Реєстратор розрахункових операцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Використання реєстраторів регламентується Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»[1]. Дозволені для використання пристрої вносяться до «Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій»[2] наказом Міністерства доходів і зборів України[3].

Види реєстраторів розрахункових операцій

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться:

  • Електронний контрольно-касовий апарат (реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів).
  • Електронний контрольно-касовий реєстратор (реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів).
  • Комп'ютерно-касова система (реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп'ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів).
  • Електронний таксометр (реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів).
  • Автомат з продажу товарів (послуг) (реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості).

Класифікація реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

За сферою застосування:

  • торгівля; громадське харчування; сфера послуг;
  • оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях;
  • торгівля нафтопродуктами на АЗС;
  • операції з купівлі-продажу іноземної валюти;
  • послуги таксі;
  • інші.

Складові частини (блоки) реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

РРО складається з наступних блоків:

  • Пристрій вводу інформації, для чого використовується клавіатура чи сканер.
  • Блок управління, основними елементами якого є мікропроцесор, пристрої оперативної (ОЗП) і постійної (ПЗП) пам'яті. В ОЗП зберігаються дані по грошових і операційних регістрах, в ПЗП зберігаються програми, які забезпечують роботу операційної системи процесора.
  • Блоки індикації — дисплей для показу інформації, що вводиться в машину, для візуального контролю результатів обчислень, а також для відображення режиму роботи РРО і його стану на даний момент.
  • Блок фіскальної пам'яті — енергонезалежний пристрій, в якому накопичується інформація про виручку РРО від зміни до зміни. Інформація у ФП заноситься при обнулінні ОЗП
  • Блок друку (принтер) — призначений для друкування касових документів: чеків, контрольної стрічки, звітів з обнулінням і без обнуління.
  • Блок живлення — застосовується для подачі напруги на всі функціональні вузли апарата.

Режими роботи реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

Режими роботи РРО:

  • режим роботи касира (основний);
  • режим виведення оперативних звітів;
  • режим виведення оперативних звітів з обнулінням (в кінці зміни);
  • режим програмування;
  • режим тестування.

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

В Україні ведеться Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Державний реєстр) — перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг[4].

Ведення Державного реєстру покладалося спочатку на Державну податкову адміністрацію. Після кількох перейменувань цієї служби, з травня 2014 цей реєстр веде Державна фіскальна служба України.

Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (РРО) складається із двох частин — перелік моделей РРО, що дозволені до первинної реєстрації в органах податкової служби, та перелік моделей РРО, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Незважаючи на те, в якій частині Державного реєстру знаходиться модель РРО, вона відповідно до положень Закону про застосування РРО[5] може використовуватись суб'єктом господарювання.

Див. також

Примітки

Посилання