Рижкова Лідія Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рижкова Лідія Григорівна
Ryzhkova.l.2019.jpg
Лідія Рижкова (Київ, 2019)
Народився 24 березня 1950(1950-03-24) (69 років)
с. Гусарівка Балаклійського району Харківської області
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Місце проживання м. Київ
Діяльність журналістика
Alma mater Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка
Діти син Костянтин
Нагороди
Заслужений журналіст України

Лі́дія Григо́рівна Рижко́ва (нар. 24 березня 1950(19500324), с. Гусарівка Балаклійського району Харківської області) — українська журналістка. Заслужений журналіст України.

Членкиня Національної спілки журналістів України (1986).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася на Харківщині. Закінчила Лебединське державне педагогічне училище ім. А. С. Макаренка (1969) і Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (філологічний факультет заочно, 1969—1974).

Друкувалася в районній і обласній пресі зі студентських років, захоплювалася поезією. По закінченні педучилища працювала у великописарівській районній газеті «Красное знамя». Потім — редакторка обласної студії телебачення в Сумах; кореспондентка, заввідділу обласної газети; відповідальний секретар, голова обласної організації СЖУ—НСЖУ (1991—2007). Вісім років працювала в Сумській облдержадміністрації, завідувала сектором інформаційно-аналітичної роботи, згодом — власний кореспондент Укрінформу в Сумській області.

До Києва переїхала 2007 року, працювала спеціальним кореспондентом газети «Урядовий кур'єр». Перебуваючи на пенсії, очолює громадський прес-центр «Сумського земляцтва в місті Києві».

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка збірок поезії «Неопалимий дзвін» (Київ, 2011), «Сториця» (Суми, 2019), публікацій у періодичній пресі, збірниках публіцистики.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Понад 30 років — в активі НСЖУ.

Учасниця інформаційних проектів ВБФ «Журналістська ініціатива»[1].

Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесне звання «Заслужений журналіст України» (1997)[2]
  • Срібна медаль «Нестор літописець» переможця творчого конкурсу «Економіка очима журналістів» — за цикл публіцистичних творів 1999—2000 років.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лідія Рижкова. Неопалимий дзвін : поет. зб. / Л. Рижкова. — К. : Успіх і кар'єра, 2011. — 168 с. — ISBN 988-966-2082-10-04
  • Лідія Рижкова. Сториця : поезії. — Суми: ВВП «Мрія-1», 2019.
  • Національна спілка журналістів України. Практичний довідник. — К.: НСЖУ, 2004. — 80 с. — ISBN 966-7769-37-2
  • Шевченко С. В. Золоте перо. Людмила Мех. — Київ: Експрес-Поліграф, 2012.

Посилання[ред. | ред. код]