Відмінності між версіями «Реймон Арон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (додана Категорія:Померли в Парижі за допомогою HotCat)
 
(Не показані 17 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 13: Рядок 13:
 
| національність = [[французи|француз]]
 
| національність = [[французи|француз]]
 
| галузь = філософія, соціологія, журналістика
 
| галузь = філософія, соціологія, журналістика
| заклад = [[:fr:École nationale d'administration (France)|École nationale d'administration]]<br>[[Інститут політичних досліджень]], [[Сорбонна]]<br>[[:fr:École pratique des hautes études|École pratique des hautes études]]<br>[[Колеж де Франс]]
+
| заклад = [[:fr:École nationale d'administration (France)|École nationale d'administration]]<br/>[[Інститут політичних досліджень]], [[Сорбонна]]<br/>[[:fr:École pratique des hautes études|École pratique des hautes études]]<br/>[[Колеж де Франс]]
 
| Alma Mater = [[Вища нормальна школа]]
 
| Alma Mater = [[Вища нормальна школа]]
 
| Посада = <!-- {{ інша суспільно значуща посада}} -->
 
| Посада = <!-- {{ інша суспільно значуща посада}} -->
| відомий через = питання війни і миру<br>політичний лібералізм
+
| відомий через = питання війни і миру<br/>політичний лібералізм
| звання =
+
| звання =
| ступінь =
+
| ступінь =
| керівник =
+
| керівник =
| учні =
+
| учні =
 
| Батько =
 
| Батько =
 
| Мати =
 
| Мати =
Рядок 27: Рядок 27:
 
| Діти =
 
| Діти =
 
| нагороди = Премія Гьоте ([[Франкфурт]], 1979)
 
| нагороди = Премія Гьоте ([[Франкфурт]], 1979)
| примітки =
+
| примітки =
| особиста_сторінка =
+
| особиста_сторінка =
 
}}
 
}}
'''Реймо́н Аро́н ''' ({{lang-fr|'''Raymond''' Claude Ferdinand '''Aron'''}}; *[[14 березня]] [[1905]]— [[17 жовтня]] [[1983]])&nbsp;— [[Франція|французький]] [[філософія|філософ]], [[політологія|політолог]], [[соціологія|соціолог]] і публіцист. Ліберал. Вважав, що [[держава]] зобов'язана створювати [[закон]]и, що забезпечують [[свобода|свободу]], [[плюралізм]] і рівність громадянам, а також забезпечити їх виконання.
+
'''Реймо́н Аро́н ''' ({{lang-fr|'''Raymond''' Claude Ferdinand '''Aron'''}}; [[14 березня]] [[1905]]— [[17 жовтня]] [[1983]])&nbsp;— [[Франція|французький]] [[філософія|філософ]], [[політологія|політолог]], [[соціологія|соціолог]] і публіцист. Ліберал. Вважав, що [[держава]] зобов'язана створювати [[закон]]и, що забезпечують [[свобода|свободу]], [[плюралізм]] і рівність громадянам, а також забезпечити їх виконання.
   
==Біографія==
+
== Біографія ==
Народився в Парижі в єврейський сім'ї середнього достатку. Після навчання в Версальському ліцеї та паризькому ліцеї [[Кондорсе (ліцей)|Кондорсе]] вивчав філософію в [[Вища нормальна школа|Вищій нормальній школа]], котру закінчів в 1928 році з найкращою оцінкою свого випуску. Служив у французькій армії, в 1930-1933 роках жив в Німеччині, викладав французьку літературу у [[Кельнський університет|Кьольнському університеті]] (1931-1933). В 1938 році захистив в Сорбонні докторську дисертацію по темі «Вступ до філософії історії: есей про межі історичної об'єктивності та теорія історії сучасної Німеччині: критична філософія історії». В 1940 році одежав посаду викладача в університеті [[Тулуза|Тулузи]], але в зв'язку з нападом [[Третій Рейх|Третього Рейху]] на Францію не встиг цю посаду зайняти.
+
Народився в Парижі в єврейський сім'ї середнього достатку. Після навчання у Версальському ліцеї та паризькому ліцеї [[Кондорсе (ліцей)|Кондорсе]] вивчав філософію у [[Вища нормальна школа|Вищій нормальній школа]], котру закінчив у 1928 році з найкращою оцінкою у своєму випуску. Служив у французькій армії, в 1930—1933 роках жив у Німеччині, викладав французьку літературу у [[Кельнський університет|Кьольнському університеті]] (1931—1933). В 1938 році захистив в Сорбонні докторську дисертацію по темі «Вступ до філософії історії: есей про межі історичної об'єктивності та теорія історії сучасної Німеччині: критична філософія історії». В 1940 році одержав посаду викладача в університеті [[Тулуза|Тулузи]], але в зв'язку з нападом [[Третій Рейх|Третього Рейху]] на Францію не встиг цю посаду зайняти.
   
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] знаходився в еміграції в [[Англія|Англії]], там приєднався до рядів [[Де Голль|Де Голлівського]] [[Рух Опору у Франції|Руху французького опору]], видавав однойменний часопис [[Вільна Франція|Вільної Франції]].
+
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] знаходився в еміграції у [[Велика Британія|Великій Британії]], там приєднався до рядів [[Де Голль|Де Голлівського]] [[Рух Опору у Франції|Руху французького опору]], видавав однойменний часопис [[Вільна Франція|Вільної Франції]].
   
Після повернення з еміграції довгий час займався журналістикою в Парижі, писав для провідних французьких часописів [[Ле Фігаро]] та [[:fr:L'Express|Експресс]]. Лише після одержання в 1955 році професорської посаді в [[Сорбонна|Сорбонні]] повернувся до акадмічної діяльності.
+
Після повернення з еміграції довгий час займався журналістикою в Парижі, писав для провідних французьких часописів [[Ле Фігаро]] та [[:fr:L'Express|Експресс]]. Лише після одержання в 1955 році професорської посади в [[Сорбонна|Сорбонні]] повернувся до акадмічної діяльності.
   
==Науковий доробок==
+
== Науковий доробок ==
 
Є одним з авторів теорії [[Індустріальне суспільство|індустріального]] і [[Постіндустріальне суспільство|постіндустріального]] суспільств. Автор книг:
 
Є одним з авторів теорії [[Індустріальне суспільство|індустріального]] і [[Постіндустріальне суспільство|постіндустріального]] суспільств. Автор книг:
 
* «Опій інтелектуалів» ([[1955]]). У цій роботі Арон висловлює свої думки про те, чому інтелігенція так тяжіє до марксистської ідеології і радянської системи. На його думку, вона з часом розчарується в [[марксизм]]і і втратить до нього інтерес, усвідомивши всю антидемократичність [[СРСР|радянського ладу]].
 
* «Опій інтелектуалів» ([[1955]]). У цій роботі Арон висловлює свої думки про те, чому інтелігенція так тяжіє до марксистської ідеології і радянської системи. На його думку, вона з часом розчарується в [[марксизм]]і і втратить до нього інтерес, усвідомивши всю антидемократичність [[СРСР|радянського ладу]].
* «Демократія та тоталітаризм» (1958) містить детальний порівняльний аналіз політичних систем СРСР і країн Заходу.
+
* «Демократія та тоталітаризм» (1958)&nbsp;— містить детальний порівняльний аналіз політичних систем СРСР і країн Заходу.
   
==Вибрані праці==
+
== Вибрані праці ==
   
*La Sociologie allemande contemporaine, Paris, Alcan, 1935.
+
* La Sociologie allemande contemporaine, Paris, Alcan, 1935.
 
* Introduction à la philosophie de l'histoire. Essai sur les limites de l'objectivité historique, Paris, Gallimard, 1938.
 
* Introduction à la philosophie de l'histoire. Essai sur les limites de l'objectivité historique, Paris, Gallimard, 1938.
*Essai sur la théorie de l'histoire dans l'Allemagne contemporaine. La philosophie critique de l'histoire, Paris, Vrin, 1938.
+
* Essai sur la théorie de l'histoire dans l'Allemagne contemporaine. La philosophie critique de l'histoire, Paris, Vrin, 1938.
*L'Homme contre les tyrans, New York, Éditions de la Maison française, 1944.
+
* L'Homme contre les tyrans, New York, Éditions de la Maison française, 1944.
*De l'armistice à l'insurrection nationale, Paris, Gallimard, 1945.
+
* De l'armistice à l'insurrection nationale, Paris, Gallimard, 1945.
*L'Âge des empires et l'Avenir de la France, Paris, Défense de la France, 1945.
+
* L'Âge des empires et l'Avenir de la France, Paris, Défense de la France, 1945.
*Chroniques de guerre. "La France Libre", 1940-1945, Gallimard.
+
* Chroniques de guerre. «La France Libre», 1940—1945, Gallimard.
*Le Grand Schisme, Paris, Gallimard, 1948.
+
* Le Grand Schisme, Paris, Gallimard, 1948.
*Les Guerres en chaîne, Paris, Gallimard, 1951.
+
* Les Guerres en chaîne, Paris, Gallimard, 1951.
*La Coexistence pacifique. Essai d'analyse, Paris, Éditions Monde nouveau, 1953, sous le pseudonyme François Houtisse, avec Boris Souvarine[réf. nécessaire].
+
* La Coexistence pacifique. Essai d'analyse, Paris, Éditions Monde nouveau, 1953, sous le pseudonyme François Houtisse, avec Boris Souvarine[réf. nécessaire].
*L'Opium des intellectuels, Paris, Calmann-Lévy, 1955.
+
* L'Opium des intellectuels, Paris, Calmann-Lévy, 1955.
*Polémiques, Paris, Gallimard, 1955.
+
* Polémiques, Paris, Gallimard, 1955.
 
* La Tragédie algérienne, Paris, Plon, 1957.
 
* La Tragédie algérienne, Paris, Plon, 1957.
*Espoir et peur du siècle. Essais non partisans, Paris, Calmann-Lévy, 1957.
+
* Espoir et peur du siècle. Essais non partisans, Paris, Calmann-Lévy, 1957.
*L'Algérie et la République, Paris, Plon, 1958.
+
* L'Algérie et la République, Paris, Plon, 1958.
 
* La Société industrielle et la Guerre, suivi d'un Tableau de la diplomatie mondiale en 1958, Paris, Plon, 1959.
 
* La Société industrielle et la Guerre, suivi d'un Tableau de la diplomatie mondiale en 1958, Paris, Plon, 1959.
*Immuable et changeante. De la IVe à la Ve République, Paris, Calmann-Lévy, 1959.
+
* Immuable et changeante. De la IVe à la Ve République, Paris, Calmann-Lévy, 1959.
 
* Dimensions de la conscience historique, Paris, Plon, 1961.
 
* Dimensions de la conscience historique, Paris, Plon, 1961.
*Paix et guerre entre les nations, Paris, Calmann-Lévy, 1962.
+
* Paix et guerre entre les nations, Paris, Calmann-Lévy, 1962.
*Le Grand Débat. Initiation à la stratégie atomique, Paris, Calmann-Lévy, 1963.
+
* Le Grand Débat. Initiation à la stratégie atomique, Paris, Calmann-Lévy, 1963.
*Dix-huit leçons sur la société industrielle, Paris, Gallimard, 1963
+
* Dix-huit leçons sur la société industrielle, Paris, Gallimard, 1963
*La Lutte des classes, Paris, Gallimard, 1964
+
* La Lutte des classes, Paris, Gallimard, 1964
*Essai sur les libertés, Paris, Calmann-Lévy, 1965.
+
* Essai sur les libertés, Paris, Calmann-Lévy, 1965.
 
* Démocratie et totalitarisme, Paris, Gallimard, 1965.
 
* Démocratie et totalitarisme, Paris, Gallimard, 1965.
*Trois essais sur l'âge industriel, Paris, Plon, 1966.
+
* Trois essais sur l'âge industriel, Paris, Plon, 1966.
*Les Étapes de la pensée sociologique, Paris, Gallimard, (1967).
+
* Les Étapes de la pensée sociologique, Paris, Gallimard, (1967).
*De Gaulle, Israël et les Juifs, Paris, Plon, 1968.
+
* De Gaulle, Israël et les Juifs, Paris, Plon, 1968.
*La Révolution introuvable. Réflexions sur les événements de mai, Paris, Fayard, 1968.
+
* La Révolution introuvable. Réflexions sur les événements de mai, Paris, Fayard, 1968.
*Les Désillusions du progrès, Paris, Calmann-Lévy, 1969.
+
* Les Désillusions du progrès, Paris, Calmann-Lévy, 1969.
*D'une sainte famille à l'autre. Essai sur le marxisme imaginaire, Paris, Gallimard, 1969.
+
* D'une sainte famille à l'autre. Essai sur le marxisme imaginaire, Paris, Gallimard, 1969.
*De la condition historique du sociologue, Paris, 1971.
+
* De la condition historique du sociologue, Paris, 1971.
*Études politiques, Paris, Gallimard, 1972.
+
* Études politiques, Paris, Gallimard, 1972.
*République impériale. Les États-unis dans le monde (1945–1972), Paris, Calmann-Lévy, 1973.
+
* République impériale. Les États-unis dans le monde (1945—1972), Paris, Calmann-Lévy, 1973.
*Histoire et dialectique de la violence, Paris, Gallimard, 1973. Ce livre, qui est un commentaire de la Critique de la raison dialectique de Sartre, fait lui-même l'objet d'une analyse récemment publiée par son ancien éditeur Pierre Verstraeten, professeur à l'ULB : L'Anti-Aron, La différence, 2008.
+
* Histoire et dialectique de la violence, Paris, Gallimard, 1973. Ce livre, qui est un commentaire de la Critique de la raison dialectique de Sartre, fait lui-même l'objet d'une analyse récemment publiée par son ancien éditeur Pierre Verstraeten, professeur à l'ULB: L'Anti-Aron, La différence, 2008.
*Penser la guerre, Clausewitz, 2 vol., Paris, Gallimard, (1976).
+
* Penser la guerre, Clausewitz, 2 vol., Paris, Gallimard, (1976).
 
* Plaidoyer pour l'Europe décadente, Paris, Laffont, 1977.
 
* Plaidoyer pour l'Europe décadente, Paris, Laffont, 1977.
*Le Spectateur engagé (entretiens), Paris, Julliard, 1981.
+
* Le Spectateur engagé (entretiens), Paris, Julliard, 1981.
 
* Mémoires. 50 ans de réflexion politique, 2 volumes, Paris, Julliard, 1983, 1082 p.
 
* Mémoires. 50 ans de réflexion politique, 2 volumes, Paris, Julliard, 1983, 1082 p.
*Les Dernières Années du siècle, Paris, Julliard, 1984.
+
* Les Dernières Années du siècle, Paris, Julliard, 1984.
 
* Le Marxisme de Marx, Paris, Fallois, 2002 (ISBN 2-87706-423-9) et en livre de poche, Paris, 2004 (ISBN 2-253-10800-6).
 
* Le Marxisme de Marx, Paris, Fallois, 2002 (ISBN 2-87706-423-9) et en livre de poche, Paris, 2004 (ISBN 2-253-10800-6).
*Raymond Aron, spectateur engagé. Entretiens avec Raymond Aron. Durée : 2H30 - DVD - Éditions Montparnasse, (2005).
+
* Raymond Aron, spectateur engagé. Entretiens avec Raymond Aron. Durée : 2H30&nbsp;— DVD&nbsp;— Éditions Montparnasse, (2005).
*De Giscard à Mitterrand : 1977-1983 (éditoriaux parus dans L'Express), préface de Jean-Claude Casanova. Éditions de Fallois, Paris, octobre 2005. 895 pages. (ISBN 2-87706-570-7).
+
* De Giscard à Mitterrand : 1977—1983 (éditoriaux parus dans L'Express), préface de Jean-Claude Casanova. Éditions de Fallois, Paris, octobre 2005. 895 pages. (ISBN 2-87706-570-7).
   
==Українські переклади==
+
== Українські переклади ==
* Реймон Арон. Вступ до філософії історії: Есе про межі історичної об'єктивності. пер. з фр. Оксана Йосипенко, Сергій Йосипенко. - Київ: Український центр духовної культури, 2005. - 580 с.
+
* Реймон Арон. Вступ до філософії історії: Есе про межі історичної об'єктивності. пер. з фр. Оксана Йосипенко, Сергій Йосипенко.&nbsp;— Київ: Український центр духовної культури, 2005.&nbsp;— 580 с.
* Реймон Арон. Мир і війна між націями / Пер. з фр. [[Віктор Шовкун]], [[Зоя Борисюк]] та [[Філіпчук Григорій Миколайович|Григорій Філіпчук]]. - К.: МП «Юніверс», 2000. — 688 с.
+
* Реймон Арон. Мир і війна між націями / Пер. з фр. [[Віктор Шовкун]], [[Зоя Борисюк]] та [[Філіпчук Григорій Миколайович|Григорій Філіпчук]].&nbsp;— К.: МП «Юніверс», 2000.&nbsp;— 688 с.
* Реймон Арон. Етапи розвитку соціологічної думки; пер. з фр. Г. Філіпчук. - Київ : Юніверс, 2004. - 688 с. ; 22 см. - ISBN 966-8118-02-2 (в тв. опр.).
+
* Реймон Арон. Етапи розвитку соціологічної думки; пер. з фр. Г. Філіпчук.&nbsp;— Київ: Юніверс, 2004.&nbsp;— 688 с. ; 22&nbsp;см&nbsp;— ISBN 966-8118-02-2 (в тв. опр.).
* Реймон Арон. Опій інтелектуалів; пер. з фр. Г. Філіпчук. - К. : Юніверс, 2006. - 271 с. - ISBN 966-81-18-39-1
+
* Реймон Арон. Опій інтелектуалів; пер. з фр. Г. Філіпчук.&nbsp;— К. : Юніверс, 2006.&nbsp;— 271 с.&nbsp;— ISBN 966-81-18-39-1
   
  +
== Джерела та література ==
==Література==
 
  +
* ''Кара-Мурза А. А.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Aron Арон Реймон Клод Фердінанд] // {{ЕІУ|1|124}}
  +
 
=== Література ===
 
* Nicolas Baverez, ''Raymond Aron, un moraliste au temps des idéologies'', Flammarion, 1993
 
* Nicolas Baverez, ''Raymond Aron, un moraliste au temps des idéologies'', Flammarion, 1993
 
* Giulio De Ligio, ''La tristezza del pensatore politico. Raymond Aron e il primato del politico'', Bononia University Press, Bologna 2007
 
* Giulio De Ligio, ''La tristezza del pensatore politico. Raymond Aron e il primato del politico'', Bononia University Press, Bologna 2007
Рядок 102: Рядок 105:
 
* Matthias Oppermann, ''Raymond Aron und Deutschland. Die Verteidigung der Freiheit und das Problem des Totalitarismus'', Ostfildern: Thorbecke Verlag 2008.
 
* Matthias Oppermann, ''Raymond Aron und Deutschland. Die Verteidigung der Freiheit und das Problem des Totalitarismus'', Ostfildern: Thorbecke Verlag 2008.
 
* Matthias Oppermann (Ed.), Im Kampf gegen die modernen Tyranneien. Ein Raymond-Aron-Brevier, Zurich: NZZ Libro 2011.
 
* Matthias Oppermann (Ed.), Im Kampf gegen die modernen Tyranneien. Ein Raymond-Aron-Brevier, Zurich: NZZ Libro 2011.
* Emile Perreau-Saussine, ''[http://www.polis.cam.ac.uk/contacts/staff/eperreausaussine/aron_et_schmitt_lecteurs_de_clausewitz.pdf Raymond Aron et Carl Schmitt lecteurs de Clausewitz]'', Commentaire, 103, 2003, p. 617-622.
+
* Emile Perreau-Saussine, ''[http://www.polis.cam.ac.uk/contacts/staff/eperreausaussine/aron_et_schmitt_lecteurs_de_clausewitz.pdf Raymond Aron et Carl Schmitt lecteurs de Clausewitz]'', Commentaire, 103, 2003, p. 617—622.
 
* Joachim Stark, Das unvollendete Abenteuer. Geschichte, Gesellschaft und Politik im Werk Raymond Arons, Würzburg: Königshausen & Neumann, 1986
 
* Joachim Stark, Das unvollendete Abenteuer. Geschichte, Gesellschaft und Politik im Werk Raymond Arons, Würzburg: Königshausen & Neumann, 1986
* Olivier de Lapparent, "[http://www.peterlang.com/Index.cfm?vID=430416&vHR=1&vUR=2&vUUR=2&vLang=F Raymond Aron et l'Europe, itinéraire d'un européen dans le siècle]", Peter Lang, 2010.
+
* Olivier de Lapparent, «[http://www.peterlang.com/Index.cfm?vID=430416&vHR=1&vUR=2&vUUR=2&vLang=F Raymond Aron et l'Europe, itinéraire d'un européen dans le siècle]», Peter Lang, 2010.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
* [http://uastudent.com/aron-rajmon/ Французький політолог Арон Раймон]
 
* [http://uastudent.com/aron-rajmon/ Французький політолог Арон Раймон]
  +
{{бібліоінформація}}
 
 
{{DEFAULTSORT:Арон, Реймон}}
 
{{DEFAULTSORT:Арон, Реймон}}
 
[[Категорія:Французькі філософи]]
 
[[Категорія:Французькі філософи]]
Рядок 115: Рядок 118:
 
[[Категорія:Ліберали]]
 
[[Категорія:Ліберали]]
 
[[Категорія:Французькі філософи XX століття]]
 
[[Категорія:Французькі філософи XX століття]]
[[Категорія:Поховані на кладовищі Монпарнас]]
 
 
[[Категорія:Випускники ліцею Кондорсе]]
 
[[Категорія:Випускники ліцею Кондорсе]]
  +
[[Категорія:Співробітники Колеж де Франс]]
  +
[[Категорія:Лауреати премії Еразма]]
  +
[[Категорія:Члени-кореспонденти Британської академії]]
  +
[[Категорія:Політичні філософи]]
  +
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]]
  +
[[Категорія:Випускники Вищої нормальної школи (Париж)]]
  +
[[Категорія:Науковці Сорбонни]]
  +
[[Категорія:Професори]]
  +
[[Категорія:Люди на марках]]
  +
[[Категорія:Уродженці Парижа]]
  +
[[Категорія:Померли в Парижі]]

Поточна версія на 16:56, 17 травня 2018

Реймон Арон
Raymond Claude Ferdinand Aron
Raymond Aron (1966) by Erling Mandelmann.jpg
Народився 14 березня 1905(1905-03-14)
Париж, Франція
Помер 17 жовтня 1983(1983-10-17) (78 років)
Париж, Франція
·гострий інфаркт міокарда
Поховання цвинтар Монпарнас
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність журналіст, філософ, письменник, політолог, соціолог, професор, економіст
Alma mater Вища нормальна школа
Галузь філософія, соціологія, журналістика
Заклад École nationale d'administration
Інститут політичних досліджень, Сорбонна
École pratique des hautes études
Колеж де Франс
Відомі учні Jean-Jacques Salomon[d]
П'єр Хасснер
Член Американська академія мистецтв і наук, Німецька академія мови і поезії, Академія моральних і політичних наук і Comité des intellectuels pour l'Europe des libertés[d]
Відомий завдяки: питання війни і миру
політичний лібералізм
У шлюбі з Suzanne Aron[d]
Діти Dominique Schnapper[d]
Нагороди Премія Гьоте (Франкфурт, 1979)
Автограф Book signed by Raymond Aron and offered to Maurice Halbwachs.JPG

CMNS: Реймон Арон на Вікісховищі

Реймо́н Аро́н (фр. Raymond Claude Ferdinand Aron; 14 березня 190517 жовтня 1983) — французький філософ, політолог, соціолог і публіцист. Ліберал. Вважав, що держава зобов'язана створювати закони, що забезпечують свободу, плюралізм і рівність громадянам, а також забезпечити їх виконання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Парижі в єврейський сім'ї середнього достатку. Після навчання у Версальському ліцеї та паризькому ліцеї Кондорсе вивчав філософію у Вищій нормальній школа, котру закінчив у 1928 році з найкращою оцінкою у своєму випуску. Служив у французькій армії, в 1930—1933 роках жив у Німеччині, викладав французьку літературу у Кьольнському університеті (1931—1933). В 1938 році захистив в Сорбонні докторську дисертацію по темі «Вступ до філософії історії: есей про межі історичної об'єктивності та теорія історії сучасної Німеччині: критична філософія історії». В 1940 році одержав посаду викладача в університеті Тулузи, але в зв'язку з нападом Третього Рейху на Францію не встиг цю посаду зайняти.

Під час Другої світової війни знаходився в еміграції у Великій Британії, там приєднався до рядів Де Голлівського Руху французького опору, видавав однойменний часопис Вільної Франції.

Після повернення з еміграції довгий час займався журналістикою в Парижі, писав для провідних французьких часописів Ле Фігаро та Експресс. Лише після одержання в 1955 році професорської посади в Сорбонні повернувся до акадмічної діяльності.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Є одним з авторів теорії індустріального і постіндустріального суспільств. Автор книг:

  • «Опій інтелектуалів» (1955). У цій роботі Арон висловлює свої думки про те, чому інтелігенція так тяжіє до марксистської ідеології і радянської системи. На його думку, вона з часом розчарується в марксизмі і втратить до нього інтерес, усвідомивши всю антидемократичність радянського ладу.
  • «Демократія та тоталітаризм» (1958) — містить детальний порівняльний аналіз політичних систем СРСР і країн Заходу.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • La Sociologie allemande contemporaine, Paris, Alcan, 1935.
  • Introduction à la philosophie de l'histoire. Essai sur les limites de l'objectivité historique, Paris, Gallimard, 1938.
  • Essai sur la théorie de l'histoire dans l'Allemagne contemporaine. La philosophie critique de l'histoire, Paris, Vrin, 1938.
  • L'Homme contre les tyrans, New York, Éditions de la Maison française, 1944.
  • De l'armistice à l'insurrection nationale, Paris, Gallimard, 1945.
  • L'Âge des empires et l'Avenir de la France, Paris, Défense de la France, 1945.
  • Chroniques de guerre. «La France Libre», 1940—1945, Gallimard.
  • Le Grand Schisme, Paris, Gallimard, 1948.
  • Les Guerres en chaîne, Paris, Gallimard, 1951.
  • La Coexistence pacifique. Essai d'analyse, Paris, Éditions Monde nouveau, 1953, sous le pseudonyme François Houtisse, avec Boris Souvarine[réf. nécessaire].
  • L'Opium des intellectuels, Paris, Calmann-Lévy, 1955.
  • Polémiques, Paris, Gallimard, 1955.
  • La Tragédie algérienne, Paris, Plon, 1957.
  • Espoir et peur du siècle. Essais non partisans, Paris, Calmann-Lévy, 1957.
  • L'Algérie et la République, Paris, Plon, 1958.
  • La Société industrielle et la Guerre, suivi d'un Tableau de la diplomatie mondiale en 1958, Paris, Plon, 1959.
  • Immuable et changeante. De la IVe à la Ve République, Paris, Calmann-Lévy, 1959.
  • Dimensions de la conscience historique, Paris, Plon, 1961.
  • Paix et guerre entre les nations, Paris, Calmann-Lévy, 1962.
  • Le Grand Débat. Initiation à la stratégie atomique, Paris, Calmann-Lévy, 1963.
  • Dix-huit leçons sur la société industrielle, Paris, Gallimard, 1963
  • La Lutte des classes, Paris, Gallimard, 1964
  • Essai sur les libertés, Paris, Calmann-Lévy, 1965.
  • Démocratie et totalitarisme, Paris, Gallimard, 1965.
  • Trois essais sur l'âge industriel, Paris, Plon, 1966.
  • Les Étapes de la pensée sociologique, Paris, Gallimard, (1967).
  • De Gaulle, Israël et les Juifs, Paris, Plon, 1968.
  • La Révolution introuvable. Réflexions sur les événements de mai, Paris, Fayard, 1968.
  • Les Désillusions du progrès, Paris, Calmann-Lévy, 1969.
  • D'une sainte famille à l'autre. Essai sur le marxisme imaginaire, Paris, Gallimard, 1969.
  • De la condition historique du sociologue, Paris, 1971.
  • Études politiques, Paris, Gallimard, 1972.
  • République impériale. Les États-unis dans le monde (1945—1972), Paris, Calmann-Lévy, 1973.
  • Histoire et dialectique de la violence, Paris, Gallimard, 1973. Ce livre, qui est un commentaire de la Critique de la raison dialectique de Sartre, fait lui-même l'objet d'une analyse récemment publiée par son ancien éditeur Pierre Verstraeten, professeur à l'ULB: L'Anti-Aron, La différence, 2008.
  • Penser la guerre, Clausewitz, 2 vol., Paris, Gallimard, (1976).
  • Plaidoyer pour l'Europe décadente, Paris, Laffont, 1977.
  • Le Spectateur engagé (entretiens), Paris, Julliard, 1981.
  • Mémoires. 50 ans de réflexion politique, 2 volumes, Paris, Julliard, 1983, 1082 p.
  • Les Dernières Années du siècle, Paris, Julliard, 1984.
  • Le Marxisme de Marx, Paris, Fallois, 2002 (ISBN 2-87706-423-9) et en livre de poche, Paris, 2004 (ISBN 2-253-10800-6).
  • Raymond Aron, spectateur engagé. Entretiens avec Raymond Aron. Durée : 2H30 — DVD — Éditions Montparnasse, (2005).
  • De Giscard à Mitterrand : 1977—1983 (éditoriaux parus dans L'Express), préface de Jean-Claude Casanova. Éditions de Fallois, Paris, octobre 2005. 895 pages. (ISBN 2-87706-570-7).

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Реймон Арон. Вступ до філософії історії: Есе про межі історичної об'єктивності. пер. з фр. Оксана Йосипенко, Сергій Йосипенко. — Київ: Український центр духовної культури, 2005. — 580 с.
  • Реймон Арон. Мир і війна між націями / Пер. з фр. Віктор Шовкун, Зоя Борисюк та Григорій Філіпчук. — К.: МП «Юніверс», 2000. — 688 с.
  • Реймон Арон. Етапи розвитку соціологічної думки; пер. з фр. Г. Філіпчук. — Київ: Юніверс, 2004. — 688 с. ; 22 см — ISBN 966-8118-02-2 (в тв. опр.).
  • Реймон Арон. Опій інтелектуалів; пер. з фр. Г. Філіпчук. — К. : Юніверс, 2006. — 271 с. — ISBN 966-81-18-39-1

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Nicolas Baverez, Raymond Aron, un moraliste au temps des idéologies, Flammarion, 1993
  • Giulio De Ligio, La tristezza del pensatore politico. Raymond Aron e il primato del politico, Bononia University Press, Bologna 2007
  • Stephen Launay, La Pensée politique de Raymond Aron, préface de Philippe Raynaud, PUF, 1995.
  • Stephen Launay, La guerre sans la guerre. Essai sur une querelle occidentale", Paris, Descartes et Cie, 2003.
  • Matthias Oppermann, Raymond Aron und Deutschland. Die Verteidigung der Freiheit und das Problem des Totalitarismus, Ostfildern: Thorbecke Verlag 2008.
  • Matthias Oppermann (Ed.), Im Kampf gegen die modernen Tyranneien. Ein Raymond-Aron-Brevier, Zurich: NZZ Libro 2011.
  • Emile Perreau-Saussine, Raymond Aron et Carl Schmitt lecteurs de Clausewitz, Commentaire, 103, 2003, p. 617—622.
  • Joachim Stark, Das unvollendete Abenteuer. Geschichte, Gesellschaft und Politik im Werk Raymond Arons, Würzburg: Königshausen & Neumann, 1986
  • Olivier de Lapparent, «Raymond Aron et l'Europe, itinéraire d'un européen dans le siècle», Peter Lang, 2010.

Посилання[ред. | ред. код]