Рето-романські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:45, 3 січня 2020, створена DReaMrija (обговорення | внесок) (→‎Походження рето-романських мов)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
рето-романські мови
Rhaeto-Romance languages.png
Поширена в Швейцарія, Італія
Носії бл. 700 тис.
Класифікація Індо-Європейська
-Романська
--Західнороманська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови

Рето-романські мови — група романських мов, якою розмовляють ретороманці Італії та Швейцарії. У минулому рето-романські мови часто трактувались як місцеві різновиди однієї рето-романської мови. Однак заходи, спрямовані на стандартизацію мови та законодавства, запроваджені для захисту мовних меншин, свідчать про те, що на основі рето-романських діалектів виникають три окремі стандартні мови:

Назва[ред. | ред. код]

Назва «рето-романські мови» походить від римської провінції Реція.

Походження рето-романських мов[ред. | ред. код]

До римських завоювань Альпи були кельтомовними на півночі і ретомовними на півдні. Територія була включена до складу Римської імперії під час правління Октавіана Августа. Рето-романські мови зародилися як діалект латини провінційної частини центральних Альп.

В кінці існування Римської імперії тут існувала неперервана область романської мови, яка поступово розбивалася на відокремлені діалекти у високих долинах, межуючи з німецькими діалектами на півночі та гало-італійськими мовами з півдня.

Рето-романськими мовами говорили на значно ширшій території за часів правління Карла Великого, територія розповсюджена простягалась на північ до сучасних кантонів Гларус та Санкт-Галлен, до Валензее на північному заході до Рюті та долини Альпійського Рейна на північному сході. На сході частини сучасного Форарльберга говорили рето-романськими мовами, як і в частині австрійського Тіроля. Північні райони теперішньої Швейцарії, названі Нижня Реція, стали німецькомовними до 12 століття; а до 15 століття долина Рейну в кантоні Санкт-Галлен та райони навколо Валензее вже були повністю німецькомовними.

Асиміляція була тривалим процесом, коли великі центральні міста вже говорили німецькою мовою, тоді як більш периферійні райони навколо них довше залишалися романовними. Перехід на німецьку мову був спричинений, зокрема, впливом місцевих німецькомовних еліт та німецькомовних іммігрантів з півночі, причому нижчі та сільські класи довше зберігали рето-романські мови.

Література[ред. | ред. код]

  • * Steininger, Rolf (2003). South Tyrol: a minority conflict of the twentieth century. New Brunswick, N.J., U.S.A: Transaction Publishers. ISBN 0-7658-0800-5.