Реґіомонтан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Реґіомонтан
лат. Regiomontanus, нім. Johannes Müller
Johannes Regiomontanus2.jpg
Ім'я при народженні нім. Johannes Müller von Königsberg[1]
Псевдо Regiomontanus
Народився 6 червня 1436(1436-06-06)
Кенігсберг (Баварія)
Помер 6 липня 1476(1476-07-06) (40 років)
Рим
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Національність німець
Діяльність астроном, математик, історик математики, астролог
Сфера роботи астрономія, математика
Alma mater Лейпцизький університет,
Віденський університет
Науковий керівник Георг фон Пурбах
Вчителі Георг фон Пурбах[1]
Відомі учні Бернхард Вальтер
Мова творів латинська[2]
Заклад Віденський університет
Конфесія Римо-католицька церква

Реґіомонта́н (лат. Regiomontanus, справжнє ім'я Йоганн Мюллер, нім. Johannes Müller; 6 червня 1436, Кенігсберг (Баварія) — 6 липня 1476, Рим) — видатний німецький математик, астроном, а також астролог, конструктор астрономічних інструментів, видавець, перекладач і католицький єпископ. Ім'я Реґіомонтан, яке є латинізованою назвою рідного міста Йоганна Мюллера, мабуть вперше вжив Філіп Меланхтон у передмові до свого видання книги «Сфера світу» Сакробоско.

Життєпис[ред. | ред. код]

Йоганн Мюллер народився в місті Кенігсберзі в Баварії. Уже в 11 років він став студентом Лейпцизького університету. Навесні 1450 в 14 років він перейшов у Віденський університет. У 15 років після закінчення факультету вільних мистецтв Реґіомонтан став бакалавром. З 1453 року слухав лекції з математики та астрономії Георга Пурбаха, з яким згодом співпрацював до раптової смерті останнього в 1461. У 1457 році Реґіомонтан став магістром і сам приступив до читання лекцій. У цьому ж році він приступив до систематичних астрономічних спостережень.

У 1461 році Реґіомонтан познайомився з кардиналом Віссаріоном, від якого отримав пропозицію зробити поїздку до Італії, і в складі його почту поїхав до Риму. Протягом усього часу, який Реґіомонтан провів при кардиналі, він вів активний розшук давньогрецьких рукописів. Влітку 1463 Віссаріон їде до Венеції як папський легат, а Реґіомонтан його супроводжував. Тут Реґіомонтану першому в Європі вдалося виявити текст уцілілих шести книг «Арифметики» Діофанта. У 1464 році Реґіомонтан читав у Падуї лекції з астрономії ал-Фаргані. У цей же час він познайомився з феррарським астрономом і математиком Джованні Біанкіні і вів з ним листування.

Також у Римі мав зустрічі з українським астрономом Юрієм Дрогобичем.

Будинок Дюрера в Нюрнберзі, що раніше належав учневі Реґіомонтана Бернхарду Вальтеру

Влітку 1467 Реґіомонтан приїхав до Угорщини на запрошення єпископа Яноша Вітеза і працював у Буді при дворі угорського короля Матвія Корвіна. З 1471 року Реґіомонтан жив ​​у Нюрнберзі, де він разом зі своїм учнем Бернхардом Вальтером заснував наукову друкарню і одну з перших в Європі обсерваторій у будинку, який згодом придбав знаменитий художник Альбрехт Дюрер (зараз будинок-музей Дюрера). Одним із перших оцінив значення недавно винайденого друкарства для науки, і надрукував «Нову теорію планет» Пурбаха (1472), деякі праці давньогрецьких учених; регулярно видавав астрономічні календарі.

Помер Реґіомонтан у 1476 році в Римі, куди приїхав для вироблення календарної реформи.

Внесок у науку[ред. | ред. код]

Математика[ред. | ред. код]

De triangulis planis et sphaericis libri

Основною математичною працею Реґіомонтана був твір «Про всі види трикутників» (1462—1464). Це була перша праця в Європі, в якій тригонометрія розглядалася як самостійна дисципліна. У друкованому вигляді цей твір було опубліковано в 1533 році.

Перша книга цього твору присвячена вирішенню плоских трикутників. У другій книзі вводиться теорема синусів для плоских трикутників і розглядається ряд задач про плоскі трикутники, що призводять до квадратних рівнянь. Третя книга викладає основи сферичної геометрії. Її зміст в значній мірі збігається зі «Сферика» Менелая і з аналогічними роботами арабомовних авторів. Центральною теоремою четвертої книги є сферична теорема синусів. У п'ятій книзі доводиться теорема, еквівалентна сферичній теоремі косинусів. Дві останні книги в основному спираються на роботи математиків країн ісламу, таких як ал-Баттані і ат-Тусі.

Більшість матеріалів зі сферичної геометрії у своїй книзі Реґіомонтан позичив без жодної згадки з робіт Джабіра ібн Афлаха XII століття, це відзначив у XVI сторіччі Джироламо Кардано.[3]

Іншою важливою математичною працею Реґіомонтана були складені ним семизначні таблиці синусів з кроком 1' і таблиці тангенсів.

Астрономія[ред. | ред. код]

Діяльність Реґіомонтана багато в чому сприяла відродженню астрономії в Європі у новий час.

Завершив переклад «Альмагеста» Клавдія Птолемея на латину, розпочатий Пурбахом, і написав коментар до нього. У Відні, разом з Пурбахом, а потім у Нюрнберзі виконав велику кількість спостережень планет, Місяця і Сонця, які лягли в основу складених ним таблиць, які замінили застарілі на той час «Альфонсова таблиці». У 1474 році Реґіомонтан видав «Ефемериди» — таблиці координат зірок, положень планет і обставин з'єднань і затемнень на кожен день з 1475 по 1506 роки. Це були останні в історії науки таблиці, розраховані на основі теорії Птолемея, і перші астрономічні таблиці, видані типографським способом, ними користувалися Васко да Гама, Христофор Колумб та інші мореплавці.

Розробив метод «місячних відстаней» для знаходження широти і довготи на морі. Реґіомонтан написав низку робіт про астрономічні інструменти: універсальну астролябію (так звана «сафея», описана аз-Заркалі), сонячний годинник, армілярну сферу (сам Реґіомонтан називає цей пристрій «метеороскопом»).

В астрології він описав систему астрологічних домів, яка витіснила популярну на той момент систему Алькабітіуса.

На честь ученого названий астероїд 9307 Регіомонтан, відкритий у 1987 році.

Основні праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]