Рене Коті: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (→‎Посилання: категоризація за допомогою AWB)
м (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 25: Рядок 25:
}}
}}


'''Рене Жюль Густав Коті''' ({{lang-fr|René Coty}} {{IPA-fr|ʁəne kɔti}}; * [[22 березня]] [[1882]] — † [[22 листопада]] [[1962]]) — [[Франція|французький]] політик, президент Франції з 1954 по 1959 рік. Він був другий і останній президент [[Четверта французька республіка|французької Четвертої республіки]].
'''Рене Жюль Густав Коті''' ({{lang-fr|René Coty}} {{IPA-fr|ʁəne kɔti}}; * [[22 березня]] [[1882]] — † [[22 листопада]] [[1962]]) — [[Франція|французький]] політик, президент Франції з 1954 по 1959 рік. Він був другим і останнім президентом [[Четверта французька республіка|Четвертої французької республіки]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Рене Коті народився в [[Гавр]]і і навчався в Університеті Кана, який він закінчив у 1902 році, отримавши ступінь у галузі права та філософії. Він працював адвокатом у своєму рідному місті Гаврі і спеціалізувався в галузі морського і комерційного права.
Рене Коті народився в [[Гавр]]і і навчався в Університеті Кана, який він закінчив у 1902 році, отримавши ступінь у галузі права та філософії. Він працював адвокатом у своєму рідному місті та спеціалізувався в галузі морського і комерційного права.


Він також став брати участь в політиці, як член [[Радикальна партія (Франція)|радикальної партії]], а в 1907 році був обраний членом районної ради. У наступному році він був обраний до комунальної рада Гавра від групи лівих республіканців.
В 1907 році Коті був обраний до районної ради як член [[Радикальна партія (Франція)|Радикальної партії]]. Наступного року його обрали до комунальної ради Гавра від групи лівих республіканців.


З початком Першої світової війни Коті пішов добровольцем до армії, приєднавшись до 129-ого піхотного полку. Він брав участь у битві [[Верденська битва|при Вердені]]. У 1923 році Коті став членом Палати депутатів, змінивши Жюля Зігфріда. У 1936 році Коті був обраний до Сенату. Він був одним з французьких парламентаріїв, які 10 липня 1940 року, проголосували за надання надзвичайних повноважень [[Філіпп Петен|Філіппу Петену]], в результаті чого за нацистської підтримки був сформований [[Режим Віші|уряд Віші]]. Коті залишалася відносно неактивним під час Другої світової війни, хоча він був реабілітований після війни.
З початком Першої світової війни Коті пішов добровольцем до армії, приєднавшись до 129-ого піхотного полку. Він брав участь у битві [[Верденська битва|при Вердені]]. У 1923 році Коті став членом Палати депутатів, змінивши Жюля Зігфріда. У 1936 році Коті був обраний до Сенату. Він був одним з французьких парламентаріїв, які 10 липня 1940 року, проголосували за надання надзвичайних повноважень [[Філіпп Петен|Філіппу Петену]], в результаті чого за нацистської підтримки був сформований [[Режим Віші|уряд Віші]]. Коті залишався відносно неактивним під час Другої світової війни, після її закінчення — реабілітований.


Він був членом Установчих національних зборів з 1944 по 1946 року, та очолював праву Республіканську незалежну групу, яка пізніше увійшла до складу Національного центру незалежних і селян. Коті був обраний до Національних зборів в 1946 році, а з листопада 1947 по вересень 1948 року він займав пост міністра реконструкції та міського планування в урядах [[Робер Шуман|Робера Шумана]] і [[Андре Марі]]. Коті був обраний членом Ради Республіки у листопаді 1948 року і був віце-президентом ради з 1952 року.
Він був членом Установчих національних зборів з 1944 по 1946 року, очолюючи праву Республіканську незалежну групу, яка пізніше увійшла до складу Національного центру незалежних і селян. Коті був обраний до Національних зборів в 1946 році, а з листопада 1947 по вересень 1948 року він займав пост міністра реконструкції та міського планування в урядах [[Робер Шуман|Робера Шумана]] і [[Андре Марі]]. Став членом Ради Республіки у листопаді 1948 року і був віце-президентом ради з 1952 року.


Коті був кандидатом на пост президента в 1953 році, хоча це вважалося малоймовірним, що він буде обраний. Після відмови від подальшої участі у виборах іншого ключового кандидата від правих, Луї Жакино, Коті було врешті обрано в тринадцятому голосуванні 23 грудня 1953 року. Він отримав 477 голосів проти 329 голосів у кандидата від соціалістів.
Коті балотувався на пост президента в 1953 році, хоча його перемога вважалася малоймовірною. Після відмови від подальшої участі у виборах іншого ключового кандидата від правих, Луї Жакино, Коті було врешті обрано в тринадцятому голосуванні 23 грудня 1953 року. Він отримав 477 голосів проти 329 голосів у кандидата від соціалістів.


Як президент республіки, Коті був навіть менш активним, ніж його попередник, у намаганні впливати на політику. Його президентство було ускладнене політичною нестабільністю Четвертої республіки і [[Алжирська війна|алжирським питанням]]. З поглибленням кризи в 1958 році, 29 травня того ж року, президент Коті звернувся до [[Шарль де Голль|Шарля де Голля]], «самого прославленого француза» стати останнім прем'єр-міністр Четвертої республіки. Коті погрожував піти у відставку, якщо призначення де Голля не буде затверджене Національними зборами.
Як президент республіки, Коті був навіть менш активним у намаганні впливати на політику, ніж його попередник. Його президентство було ускладнене політичною нестабільністю Четвертої республіки і [[Алжирська війна|алжирським питанням]]. З поглибленням кризи в 1958 році, 29 травня того ж року, Коті запропонував герою Другої світової війни [[Шарль де Голль|Шарлю де Голлю]] стати останнім прем'єр-міністр Четвертої республіки. Президент погрожував піти у відставку, якщо призначення де Голля не буде затверджене Національними зборами.


Де Голлем була розроблена нова конституція, і 28 вересня відбувся референдум, на якому 79,2 % проголосували за її підтримку, що призвело до створення П'ятої республіки. Де Голль був обраний президентом нової республіки. Коті був членом Конституційної ради з 1959 року аж до своєї смерті в 1962 році.
Де Голлем була розроблена нова конституція, і 28 вересня відбувся референдум, на якому 79,2 % проголосували за її підтримку, що призвело до створення П'ятої республіки. Де Голль був обраний президентом нової республіки. Коті став членом Конституційної ради з 1959 року аж до своєї смерті в 1962 році.


== Посилання ==
== Посилання ==
*{{cite news |url=https://news.google.com/newspapers?id=UHtaAAAAIBAJ&sjid=10oDAAAAIBAJ&pg=2315%2C2550279 |title=René Coty, Ex-President of France, Dies at 80 |date=23 November 1962 |access-date=18 May 2014 |newspaper = The Victoria Advocate, Texas |agency=Associated Press (AP) |page=1 }}
*{{cite news |url=https://news.google.com/newspapers?id=UHtaAAAAIBAJ&sjid=10oDAAAAIBAJ&pg=2315%2C2550279 |title=René Coty, Ex-President of France, Dies at 80 |date=23 листопада 1962 |access-date=18 травня 2014 |newspaper = The Victoria Advocate, Texas |agency=Associated Press (AP) |page=1 }}


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

Поточна версія на 06:37, 14 лютого 2022

Рене Коті
фр. Jules Gustave René Coty
Рене Коті
Президент Франції
16 січня 1954 — 8 січня 1959
Попередник Венсан Оріоль
Наступник Шарль де Голль
Народився 20 березня 1882(1882-03-20)
Гавр, Франція
Помер 22 листопада 1962(1962-11-22) (80 років)
Гавр
Похований Cimetière Sainte-Maried
Відомий як політик, адвокат
Країна Франція
Alma mater Університет Кан-Нормандіяd
Політична партія Національний центр незалежних і селян
У шлюбі з Germaine Cotyd
Релігія Римо-католик
Нагороди
Верховний орден Христа

Рене Жюль Густав Коті (фр. René Coty фр. вимова: [ʁəne kɔti]; * 22 березня 1882 — † 22 листопада 1962) — французький політик, президент Франції з 1954 по 1959 рік. Він був другим і останнім президентом Четвертої французької республіки.

Біографія[ред. | ред. код]

Рене Коті народився в Гаврі і навчався в Університеті Кана, який він закінчив у 1902 році, отримавши ступінь у галузі права та філософії. Він працював адвокатом у своєму рідному місті та спеціалізувався в галузі морського і комерційного права.

В 1907 році Коті був обраний до районної ради як член Радикальної партії. Наступного року його обрали до комунальної ради Гавра від групи лівих республіканців.

З початком Першої світової війни Коті пішов добровольцем до армії, приєднавшись до 129-ого піхотного полку. Він брав участь у битві при Вердені. У 1923 році Коті став членом Палати депутатів, змінивши Жюля Зігфріда. У 1936 році Коті був обраний до Сенату. Він був одним з французьких парламентаріїв, які 10 липня 1940 року, проголосували за надання надзвичайних повноважень Філіппу Петену, в результаті чого за нацистської підтримки був сформований уряд Віші. Коті залишався відносно неактивним під час Другої світової війни, після її закінчення — реабілітований.

Він був членом Установчих національних зборів з 1944 по 1946 року, очолюючи праву Республіканську незалежну групу, яка пізніше увійшла до складу Національного центру незалежних і селян. Коті був обраний до Національних зборів в 1946 році, а з листопада 1947 по вересень 1948 року він займав пост міністра реконструкції та міського планування в урядах Робера Шумана і Андре Марі. Став членом Ради Республіки у листопаді 1948 року і був віце-президентом ради з 1952 року.

Коті балотувався на пост президента в 1953 році, хоча його перемога вважалася малоймовірною. Після відмови від подальшої участі у виборах іншого ключового кандидата від правих, Луї Жакино, Коті було врешті обрано в тринадцятому голосуванні 23 грудня 1953 року. Він отримав 477 голосів проти 329 голосів у кандидата від соціалістів.

Як президент республіки, Коті був навіть менш активним у намаганні впливати на політику, ніж його попередник. Його президентство було ускладнене політичною нестабільністю Четвертої республіки і алжирським питанням. З поглибленням кризи в 1958 році, 29 травня того ж року, Коті запропонував герою Другої світової війни Шарлю де Голлю стати останнім прем'єр-міністр Четвертої республіки. Президент погрожував піти у відставку, якщо призначення де Голля не буде затверджене Національними зборами.

Де Голлем була розроблена нова конституція, і 28 вересня відбувся референдум, на якому 79,2 % проголосували за її підтримку, що призвело до створення П'ятої республіки. Де Голль був обраний президентом нової республіки. Коті став членом Конституційної ради з 1959 року аж до своєї смерті в 1962 році.

Посилання[ред. | ред. код]