11151 10.3181/00379727-43-11151].
  +
* Landsteiner K, Wiener AS (1941). [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2135190 "Studies on an agglutinogen (Rh) in human blood reacting with anti-rhesus sera and with human isoantibodies"]. J Exp Med. 74 (4): 309–320. [[doi]]:[http://jem.rupress.org/content/74/4/309 10.1084/jem.74.4.309]. PMC 2135190. PMID 19871137.
  +
  +
== Посилання ==
  +
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1061/rezus-faktor РЕЗУС-ФАКТОР]
  +
* [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/gv/mhc/xslcgi.cgi?cmd=bgmut/systems_info&system=rh Rh] at [[BGMUT]] Blood Group Antigen Gene Mutation Database at [[National Center for Biotechnology Information|NCBI]], [[NIH]]
  +
* [https://www.nytimes.com/2011/01/04/health/04first.html?_r=1&scp=1&sq=Alexander+Wiener&st=cse Article commemorating the first appearance of the Rh factor in the New York Times]
  +
{{Бібліоінформація}}
   
Фактор відіграє роль важливого компонента при [[гемотрансфузія|переливанні крові]] та вагітності: може виникати несправжній [[гемотрансфузійний шок]] (в наслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.
 
   
{{Без джерел|дата=січень 2014}}
 
 
{{hematology-stub}}
 
{{hematology-stub}}
   
 
[[Категорія:Гематологія]]
 
[[Категорія:Гематологія]]
[[Категорія:Кров]]
+
[[Категорія:Групи крові]]
  +
[[Категорія:Імунологія]]

Версія за 15:52, 11 лютого 2020

1.Rh-позитивний еритроцит. 2.Rh-негативний еритроцит. 3.Rh-фактор

Ре́зус-фа́ктор (позначається Rh, RhD) — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів (червоних кров'яних тілець). На сьогодні, це одна з найскладніших систем груп крові де відомо уже 49 Rh-антигенів[1]. Кодується RHD та RHCE генами.

Фактор відіграє роль важливого компонента при переливанні крові та вагітності: може виникати несправжній гемотрансфузійний шок (внаслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.

Історія

Після відкриття груп крові за системою AB0 (1900-1907) ефективність при переливанні крові у людей зросла, однак смертність реципієнтів залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав аглютинацію еритроцитів при переливанні одногрупної крові.

Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові макаки резус. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).[2]

Номенклатура

Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні червоних кров'яних тілець може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного антигену D резус-фактора (RhD) системи групи крові або негативного резус-фактора системи групи крові.

Як правило, статус позначають суфіксом:

  • Rh + (для позитивного резус-фактора, або який має антиген D)
  • Rh - (що не має антигену D, або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.

У медичній документації, додатково записують прописом: "позитивний" чи "негативний" (рідше "плюс" чи "мінус"):

  • Rh + (позитивний)
  • Rh - (негативний).

Однак, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) повної відсутності антигенів (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як Rhnull[3].

Успадкування

Резус-позначення гаплотипів[en]
Fisher–Race Wiener
Dce R0
DCe R1
DcE R2
DCE RZ
dce r
dCe r′
dcE r″
dCE rY

Система резус-групи крові має два набори номенклатур: одну розробили Рональд Фішер та Роберт Рассел Рейс[en] (англ. Ronald Fisher and R.R.Race), другу — Вінер (англ. Wiener). Обидві системи вказують на альтернативні теорії успадкування.

Система Fisher-Race, яка сьогодні застосовується частіше, використовує номенклатуру CDE. Ця система ґрунтується на теорії, що окремий ген контролює продукт кожного відповідного антигену (наприклад, «ген D» продукує антиген-D тощо). Однак ген d у цій теорії вважається гіпотетичним, а не фактичним.

Система Wiener використовувала номенклатуру Rh–Hr. Ця система ґрунтувалася на теорії про те, що є по одному гену в одному локусі на кожній з двох примірників хромосоми 1, кожен з яких сприяє виробленню безлічі антигенів. У цій теорії ген R1 повинен породжувати «фактори крові» Rh0, rh′, rh″ (що відповідає сучасній номенклатурі антигенів D, C і E) і ген r для отримання hr' і hr″ (відповідає сучасній номенклатурі антигенів c і e).[4]

Антигени системи резус-фактора

Rh фенотипи та генотипи
Фенотип, виражений на клітині Генотип, виражений у ДНК Поширеність
(%) *
Позначення Фішера–Райса Позначення Вінера
D+ C+ E+ c+ e+ (RhD+) Dce/DCE R0RZ 0.0125
Dce/dCE R0rY 0.0003
DCe/DcE R1R2 11.8648
DCe/dcE R1r″ 0.9992
DcE/dCe R2r′ 0.2775
DCE/dce RZr 0.1893
D+ C+ E+ c+ e− (RhD+) DcE/DCE R2RZ 0.0687
DcE/dCE R2rY 0.0014
DCE/dcE RZr″ 0.0058
D+ C+ E+ c− e+ (RhD+) DCe/dCE R1rY 0.0042
DCE/dCe RZr′ 0.0048
DCe/DCE R1RZ 0.2048
D+ C+ E+ c− e− (RhD+) DCE/DCE RZRZ 0.0006
DCE/dCE RZrY < 0.0001
D+ C+ E− c+ e+ (RhD+) Dce/dCe R0r′ 0.0505
DCe/dce R1r 32.6808
DCe/Dce R1R0 2.1586
D+ C+ E− c− e+ (RhD+) DCe/DCe R1R1 17.6803
DCe/dCe R1r′ 0.8270
D+ C− E+ c+ e+ (RhD+) DcE/Dce R2R0 0.7243
Dce/dcE R0r″ 0.0610
DcE/dce R2r 10.9657
D+ C− E+ c+ e− (RhD+) DcE/DcE R2R2 1.9906
DcE/dcE R2r″ 0.3353
D+ C− E− c+ e+ (RhD+) Dce/Dce R0R0 0.0659
Dce/dce R0r 1.9950
D− C+ E+ c+ e+ (RhD−) dce/dCE rrY 0.0039
dCe/dcE r′r″ 0.0234
D− C+ E+ c+ e− (RhD−) dcE/dCE r″rY 0.0001
D− C+ E+ c− e+ (RhD−) dCe/dCE r′rY 0.0001
D− C+ E+ c− e− (RhD−) dCE/dCE rYrY < 0.0001
D− C+ E− c+ e+ (RhD−) dce/dCe rr′ 0.7644
D− C+ E− c− e+ (RhD−) dCe/dCe r′r′ 0.0097
D− C− E+ c+ e+ (RhD−) dce/dcE rr″ 0.9235
D− C− E+ c+ e− (RhD−) dcE/dcE r″r″ 0.0141
D− C− E− c+ e+ (RhD−) dce/dce rr 15.1020
D− C− E− c- e= (RhD−)

* Цифри, взяті з дослідження, проведеного в 1948 р. (У вибірці 2000 чоловік з Великої Британії)[5].

Розпосюдженість

Близько 85% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.

Примітки

  1. Dean, Laura. Blood Groups and Red Cell Antigens [Internet].. Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005, Chapter. 7. [Електронне джерело]
  2. Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood. Exp Biol Med 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151. 
  3. Золота кров | Кровопедія. ДонорUA (uk). ДонорUA. Процитовано 2019-09-06. 
  4. Weiner, Alexander S. (1 February 1949). Genetics and Nomenclature of the Rh–Hr Blood Types. Antonie van Leeuwenhoek 15 (1): 17–28. ISSN 0003-6072. doi:10.1007/BF02062626. 
  5. Race RR, Mourant AE (1948). The Rh Chromosome Frequencies in England. Blood 3 (6): 689–695. PMID 18860341. doi:10.1182/blood.V3.6.689.689. Процитовано 2010-11-14. 

Джерела

Посилання