Відмінності між версіями «Рене Антуан Реомюр»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
Рядок 57: Рядок 57:
[[Категорія:Уродженці Ла-Рошелі]]
[[Категорія:Уродженці Ла-Рошелі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
{{DEFAULTSORT:Реомюр Рене Антуан}}


[[be:Рэнэ Антуан Рэамюр]]
[[be:Рэнэ Антуан Рэамюр]]

Версія за 09:45, 21 серпня 2012

Рене Антуан Фершо де Реомюр
René-Antoine Ferchault de Réaumur
René-Antoine Ferchault de Réaumur. Line engraving by P. Simm Wellcome V0004955.jpg
Народився 28 лютого 1683(16830228)
Ла-Рошель
Помер 17 жовтня 1757
замок Бермондьєр,
Громадянство Франція Франція
Діяльність ентомолог, фізик, математик, метеоролог, натураліст
Галузь природознавство, металургія
Alma mater Буржський університетd
Вчителі П'єр Варіньон
Відомі учні Жан-Етьєнн Геттарd
Знання мов французька[1]
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Прусська академія наук, Російська академія наук, Académie des belles-lettres, sciences et arts de La Rochelled і Académie des sciences, belles-lettres et arts d'Angersd
Посада директор
Автограф René Antoine Ferchault de Réaumur signature.png
Нагороди

Реомюр Рене Антуан Фершо де (фр. René-Antoine Ferchault de Réaumur) (28 лютого 1683 року — 17 жовтня 1757 року) — французький вчений, відомий дослідженнями з біології і металургії. Розробив шкалу для термометру, що була названа його ім'ям. Член Паризької академії наук з 1708 року.

Дослідження у галузі металургії

Дослідження Рене Антуана Реомюра у галузі металургії були одними з тих, що стали основою для розвитку теоритичних уявлень про процеси металургії заліза. Реомюр здійснив багаторічні дослідження з ковким залізом, сталлю і чавуном у лабораторії у замку Бермондьєр на півночі Франції. Він першим використав мікроскоп у дослідженнях структури сплавів заліза, розробив класифікацію чавунів за характером зламу, запропонував спосіб вимірювання твердості чавуну і сталі за допомогою семиступеневої склерометричної шкали.

Важливим досягненням наукової праці Реомюра стала теорія навуглецювання заліза, що дала перше наукове пояснення відмінності у властивостях ковкого заліза, сталі і чавуну.

У часи Реомюра вуглець ще не був ідентифікований як хімічний елемент, Реомюр називає його у своїх працях «сірчано — солевою матерією» або «горючою складовою деревного вугілля».

Найважливіші результати своїх досліджень Реомюр виклав у двох книжках, виданих 1722 року у Парижі. Це «Мистецтво перетворення ковкого заліза у сталь» і «Мистецтво пом'якшення виливаного чавуну».

За Реомюром, основою сплавів заліза є «чиста залізна субстанція, з'єднана з більшою чи меньшою кількісттю сірчано — солевої матерії, причому більше за все її міститься у чавуні і меньш за все у ковкому залізі, у сталі міститься середня кількість. … Додаючи сірчано — сольову матерію у м'яке залізо, можна отримати спочатку сталь, а потім чавун».

Погляди Реомюра були не відразу оцінені і сприйняті спеціалістами і вченими. Особлива роль вуглецю у сплавах заліза стала очевидною лише приблизно через століття.

Дослідження з біології

У області зоології Реомюр відомий численними спостереженнями над комахами. У «Мемуарах з історії комах» (6 томів, 1734–1742 роки) докладно висвітив питання біології і історії розвитку общинних комах, вперше уточнив функції особин бджолиної сім'ї.

Вшанування пам'яті

На честь нього названо астероїд.

Див. також

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.