Рецидив (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:02, 17 жовтня 2016, створена Glovacki (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рецидив (від лат. recidere) у медицині — відновлення хвороби після удаваного повного одужання (ремісії). Рецидив при інфекційних хворобах пояснюють тією обставиною, що збудник у ході лікування не повністю зникає з організму і, за певних умов, знову спричинює повернення хвороби у вигляді швидкого відновлення клінічних ознак, симптомів захворювання. Клінічні ознаки рецидиву, як правило, повторюють розпал захворювання. При інфекційних хворобах рецидив — це наслідок активації саме ендогенної флори. До рецидиву при інфекційних хворобах не відносять реінфекцію — повторне зараження тим же (або незначно мутованим) інфекційним агентом із зовнішнього середовища, що й первинний. Також до рецидиву не відносять активацію патологічного процесу при розвитку метастазів злоякісної пухлини (рецидивом вважають відновлення росту пухлини на її початковому місці).

Причини[ред. | ред. код]

Серед основних причин рецидиву захворювання зазвичай вказують:

Лікування рецидиву більшості захворювань аналогічне лікуванню первинного прояву цього захворювання. У деяких випадках додатково призначають фармацевтичні препарати, що сприяють посиленню імунітету для запобігання подальших рецидивів.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]