Відмінності між версіями «Рембрандт ван Рейн»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот змінив: cs:Rembrandt)
м (робот додав: yo:Rembrandt)
Рядок 235: Рядок 235:
 
[[war:Rembrandt]]
 
[[war:Rembrandt]]
 
[[yi:רעמבראנדט]]
 
[[yi:רעמבראנדט]]
  +
[[yo:Rembrandt]]
 
[[zh:伦勃朗]]
 
[[zh:伦勃朗]]
 
[[zh-min-nan:Rembrandt van Rijn]]
 
[[zh-min-nan:Rembrandt van Rijn]]

Версія за 20:51, 28 листопада 2009

Рембрандт, автопортрет

Рембрандт Гарменсзон ван Рейн (нід. Rembrandt Harmenszoon van Rijn, 15 липня 16061669) — нідерландський художник, офортист доби бароко.

Походження

Народився в сім'ї мірошника Гарменса Ван Рейна. Походить з багатодітної родини. За даними голландських дослідників, родина матері залишилась в лоні католицької церкви, хоча в Голландії домінував протестантизм. Пізніше вдячний син і брат малюватиме представників родини ("Портрет матері" офорт, "Портрет сестри" Брера, Мілан, "Мати Рембрандта читає Біблію",збірка Пембрук, Британія ).

Вчителі

Початкову освіту Рембрандт отримав у латинській школі. Католицькі налаштована родина віддала сина на навчання католику Якобу ван Сваненбургу, історичному живописцю. Відомостей про Сваненбурга залишилося мало. Художне навчання Рембрандт продовжив в Антверпені у Пітера Ластмана(1583-1533). Той встиг побувати в Італії і спеціалізувався на картинах біблійних та релігійних. (Одна картина Пітера Ластмана була в збірці українця Щавинського В.А., зараз в Ермітажі).

Перші кроки

«Концерт» 1626 р.— твір молодого Рембрандта.

У 1627 р. Рембрандт покинув Ластмана і повернувся у Лейден. Разом з товаришом Яном Лівенсом вони відкрили художню майстерню і за платню взяли перших учнів. Рембрандт береться за розробку біблійних сюжетів, пише перші портрети, є навіть один морський пейзаж ("Концерт" 1626 , "Св.Стефана забивають камінням" 1629 ," Христос в Еммаусі" 1629 ."Морський пейзаж" 1630,"Автопортрет біля мольберта" 1628). Рембрандта помічають багаті меценати. Константин Гюйгенс(секретар принця Оранького) зробив молодому художнику замовлення на картини для свого хазяїна. На цьому етапі Рембрандт самостійно вивчав твори доби бароко,а також твори фламандця Рубенса.

Амстердам

Дрезден, Автопортрет с Саскією на своїх колінах (1636)

У 1631 р. Рембрандт покинув майстерню у Лейдені і виїхав до Амстердаму. Через рік майстерню закрив і Лівенс та виїхав на заробітки у Англію. Шляхи друзів розійшлися. В Амстердамі Рембрандт створив багато портретів. Не забуває й про релігійні сюжети("Пророк Ієремія" 1630 ,Ріксмузей). Дві картини на релігійний сюжет він робить для штатгальтера Фрідріха-Генріха Оранського ("Воздвиження креста","Зняття Христа з креста" ). В творах відчутний вплив барокових гравюр Пітера Пауля Рубенса.

Груповий портрет "Урок анатомії доктора Тюльпа"(1632) приніс художнику успіх. На хвилі успіху майстер узяв шлюб з Саскією ван Ейленбюрх(1634), дочкою бургомістра міста Лаувердена. Рембрандт завдяки вдалому шлюбу увійшов у коло заможних людей. Тепер Рембрандт не встигає писати портрети. З'явилися великі гроші і він купує оселю в Амстердамі. Там же влаштовує майстерню і починає збирати витвори мистецтв (гравюри, картини іноземних майстрів, зброю, музичні інструменти, рідкісний одяг та екзотичні заморські речі). В цей період з'явилося і декілька його шедеврів ("Автопортрет з Саскією на своїх колінах" 1636 ).

Вважають тепер шедевром і велике полотно "Нічна варта". Та в рік появи картина викликала скандал. Адже 16 офіцерів внесли по 100 гульденів за право бути рівними серед рівних та трохи рівнішими за інших. Зазвичай стрільців малювали за бенкетом. Рембрандт представив їх як варту, що йде у похід. І не 16 тих, що внесли гроші, а 28?! Скандал вийшов гучний.

Але приходить і горе. 1640 року померла мати Рембрандта-Корнелія. В дитинстві померло троє дітей подружжя. У 1641 році народився син Тітус. А через рік померла дружина Саскія.

Рембрандт. «Нічна варта» (1642)

У 40 життя тільки починається

Йому ще не було сорок, а треба було починати життя спочатку. Дружина померла, на руках немовля, а багатії дружать, поки ти сам багатий та успішний.

Художник якось спохмурнів, та життя брало своє. Багато галасу створив роман Рембрандта з коханкою Гертьє Діркс. Діло дійшло до суду і нового скандалу. Взяти новий шлюб художнику заважав заповіт першої дружини, яка забороняла чоловіку користуватися своїм майном після другого шлюбу. Це стало перешкодою і для шлюбу з 20-літньою Хендрік'є Стоффельс, служницею, що справді кохала художника.

Поряд з Хендрікьє Рембрандт молодів і сам. Усі портрети Хендрік'є вершини творів митця("Хендрікьє" 1654,Лувр,Париж, "Хендрік'є входить у воду", 1654,Лондон, Нац.галерея, "Купання Вірсавії" 1654, Лувр). В рівень з кращими портретами світу ставлять "Портрет Хендрік'є біля вікна"(Берлін).

Хендрік'є народила художнику дочку Корнелію і прожила з ним 10 років.

Боржник і банкрут Рембрандт

Власний дім в Амстердамі Рембрандт купує з правом сплати грошей за шість років. Непрактичний у фінансових справах майстер заборгував і не сплатив гроші і за вісім років. Майно художника описують судові пристави і продають на публічному аукціоні. Опис речей художника зберегли. В ньому перелік від "брудного спіднього, що треба прати " до картин митців Італії, Німеччини, Фландрії,книжок, гравюр, навіть великий шолом.

Майно,нажите за кілька років, продали лише за 6 тисяч флоринів... Прикраса (один золотий ланцюжок) коштувала 750 флоринів. Усе майно Рембрандта продали як сім золотих ланцюжків.

Тепер Рембрандт переїздить до бідної оселі на околиці. Аби менше платити за місце на цвинтарі, переніс ближче до дому й могилу покійної Саскії. Лише на твори мистецтва та на їжу він не жалкує грошей. Дійшло до опіки над батьком, що виконував тепер син.

Біда вимучить, але й вивчить

Твори пізнього періоду творчості важко переоцінити. Це якийсь новий Рембрандт, сміливий у використанні техніки, вірний натурі і правді, позбавлений впливів бароко. Відмова від багатьох фарб не позбавила його від скарбів колориту в сірих, чорних та червоних тонах. Майже кожну картину Рембранда цього періоду можна розглядати годинами, а аналізувати - роками. Тут і груповий портрет "Сіндики" (1662, Амстердам), і "Заколот батавів проти Риму"(1655, Стокгольм) ,і "Єврейська наречена "(1665, Амстердам), і "Повернення блудного сину "(1669, Петербург).

Останні роки

1663 року померла Хендрік'є. 1668 року помер син Тітус. Останньою втіхою старого стала 14-літня дочка від Хендрік'є, Корнелія, яку назвали на честь матері Рембрандта. Смерть прийла до нього 4 жовтня 1669 року. Поховали на цвинтарі для бідних. Могила не збережена. Лише на стовпі є табличка, що саме тут знайшов свій останній спокій один з найдорожчих художників світу.

Творчий доробок

З 1629 до 1669 майстер написав близько 60 автопортретів. Спадок майстра близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків.

офорт «Млин-вітряк» (1641).

Аналіз деяких творів

Рембрандт писав портрети родичів, близьких та друзів (портрет Я. Сікса, 1654, аб. Сікса, Амстердам; братової дружини, 1654, Музей образотворчого мист. ім. Пушкіна, Москва) Рембрандт перетворював на психологічні етюди або жанрові й міфологічні картини («Автопортрет з Саскією», близько 1634 — 35 років, Дрезденська картинна галерея; «Флора», 1634, Ермітаж, Ленінград; «Вірсавія», 1654, Лувр, Париж). Євангельські сюжети часто трактував як сцени з життя народу («Притча про робітників на винограднику», 1637; «Свята родина», 1645, — обидві в Ермітажі). Йдучи з життєвих спостережень, Рембрандт досяг високих митецьких узагальнень, які зберігають за його шедеврами значення неминущих цінностей ("Вечеря в Еммаусі"Лувр,«Даная», 1636, Ермітаж;"Зречення Апостола Петра" Амстердам, «Ассур, Аман і Есфір», 1660, Музей образотворчих мистецтв ім. Пушкіна;"Яков благославляє синів Йосипа" Кассель,"Єврейська наречена" Амстердам, «Повернення блудного сина», близько 1668-69, Ермітаж). Улюбленим засобом моделювання образів стало застосування ефектів світлотіні, її нюансів та контрастів, за допомогою яких він досягав великої матеріальності та спрямовував увагу глядача на найголовніше в композиції. Стримана золотаво-червона гама, лаконічний малюнок і мерехтіння світла надавали живописній манері Рембрандта специфічності та емоційної виразності. Рембрандт зробив великий внесок у розвиток світового реалістичного мистецтва.

Життя після смерті

Провідні музеї світу пишаються картинами Рембрандта в своїх збірках-Лувр, Метропопітен в Нью-Йорку, Кассель, Мадрид ,Берлін, Національна галерея в Лондоні, Амстердам, Петербург, Стокгольм, Дрезден.

Визначним явищем в тетрі стала п'єса Дмитра Кедріна (1907-1945) "Рембрандт" (по віршованій поемі 1940 р.).

Вплив Рембрандта мало й українське мистецтво починаючи з кінця 17 сторіччя (портрети Тимоша Хмельницького та його дружини Розандри, Львівський історичний музей; козацького полковника Солонини, не зберігся). Тараса Шевченка називали «російським Рембрандтом» за темні фарби. Його захоплювало і «рембрандтівське освітлення», і блискуча техніка офортів, які він дбайливо копіював (офортна копія з олійної картини Рембрандта «Притчи про робітників на винограднику», замальовки окремих постатей з офорту Рембрандта «Смерть Марії»).

Перелік країн, де зберігають твори Рембрандта

  • Австралія
  • Австрія
  • Бельгія
  • Бразилія
  • Велика Британія
  • Голландія
  • Іспанія
  • Італія
  • Німеччина
  • Росія
  • США
  • Україна
  • Франція
  • Швейцарія
  • Швеція
  • Японія

Джерела

  • Гос.Эрмитаж.Западноевропейская живопись,каталог 2,Л,"Искусство",1981 (рос).
  • ГМИИ,каталог картинной галереи,М,"Изобразительное искусство",1986 (рос).
  • Ротенберг Е.И."Западноевропейскаяживопись 17 в.Тематические принципы.М."Мскусство",1989,глава 6-Рембрандт ,рос).

Галерея

Див. також

Джерела

  • За матеріалами Української Радянської енціклопедії. Т.12.



Шаблон:Link FA