Ритон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
(уточнення)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Rython boz.jpg|обрамити|праворуч|Золотий ритон періоду правління [[Імперія Ахеменідів|Імперії Ахеменідів]] (Іран)]]
[[Файл:Rython boz.jpg|обрамити|праворуч|Золотий ритон періоду правління [[Імперія Ахеменідів|Імперії Ахеменідів]] (Іран)]]
'''Рито́н''' ({{lang-grc|ρυτόν}}) — посудина у вигляді рогу. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, [[скіфи|скіфів]]) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. Згідно з легендою, записаною [[Геродот]]ом, [[символи царської влади]] у вигляді [[золото]]го орала, [[ярмо|ярма]], [[сокира|сокири]] і [[чаша|чаші]] впали колись з неба. Ці речі часто трапляються у похованнях [[скіф]]ів.
'''Рито́н''' ({{lang-grc|ρυτόν}}) — посудина у вигляді [[ріг|рога]]. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, [[скіфи|скіфів]]) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. Згідно з легендою, записаною [[Геродот]]ом, [[символи царської влади]] у вигляді золотого [[соха|орала]], [[ярмо|ярма]], [[сокира|сокири]] і [[чаша|чаші]] впали колись з неба. Ці речі часто трапляються у похованнях [[скіф]]ів.


Ритони були поширені також серед стародавніх [[Слов'яни|слов'ян]]. Вживали їх для ритуальних обрядів, пов'язаних із [[Язичницькі вірування давніх слов'ян|язичництвом]]. Ритони були також необхідними атрибутами [[весілля|весільних]] обрядів.
Ритони були поширені також серед стародавніх [[Слов'яни|слов'ян]]. Вживали їх для ритуальних обрядів, пов'язаних із [[Язичницькі вірування давніх слов'ян|язичництвом]]. Ритони були також необхідними атрибутами [[весілля|весільних]] обрядів.


== Див. також ==
== Див. такоріан
* [[Ріг (посудина)]]
* [[Релікварій]]
* [[Релікварій]]
* [[Ріг достатку]]
* [[Ріг достатку]]

Версія за 19:12, 11 листопада 2017

Золотий ритон періоду правління Імперії Ахеменідів (Іран)

Рито́н (дав.-гр. ρυτόν) — посудина у вигляді рога. На Сході та в іраномовних народів (наприклад, скіфів) ритон вважали священною посудиною й атрибутом царської влади. З його допомогою земні володарі зближувалися зі світом небесним. Згідно з легендою, записаною Геродотом, символи царської влади у вигляді золотого орала, ярма, сокири і чаші впали колись з неба. Ці речі часто трапляються у похованнях скіфів.

Ритони були поширені також серед стародавніх слов'ян. Вживали їх для ритуальних обрядів, пов'язаних із язичництвом. Ритони були також необхідними атрибутами весільних обрядів.

== Див. такоріан

Джерела

  • Кравченко С. Скіфське золото / «Наука и жизнь», № 9. — 1971. — С. 10-12
  • Рибаков Б. Декоративно-прикладне мистецтво Русі Х-ХІІІ ст. «Аврора», Ленінград, 1971.