Римський клуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ри́мський клуб
Логотип Римського клубу
Заснована 1968
Штаб-квартира Швейцарія Швейцарія
Веб-сайт http://www.clubofrome.org/

Ри́мський клуб — міжнародна неурядова організація, що об'єднує в своїх рядах вчених, громадських діячів і ділових людей більш, ніж з 30 країн світу, стурбованих перспективами розвитку людства. Зусилля членів Римського клубу націлені на вирішення актуальних проблем сучасності шляхом розробки нового напрямку в їх вивченні, що отримав назву глобальне моделювання. Так виникла нова наука глобалістика, що вивчає проблеми всього людства за допомогою моделювання на ЕОМ, без поділу на Захід і Схід, Північ і Південь. Римський клуб в даний час складається з приблизно 100 окремих членів; понад 30 національних та регіональних асоціацій; Міжнародного центру у Вінтертурі, Європейського центру підтримки у Відні та фонду Римського клубу, який забезпечує можливість для великих індивідуальних донорів взяти участь у розробці та поширенні проектів Клубу.

Діяльність Клубу керується Генеральною Асамблеєю, яка обирає зі своїх членів невеликий Виконавчий комітет, що здійснює нагляд за діяльністю клубу. На даний час клуб очолює два президенти — Андерс Війкман (Швеція) і Ернста Ульріх фон Вайцзеккера (Німеччина). Роберто Печчеї — віце-президент. На відміну від багатьох інших некомерційних організацій, робота Римського клубу обумовлена участю і зусиллями його членів.

Історія[ред. | ред. код]

Римський клуб був заснований в 1968 році за ініціативою видатного італійського економіста і підприємця доктора Ауреліо Печчеї. Римський клуб був зареєстрований в кантоні Женева (Швейцарія) як неприбуткова громадська організація. Президентом був обраний А. Печчеї, а після його смерті в 1984 році — А. Кінг. Перші 6 річних зустрічей відбувалися у Відні, Берні, Оттаві, Парижі, Токіо та Західному Берліні. Сьома зустріч, яку спочатку планувалося провести в 1975 році, відбулася роком пізніше в Алжирі.

На початку 21-го століття міжнародні проблеми відродили інтерес до діяльності клубу. В останні роки Римський клуб розпочав цілу низку нових заходів і модернізував свою організацію і місію.

Члени[ред. | ред. код]

Римський клуб формувався як незалежна експертна група для оцінки довгострокових наслідків існуючих проблем та перспектив розвитку людства, а також інтелектуального сприяння діяльності міжнародних організацій і національних урядів. Від початку до нього увійшло близько 30 експертів світового рівня, що представляли 10 країн. У наш час римський клуб налічує близько 100 осіб. Римський клуб прагне за своїм складом представляти своєрідний зріз сучасного прогресивного людства. Його членами були і є видатні вчені і мислителі, державні діячі, представники сфери освіти, педагоги та менеджери з більш ніж 30 країн світу. Всі вони відрізняються один від одного освітою і життєвим досвідом, займають різне становище в суспільстві і дотримуються різних переконань і поглядів. Членами Римського клубу були:

Всіх їх об'єднувало глибоке почуття гуманізму і турботи про долю людства. І, яких би вони не дотримувалися думок, вони, звичайно, були вільні виражати їх абсолютно вільно і в тій формі, яка здається їм найбільш прийнятною. Як правило, члени урядів не можуть одночасно бути членами Римського клубу.

У Римському клубі прийнятий порядок кооптації нових членів. За багато років склад його істотно розширився і виявився не настільки збалансованим і врівноваженим, як можна було б бажати. Обмежене членство Клубу відповідає і його функціональним критеріям.

Членом Римського клубу був Богдан Гаврилишин - один з найвідоміших українців у світі, науковець, економіст. Помер 24 жовтня 2016 року у Києві у 90-річному віці. Богдан Гаврилишин створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після – в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній General Electric, IBM, Unilever, Phillips, радником в кількох країнах.

Діяльність[ред. | ред. код]

Зазвичай Римський клуб проводить одне пленарне засідання на рік. Решту часу він діє як «незримий коледж» — неформальне співтовариство людей, об'єднаних науковими інтересами, члени його намагаються підтримувати між собою постійні контакти і в міру необхідності зустрічаються, організовуючи щось на зразок спеціальних вузьких дискусійних груп. Ці зустрічі зазвичай використовуються для обговорення найбільш важливих питань, що становлять загальний інтерес, і в них нерідко беруть участь експерти з різних світових проблем, видатні вчені та політичні діячі.

Члени Римського клубу абсолютно переконані, що долі всіх нас залежать в кінцевому рахунку від того, як буде вирішуватися проблематика всього світу в цілому, причому в набагато більшому обсязі, ніж від вирішення інших більш вузьких, хоча й не менш важливих і невідкладних проблем. Так визначилося покликання Римського клубу — бути каталізатором вирішення глобальних проблем людства.

Основні цілі Римського клубу:

  • виявлення найбільш важливих проблем, які визначатимуть майбутнє людства на основі комплексного та перспективного аналізу;
  • оцінка альтернативних сценаріїв майбутнього;
  • розробка практичних рішень виявлених проблем;
  • стимулювання суспільної дискусії;
  • ефективні заходи для поліпшення перспектив на майбутнє.

Римський клуб за самою своєю природою не може служити інтересам якої б то не було окремої країни, нації чи політичної партії і не ототожнює себе з жодною ідеологією; змішаний склад не дозволяє йому повністю приєднатися до позиції однієї зі сторін, що роздирають людство на частини в спірних міжнародних справах. У нього немає і не може бути єдиної системи цінностей, єдиної точки зору, він взагалі не прагне до однодумності. Висновки проектів, організатором яких він виступає, відображають думки і результати роботи цілих груп вчених і жодним чином не можуть розцінюватися як позиція Клубу. І тим не менше Римський клуб аж ніяк не аполітичний, більше того, його якраз можна назвати політичним в широкому, етимологічному значенні цього слова. Бо, сприяючи вивченню і осмисленню довгострокових інтересів людства, він справді допомагає закласти нові, міцніші і співзвучні часу основи для прийняття важливих політичних рішень і одночасно змушує тих, від кого залежать ці рішення, усвідомити всю глибину відповідальності, яка на них лежить.

Римський клуб в своїй діяльності дотримується трьох засадничих принципів:

  • глобальний погляд на комплексні, масштабні світові проблеми, що відображує дедалі зростаючу взаємозалежність країн в рамках єдиної планетарної системи;
  • міждисциплінарний («холістичний») підхід та розгляд сукупності актуальних проблем — політичних, економічних, соціальних, екологічних, технологічних, культурних і соціо-психологічних — в їхній взаємодії як частин єдиного цілого;
  • розгляд довгострокових наслідків нинішніх проблем, а також політичних рішень і практичних заходів, що знаходяться в арсеналі сучасної політики — підхід, який не завжди можуть собі дозволити уряди, що зазвичай реагують переважно на поточні потреби слабо поінформованих виборців.

Співпраця[ред. | ред. код]

Сьогодні клуб у співпраці з такими організаціями, як ЮНЕСКО, ОЕСР, Globe International і широким колом глобальних і регіональних організацій. Римський клуб має афілійовані до нього національні асоціації, що нині діють у 33 країнах світу з метою популяризації ідей клубу та їхньої адаптації й розвитку на національному рівні у відповідь на виклики доби глобалізації. Національні асоціації також покликані вносити свій внесок в глобальні дослідження Римського клубу. В Україні діє #Українська асоціація Римського клубу, президентом якої є Віктор Галасюк.[1]

Доповіді, публікації[ред. | ред. код]

Публікація в 1972 році першої, найзнаменитішої доповіді Римського клубу «Межі зростання» (англ. Limits to Growth) щодо довгострокових наслідків глобальної тенденції зростання населення планети, промислового і сільськогосподарського виробництва, споживання природних ресурсів й забруднення довкілля мала великий суспільно-політичний резонанс у світі й заклала основу сучасної концепції «сталого розвитку». Доповідь була перекладена більш ніж 30 мовами і видана загальним накладом понад 12 млн примірників.

За 50 років своєї діяльності Римський клуб підготував більш ніж 40 доповідей з широкого кола питань в контексті світової проблематики та майбутнього людства, більшість з яких отримала серйозний резонанс. Останньою, на сьогодні, доповіддю Римського клубу "Come on! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet", за авторства Ернста Вайцзеккера, Андерса Війкмана та інших.

Українська асоціація Римського клубу[ред. | ред. код]

Українська асоціація Римського клубу (УАРК) — заснована у 2005 році офіційна національна асоціація всесвітнього Римського клубу в Україні. Охоплює кілька десятків авторитетних вчених, державних та громадських  діячів, промисловців та підприємців. Очолює Асоціацію — президент Віктор Галасюк. Віце-президентом Асоціації є Віктор Вовк.

Мета і напрями діяльності[ред. | ред. код]

Метою Української Асоціації Римського клубу є:

  • популяризація в українському суспільстві ідей Римського клубу та їх розвиток для умов і завдань, що стоять перед Україною;[2]
  • сприяння розробці стратегії розвитку України в контексті глобалізації та європейського цивілізаційного вибору, активній участі громадськості в її виробленні та реалізації;
  • сприяння практичному впровадженню в Україні засад «сталого розвитку» і «еко-соціальної ринкової економіки»;
  • підтримка процесу постіндустріальної модернізації України.

Основні напрями діяльності:

  • переклад і видання доповідей та книг Римського клубу;
  • відкриті лекції у провідних університетах;
  • публічні заходи («круглі столи», конференції та ін.);[3]
  • дослідження та програмні документи.

Поточні проекти[ред. | ред. код]

«Межі зростання: 30 років потому»[ред. | ред. код]

Перевидання історичної роботи Римського Клубу «Межі зростання: 30  років  потому»  (2005)  Донелли  та  Денніса  Медоузів  і  Йоргена Рандерса, яка моделює сценарії розвитку світової економіки та відповідає на питання «Що може бути зроблено для створення екологічно збалансованої і соціально-орієнтованої економіки, яка принесе добробут для всіх?».

Перше видання всесвітньо відомої книги «Межі зростання» відбулося у 1972 році і фактично задало вектор діяльності Римського Клубу на десятки років наперед. Книга перекладена на понад 30 мов, видана сукупним накладом більше 12 млн екземплярів та використовується як університетський підручник по всьому світу.

Видавництво-партнер: «PABULUM»

«23 речі, які вони не розповідають вам про капіталізм»[ред. | ред. код]

У цій резонансній книзі відомий економіст, професор Кембриджського університету Ха-Юн Чанг руйнує найбільші міфи сучасності і дає нам альтернативний погляд на те як дійсно працює економіка:

  • Не існує такого явища як «вільний ринок»
  • Неоліберальна політика рідко робить країни заможними
  • Бідні країни більш підприємницькі ніж багаті
  • Ми не живемо в пост-індустріальній ері
  • Краща освіта сама по собі не робить країни багатшими тощо.

Ми більше не повинні сприймати речі такими, якими вони не є насправді. Ха Юн Чанг по-справжньому відкриває очі на економічні реалії.

«Живо, доступно та провокативно… прочитайте цю книгу.» Sunday Times

Видавництво-партнер: «НАШ ФОРМАТ».

Ювілейна доповідь для Римського клубу «Come On!»[ред. | ред. код]

У ювілейному звіті для Римського клубу «Come On!» його спів-президенти Андерс Війкман та Ернст Ульріх фон Вайцзеккер у співпраці з понад 30-ма членами Римського клубу пропонують нову парадигму для вирішення глобальних економічної, соціальної та екологічної криз.  Центральну  роль грає ідея нового «Просвітництва» для «Повного світу»: ми не можемо далі жити за старими моделями, створеними для світу з менш ніж мільярдом жителів.

Існуюча модель розвитку фундаментально хибна. Максимізація прибутків та спасіння планети — суперечливі. Нове «Просвітництво» має характеризуватись суттєво поліпшеним балансом між людиною та природою, між ринками та законом, між приватним споживанням та суспільними благами, між соціальною справедливістю та стимулами для розвитку.[4]

Проекти Асоціації, реалізовані у 2017 році[ред. | ред. код]

«У пошуках добробуту»[ред. | ред. код]

Українська асоціація Римського клубу з видавництвом «Pabulum» за підтримки АКБ «АРКАДА» видала звіт для Римського клубу «У пошуках добробуту» Грема Макстона (ген. секретаря  Римського Клубу) та Йоргена Рандерса (професора та екс-президента Норвезької бізнес-школи), зосереджений на трьох головних соціальних викликах — нерівності, безробітті та кліматичних змінах.

Автори книги пропонують 13 радикальних рішень, які є сміливими та одночасно політично реалістичними, оскільки, за словами Макстона та Рандерса, «не тільки змінюють світ на краще у довгостроковій перспективі, а й можуть принести більшості людей низку переваг вже найближчим часом».

«Циркулярна економіка та переваги для суспільства»[ред. | ред. код]

Перекладено українською та розповсюджено у вищих навчальних закладах нове дослідження для Римського клубу «Циркулярна економіка та переваги для суспільства» Андерса Війкмана (співпрезидента Римського Клубу) та Крістіана Сконберга.

Автори на прикладі Чехії та Польщі показують, що трансформація виробництва та споживання з лінійної моделі «бери, роби, забруднюй» на циркулярну модель, при якій товари виробляються з урахуванням повторного використання, утилізації, обслуговування та ремонту, удосконалення та переробки — це не фантастика.

Дослідження моделює вплив «безвідходної економіки» на робочі місця, вуглецеві викиди та торговельний баланс європейських країн. Цей економічний кейс може дати дуже своєчасний приклад Україні.

Презентація перекладів та видань Римського Клубу в Україні відбувається із запрошенням їх авторів та проведенням за їх участі публічних заходів Асоціації.

Публічні заходи, що відбулись у 2017 році за сприяння та участі Української асоціації Римського клубу[ред. | ред. код]

Під Керівництвом Української асоціації Римського клубу проведено понад 20 відкритих економічних лекцій у провідних університетах:

  • Український католицький університет УКУ (Київ)
  • Київський Національний університет ім. Т. Шевченка (Київ)
  • Львівський національний університет ім. І. Франка (Львів)
  • Київський національний торговельно-економічний університет — КНТЕУ (Київ)
  • Європейський університет (Київ)
  • Національна академія управління (Київ)
  • Запорізький національний технічний університет — ЗНТУ (Запоріжжя)
  • Університет імені Альфреда Нобеля (Дніпро)
  • Національний університет водного господарства та природокористування — НУВГП (Рівне)
  • Національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (Харків)
  • Донецький юридичний університет — Академія поліції (Маріуполь) та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]