Відмінності між версіями «Рейнхард Гелен»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м Ґелен Рейнхард» перейменовано на «Рейнхард Ґелен»)
(Немає відмінностей)

Версія за 01:48, 2 лютого 2009

Рейнхард Ґелен
нім. Reinhard Gehlen
Reinhard Gehlen 1945.jpg
Ім'я при народженні Reinhard Gehlen
Народження 3 квітня 1902
Ерфурт, Німеччина
Смерть 8 червня 1979
Мюнхен, Німеччина
Приналежність Вермахт, Бундеснахріхтендінст
Рід військ Розвідка
Звання генерал-майор
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди Німецький хрест, Член мальтійського ордену
Рейнхард Гелен у Вікісховищі?

Ре́йнхард Ґе́лен (нім. Reinhard Gehlen) (*3 квітня 1902 — †8 червня 1979) — генерал-майор німецької армії під час Другої світової війни. Був головою німецької розвідки на східному фронті. Після війни співпрацював із США, створив власну мережу розвідників, які працювали проти СРСР. З 1968 р. очолював західнонімецьку службу розвідки — «Бундеснахріхтендінст». Створив «Організацію Ґелена», яка займалася збором інформації про країни Варшавського договору.

Біографія

Початок служби

Рейнхард Ґелен народився у родині валасника книжкового магазина. У 1920 р. вступив до Рейхсверу — збройних сил Веймарської республіки. Пізніше поступив на навчання до колегії Генерального штабу, яку закінчив у 1935 р. Після закінчення навчання був підвищений у ранзі до капітана і був направлений до Генерального Штабу армії. За часів уряду Адольфа Гітлера у 1965-1936 рр. служив у Генеральному Штабі. У 1939 р. отримав звання майора; під час німецького нападу на Польщу був заступником начальника штабу піхотної дивізії. У 1940 став офіцером зв'язку фельдмаршала та головнокомандуючого німецькою армією Вальтера фон Браухіча. Пізніше служив у Генеральному штабі армії.

З початком війни проти СРСР, у липні 1941 р., Ґелен отримав звання підполковника. Працював переважано на східному фронті — за його наполегливість та здібності був призначений старшим офіцером розвідки німецького Генерального Штабу на східному фронті. У 1942 р. відіграв незначну роль у замаху на Гітлера — після невдалого його виконання, коли після вибуху Гітлер вцілів, роль Ґелена у змові не була розкрита змовниками і він уникнув репресій. Натомість, у грудні 1944 р. отримав підвищення до рангу генерал-майора і отримав завдання збираюти розвідувальні дані про Радянський Союз і його тактику ведення бойових дій в якості голови підрозділу іноземних збройних сил Генерального штабу. Зібрану на цій посаді інформацію він використовуватиме й після війни. У березні 1945 р. свідомий кінця Третього рейху, Ґелен й інші високопосадовці розвідки сфотографували матеріали розвідданних Генерального штабу стосовно СРСР і сховали мікрофільми у тайниках в Альпах.

Післявоєнний період

22 травня, 1945 р. Ґелен здався в полон до підрозділу контррозвідки американської армії у Баварії. Під час допиту з'ясувалося, що він мав великий досвід розвідувальної роботи та ґрунтовні знання ситуації в Радянському Союзі, отже було вирішено залучити його до служби США. В обмін на архіви спецслужби та мережу контактів всередині СРСР Ґелена та інших спіробітників спецслужби звільнили з таборів військовополонених. Після того, як була досягнута домовленість між Ґеленом та представниками американської розвідки були викопані тайники з німецькими архівами та переправлені до США. За узгодженням з високопосадовими представниками американської армії та розвідки 20 вересня 1945 р. Ґелена та трьох його співробітників теж переправили до США, де вони почали працювати на американську розвідку.

У липні 1946 Ґелена офіційно звільнили з полону і відправили назад до Німеччини для налагодження мережі спіробітників з числа колишніх працівників німецької розвідки. Біля Мюнхена він заснував фіктивну Організацію південно-німецького індустріального розвитку, яка насправді займалася вербовкою шпигунів. Спочатку в його організації нараховувалося 350 колишніх агентів німецької розвідки; згодом їх кількість зросла до 4,000. Протягом багатьох років Холодної війни агенти Ґелена працювали на ЦРУ, збираючи інформацію про СРСР та країни Варшавського договору.

«Організація Ґелена»

Мережа співробітників, які працювали на Ґлена з часом отримала назву «Організація Ґелена». Ця організація мала у своєму розпоряджені агентів у багатьох країнах Варшавського догвору, де вони займалися збором інформації про країни-союзники СРСР, допомагали антикомуністичній опозиції в цих країнах та намагалися організувати повстання проти комуністичної влади. «Організація Ґелена» знаходилася у тісній співпраці з ЦРУ: Ґелен та його організація займалися збором інформації, а американці підтримували її матеріально, фінансували операції та надавали технічну та транспортну допомогу. За декілька років діяльності організація досягла неабияких успіхів — мала агентів у багатьох країнах Радянського табору, викривала агентів-вбивць СМЕРШу, організувала підслуховування розмов радянських службовців у Східному Берліні.

Незважаючи на ці успіхи, в «Організації Ґелена» була певна кількість радянських подвійних агентів, які завдавали великої шкоди зусиллям американської та інших розвідок. На службі в «Організація Ґелена» знаходилася велика кількість колишніх нацистів, деякі з котрих були причетні до злочинів фашистського режиму. Радянська розвідка використовувала темне минуле деяких агентв Ґелена та примушувала їх до співпраці.

На чолі західнонімецької розвідки

У 1955 р. «Організація Ґелена» офіційно перейшла у розпорядження новостворенного уряду Федеративної республіки Німеччини на чолі з Конрадом Аденауером. 1 квітня була створена нова розвідувальна структура ФРН — Бундеснахріхтендінст (нім. Bundesnachrichtendienst) БНД. Ґелен та його організація стали основою нової служби, сам він був президентом БНД до 1968 р. Після виходу на пенсію Рейнхард Ґелен помер у 1979 р.

Зовнішні посилання